Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/1457/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1457/21 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого суддів Файдюка В.В., Суддів Мєзєнцева Є.І., Собківа Я.М. При секретарі Шепель О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просив: визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не включення до розрахунку довічного грошового утримання наявність 5 років стажу судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання з 19 лютого 2020 року на підставі довідки ТУ ДСА України у Чернігівській області № 03/36 - 732 від 21 лютого 2020 року, виходячи із 25 років стажу судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно зменшив відсоткове значення розміру довічного грошового утримання в розмірі 50%, оскільки у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, враховуючи суддівський стаж 25 років і 3 дні довічне грошове утримання має нараховуватися у розмірі 60 %. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року даний адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що правила обрахування стажу роботи на посаді судді, які застосовувалися на момент виходу судді у відставку є сталим та не можуть змінюватися, адже стаж обраховується та встановлюється при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що відповідно до матеріалів пенсійної справи, період роботи позивача на посаді судді становить 14 років 4 місяці 16 дні, тож відсотковий розмір довічного грошового утримання обраховано з цієї тривалості. У Головного управління відсутні законні підстави для здійснення перерахунку довічного грошового утримання з 19 лютого 2020 року на підставі довідки ТУ ДСА України в Чернігівській області № 03/36-732 від 21 лютого 2020 року, виходячи із 25 років стажу судді. Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Чернігівській області та з 06 серпня 2015 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Стаж роботи позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 25 років 03 дні. Позивачу видано довідку ТУ ДСА України у Чернігівській області від 21 лютого 2020 року № 03/36-732 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII. Вказана довідка видана йому відповідно до Додатку 2 пункт 1 розділу II до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII зі змінами, Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року по справі № 620/1115/20 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 06 березня 2020 року № 2500-0344-8/6912 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за заявою від 28 лютого 2020 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області від 21 лютого 2020 року № 03/36-732, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року. На виконання вказаного рішення позивач отримав щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що складає 50% від суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді. В грудні 2020 року позивач звернувся до відповідача із проханням пояснити неправомірне встановлення відсоткового розміру довічного грошового утримання від суддівської винагороди. 22 грудні 2020 року позивач отримав від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області лист, в якому йому було повідомлено, що були застосовані норми законодавства, чинного на дату проведення перерахунку. Цим листом було надіслано копію рішення відповідача від 23 жовтня 2020 року № 974080123841 про перерахунок довічного грошового утримання. Вважаючи, що відповідач неправомірно зменшив відсоткове значення розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 60 % до 50 %, порушуючи його права та свободи, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII). Згідно пункту 2 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу. Згідно статті 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Згідно абзацу 4 п. 34 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на і посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Відповідно до абз. 2 частини 4 статті 43 Закону «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862-XII в редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді (далі - Закон №2862-ХІІ) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів, слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. Стаж роботи позивача, який дає право на одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці, становить 25 роки 3 дні, що не заперечується відповідачем. За пунктом 4 частини 6 статті 126 Конституції України право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів. Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац 4 підпункту 3.1 пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013). Як вірно встановлено судом першої інстанції, правила обрахування стажу роботи на посаді судді, які застосовувалися на момент виходу судді у відставку, є сталим та не можуть змінюватися, оскільки стаж обраховується та встановлюється при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та, відповідно, визначення його розміру. Щодо посилання відповідача на те, що норми статті 137 Закону № 1402-VIII застосовуються для обчислення стажу судді виключно для визначення права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, однак, не регулюють питання обчислення стажу з метою визначення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки воно є суб`єктивним трактуванням норми пенсійним органом, позаяк ні сама вказана норма, ні будь-яка інша норма профільного закону відповідного тлумачення не містить. Відтак, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Отже, при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року - залишити без змін Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 14 вересня 2021 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Є.І. Мєзєнцев Я.М. Собків