Постанова 4852 № 340/645/21
від 14.06.2021 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 червня 2021 року м. Дніпросправа № 340/645/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі №340/645/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області , в якому просила: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення з 19.02.2020 відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із 80% до 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, відповідно до довідки Господарського суду Кіровоградської області №75 від 07.08.2020 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 04.09.2017 позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке призначено їй у розмірі 80% від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Після перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання, проведеного відповідачем на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №340/3278/20, розмір щомісячного довічного грошового утримання був зменшений до 50% відповідних сум суддівської винагороди. Позивачка не погоджується з такими діями відповідача, зазначаючи, що при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання вона має право на збереження відсотку нарахування щомісячного довічного грошового утримання, визначеного на момент його призначення. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 позов задоволено в повному обсязі. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що щомісячне довічне грошове утримання позивачки на момент перерахунку вже було обчислене, а тому могло лише перераховуватись, що виключає обґрунтованість дій відповідача щодо зменшення розміру раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання з 80 % на 50%. Стосовно посилання відповідача на те, що перерахунок позивачці здійснено відповідно до ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII на виконання рішення суду від 24.09.2020, суд першої інстанції зазначив, що із змісту рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 судом встановлено, що необхідність перерахунку в мотивовано наявністю рішення Верховного Суду у зразковій справі №620/1116/20 від 16 червня 2020 року, обґрунтоване частинами 4 та 5 ст.142 Закону №1402-VIII, відповідно до яких, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Посилань на необхідність приведення розміру вже призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання до вказаного в ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 не містить, що виключало можливість відповідачу його змінити. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Скаржник вказує, що підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача у розмірі 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відсутні. З дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-рп/2020 Закон України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VІІІ не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та відсоткової ставки 80%. Здійснюючи перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці, відповідач керувався діючою нормою є ч.3 ст. 142 Закону № 1402-VІІІ, якою передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Відповідач на виконання рішення суду від 24.09.2020 у справі № 340/3278/20 здійснив перерахунок довічного грошового утримання позивачу з 19.02.2020. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачка - ОСОБА_1 звільнена з посади судді Господарського суду Кіровоградської області у зв`язку з виходом у відставку, про що зроблено запис в трудовій книжці 01.09.2017. Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, відповідно до розпорядження №826376 від 04.09.2017 позивачці встановлено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII. На час виходу позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяла редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, згідно п.25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №340/3278/20, яке набрало законної сили 27.10.2020, визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 06.03.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 10.08.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19.02.2020, на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07 серпня 2020 року №75 та виплатити кошти з урахуванням раніше отриманих за цей же період. Суд, застосовуючи правову позицію, викладену у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 (Пз/9901/5/20), яке набрало законної сили 07.08.2020, визнав за позивачкою право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі відповідної довідки Господарського суду Кіровоградської області, з 19 лютого 2020 року, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII. На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №340/3278/20 відповідачем з 19.02.2020 перераховано щомісячне довічне грошове утримання позивачки як судді у відставці виходячи з 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо зменшення відсоткового показника з 80% до 50%, позивачка звернулася до суду з цим позовом. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII. Відповідно до ч.1 ст.142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ч.2 ст.142 Закону №1402-VIII). За правилами ч.3 ст.142 Закону №1402-VIIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Частиною 4 статті 142 цього Закону передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. На час призначення позивачеві щомісячного довічного грошового утримання (06.08.2019) Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Зокрема, пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами. У вказаному рішенні зазначено, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України). Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013). Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. Згідно з ч.1 ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Аналогічна правового висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 (щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці). Отже, з 19.02.2020 для всіх суддів у відставці незалежно від проходження кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або конкурсу визначено однаковий підхід для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, встановленого Законом №1402-VIII. Погоджуючись з позицією позивачки, суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірному випадку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання мав бути здійснений позивачці виходячи із розміру 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, оскільки зміна відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, що призначалася відповідно до пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, відбулася вже після призначення та перерахунків щомісячного довічного грошового утримання позивача, а саме з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим. На переконання суду апеляційної інстанції розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не може бути здійснений із застосуванням одночасно двох різних законів, а саме: щодо відсоткового показника суддівської винагороди відповідно до правової норми, що втратила чинність, а розмір суддівської винагороди - за Законом №1402-VIII, оскільки таке не узгоджується з приписами чинного законодавства та суперечить змісту рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020 щодо необхідності встановлення однакового підходу до визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Застосовуючи різні закони при визначенні окремих складових, з яких обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до діючої на час призначення позивачеві щомісячного довічного грошового утримання норми закону розмір щомісячного довічного грошового утримання визначався як певний відсоток суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI, тобто виходячи з інших складових суддівської винагороди, а не суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, як помилково зазначено судом першої інстанції. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що застосування відсоткового значення (в спірному випадку 80%) до суддівської винагороди, обчисленої згідно Закону № 1402-VIII, прямо суперечить його змісту та є необґрунтованим. Таким чином, приймаючи до уваги, що на спірні правовідносини розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, передбачені ст.142 Закону № 1402-VIII, при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці необхідно враховувати розмір, встановлений частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір. Судом встановлено і це не заперечується сторонами, що стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на час виходу позивачки у відставку, становить 20 років 04 місяців та 06 днів, отже, розмір щомісячного довічного грошового утримання позивачки має становити 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, ухвалено рішення з невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нового про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі №340/645/21 скасувати, прийняти нове рішення. В задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко