Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/7370/20

17.06.21 33/812/214/21 Провадження №33/812/214/21 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП Головуючий у першій інстанції Подзігун Г. В. Доповідач апеляційного суду Ямкова О. О. П О С Т А Н О В А І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И 17 червня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі: головуючого - судді Ямкової О. О. за участю: секретаря Лівшенка О. С. особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Бойченка Г. А. розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 13 січня 2021 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, - В С Т А Н О В И В : Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 18 жовтня 2020 року о 15 годині 40 хвилині водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, пройшов огляд у медичній установі, де за медичним висновком №1471 від 18.10.2020 встановлено керування у стані наркотичного сп`яніння. Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, 31 травня 2021 року захисник ОСОБА_1 адвокат Бойченко Г. А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 січня 2021 року скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Разом заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що в судових засіданнях ОСОБА_1 участі не брав, про наявність постанови судді йому випадково стало відомо під час його притягнення за вчинення іншого адміністративного правопорушення 11 квітня 2021 року, а з матеріалами справи ознайомився лише 25 травня 2021 року. Перевіривши доводи, викладені в клопотанні, заслухавши правопорушника ОСОБА_1 та його захисника Бойченка Г. А. на підтримку клопотання про поновлення строку, вивчивши матеріали справи приходжу до висновку, що строк на подачу апеляційної скарги не підлягає поновленню з наступних підстав. Згідно до положень частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом особи на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету. Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику ЄСПЛ як джерело права. Так, ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби. Також у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41). Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що працівниками поліції у процесі його складання ОСОБА_1 , як особі, відносно якої складено протокол, 23 жовтня 2020 року роз`яснені права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, з одночасним повідомленням про розгляд цієї справи в Центральному районному суді міста Миколаєва, про що його ознайомлено під особистий підпис (а.с.1). У подальшому ОСОБА_1 повідомлявся про дати судових засідань, призначених на 23 листопада і 17 грудня 2020 року, а також 13 січня 2021 року (а.с.6-8), але зворотних повідомлень матеріали справи не містять, як не містять і заяв особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з питання призначення слухання справи та стану її розгляду. 13 січня 2021 року, в межах строків, передбачених статтею 38 КУпАП, суддею Центрального районного суду міста Миколаєва справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розглянута по суті та винесена постанова про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Постанова судді направлена до Єдиного реєстру судових рішень 23 січня 2021 року (а.с.37), та відразу після її ухвалення ОСОБА_1 для відома (а.с.10). Копія постанови судді від 13 січня 2021 року ОСОБА_1 не вручена та за закінченням терміну зберігання у поштовому відділені за місцем його проживання, 29 квітня 2021 року повернута до суду (а.с.43-45). Посилання ОСОБА_1 на відвідування управління поліції з питань розгляду справи не підтверджено ним жодним належним доказом. 11 травня 2021 року відносно ОСОБА_1 представниками поліції прийнята постанова про накладення на нього адміністративного стягнення за частиною 4 статті 126 КУпАП, за керування автомобілем особою, яка позбавлена водійських прав. 14 травня 2021 року ОСОБА_1 укладено договір на надання правової допомоги із захисником ОСОБА_2 , яким в цей день подані заяви до Центрального районного суду міста Миколаєва на ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, та 20 травня 2021 року подано адміністративний позов з оскарження постанови, яка винесена 11 травня 2021 року представником поліції. До адміністративного позову додана скарга, яка подана до УПП в Миколаївській області 17 травня 2021 року, та у якій міститься посилання на позбавлення ОСОБА_1 права на керування транспортним засобом за постановою судді від 13.01.2021 із зазначення номеру справи (а.с.15-19, 30-34, 38). В той же час апеляційна скарга на постанову судді від 13 січня 2021 року подана захисником ОСОБА_1 Бойченком Г. А. лише 31 травня 2021 року з посилання на отримання її змісту 25 травня 2021 року (а.с.22). Враховуючи наведені обставини, та те, що особа, відносно якої складено протокол про адміністративну відповідальність, будучі обізнаною про місце знаходження органу, який здійснює розгляд справи про її притягнення до адміністративної відповідальності, не лише тривалий час не цікавилася рухом справи та наслідками її розгляду, а також не отримала копію постанови судді про притягнення її до адміністративної відповідальності зі своєї вини. В подальшому, при складанні нового протоколу 11 травня 2021 року, внаслідок позбавлення права керування на підставі цієї постанови судді від 13 січня 2021 року, ОСОБА_1 не прийняв заходів з її оскарження, з відліком від цієї дати, з врахуванням вихідних днів, тобто у строк до 24 травня 2021 року, а його захисник, звернувшись до суду із заявами 14 травня 2021 року подав апеляційну скаргу з пропуском і цього строку, тобто більше, ніж до 25 травня 2021 року. Доводи щодо дати отримання копії постанови та ознайомлення з матеріалами справи, як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є помилковим тлумаченням діючого законодавства, оскільки положення статті 294 КУпАП пов`язують строки оскарження виключно з моментом ухвалення судом відповідної постанови, а не з моментом її вручення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, або її захиснику. Також не є слушними твердження захисника про порушення порядку надсилання та вручення копії постанови правопорушнику, з посиланням на судову практику КАС ВС, оскільки ця практика стосується іншого виду судочинства, та порядку оскарження постанов, винесених представниками поліції без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім цього за поясненнями захисника у суді апеляційної інстанції, він знає як користуватися сайтом судової влади, в тому числі тим, де розміщуються судові рішення, а враховуючи зазначення ним особисто номеру справи та номеру провадження у заявах, поданих 14 травня 2021 року до Центрального районного суду міста Миколаєві з питання ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, то на думку суду, такі дії захисника свідчать про надання переваги у розгляді однієї справи (за позовом на постанову, складену представниками поліції) перед апеляційним переглядом іншої справи, по якій винесена постанова судді від 13.01.2021. Отже, апелянтом пропущений десятиденний строк, передбачений на оскарження постанови в справах про адміністративні правопорушення, в клопотанні не наведено причин, які об`єктивно перешкодили йому в передбачений законом строк подати апеляційну скаргу. За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду апелянтом був пропущений без поважних причин, а тому поновленню не підлягає, та застосування цих наслідків пропуску строку звернення до суду не є порушенням самого права на доступ до суду. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Відмовити захиснику ОСОБА_1 адвокату Бойченку Г. А. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 13 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу з додатками невідкладно повернути - ОСОБА_2 . Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча О. О. Ямкова