LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд200/6759/21

від 24.01.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у справі № 200/6759/21 залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2022 року справа №200/6759/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у справі № 200/6759/21 (головуючий І інстанції Зеленов А.С. ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії ,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 14.04.2019 по 30.09.2020 у сумі 150 943,16грн. та не перерахунку пенсії по стажу; зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 14.04.2019 по 30.09.2020 у сумі 150 943,16 грн.; зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії із урахуванням доходів та страхового стажу за періоди роботи: на ДП Селидіввугілля з 01.04.2019 по 28.05.2021; на ВП шахта Тошківська за вересень 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Селидовському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком з 16.04.2019. Пенсію почав отримувати з жовтня 2020 року, пенсія за минулий період з 14.04.2019 по 30.09.2020 у розмірі 150 943,16 грн. нарахована, але не виплачена. 16 квітня 2021 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по стажу згідно ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Листом від 19.04.2021 року №1303/Б-0572-21 від 19.04.2021 відповідачем повідомлено про відсутність підстав про перерахунок пенсії, оскільки в системі персоніфікованого обліку відомості про сплату єдиного соціального внеску відсутні. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 14.04.2019 року по 30.09.2020 року у сумі 150 943,16 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 14.04.2019 по 30.09.2020 у сумі 150 943,16 грн. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.04.2021 про перерахунок пенсії, відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 16.04.2021, та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Вирішено питання судових витрат. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою закрити провадження по справі. Обґрунтування апеляційної скарги. На виконання рішення суду у справі №200/12268/19-а за період з 14.04.2019 по 30.09.2020 позивачу було нараховано розмір невиплаченої пенсії в сумі 150943,16 грн. Спір у даній справі виник внаслідок не виконання на думку позивача рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року у справі №200/12268/19-а. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року по справі №200/12268/19-а. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той саме предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, тому наявні підстави для закриття провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача, не надаючи оцінку судовому рішенню в іншій частині задоволення позову, яка сторонами не оскаржується. Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 28 квітня 2009 року Кіровським РВ ДМУ УМВС України у Донецькій області), внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 30.10.2018 №0000642161 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Позивач перебуває на обліку в Селидовскому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з 14.04.2019 як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2021 по справі №200/12268/19-а, яке набрало законної сили на підставі ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1810 від 22 квітня 2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 , до пільгового стажу, період роботи з 20.09.1985 по 03.04.2000 на П/о Донецьквуглеремонт Мінвугля УРСР, надалі ВАТ Донецьквуглеремонт, до страхового стажу, періоди роботи на підприємстві ДП Селидіввугілля з 01.08.2017 по 30.06.2010, з 01.08.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2017 по 31.03.2019, який дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зобов`язано Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 квітня 2019 року про призначення пенсії, згідно п. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. У листі Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на запит позивача від 22.03.2021 №208/Б-0572-21 зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2020 та ухвала Першого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2020 по справі №200/12268/19-а відпрацьовані, пенсія за минулий період з 14.04.2019 по 30.09.2020 у сумі 150 943,16 грн. нарахована та облікована. З витягу електронної пенсійної справи вбачається, що позивачу призначено пенсію з 14.04.2019, з 01.10.2020 року позивачу здійснюється виплата пенсії, борг за період з 14.04.2019 по 30.09.2020 у розмірі 150 943,16 грн. нарахований, але не виплачений. 16.04.2021 ОСОБА_1 звернувся через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Листом Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.04.2021 року №304-303/Б-02/8-0572/21, повідомлено позивачу , що заява не була прийнята до розгляду у зв`язку з тим, що був наданий не повний пакет документів, а саме до заяви не надана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Також, у листі зазначено, що пенсію призначено з 14.04.2019, страховий стаж врахований по 31.03.2019. В системі персоніфікованого обліку відомості про сплату єдиного соціального внеску відсутні. Оцінка суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII), який набрав чинності з 22 листопада 2014 року, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Частиною першою статті 4 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні. Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV регламентовано, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. За приписами частини другої статті 5 Закону № 1058-IV виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування. Згідно із частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. Стаття 47 Закону №1058-IV визначає, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Частиною першою статті 49 Закону №1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Частиною 2 цієї статі визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб", яка набрала чинності з 08 жовтня 2014 року, затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, пунктами 1 та 2 якого передбачено: Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", яка набрала чинності з 26 листопада 2014 року (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №509. Зазначені виплати, що призначені або продовжені відповідним особам до набрання чинності цією постановою, здійснюються за фактичним місцем їх проживання (перебування) у разі видачі їм до 31 грудня 2014 року такої довідки. 08 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", яка набрала чинності 14 червня 2016 року, пунктом 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування. Пунктом 4 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам установлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються […] територіальними органами Пенсійного фонду України […] за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. Відповідно до пункту 11 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам комісія розглядає подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати протягом п`яти робочих днів з дня отримання такого подання. Відповідно до пункту 12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї або інших документів, визначених в абзацах другому і третьому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати. У разі прийняття рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати комісія не пізніше наступного робочого дня надсилає копію такого рішення органові, що здійснює соціальні виплати, та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення (пункт 14 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам). Відповідно до пункту 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам визначено, що орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Аналіз вказаних норм свідчить , що після поновлення виплати пенсії пенсіонеру територіальний орган Пенсійного фонду України має виплатити пенсіонеру суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, за минулий час у порядку, визначеному статтею 46 Закону №1058-IV. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 визначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, як вже вище зазначено, порядок виплати пенсії, у тому числі й заборгованість по виплаті пенсії за минулий період, визначається виключно законами України. Суд зазначає, що відповідач, здійснивши у жовтні 2020 року виплату позивачу пенсії, безпідставно, всупереч вимог частини другої статті 46 Закону №1058-IV не виплатив позивачу заборгованість по пенсійним виплатам, що утворилася за період з 14.04.2019 по 30.09.2020 у розмірі 150 943,16 грн. Таким чином, невиплата позивачу заборгованості по пенсійним виплатам, що утворилася за період з 14.04.2019 по 30.09.2020 у розмірі 150 943,16 грн. була здійснена не у спосіб, передбачений Законом №1058-IV, та з точки зору положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання було незаконним. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за період з 14.04.2019 по 30.09.2020 у сумі 150 943,16 грн. та зобов`язання відповідача виплатити позивачу пенсію за період з 14.04.2019 по 30.09.2020 у сумі 150 943,16 грн. Є безпідставними посилання відповідача, що цей спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання рішень суду, оскільки на виконання рішення №200/12068/19-а відповідачу не визначався обов`язок нарахувати та виплатити пенсію позивачу за спірний період. Цим рішенням відповідач був зобов`язаний включити певні періоди роботи позивача до стажу та повторно розглянути його заяву. В цій справі предметом розгляду вже є бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за період з 14.04.2019 по 30.09.2020 у сумі 150943,16 грн, а також не здійснення позивачу перерахунку ти виплати пенсії із урахуванням доходів та страхового стажу за періоди роботи: на ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2019 по 28.05.2021; на ВП шахта Тошківська за вересень 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Зазначене свідчить про інший предмет та підстави позовної заяви ОСОБА_1 , ніж ті, що у справі № 200/12068/19-а. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у справі № 200/6759/21 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у справі № 200/6759/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 24 січня 2022 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 24 січня 2022 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.А. Блохін А.В. Гайдар

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»