Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/2201/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2021 року справа №200/2201/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року у справі № 200/2201/21-а (головуючий І інстанції Бєломєстнов О.Ю., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі УПФУ у м. Краматорську, відповідач), в якому просив: - визнати неправомірним та скасувати рішення (протокол розрахунку пенсії) № 053130003423 від 23 лютого 2021 року в частині незаконного обчислення (обрахунку) та виплати пенсії за вислугу років відповідно до вимог ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 02.09.2019 року та виходячи з розміру 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчислені для пенсії відповідно до положень ч. 2, 3 та 4 ст. 86 цього Закону; - зобов`язати здійснити належне обчислення та нарахування розміру пенсії відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 02.09.2019 року та виходячи з розміру 60 відсотків від суми моєї місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчислені для пенсії відповідно до положень ч. 2, 3 та 4 ст. 86 цього Закону; - зобов`язати здійснити обчислення та нарахування розміру пенсії відповідно до середньомісячного заробітку виходячи з розміру 60 відсотків від суми моєї місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчислені для пенсії відповідно до положень ч. 2, 3 та 4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року позов задоволено: - визнано протиправними та скасовано рішення (протоколи перерахунку пенсії) УПФУ у м. Краматорську № 053130003423 від 23.02.2021 року, № 053130003423 від 05.03.2021 року; - зобов`язано УПФУ у м. Краматорську обчислити, нарахувати та сплатити пенсію позивачу з 02.09.2019 року, виходячи з розміру 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці відповідно до положень ч. 2, 3 та 4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, без обмеження її максимальним розміром (а.с. 92-95). Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права. Апелянт вважає, що суд перебрав на себе дискреційні повноваження, які законодавством віднесені до компетенції пенсійного органу. Апелянт зазначив, що рішення суду у справі № 200/2062/20-а виконано належним чином пенсійним органом шляхом проведення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про чинну заробітну плату від 04.02.2021 року. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Позивач перебуває на обліку в УПФУ у м. Краматорську та отримує пенсію за вислугу років за ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року у справі № 200/5794/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФУ у м. Краматорську задоволено: визнано неправомірним та скасовано рішення УПФУ у м. Краматорську № 165 від 26 травня 2020 року про відмову в перерахунку пенсії за нормами Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 року; зобов`язано УПФУ у м.Краматорську здійснити позивачу перерахунок пенсії з 2 вересня 2019 року в розмірі, обчисленому відповідно та на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розміру 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її максимальним розміром та виплатити донараховані суми. Рішення набрало законної сили 05.10.2020 року (а.с. 38-40). Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Позивач звернувся до УПФУ у м. Краматорську із заявою про перерахунок пенсії відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру». До заяви додана довідка про заробітну плату позивача від 02.09.2019 року №14-170вих19, за якою заробітна плата позивача на 01.08.2019 року складала 82970,48 грн., у тому числі оклад - 7750 грн., військове звання 1480 грн., вислуга років 4153,50 грн., індексація 96,78 грн., інші виплати, які передбачені чинним законодавством - 69490,20 грн. В іншій частині довідки наведена інформація про те, що оклад позивача склав 7930 грн., вислуга років 4705 грн., що відрізняється від сум, наведених при підрахунку загальної суми заробітної плати у тій самій довідці (а.с. 58, 69). Рішенням № 165 від 26 травня 2020 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на те, що він є працюючим працівником військової прокуратури, а відповідно до абз. 4 п. 15 ст. 86 Закону №1697 з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «;Про державну службу», «;Про судоустрій і статус суддів» виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після звільнення з роботи виплата пенсії поновлюється в повному обсязі відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Зазначене рішення визнано протиправним та скасовано наведеним вище рішенням суду. Розмір пенсії не був спірним у справі № 200/5794/20-а. На його виконання відповідачем прийнято рішення (протокол) про перерахунок пенсії від 12.10.2020 року № 053130003423, за яким розмір пенсії склав 50213,29 грн. (а.с. 57-58). Листом від 02.02.2021 року №0531-04-8/2547 відповідач звернувся до Військової прокуратури об`єднаних сил про витребування довідки про чинну заробітну плату позивача за посадою станом на 01.08.2019 року та вказано на розбіжності в сумарному підрахунку, наведеному у довідці про заробітну плату від 02.09.2019 року №14-170вих19 (а.с. 72). Листом від 04.02.2021 року № 14/38вих-21 Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил повідомила інформацію, яку просив надати відповідач, а також надала довідки про складові заробітної плати позивача станом на 01.08.2019 року (а.с. 79-81). Згідно довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил від 04.02.2021 року № 14-36вих-21 заробітна плата позивача станом на 01.08.2019 року склала 83680,78 грн., у тому числі оклад - 7930 грн., військове звання 1480 грн., вислуга років 4705 грн., індексація 75,58 грн., інші виплати, які передбачені чинним законодавством - 69490,20 грн. (а.с. 77) Згідно довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил від 04.02.2021 №14-37вих-21 про складові заробітної плати позивача станом на 01.08.2019 посадовий оклад складав 7930 грн., військове звання 1480 грн., вислуга років 4705 грн., усього - 14115 грн. Довідково у цій довідці зазначена чинна заробітна плата за посадою начальника управління військової прокуратури об`єднаних сил у розмірі 48051,85 грн. (а.с. 74). Скоригована довідка про складові заробітної плати позивача від 04.02.2021 року №14-37вих-21 надіслана відповідачу Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил супровідним листом від 17.02.2021 року №14/61вих-21 (а.с.73). Втретє довідка про складові заробітної плати позивача від 04.02.2021 №14-37вих-21 була надіслана відповідачу Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил супровідним листом від 17.02.2021 року №14/61вих-21 (а.с.73, 83). Матеріали справи містять дві редакції довідки про складові заробітної плати позивача від 04.02.2021 року №14-37вих-21, які відрізняються розміром чинної заробітної плати за посадою начальника управління військової прокуратури об`єднаних сил - 61068,72 грн. та 48051,85 грн. (а.с. 74, 83). Даний факт разом з очевидними математичними помилками, які містяться у довідці від 02.09.2019 року №14-170вих19, свідчить про неналежне виконання службових обов`язків особами Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, які відповідають за їх складання. Водночас, ця обставина не може слугувати підставою для зміни методу обрахування пенсії позивача у порівнянні з розрахунком, наведеним у первинному рішенні (протоколі) від 12.10.2020 року № 053130003423. Встановлені відповідачем помилки у наведених вище довідках не знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку зі змінами, яких зазнав розмір пенсії позивача після виконання рішення суду відповідачем. Відповідачем після надходження зазначених вище довідок прийнято рішення (протокол про перерахунок пенсії) від 23 лютого 2021 року № 053130003423, яким зменшено основний розмір пенсії позивача до 37123,48 грн. 14 жовтня 2014 року прийнятий Закон України «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697). Пунктом 20 статті 86 цього Закону (у редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014) було визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України ухвалив рішення №7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) щодо відповідності Конституції України (конституційності) вказаного положення Закону № 1697, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), вказане положення ч. 20 ст. 86 Закону України № 1697, також визначив, що воно втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Згідно частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019: частина двадцята статті 86 Закону № 1697 не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення; частина двадцята статті 86 Закону № 1697 підлягає застосуванню в первинній редакції. З урахуванням цього, з 13 грудня 2019 року перерахунок пенсії працівників прокуратури повинний був здійснюватися за наступними правилами: Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Розмір пенсії, відповідно до вимог ч. 2 ст. 86 Закону № 1697 повинен дорівнювати 60 відсоткам від суми місячної (чинної) заробітної плати працівника прокуратури, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно з частиною 3 статті 86 Закону № 1697 розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Відповідно до частини 4 статті 86 Закону № 1697 середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на

60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років. З наведеного слідує, що розмір пенсії залежить від суми місячної (чинної) заробітної плати працівника прокуратури, до якої крім посадових окладів, надбавок за вислугу років включаються всі види оплати праці. Згідно ч. 2 статті 81 Закону № 1697 заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Законом прямо не визначений перелік виплат, які підлягають включенню до складу заробітної плати працівника прокуратури, який використовується при обчисленні розміру пенсії. Таке можливо тлумачити як дозвіл на включення до заробітної плати будь-яких виплат, передбачених законодавством. Визначальною у даному випадку є сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з сум, які враховуються при визначенні бази для обчислення пенсії працівника прокуратури. На це вказує ч. 2 ст.86 Закону № 1697, якою передбачено, що до виплат, які включаються в заробіток для обчислення пенсії, включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Застосування положень цієї норми під час перерахунку пенсії прямо передбачено частиною 20 статті 86 Закону №1697. Наведене спростовує твердження відповідача про застосування при обчисленні пенсії позивача виключно чинної заробітної плати за посадою, без врахування усіх складових заробітної плати позивача за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією. Ці складові залежать від особи їх одержувача та часу виплати, є індивідуальними. Оскільки при перерахунку пенсії позивача відповідачем не враховані приписи ч. 2, 3 та 4 ст. 86 Закону № 1697, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування спірного рішення (протоколу). Щодо посилання відповідача на те, що він діяв виключно у відповідності з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року по справі №200/5794/20-а, яким його зобов`язано здійснити перерахунок пенсії позивача в розмірі, обчисленому відповідно та на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розміру 60 відсотків від суми його місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її максимальним розміром та виплатити донараховані суми. При ухваленні рішення судом в межах позовних вимог сформульована резолютивна частина, яка відповідає змісту ст. 86 Закону №1697 та є зрозумілою. На її ефективність вказує те, що рішення відповідачем було виконано належним чином. Водночас, під час прийняття рішення суд за приписами ст.ст. 244, 246 КАС України виходить з аргументів, наведених учасниками справи; визначає, чи були і ким порушені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; наводить норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Зважаючи на це суд, при визначенні способу захисту, виходив зі спірних аспектів порушеного права та не мав можливості заздалегідь спрогнозувати інші порушення, які може вчинити відповідач щодо такого права. Тобто рішення суду не є абсолютним та формулюється виходячи зі спірних обставин. Якщо розмір заробітної плати позивача не був спірним у справі №200/5794/20-а, суд не зазначав повного механізму його визначення при встановленні обов`язку відповідача. У відповідача не виникало складнощів з розумінням рішення адміністративного суду від 04.08.2020 року по справі №200/5794/20-а, адже воно було виконано. Подальші зміни у використанні інформації, що зазначена у довідці про складові заробітної плати при перерахунку пенсії позивача не мають достатнього правового та фактичного обгрунтування. Згідно ч.3 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних. Відповідач для прийняття рішення про зміну розміру пенсії мав визначити вплив на її розмір виявлених недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких її було встановлено. Пенсія позивача первинно перерахована на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил від 02.09.2019 року №14-170вих19, у якій заробітна плата позивача на 01.08.2019 року обрахована з математичними помилками та складає 82970,48 грн.(а.с. 59). У виправленій довідці від 04.02.2021 року №14-36вих-21 (а.с. 77) вона обрахована математично правильно та складає 83680,78 грн. Таким чином база, з якої була обчислена пенсія позивача, мала бути навіть більшою. Тому встановлені відповідачем помилки у інших даних не спричинили надмірної виплати нарахованої позивачу пенсії. Відтак підстав для її зменшення у відповідача не було. Крім того, математичні помилки при оформленні документа не є тотожним недостовірності зазначених у ньому даних. Щодо встановлених судом розбіжностей у довідках про складові заробітної плати позивача від 04.02.2021 року №14-37вих-21 (відрізняється розмір чинної заробітної плати за посадою начальника управління військової прокуратури об`єднаних сил - 61068,72 грн. та 48051,85 грн.) слід зазначити, що ці відомості наведені довідково з метою використання у подальшому у випадку перерахунку у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати. Позивач не звертався до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про проведення такого перерахунку пенсії. Той перерахунок, що мав місце у спірних правовідносинах, пов`язаний з індивідуальними змінами - визначенням складових заробітної плати за 60 каледарних місяців роботи перед призначенням пенсії, які у всіх довідках визначені не менше розміру, з якого виходив відповідач. Отже, наявні розбіжності у наданих Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил довідках не спричинили надмірного нарахування пенсії позивачеві, а тому її розмір не повинний зменшуватися за результатами проведеного перерахунку. Водночас, відповідачем прийнято рішення (протокол) від 23 лютого 2021 року № 053130003423, яким зменшено основний розмір пенсії позивача з 50123,29 грн. до 37123,48 грн. Разом з висновком про невідповідність цього рішення приписам ч. 2, 3 та 4 ст. 86 Закону №1697, таке є підставою для визнання його протиправним та скасування. Відповідачем прийняте рішення (протокол) від 5 березня 2021 року № 053130003423, яким також проведений перерахунок пенсії позивача та визначений її розмір (без надбавок) - 37123,48 грн. Підстава для проведення такого перерахунку у рішенні не зазначена. Відповідач надав це рішення разом з відзивом на позовну заяву. Пояснень щодо підстав його прийняття та мети надання суду відзив не містить. Інших відомостей про чинність цього рішення та зв`язок зі спірними обставинами у даній справі суду не надано. Враховуючи ідентичність змісту рішень (протоколів) відповідача від 23 лютого 2021 року та 5 березня 2021 року, їх однаковий номер, суд вважає їх пов`язаними та такими, що однаково порушують право позивача на пенсійне забезпечення. Враховуючи особливості зміни предмету позову у справах, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, одночасне встановлення наявності двох рішень (протоколів) відповідача, які порушують права позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішень (протоколів) № 053130003423 від 23 лютого 2021 року та № 053130003423 від 5 березня 2021 року. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, то рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року по справі № 200/5794/20-а УПФУ у м.Краматорську вже було зобов`язано здійснити позивачу перерахунок пенсії з 2 вересня 2019 року в розмірі, обчисленому відповідно та на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розміру 60 відсотків від суми його місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її максимальним розміром та виплатити донараховані суми. Заяву позивача від 18.05.2020 року про перерахунок пенсії відповідачем розглянуто з прийняттям рішення (протоколу) від 12.10.2020 року про перерахунок пенсії. Водночас, після прийняття відповідачем рішень від 22.02.2021 року та 05.03.2021 року розмір пенсії позивача зазнав змін. Внаслідок відсутності законодавчо визначеного способу дій відповідача у випадку скасування судом рішення про перерахунок пенсії, виникає правова невизначеність щодо розміру пенсії позивача. Адже автоматичне повернення до попереднього розміру пенсії у разі скасування рішення про її перерахунок нормативно-правовими актами прямо не передбачено. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Право на одержання пенсії у певному розмірі відповідає ознакам поняття "легітимне очікування", а тому право власності на неї підлягає захисту на одному рівні з майном, що гарантоване статтею 1 першого протоколу до вказаної Конвенції. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Відповідно до п. 10 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. У позовній заяві позивач просив зобов`язати відповідача здійснити: - належне обчислення та нарахування розміру пенсії відповідно до ст. 86 Закону №1697 починаючи з 02.09.2019 та виходячи з розміру 60 відсотків від суми моєї місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчислені для пенсії відповідно до положень ч. 2, 3 та 4 ст. 86 цього Закону; - обчислення та нарахування розміру пенсії відповідно до середньомісячного заробітку виходячи з розміру 60 відсотків від суми моєї місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчислені для пенсії відповідно до положень ч. 2, 3 та 4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII. З аналізу заявлених позивачем вимог слідує, що вони є ідентичними, здебільшого повторюють одна одну, а також рішення суду у справі №200/5794/20-а. Доцільність задоволення обох з них одночасно позивач у позовній заяві не обґрунтував. Спільне встановлення таких обов`язків може викликати складнощі у розумінні конкретних дій, що їх має вчинити відповідач на виконання кожної складової резолютивної частини рішення суду. З метою запобігання цьому, для забезпечення придатності рішення для виконання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову шляхом зобов`язання відповідача обчислити, нарахувати та сплатити пенсію позивачу з 02.09.2019 виходячи з розміру 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, відповідно до положень ч. 2, 3 та 4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, без обмеження її максимальним розміром. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року у справі № 200/2201/21-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 16 червня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: Е.Г. Казначеєв Г.М. Міронова