LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/6196/14

від 09.06.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" - задовольнити частково. Рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/6196/14 - скасувати.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" червня 2021 р. Справа№ 910/6196/14 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Доманської М.Л. суддів: Верховця А.А. Гарник Л.Л. за участю секретаря судового засідання Кудько О.О. та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 09.06.2021 розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/6196/14 (суддя Мудрий С.М.) за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до 1) Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" про стягнення 5 597 748,61 грн, ВСТАНОВИВ: У 2014 році Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом (із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" (далі -відповідач-2) про звернення стягнення на передане відповідачем-2 в іпотеку майно в рахунок погашення заборгованості відповідача-1 перед позивачем за Договором про відкриття кредитної лінії від 17.07.2009 №2901-001/09 у загальній сумі 5 597 748,61 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.07.2009 між ним та Публічним акціонерним товариством "Світ Електроніки" укладено договір про відкриття кредитної лінії №2901-01/09. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" укладено договори іпотеки. В порушення умов договору та норм чинного законодавства, кредит не погашено, відсотки за користування кредитними коштами не сплачено, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/6196/14 позов задоволено повністю. Вищевказане рішення мотивовано тим, що встановлено факт наявності у Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 17.07.2009 №2901-001/09 по сумі простроченої кредитної заборгованості в розмірі 4 208 000,00 грн та 260 758,01 грн по сумі процентів по кредиту та розрахунком пені по кредиту в розмірі 1 058 386,18 грн та пені по процентам в розмірі 70 604,42 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії від 17.07.2009 №2901-001/09 між позивачем та відповідачем-2 укладено іпотечні договори від 17.07.2009 №2901-001/09-01, № 2901-001/09-02, № 2901-001/09-03, тому позовні вимоги позивача про звернення стягнення на передане відповідачем-2 в іпотеку майно в рахунок погашення заборгованості визнні судом обґрунтовані. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікотек" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/6196/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що суд не з`ясував статусу відповідача-1 на момент розгляду справи, що виключає можливість задоволення позову. Так, 16.03.2015 Господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі №910/4753/15-г про банкрутство Відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства «Світ Електроники», а 23.03.2015 було винесено постанову про визнання Відповідача-1 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Крім того, позивач подав до суду у строки і порядок, встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закону №2343-XII) заяву з кредиторськими вимогами до відповідача-1. Таким чином, на думку скаржника, судом було порушено норми Закону №2343-XII. Скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції в його описовій частині лише зазначає, на яке майно звертає стягнення без його опису і без зазначення вартості предмета іпотеки. В резолютивній частині рішення суд взагалі не визначив початкову ціну продажу предмета іпотеки, що є порушенням приписів ст.39 Закону України «Про іпотеку». Суд першої інстанції, приймаючи рішення, не звернув уваги на положення Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про Іпотеку», чим порушив норми чинного законодавства. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 (головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А. та Тищенко О.В.) зупинено апеляційне провадження у справі №910/6196/14 до вирішення справи №910/22788/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек". Зобов`язано сторін повідомити Київський апеляційний господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №910/6196/14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/6196/14 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І., після усунення обставин, які були підставою для зупинення апеляційного провадження у справі №910/6196/14, зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2018 у справі №910/6196/14 поновлено апеляційне провадження у даній справі. Заяву суддів Михальської Ю.Б., Скрипки І.М., Тищенко А.І. про самовідвід від розгляду справи №910/6196/14 задоволено. Матеріали справи №910/6196/14 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи від 14.04.2021 зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Верховець А.А., Гарник Л.Л. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021, крім іншого, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/6196/14 до свого провадження у новому складі суду, призначено розгляд апеляційної скарги. 26.05.2021 скаржник подав клопотання про заміну сторони процесуальним правонаступником, в якому просить замінити позивача ПАТ "Правекс-Банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕМЕЛІ ЛАЙТ ХАУС", та додає до клопотання ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.08.2021 у справі №910/4753/15-г. Вищевказане клопотання мотивоване тим, що за період провадження у справах про банкрутство ПАТ «Світ Електроніки» і ТОВ «Вікотек» права вимоги, які належали ПАТ «ПРАВЕКС- БАНК», що є предметом даного спору, були відступлені на користь ТОВ «ФемеліЛайтХаус». Факт відступлення прав вимоги за заборгованістю ПАТ «Світ Електроніки» перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" за Договором про відкриття кредитної лінії від 17.07.2009 N2901-01/09 підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 у справі №910/4753/15-г, якою ПАТ «ПРАВЕКС-БАНК» було замінено його правонаступником - ТОВ «Фемелі Лайт Хаус». Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/6196/14 відкладено на 02.06.2021, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікотек" направити клопотання про заміну сторони процесуальним правонаступником всім учасникам у даній справі, зобов`язано учасників даної справи надати свої доводи (заперечення) з приводу клопотання про заміну сторони процесуальним правонаступником. 01.06.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна у справі №910/22788/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" арбітражного керуючого Ягічева С.О. надійшли письмові пояснення, в яких осатаній зазначає, що заперечень проти задоволення заяви про заміну сторони правонаступником та про відмову від позову не маю. 02.06.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" повторно надійшло клопотання про заміну сторони процесуальним правонаступником з вимогами замінити позивача у даній справі АТ «Правекс-Банк» його правонаступником ТОВ «Фемелі Лайт Хаус». В вищевказаному клопотанні зазначено, що за період провадження у справах про банкрутство ПАТ «Світ Електроніки» і ТОВ «Вікотек» права вимоги, які належали ПАТ «ПРАВЕКС-БАНК», що є предметом даного спору, були відступлені на користь ТОВ «ФемеліЛайтХаус». Права вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії від 17.07.2009 №2901-001/09 відступались в такому хронологічному порядку: 26.11.2015 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «ФК«Фактор Плюс» було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ПАТ КБ «Правекс-Банк» відступило ТОВ «ФК «Фактор Плюс» своє право вимоги за договором про відкриття короткострокової кредитної лінії від 17.07.2009 №2901-001/09; 26.11.2015 ТОВ «ФК «Фактор Плюс» (факторингова компанія) уклало Договір про відступлення права вимоги з ОСОБА_1 , до останнього перейшло право вимоги за договором про відкриття короткострокової кредитної лінії від 17.07.2009 №2901-001/09; 06.11.2015 ОСОБА_1 уклав Договір про відступлення права вимоги на користь ТОВ «ФЕМЕЛІ ЛАЙТ ХАУС», до останнього перейшло право вимоги за договором про відкриття короткострокової кредитної лінії від 17.07.2009 №2901-001/09. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.08.2016 у справі №910/4753/15-г ПАТ «ПРАВЕКС-БАНК» було замінено його правонаступником - ТОВ «Фемелі Лайт Хаус». 08.06.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" надійшло клопотання про закриття провадження у справі з вимогами про скасування рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/6196/14 повністю та закриття провадження у справі. Вищевказане клопотання мотивоване тим, що з 2015 року ТОВ «ВІКОТЕК» перебуває у процедурі банкрутства і його кредитори, в тому числі за забезпеченими іпотекою вимогами, неодноразово змінювались. Як встановлено скаржником за результатами ознайомлення з матеріалами інших судових проваджень та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в 2016 році іпотекодержатель звернув стягнення на відповідні об`єкти нерухомого майна (що стосуються предмета даного спору) в позасудовому порядку, 05.02.2016 між ОСОБА_1 (продавець) і ТОВ «ФЕМЕЛІ ЛАЙТ ХАУС» (покупець) було укладено три договори купівлі-продажу предмета іпотеки щодо зазначених вище об`єктів. У судове засіданні 09.06.2021 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕМЕЛІ ЛАЙТ ХАУС". Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕМЕЛІ ЛАЙТ ХАУС" не підтримали вищевказані клопотання про заміну сторони процесуальним правонаступником, що подані 26.05.2021 та 02.06.2021, з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕМЕЛІ ЛАЙТ ХАУС" є правонаступником ПАТ «ПРАВЕКС-БАНК» у справі №910/4753/15-г про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Світ Електроніки» лише за Договором про відкриття кредитної лінії від 17.07.2009 N2901-01/09. При цьому, в забезпечення виконання зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії від 17.07.2009 №2901-001/09 між позивачем та відповідачем-2 укладено іпотечні договори від 17.07.2009 №2901-001/09-01, № 2901-001/09-02, № 2901-001/09-03, правонаступництва за якими не було, представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕМЕЛІ ЛАЙТ ХАУС" заявили про відсутність предмета спору у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки та із укладенням між ОСОБА_1 (продавець) і ТОВ «ФЕМЕЛІ ЛАЙТ ХАУС» (покупець) договорів купівлі-продажу предметів іпотеки від 05.02.2016. Колегія суддів, проаналізувала з Єдиного реєстру судових рішень процесуальні акти у справі №910/4753/15-г про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Світ Електроніки», та у справі №910/22788/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек", заслухавши представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕМЕЛІ ЛАЙТ ХАУС", дійшла висновку про відхилення клопотань про заміну сторони процесуальним правонаступником, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікотек" 26.05.2021 та 02.06.2021 та клопотання про закриття провадження у справі. В судовому засіданні 09.06.2021 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги частково, а саме в частинні скасування рішення та просила закрити провадження у справі. Учасники провадження про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій відповідних ухвал суду. Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, про скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та направлення даної справи до розгляду в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Світ Електроніки», з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2015 порушено провадження у справі № 910/4753/15-г про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Світ Електроніки». Отже, на момент прийняття оскаржуваного рішення від 06.04.2015 у даній справі за вказаним вище позовом щодо Публічного акціонерного товариства «Світ Електроніки» (відповідач-1) вже здійснювалося провадження у справі № 910/4753/15-г про банкрутство. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. За змістом частини другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Частинами першою, другою статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду , а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням . Системний аналіз наведених норм процесуального закону свідчить, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах. 19.01.2013 набрав чинності Закон України від 22.12.2011 № 4212-VI Про внесення змін до Закону України від 14.05.1992 № 2343- XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 2343- XII) (за винятком окремих його положень) (далі - Закон № 4212- VI), яким Закон № 2343- XII викладено в новій редакції. У пункті 1 1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2343-XII визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. У 2014 році Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом (із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" (далі -відповідач-2) про звернення стягнення на передане відповідачем-2 в іпотеку майно в рахунок погашення заборгованості відповідача-1 перед позивачем за Договором про відкриття кредитної лінії від 17.07.2009 №2901-001/09 у загальній сумі 5 597 748,61 грн. Відповідно до статті 9 Закону № 2343-XII (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення) справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною четвертою статті 10 Закону № 2343-XII визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Вказана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом та розгляду справи судом першої інстанції), яким визначено, що господарським судам підвідомчі справи у всіх майнових спорах з вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, зокрема у спорах про стягнення заробітної плати, та застосовується незалежно від суб`єктного складу сторін. Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев`ята статті 16 ГПК України). Такі майнові спори розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом №2343-XII, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. У ГПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) передбачено для господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, підвідомчість усіх майнових спорів, спорів про поновлення на роботі з вимогами до боржників у такій справі. Крім того, відповідно до статті 17 Закону № 2343-XII (у редакції Закону № 4212-VI) після 19.01.2013 встановлено порядок розгляду позовних вимог конкурсних кредиторів до боржника. Із винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство пов`язуються певні правові наслідки, зокрема: вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; розгляд вимог конкурсних, забезпечених і поточних кредиторів та вирішення майнових спорів здійснюється в порядку, передбаченому Законом№ 2343-XII; арешт майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника можуть застосовуватися виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство. За приписами частини першої статті 17 Закону № 2343-XII у разі, якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред`явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов`язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз`яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання (частина друга вказаної статті). Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову (частина третя вказаної статті). У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (частина четверта вказаної статті у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції). Якщо у порушенні провадження у справі про банкрутство відмовлено або провадження у справі про банкрутство припинено, позовне провадження підлягає поновленню і позов розглядається по суті (частина п`ята вказаної статті). У частині шостій статті 17 Закону № 2343-XII зазначено, що положення частин першої - четвертої цієї статті не застосовуються до позовів за вимогами кредиторів, на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів. Стаття 23 Закону № 2343-XII встановлює порядок виявлення кредиторів. Так, у частині першій указаної статті зазначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Таким чином, відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення. Після офіційного оприлюднення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство всі кредитори мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку статті 23 Закону № 2343-XII незалежно від настання строку виконання зобов`язань. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в ліквідаційній процедурі у шосту чергу. Такі кредитори не беруть участі в представницьких органах кредиторів (зборах та комітеті кредиторів). Отже, визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може, за умови своєчасного звернення, реалізувати свої права і отримати задоволення своїх вимог та дотримання прав боржника щодо визначення обсягу кредиторської заборгованості та черговості її погашення. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що після ухвалення оскаржуваного судового рішення законодавство було змінено, зокрема, 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року № 2597-VIII (далі - КУзПБ). У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Відповідно до статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша). Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті). Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті). Згідно з частинами першою - третьою статті 3 ГПК України у редакції, чинній на час касаційного перегляду, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Тобто законодавець указав, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії. Закон № 2343-XII втратив чинність з 21.10.2019 з набранням чинності КУзПБ. Відтак, можна зробити висновок, що вказаний КУзПБ передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу. Оскільки суд має застосовувати відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України норму, чинну на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду (перегляду) справи, у тому числі й у суді апеляційної інстанції, Північний апеляційний господарський суд застосовує норми КУзПБ, які є чинними на час такого перегляду. Суд нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення ЄСПЛ у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997). Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства. Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду даної справи Північним апеляційним господарським судом, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. До аналогічних висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у цивільній справі №607/6254/15-ц (провадження №14-404цс19). З огляду на вказані положення законодавства України, чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення, розгляд всіх майнових спорів, стороною яких є боржник у справі про банкрутство, з позовними вимогами щодо майна боржника, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Тобто, суд першої інстанції після 16.03.2015 повинен був передати дану справу до розгляду в межах справи №910/4753/15-г про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Світ Електроніки», що вже була порушена на час прийняття оскаржуваного судового рішення. Однак, суд першої інстанції в порушення ч. 4 ст. 10 Закону № 2343-XII (чинного на час порушення провадження у справі про банкрутство відповідача-1 та на час розгляду даної справи судом першої інстванції) прийняв оскаржуване рішення у даній справі. За встановлених обставин у цій справі суд першої інстанції повинен був передати матеріали даної справи за позовною заявою про стягнення суми коштів з встановленням способу реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах для розгляду за підсудністю до суду, у провадженні якого перебувала справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Світ Електроніки». Згідно із статтею 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Право на справедливий судовий розгляди справи судом, встановленим законом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції. ЄСПЛ у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]". Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України"). Пунктом 1 частини 3 статті 277 ГПК України встановлено, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду. Як вже зазначалось, до аналогічних висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 у цивільній справі №607/6254/15-ц щодо розгляду трудового спору, відповідачем у якому було ДП "Укрветсанзавод". Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, якою ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.07.2017 та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 05.09.2017 скасувала, матеріали справи №607/6254/15-ц передала до господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/6968/16 про банкрутство ДП "Укрветсанзавод", мотивуючи свою постанову тим, що урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства. З огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції від 06.04.2015 у даній справі - скасувати та направити справу №910/6196/14 до господарського суду міста Києва для розгляду у межах справи №910/4753/15-г про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Світ Електроніки». Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" - задовольнити частково. Рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/6196/14 - скасувати. Справу №910/6196/14 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" про стягнення 5 597 748,61 грн направити до господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/4753/15-г про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Світ Електроніки». Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду, передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України. Повний текст виготовлено 14.06.2021. Головуючий суддя М.Л. Доманська Судді А.А. Верховець Л.Л. Гарник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»