Постанова 4813 № 521/10694/19

Номер провадження: 22-ц/813/5143/21 Номер справи місцевого суду: 521/10694/19 Головуючий у першій інстанції Науменко А.В. Доповідач Ващенко Л. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.06.2021 року м. Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі: головуючої судді Ващенко Л.Г. суддів Сєвєрової Є.С., Колеснікова Г.Я. за участі секретаря Бєляєвої О.К. з участю: представника третьої особи Ковальова В.О. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2019 року про скасування заходів забезпечення позову (одноособово суддя Науменко А.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Махортова Ігоря Олександровича, комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області, за участі третіх осіб: ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Порто-Франко», товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Фінанс» про визнання незаконним та скасування рішення, ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА 27.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась із позовом державного реєстратора Махортова І.О. (далі-держреєстратор), комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» (далі-КП), за участі третіх осіб: ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Порто-Франко» (далі-Банк), товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Фінанс» (далі-Товариство) про визнання незаконним та скасування рішення про державної реєстрації прав та їх обтяжень. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.10.2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 і накладено арешт на нежитлові приміщення весільного салопу загальною площею 57,3 м2 за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1381289351101) і заборонено до набрання законної сили рішенням суду по у справі органам державної реєстрації прав на нерухоме майно державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують (функції реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та йото територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення весільного салону загальною площею 57,3 м2 за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 381289351101). 15.11.2019 року представник відповідача ОСОБА_2 подав клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали суду від 21.10.2019 року. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2019 року скасовані заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали суду від 21.10.2019 року. Позивачка ОСОБА_1 не погодилась із ухвалою суду від 22.11.2019 року і подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга ОСОБА_1 зазначає: В провадженні суду знаходиться справа за її позовом про скасування запису про право власності (реєстрацію права власності) №22873547, запису про іпотеку №31892851, запису про обтяження №31893568, запису про право власності №32574398. В обґрунтування вимог вона посилається на те, що рішення держреєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №37620686, на підставі якого до Реєстру було внесено запис про право власності (реєстрацію права власності) №22873547 прийнято з брутальним порушенням вимог закону щодо можливості здійснення державної реєстрації на підставі правочину, виключно за наявності документу, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину, решта вимог є похідними від цієї вимоги. На підставі рішення держреєстратора щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №37620686 від 18.10.2017 року було здійснено реєстрацію права власності на належне їй майно: нежитлове приміщення весільного салону загальною площею 57,3 м2 за адресою АДРЕСА_1 , за відповідачем ОСОБА_2 без належних правових підстав. Наслідком такого свавільного рішення держреєстратора стало позбавлення її права власності на нерухоме майно та фактична безпідставна передача цього права власності ОСОБА_2 . У заяві про забезпечення позову від 25.06.2019 р. зазначено, що у зв`язку із таким рішенням держреєстратора існує небезпека заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в даній справі, яка полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії, як знищення майна, відчуження нежитлового приміщення іншим особам, що в свою чергу призведе до значних зусиль та витрат для відновлення порушеного права. Зокрема, її вже було на той час незаконно позбавлено права користування нерухомим майном та рухомим майном, яке знаходилось у спірному приміщенні. Провадження по справі відкрито ще 19.07.2019 р. але заходи забезпечення позову за заявою від 25.06.2019 р. вжиті не були, внаслідок цього стало можливим здійснення подальших незаконних реєстраційних дій з належним мені майном, у тому числі вчинення запису про право власності ОСОБА_3 номер НОМЕР_1 , який було внесено на підставі рішення держреєстратора ОСОБА_4 від 26.07.2019 р., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 47974868. Внаслідок цього вона вимушена була збільшити позовні вимоги, додатково сплатити судовий збір та залучити до участі у справі ще чотирьох відповідачів, що суттєво ускладнює розгляд справи. Позовну заяву із зміненими позовними вимогами та з новою заявою про забезпечення позову вона подала до суду 02.10.2019 р. Ухвалою суду від 21.10.2019 р. за заявою від 02.10.2019 р. забезпечено позов шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення та заборони до набрання законної сили рішенням суду вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна, однак ухвалою суду від 22.11.2019 р. скасовані заходи забезпечення позову. В обґрунтування скасування заходів забезпечення позову суд послався на те, що арешт накладено помилково, оскільки відповідачі не є власниками зазначеного майна. Судом забезпечено позов з метою унеможливлення здійснення подальших незаконних реєстраційних дій з належним їй нерухомим майном, яке вибуло з її власності поза її волею, на підставі рішення держреєстратора, який є фігурантом декількох кримінальних справ. Та обставина, що у вступній частині ухвали суду не були зазначені усі відповідачі по справі, стосовно яких на той час нею подавався позов, не може бути підставою для скасування заходів забезпечення позову, оскільки є технічною опискою. Посилання суду на позицію Верховного Суду України, що позови майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, є помилковим, оскільки її позов не є майновим, а позовні вимоги стосуються лише скасування незаконних записів про право власності на належне їй майно. Оскільки належним їй нерухомим майном заволоділи шахраї шляхом застосування шахрайських методів та з використанням держреєстраторів, які зловживають своїм службовим становищем, єдиною метою вжиття заходів забезпечення позову було збереження існуючого положення до вирішення справи судом та недопущення подальших незаконних реєстраційних дій з належним їй нерухомим майном. Скасування заходів забезпечення позову є фактичною індульгенцією, наданою судом шахраям на подальше розпорядження її нерухомим майном без її участі. Однією з аксіом цивільного судочинства є: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права» (постанова Верховного Суду від 26.09.2018 р. у справі 295/10621/13; постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі 310/11534/13). Скасування заходів забезпечення позову у даній справі не відповідає вимогам правосуддя та справедливості, а тому ухвала суду від 22.11.2019 р. має бути скасована. Відповідачі і треті особи не скористались правом надати відзив, пояснення або заперечення на скаргу. ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Суд першої інстанції, скасовуючи заходи забезпечення позову виходив з того, що судом помилково вжиті заходи у вигляді накладення арешту нерухомого майна, то вони підлягають скасуванню у повному обсязі (а.с.24,25). Колегія суддів частково погоджується з висновками суду з таких підстав. Суд, за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст. 150 ЦПК України, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. ст. 149, 150 ч.ч.1,3 ЦПК України). Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи (ст. 158 ч.1 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається наступне. 27.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась із позовом держреєстратора, КП, треті особи: ОСОБА_2 , Банк і Товариство про визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.2-7). ОСОБА_1 звернулась із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення весільного салону загальною площею 57,3 м2 за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний №1381289351101) і заборони до набрання законної сили рішенням cyду у справі справі органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконую і ь функції державного реєстратора прав па нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України, територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомою майна, а саме нежитлового приміщення весільного салону загальною площею 57,3 м2 за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний №1381289351101). Ухвалою суду від 21.10.2019 р. задоволено заяву ОСОБА_1 від 16.10.2019 р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення та заборони до набрання законної сили рішенням суду вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні, у випадку задоволення позову. Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів усіх осіб. Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Предметом позову у справі є нежитлове приміщення весільного салону загальною площею 57,3 м2 за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний № 1381289351101), власником якого з 26.07.2019 року і станом на 21.10.20219 року була ОСОБА_3 (а.с.52). ОСОБА_3 , як власник спірного приміщення, станом на 21.10.2019 року до участі у справі судом не залучалась, тому, на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 03.06.2021 року, ухвалу суду від 21.10.2019 року в частині накладення арешту на спірне нерухоме майно скасовано з прийняттям нового судового рішення про відмову у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є предметом спору на момент пред`явлення позову може бути зареєстроване на іншу особу. Заява позивачки ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, зокрема обґрунтована тим, що у зв`язку із рішенням держреєстратора існує небезпека заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі, яка полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії, як відчуження нежитлового приміщення іншим особам, що в свою чергу призведе до значних зусиль та витрат для відновлення порушеного права. З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 від 27.06.20219 року відкрито у липні 2019 року, проте заходи забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 від 27.06.2019 року (а.с.7) судом своєчасно вжиті не були. У подальшому в липні 2019 року здійсненні реєстраційні дії шляхом вчинення запису про право власності ОСОБА_3 № НОМЕР_1 , який внесений на підставі рішення держреєстратора 26.07.2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 47974868 (а.с.72). З огляду на викладені обставини справи, зважаючи на співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів та наслідків, колегія суддів Одеського апеляційного суду у постанові від 03.06.2021 року дійшла висновку про співмірність заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо приміщення весільного салону загальною площею 57,3 м2 по АДРЕСА_1 . Доводи позивачки ОСОБА_1 у скарзі, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про скасування заходів забезпечення позову у повному обсязі, прийняті до уваги і є підставою для скасування ухвали суду. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи(ст. 376 ч.ч.1,2 ЦПК України). Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про скасування заходів забезпечення позову у повному обсязі, постановою Одеського апеляційного суду від 03.06.2021 року у справі 521/10694/19 (провадження №2/522/6648/19) скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 21.10.2019 року в частині накладення арешту на нежитлове приміщення весільного салону загальною площею 57,3 м2 за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний № 1381289351101) і залишено без змін ухвалу суду від 21.10.2019 року в частині забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо приміщення весільного салону загальною площею 57,3 м2 по АДРЕСА_1 , ухвала суду від 22.11.2019 року про скасування заходів забезпечення позову підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення. СУДОВІ ВИТРАТИ З огляду на те, що предметом розгляду є ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову у справі, яка не розглянута судом першої інстанції по суті, судові витрати підлягають відшкодуванню за результатами розгляду справи. ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.ч1,2, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2019 року про скасування заходів забезпечення позову скасувати. Відмовити представнику ОСОБА_2 у задоволенні клопотання від 15.11.2019 року про скасування заходів забезпечення позову. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови суду складено 17.06.2021 року. Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко Є.С. Сєвєрова Г.Я. Колесніков