Постанова 4850 № 200/2184/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2021 року справа №200/2184/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., секретар судового засідання - Ашумов Т.Е., за участю: позивача - ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2021 року у справі № 200/2184/21-а (головуючий І інстанції Ушенко С.В., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 17.02.2021 року № 568-СГ, зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Хлібодарівської сільської територіальної громади (колишньої Зачатівської сільської ради) Волноваського району Донецької області. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.04.2021 року позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 17 лютого 2021 року №568-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою»; - зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 від 08.10.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області, з прийняттям відповідного рішення та з урахуванням висновків суду; - в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено (а.с. 56-60). Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки та задовольнити позов в цій частині через порушення норм матеріального права. Апелянт вважає, що обставини у справах № 802/1539/17-а, № 802/1447/17-а, які розглядалися Верховним судом, на які посилався суд першої інстанції, не є тотожними обставинами у справі № 200/2184/21-а. Крім того, ухвалюючи рішення, суд не врахував, що земельна ділянка з кадастровим номером 1421582000:03:000:0134 станом на час ухвалення рішення вже не існувала. Суд проігнорував позицію Верховного суду у справах №№ 825/2228/18, 823/59/17, в яких обставини справи тотожні цій спрраві - ділянки теж було зареєстровано. Також, посилаючись на висновки Верховного Суду у справі № 520/8576/18, вважає неефективним обраний судом спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву (а.с. 63-72). Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні. Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 5 березня 2020 року у справі № 200/814/20-а позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області - задоволено частково: визнанно протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру від 25.11.2019 року № 6356-СГ; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 від 08.10.2019 рокупро надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області та вирішити питання про надання дозволу або про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, на території Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Рішення набрало законної сили 7 липня 2020 року (а.с. 30-35). Вказаним рішенням встановлені такі обставини. Позивач - ОСОБА_1 претендує на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 08.10.2019 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області із заявою про надання неповнолітньому ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2га, яка розташована на території Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області. До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, копії паспорту, РНОКПП, свідоцтва про народження, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, запит щодо надання інформації, графічний матеріал до запиту. Наказом від 25.11.2019 року № 6356-СГ відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, посилаючись на те, що заявник є неповнолітньою особою, а до заяви не додані письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника та дозвіл органу опіки та піклування у відповідності до ст. 31 Цивільного кодексу України (а.с. 17, 31). Згідно з графічними матеріалами, наданими позивачем до позовної заяви, бажаним місцем розташування земельної ділянки, яка передбачається до відведення для отримування у власність площею 2,0000 га, є територія Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області, кадастровий номер 1421582000:03:000:0134 (а.с. 44). Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області 17.02.2021 року № 568-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої на території Хлібодарівської сільської територіальної громади (колишньої Зачатівської сільської ради Волноваського району) Донецької області за межами населених пунктів, орієнтований розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з таких підстав: подані матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому порядку, у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України (а.с. 18). Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 1421582000:03:000:0134: цільове призначення - 16.00 землі запасу, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - землі запасу, форма власності - державна власність, площа земельної ділянки - 8,2495 га (а.с. 43). Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. За змістом ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. За змістом ч. 4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Згідно п. «а» ч. 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. За змістом статті 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» від 15 травня 2003 року № 742-IV особисте селянське господарство є господарською діяльністю, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів. Діяльність, пов`язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності. Згідно ч.ч. 1-4 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. За приписами п. «б» ч. 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара. Згідно ч. 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). За змістом ч. 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Таким чином, порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення. При цьому, всі дії суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність. Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання. Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ № 15 від 14.01.2015 року, в редакції постанови КМУ № 124 від 17.02.2021 року (далі - Положення), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. За приписами пп. 31, 50 пункту 4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи та погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою. Згідно п. 7 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. За змістом пп. 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, Головне управління Держгеокадастру в області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавство. Статтею 118 ЗК України заборонено вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені цією статтею. Перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, передбачений ч. 7 статті 118 ЗК України, який є вичерпним. Якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень, виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні. Відмовляючи у наданні дозволу, орган повинен зазначити відповідні підстави відмови. В спірному наказі підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідач зазначив, що подані матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому порядку, у відповідності до статті 118 ЗК України. Водночас, такі підстави відмови не передбачені ч. 7 статті 118 ЗУ України. Таким чином, наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 568-СГ від 17.02.2021 року прийнятий з порушенням норм Земельного кодексу України, та не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним, оскільки належних мотивів та причин такої відмови у вказаному наказі не наведено. Щодо зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки. Згідно частин 1-5 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. За змістом ч. 6 статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Згідно статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV) проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування. За приписами статті 25 Закону № 858-IV документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. За ЗК України способами формування земельної ділянки, є: у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, оскільки частина 2 статті 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар. Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Водночас, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.05.2020 року у справі 802/1539/17-а, від 16.07.2020 року у справі № 802/1447/17-а. 08.10.2019 року позивач звернувся із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З витягу з Державного земельного кадастру про земельні ділянки вбачається, що спірна ділянка 30.10.2019 року зареєстрована за кадастровим номером 1421582000:03:000:0134. Оскільки позивач звернувся із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яка ще не була сформована, та її подальше формування (поділ чи об`єднання) здійснюється не на підставі проекту землеустрою, а за технічною документацією, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08.10.2019 року в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області, з урахуванням висновків суду. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст.ст. 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2021 року у справі № 200/2184/21-а за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 16 червня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: Е.Г. Казначеєв Г.М. Міронова