Постанова 4804 № 225/4626/15-ц

Єдиний унікальний номер 225/4626/15-ц Номер провадження 22-ц/804/1582/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 червня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі: головуючого-судді Азевича В.Б., суддів: Кішкіної І.В., Никифоряка Л.П., за участю секретаря Кіпрік Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 07 квітня 2021 року у справі № 225/4626/15-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк», ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі (суддя в першій інстанції Скиба М.М., ухвала постановлена в приміщенні суду в м. Торецьк Донецької області), - В С Т А Н О В И В: В грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія») звернулося до Дзержинського міського суду Донецької області з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 225/4626/15-ц за позовом ПАТ «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заява про заміну сторони стягувача у виконавчому листі обґрунтована тим, що Дзержинським міським судом Донецької області 25.10.2018 р. у справі № 225/4626/15-ц ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український Бізнес Банк» заборгованості за кредитним договором. 29.07.2019 року між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір № UA-EA-2019-06-19-000095-b про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, згідно умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейшли права кредитора за кредитним договором № КЗИПФ/1007628.1 від 18.12.2012 року відносно ОСОБА_1 в силу п. 2.1. зазначеного договору до нового кредитора переходить право вимоги як до позичальника за відповідним кредитним договором, так і до поручителів, за відповідним договором поруки. 29.07.2019 року між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О., реєстровий №12, згідно з п.1 якого, первісний іпотекодержатель ПАТ «Український Бізнес Банк» відступає та передає, а новий іпотекодержатель ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» приймає та набуває всіх прав, належним первісному іпотекодержателю за іпотечними договорами, які забезпечують виконання зобов`язань за кредитними договорами та перелічені у Додатку №1 до цього договору. Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору про відступлення прав за договорами іпотеки - відступаються права іпотекодержателя за договором іпотеки, серія та номер 7419, посвідченим 26.12.2012 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Восковець О.О., укладеним з ОСОБА_2 для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № КЗИПФ/1007628.1 від 18.12.2021 року. У зв`язку з викладеним, виникла необхідність в заміні стягувача у виконавчому листі. Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 07 квітня 2021 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у виконавчому листі задоволено. Замінено стягувача у виконавчому листі за рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 25.10.2018 року, справа № 225/4626/15-ц з ПАТ «Український Бізнес Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки відсутності доказів правонаступництва. Так, до заяви про заміну стягувача від 10.12.2020 року не додано кредитного договору № КЗИПФ/1007628.1 від 18.12.2012 року, додаткових угоди до нього, договорів забезпечення виконання кредитних зобов`язань, доказів сплати платежів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а також документів, пов`язаних з умовами, строком та порядком виконання кредитного договору. Крім того, його не було повідомлено про відступлення права вимоги за договором. Також він подав заяву про перегляд заочного рішення, яка не розглянута судом першої інстанції на момент подання апеляційної скарги на ухвалу про заміну стягувача, що на його думку є процесуальним питанням. ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» надіслало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. В відзиві зазначено, що посилання боржника на те, що заявником не доведено набуття усіх прав кредитора за основними договорами, через ненадання належних та допустимих доказів та належним чином завірених доказів не відповідають дійсності, оскільки заявником до суду надані належним чином завірені копії доказів, що підтверджують відступлення права вимоги за кредитним договором № КЗИПФ/1007628.1 від 18.12.2012 року. Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Адвокат ОСОБА_1 ОСОБА_3 , який на підставі ордеру представляє його інтереси у Донецькому апеляційному суді у цій справі, подав клопотання про відкладення розгляду справи за апеляційною скаргою на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 07 квітня 2021 року на більш пізніший термін у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі у м. Києві. Згідно із статтею 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів вважає, що причину неявки адвоката не можна вважати поважною, оскільки ним не надані докази на підтвердження його участі у судовому засіданні у іншому процесі. Окрім того, адвокатом не подано клопотання про подовження строку розгляду справи у зв`язку з його клопотанням. Як встановлено статтею 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи суд апеляційної інстанції може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу. Ухвала про відкриття провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 07 квітня 2021 року постановлена 17 травня 2021 року. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 25.10.2018 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український Бізнес Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 4 676 211,73 грн, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 3 816 513,75 грн, заборгованості по процентам у сумі 859 697,98 грн. Рішення набрало чинності 26.11.2018 року. З матеріалів справи встановлено, що 29.07.2019 року між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір № UA-EA-2019-06-19-000095-b про відступлення (купівлі-продажу) право вимоги, згідно умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейшли права кредитора за кредитним договором № КЗИПФ/1007628.1 від 18.12.2012 року відносно ОСОБА_1 в силу п. 2.1. зазначеного договору до нового кредитора переходить право вимоги як до позичальника за відповідним кредитним договором, так і до поручителів, за відповідним договором поруки. Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору № UA-EA-2019-06-19-000095-b про відступлення (купівлі-продажу) право вимоги, перейшли права кредитора до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за кредитним договором № КЗИПФ/1007628.1 від 18.12.2012 року відносно ОСОБА_1 29.07.2019 року між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О., реєстровий №12, згідно з п.1 якого, первісний іпотеко держатель ПАТ «Український Бізнес Банк» відступає та передає, а новий іпотеко держатель ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» приймає та набуває всіх прав, належним первісному іпотеко держателю за іпотечними договорами, які забезпечують виконання зобов`язань за кредитними договорами та перелічені у Додатку №1 до цього договору. Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору про відступлення прав за договорами іпотеки - відступаються права іпотекодержателя за договором іпотеки, серія та номер 7419, посвідченим 26.12.2012 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Восковець О.О., укладеним з ОСОБА_2 для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №КЗИПФ/1007628.1 від 18.12.2021 року. Задовольняючи заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» суд першої інстанції виходив з того, що до заявника перейшли права ПАТ «Український Бізнес Банк» щодо права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором, тому стягувач ПАТ «Український Бізнес Банк» може бути замінений правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». Колегія суддів вважає, що зазначений висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а ухвала постановлена з дотриманням вимог права. Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). Тлумачення частини 1 статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина 3 статті 656 ЦК); (б) дарування (частина 2 статті 718 ЦК); (в) факторингу (глава 73 ЦК). Відповідно до частини 1 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Згідно частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 751/11724/14. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Враховуючи те, що відповідно до договору № UA-EA-2019-06-19-000095-b про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 29.07.2019 року, укладеному між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» право вимоги за кредитним договором № КЗИПФ/1007628.1 від 18.12.2012 р., укладеним між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_1 , перейшли від ПАТ «Український Бізнес Банк» до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача ПАТ «Український Бізнес Банк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у виконавчому провадженні з виконання заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 25.10.2018р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № КЗИПФ/1007628.1 від 18.12.2012р. В свою чергу, доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують. Так, згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частин 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частинами 1-3 статті 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України). Відповідно до частин 1, 2 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Разом з заявою про заміну стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було подано до суду першої інстанції копію договору № UA-EA-2019-06-19-000095-b про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 29.07.2019 року, укладеному між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»; витяг з додатку № 1 до Договору № UA-EA-2019-06-19-000095-b про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 29.07.2019 року; копію договору про відступлення прав за договорами іпотеки від 29.07.2019р.; витяг з Додатку № 1 до Договору про відступлення прав за договорами іпотеки від 29.07.2019 року, посвідчений ПН КМНО Сергеєвим О.О.; копію платіжного доручення № 284004410 від 26.07.2019 року, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на рахунок отримувача ПАТ «Укрбізнесбанк» сплачено 2 686 609,00 грн з призначенням платежу: за лот № GL3N21638, Протокол № UA-EA-2019-000095-b від 01.07.2019р. Враховуючи надання вищеперерахованих документів заявником до суду першої інстанції, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не надано доказів правонаступництва. Крім того, суд першої інстанції щодо ненадання заявником копії кредитного договору, правильно зазначив, що факт наявності у ОСОБА_1 заборгованості перед первісним кредитором ПАТ «Український Бізнес Банк» в сумі 4 676 211,73 грн не потребує доказування в силу статті 82 ЦПК України. Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не надав належної оцінки неповідомленню ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за договором № UA-EA-2019-06-19-000095-b про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 29.07.2019 року. Так, суд встановив, що боржник дійсно не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні. Проте, суд першої інстанції правильно послався на постанову Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, в якій викладено правовий висновок про те, що за умови необізнаності боржника про наявність нового кредитора та про наявність неврегульованих відносин між відповідачами, правомірним є застосування судами положень статей 516, 517 ЦК України. За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. При цьому, ОСОБА_1 не надано доказів виконання зобов`язання за кредитним договором перед первісним кредитором ПАТ «Український Бізнес Банк». Окрім того, слід зауважити, що відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року N 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Цей строк заявником не пропущено. Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням та були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. З огляду на зазначене та відповідно до статті 375 ЦПК України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження без змін. Керуючись статтями 374, 375, 382-384 ЦПК України, Донецький апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 07 квітня 2021 року про заміну сторони виконавчого провадження залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: В.Б. Азевич Судді: І.В. Кішкіна Л.П. Никифоряк Повний текст постанови складено 15 червня 2021 року. Суддя-доповідач В.Б. Азевич