Окрема думка Велика Палата ВС № 520/12609/19

Окрема думка судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В. справа № 520/12609/19 (провадження № 11-175 заі 20) 21квітня 2021 року м. Київ Велика Палата Верхового Суду розглянула у судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та осіб, які приєдналися до апеляційної скарги позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , який діє через адвоката Чубко Оксану Миколаївну, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2020 року і постановою від 21 квітня 2021 року апеляційну скаргу залишила без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Водночас з рішенням Великої Палати Верхового Суду не можу погодитися з огляду на таке.

1. Обґрунтовуючи у цій справі свою позицію Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що Рішенням Конституційного Суду України (далі - КСУ) № 1?р(П)/2019 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. 1.1 З огляду на це чинними з 26 квітня 2019 року є положення частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. 1.2 Дотримуючись положень частини другої статті 152 Конституцій України, за якою закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення, потрібно також констатувати, що чинними після 25 квітня 2019 року є положення частини третьої статті 59 Закону, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року. 1.3 Відтак треба визнати, що фактично внаслідок негативного правотворення після Рішення КСУ положення частини третьої статті 59 Закону № 796-XII про умови та порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначені положеннями цієї норми Закону, зазнали змін і стали поширювати свою дію не тільки на військовослужбовців дійсної строкової служби, але й на військовослужбовців із числа військовозобов`язаних, призваних на військові збори. 1.4 Узагальнюючи викладене, варто погодитись з висновком суду першої інстанції, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військової служби та мають інвалідність внаслідок цього, вправі очікувати на обчислення пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, згідно з частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII з 26 квітня 2019 року. 1.5 У рамках обставин цієї справи та доводів апеляційних скарг інших учасників цього провадження важливо зазначити також, що якщо пенсіонер із числа військовозобов`язаних, призваних на військові збори, або інші військовослужбовці, але не з числа військовослужбовців строкової служби, виявлять бажання отримувати пенсію по інвалідності відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону № 796-XI з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, оформлять таке бажання поданням відповідної заяви до дати ухвалення і оприлюднення КСУ Рішення № 1-р (ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року, а пенсійний орган до дати ухвалення і оприлюднення КСУ Рішення № 1-р (ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року відмовить у призначенні такої пенсії через те, що такі категорії осіб не мають право на призначення пенсії по інвалідності з означеного розміру, то для того, щоб призначити згадуваний вид пенсії після ухвалення Рішення № 1-р (ІІ)/2019, військовослужбовці, які набули право на цю пенсію, повинні подати заяву про її призначення, оскільки попередня заява вичерпала свою зобов`язальну (спонукальну) властивість (спроможність). 1.6 У разі, коли пенсіонер з числа військовозобов`язаних, призваних на військові збори, або інші військовослужбовці, але не з числа військовослужбовців строкової служби, подали заяву про призначення пенсії по інвалідності відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону № 796-XI з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, до дати ухвалення і оприлюднення Рішення № 1-р (ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року, а пенсійний орган рішення за наслідками розгляду такого звернення ухвалював після набрання чинності Рішенням № 1-р (ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року, за яким названа категорія військовослужбовців набула право на призначення пенсії по інвалідності за описаних вище умов, то такі особи повинні мати законні очікування на призначення їм цього виду пенсії з 26 квітня 2019 року, тобто з установленої законодавством підстави для її призначення.

2. Зазначена позиція Великої Палати Верховного Суду фактично створює у сторін справи, а також у громадськості в цілому хибне враження про те, що той чи інший закон України або його окрема норма чи інший правовий акт Верховної Ради України можуть бути визнані неправомірними, а права та свободи особи, які порушені таким законом чи правовим актом відновлені виключно після ухвалення КСУ відповідного рішення.

3. Водночас частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

4. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1 частини другої статті 2 КАС України).

5. Пунктом 1 частини першої статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

6. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).

7. За змістом частин третьої та четвертої цієї ж статті звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

8. Також статтею 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

9. Крім цього судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина друга статті 14 КАС України).

10. Отже у випадку якщо особа вважає, що її права, свободи або законні інтереси порушенні, зокрема, неповнотою, неясністю, суперечливістю чи відсутністю законодавства, яке регулює спірні відносини вона може звернутися до суду за захистом, а суд в свою чергу може розглянути справу безпосередньо на підставі Конституції України, та у випадку встановлення факту порушення захистити права та свободи такої особи шляхом застосування норм Конституції України як норм прямої дії або визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень. Суддя В. В. Пророк Окрема думка складена 27 травня 2021 року