Постанова 4804 № 236/277/20

Єдиний унікальний номер 236/277/20 Номер провадження 22-ц/804/1612/21 П О С Т А Н О В А Іменем У К Р А Ї Н И 16 червня 2021 року Донецький апеляційний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Никифоряка Л.П. суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В. за участі секретаря судового засідання Ротар Я.Б. розглянувши відкрито в залі судових засідань Донецького апеляційного суду в м. Бахмут справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участі заінтересованих осіб Петровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та боржника ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 на ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 21 квітня 2020 року (головуючий у суді 1 інстанції Бєлоусов А.Є.), В С Т А Н О В И В: 14 січня 2020 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - Товариство з вимогою видати дублікат виконавчого листа у справі 0540/1843/2012 від 01 серпня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного товариства «Родовід Банк» - Банк, правонаступником якого є Товариство, заборгованості за кредитним договором № 2005-233 від 05 жовтня 2005 року у сумі 175804,26грн та судових витрат у розмірі 1 758,04грн; також Товариство просило поновити строк для пред`явлення цього виконавчого листа до виконання. Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 21 квітня 2020 року заяву Товариства задоволено. Рішення про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за кредитним договором № 2005-233 від 05 жовтня 2005 року на підставі рішення Петровського районного суду м. Донецька від 01 серпня 2012 року у справі за позовом Банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором суд першої інстанції обґрунтовував тим, що стягувач перевіркою матеріалів кредитної справи не знайшов виконавчого листа та відсутні відомості про перебування виконавчого листа на виконанні у виконавців; також суд на підставі своїх висновків про втрату виконавчого листа, вважав що така втрата, є поважною причиною для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. З рішенням суду ОСОБА_3 не погодився, в апеляційній скарзі висловлено вимогу про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви. В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що Товариством не надано жодних доказів втрати виконавчого листа і не підтверджено обставин при яких його втрачено. Інша вимога апеляційної скарги заявником зводилась до неправильного визначення судом правовідносин і висновок з приводу того, що кадрові зміни в стягувача, скорочення штату та звільнення працівників і ліквідація Банку стягувача давали правові підстави для видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строків для пред`явлення його до виконання не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Також незаконність та необґрунтованість рішення суду, на думку заявника, полягала в тому, що Товариством не обґрунтовано належним чином підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. У відзиві на апеляційну скаргу від 09 червня 2021 року Товариство заперечило вимоги ОСОБА_3 . Обґрунтовувало відзив тим, що заявник є правонаступником, до якого перейшло право вимоги до боржника та новому кредитору від первісного кредитора не передані всі документи, зокрема виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь Банку заборгованості за кредитним договором. Також стягувач стверджував, що невиконання судового рішення є порушенням права на справедливий суд. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судової ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши в режимі відеоконференції пояснення представника ОСОБА_3 , за відсутності представника Товариства, який надав заяву про розгляд справи без нього, також за відсутності виконавчої служби повідомленої про час та місце судового розгляду належним чином, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами. Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 19 листопада 2019 року змінено стягувача Публічне Акціонерне товариство «Родовід Банк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі № 0540/1843/2012 за позовом Банку до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2005-233 від 05 жовтня 2005 року /а.с.17-19/. Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» 02 січня 2020 року за наслідками перевірки матеріалів кредитної справи № 0540/1843/2012 переданих Товариству від Банку, складено акт за змістом якого встановлено факт відсутності (втрати) оригіналів виконавчих листів №0540/1843/2012 виданих на підставі рішення Петровського районного суду міста Донецька від 01 серпня 2012 року /а.с.13/. Також Товариством надано витяг на п`яти аркушах з Автоматизованої системи виконавчого провадження від 02 січня 2020 року згідно якого відсутнє виконавче провадження про стягнення Банком з боржника ОСОБА_1 заборгованості /а.с.8-12/. Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів скарги, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист у даній справі було втрачено, та строк на пред`явлення виконавчого документу до виконання було пропущено з поважних причин. Підпункт 17.4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України - ЦПК України передбачає, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За змістом наведеної норми при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа в зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено (загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання), подавши відповідні докази; та суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого видано такий виконавчий лист, чи не втратило судове рішення законної сили та чи не пропущений строк на пред`явлення до виконання. У даній справі заявник стверджував про втрату виконавчого листа у справі № 0540/1843/2012 виданого на підставі рішення Петровського районного суду міста Донецька від 01 серпня 2012 року; та наявність зазначеної обставини представник Товариства пов`язував із тим, що новому кредитору від первісного кредитора не переданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь Банку заборгованості за кредитним договором № 2005-233 від 05 жовтня 2005 року, також, такий лист за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 02 січня 2020 року не знаходиться на виконанні. Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором про відступлення прав вимоги є правонаступництвом, унаслідок якого відбулось вибуття сторони стягувача Банку зі спірних правовідносин і перехід до іншої особи стягувача Товариства прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах. Визначальним у даній справі є не безпосередньо факт правонаступництва, щодо якого у сторін відсутній спір, а саме обов`язковість для нового кредитора всіх дій, реалізованих прав і обов`язків сторони, яка вибула, оскільки виходячи з аналізу наведених норм права, новий кредитор в спірних правовідносинах виступає як правонаступник Банку для якого є обов`язковими наслідки щодо дій попередника та саме Товариство несе ризик настання наслідків, пов`язаних із не вчиненням процесуальних дій Банком. Обставини з приводу отримання виконавчого листа, звернення його до виконання, повного чи часткового виконання чи повернення його виконавчою службою без виконання Товариством зовсім не зазначено та не підтверджено жодними доказами. Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно частин 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. В частині 1 статті 44 ЦПК України зазначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Отже, невжиття заходів з боку Банку щодо примусового виконання за виконавчим листом у справі № 0540/1843/2012 виданим на підставі рішення Петровського районного суду міста Донецька від 01 серпня 2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь Банку заборгованості за кредитним договором № 2005-233 від 05 жовтня 2005 року вплинуло на об`єм прав та обов`язків правонаступника та на обсяг його права на поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання заявник обґрунтовував тим, що виконавчий лист втрачено, однак не навів жодної обставини з приводу того, коли його втрачено та при яких обставинах. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України від 4 листопада 2010 року №2677-VI, чинного на момент видачі оригіналу виконавчого листа) виконавчі документи: - інші документи (зокрема й судові рішення) могли бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до частини 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. У даній справі заявник взагалі не зазначав обставин з приводу того, що виконавчий лист стягувачу Банку було видано, не вказав чи його було звернуто до виконання та які заходи щодо виконання рішення суду вживались. Заяву про видачу дубліката виконавчого документа Товариство подало тільки 14 січня 2020 року, тобто більш ніж через сім років після ухвалення рішення суду, та заявником не наведено обґрунтованих причин, чому впродовж цього часу Банк, а в подальшому і Товариство не зверталося із такою заявою. Вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пропущеного для його пред`явлення, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та дійшов необґрунтованого висновку про задоволення заяви Товариства, оскільки ні заявник Товариство, ні Банк більше семи років не цікавились виконанням рішення, що набрало законної сили. Заявник не довів факту втрати оригіналу виконавчого листа, також не зазначив жодної підстави поважності пропуску строку для пред`явлення його до виконання. Крім того, колегія суддів зазначає, що стягувач мав можливість контролювати хід виконання судового рішення, здійснювати запити до виконавчої служби з метою отримання необхідної інформації про хід виконавчого провадження, проте своїм правом скористався неналежним чином та через тривалий проміжок часу. Інші доводи апеляційної скарги також спростовують фактичні обставини справи, оскільки, заявник не зазначив жодних обставин які перешкоджали примусовому виконанню рішення суду, також відсутні відомості про те, в якому обсязі було виконано судове рішення за виконавчим листом у даній справі. Із наведеного необхідно зробити висновок, про невідповідність висновків суду фактичній стороні справи що є виявом неповного з`ясування судом обставин що мають значення для справи. Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції не виконав вимоги про законність та обґрунтованість судового рішення суду, висновки суду здійсненні з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні заяви. Згідно частини 13 статті 141 України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Задовольняючі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд, відповідно до статті 141 ЦПК України, з урахуванням ставок судового збору, передбачених статтею 4 Закону України «Про судовий збір», вважає за необхідне стягнути з Товариства на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00грн сплачений ним за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 21 квітня 2020 року скасувати. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00грн, сплачений ним за подання апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 16 червня 2021 року. Судді: