Постанова 4823 № 750/990/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 15 червня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/990/21 Головуючий у першій інстанції Маринченко О. А. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/975/21 Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді - Бобрової І.О., суддів Висоцької Н.В., Шитченко Н.В., за участю секретаря Зіньковець О.О., сторони справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 травня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, місце ухвалення судом першої інстанції ухвали м. Чернігів, дата складання судом першої інстанції повного тексту ухвали 13.05.2021, В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з останнього 142531,09 грн у відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, заподіяної в результаті пошкодження автомобіля «GMC TERRAIN» д.н.з. НОМЕР_1 у ДТП, яка мала місце 13.10.2020, суму франшизи в розмірі 2500 грн, витрати на евакуацію вказаного автомобіля у розмірі 1400 грн, витрати на проведення експертизи в розмірі 3100 грн, покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору та професійної правничої допомоги. Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.03.2021 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 142531,09 грн у відшкодування майнової шкоди, заподіяної в результаті пошкодження автомобіля, 2500 грн франшизи, 1400 грн витрат на евакуацію транспортного засобу, 3100 грн витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, а всього 149531,09 грн, та 1495,31 грн судового збору. Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.05.2021 заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.03.2021 залишено без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 13.05.2021 ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач зазначає, що в даному випадку його заява мала бути залишена без руху з наданням строку для усунення її недоліків, однак суд цього не зробив. При постановленні оскаржуваної ухвали не врахував обставини, що мають значення для справи, порушив порядок перегляду заочного рішення, оскільки нормами ЦПК України не передбачено залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення у зв`язку з пропуском строку на подачу такої заяви. Скаржник вказує, що суд невірно застосував положення процесуального права, у зв`язку з чим позбавив відповідача права на апеляційне оскарження, оскільки в силу вимог частини 4 статті 287 ЦПК України без проходження процедури перегляду заочного рішення в суді першої інстанції відповідач позбавлений права оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суд від 13.05.2021 без змін, як законну, обґрунтовану та таку, що постановлена з додержанням норм процесуального права та відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. Позивач наголошує, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Враховуючи, що копію заочного рішення відповідач отримав 08.04.2021, а з заявою звернувся 06.05.2021, тобто вказаний вище двадцятиденний строк ним пропущено, при цьому заяви про поновлення строку подано не було, судом першої інстанції правильно застосовано наслідки, передбачені статтею 126 ЦПК України, відповідно до якої право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, та залишено без розгляду заяву відповідача. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частин 2 та 5 статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Постановляючи ухвалу від 13.05.2021, суд першої інстанції зазначив, що оскільки заочне рішення суду було проголошено 29.03.2021, копію вказаного рішення відповідач отримав 08.04.2021, то звертаючись 06.05.2021 із заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 пропустив визначений частиною третьою статті 284 ЦПК України строк, при цьому з клопотанням про поновлення пропущеного строку не звертався, що з урахуванням положень статті 126 ЦПК України є підставою для залишення заяви без розгляду. При цьому суд відхилив посилання відповідача на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540- IX, яким розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України було доповнено пунктом 3 та, зокрема, передбачалося, що строки подання заяви про перегляд заочного рішення продовжуються на строк дії карантину, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-ІХ внесено зміни до ЦПК України та пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України викладено в новій редакції, відповідно до якої з моменту набрання чинності вказаним законом 17.07.2020 поновлення та продовження процесуальних строків у зв`язку з карантином можливе лише за заявою учасника справи. Колегія суддів з такими висновками Деснянського районного суду м.Чернігова погоджується. Судом встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.03.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача у відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди 149531,09 грн, що складається з 142531,09 грн у відшкодування майнової шкоди, заподіяної в результаті пошкодження автомобіля, 2500 грн франшизи, 1400 грн витрат на евакуацію транспортного засобу, 3100 грн витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, вирішено питання судових витрат. Згідно з вимогами статті 282 ЦПК України в заочному рішенні зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд (а.с. 118-127). Як вбачається з матеріалів справи, копія заочного рішення Деснянського районного суду від 29.03.2021 була отримана ОСОБА_2 08.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 152). Вказану обставину не заперечує і сам відповідач. 06.05.2021, з пропуском встановленого законом 20-денного строку, через відділення поштового зв`язку ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, в якій просив його скасувати та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Обґрунтовуючи свої вимоги, викладені в заяві, відповідач стверджував, що по справі отримав лише ухвалу про відкриття провадження, матеріали позовної заяви та судову повістку на 04.03.2021, в подальшому жодних повідомлень не отримував, справу розглянуто за його відсутності без належного повідомлення. Клопотання про поновлення строку на перегляд заочного рішення подана заява не містить. Посилаючись на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідач стверджував, що процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення продовжується на строк дії карантину. Зазначав, що оскільки повний текст заочного рішення ним отримано 08.04.2021, строк для подачі заяви про перегляд цього рішення ним не пропущено. Колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено судом першої інстанції з дотриманням вимог закону. Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України та стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Цивільне процесуальне законодавство України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (стаття 284 ЦПК України), а також загальний порядок - апеляційне оскарження (частина 4 статті 287 ЦПК України). Відповідно статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Заява про перегляд заочного рішення має відповідати вимогам положень статті 285 ЦПК України. Відповідно до частини 8 цієї статті до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Виходячи з системного аналізу вказаних норм, колегія суддів приходить до висновку, що положеннями цивільного процесуального законодавства не передбачено залишення заяви без руху у зв`язку з пропуском строку на її подання та за відсутності клопотання про його поновлення. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.12.2019 у справі № 626/2450/14-ц при розгляді подібної справи. Таким чином, твердження скаржника, що в даному випадку його заява мала бути залишена судом без руху з наданням строку для усунення її недоліків, є безґрунтовними. Відповідно до статті 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку, відповідно до статті 123 ЦПК України, починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Наслідки пропущення процесуальних строків, визначені статтею 126 ЦПК України, згідно з якою право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частин 1,2,4 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Європейський суд з прав людини зазначав, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (рішення в справі «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року). У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків. Таким чином обґрунтоване застосування судами наслідків пропуску строків перегляду судових рішень не є порушенням права на доступ до суду. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 13.01.2021 у справі № 1519/2-4031/11. Згідно з частиною 3 статті 287 ЦПК України У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не має повноважень на залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду, колегія суддів не приймає, оскільки прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення та постановити ухвалу про залишення такої заяви без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку (частина третя статті 287 ЦПК України) можливо лише у випадку подання належно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, у строки, визначені статтею 284 ЦПК України, або з відповідним клопотанням про поновлення процесуального строку, передбаченого на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, яке позитивно розглянуте судом. Водночас наслідки пропущення цього процесуального строку без поважних причин врегульовані статтями 126, 127 ЦПК України. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24.05.2021 у справі № 565/875/19, від 13.01.2021 у справі № 1519/2-4031/11, від 20.05.2020 у справі № 653/4813/17, від 25.02.2020 у справі № 755/5323/16-ц, від 16.12.2019 у справі № 286/1130/13-ц. Таким чином, враховуючи те, що копію заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.03.2021 відповідач отримав 08.04.2021, а із заявою про перегляд вказаного заочного рішення звернувся 06.05.2021 і не порушив питання про поновлення строку, встановленого законом для подачі заяви про перегляд заочного рішення, місцевий суд дійшов вірного висновку про залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених положеннями статті 126 ЦПК України. Залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із відповідною заявою. Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, зводяться до незгоди з судовими рішеннями у справі та власним тлумаченням норм процесуального права щодо порядку та строків перегляду заочного судового рішення, тому підстави для її задоволення відсутні. Ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, такою, що постановлена відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 травня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення Судді Чернігівського апеляційного суду І.О. Боброва Н.В. Висоцька Н.В. Шитченко Повний текст постанови складений 16.06.2021.