Постанова 4813 № 523/5050/19

Номер провадження: 22-ц/813/7401/21 Номер справи місцевого суду: 523/5050/19 Головуючий у першій інстанції Аліна С. С. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.05.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 523/5050/19 Номер провадження: 22-ц/813/7401/21 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя доповідач), - суддів Князюка О.В., Погорєлової С.О., за участю секретаря судового засідання Рибачук О.І., учасники справи: - позивач ОСОБА_1 , - відповідач ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси, постановлену у складі Аліної С.С. о 13 годині 23 хвилині 02 березня 2021 року, про закриття провадження, встановив: 2.

Описова частина 2.1 Короткий зміст позовних вимог У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 157/1-11 д 20.04.2011 року на користь ОСОБА_1 в сумі 0 534 153,65 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 20 квітня 2011 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Зілковською K.JL, зареєстрований в реєстрі за № 810, а саме - двокімнатну квартиру за адресою - АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Зілковською K.JI., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 20 квітня 2011 року, номер у реєстрі 805, шляхом продажу з прилюдних торгів, в межах процедури виконавчого провадження, за ціною не нижчою за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; 2) виселити ОСОБА_2 та інших мешканців з двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 . (Т. 1, а. с. 6 - 13). У квітні 2021 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій останній просить закрити провадження по цивільній справі за вищевказаним позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки на електронних торгах, які проведені ДП «Сетам» 25.02.2020 року (Т. 1, а. с. 253). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02.03.2021 року заяву позивача ОСОБА_1 про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, задоволено. Закрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки (Т. 1, а. с. 260). 2.2 Позиція відповідача в суді першої інстанції У березні 2021 року адвокат Слободянюк Віктор Борисович, діючий від імені ОСОБА_2 , надав суду заяву про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення. Заява обґрунтована тим, що згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності - Товарної біржі «ПРОФІ-Т» про незалежну оцінку майна від 13.12.2018 року ринкова вартість суб`єкта оцінки -двокімнатної квартири, яка належить ОСОБА_2 , складає 455 993 грн., після чого предмет іпотеки - двокімнатна квартира за адресою - АДРЕСА_1 передана на реалізацію державному підприємству «СЕТАМ», де за допомогою системи електронних торгів 25.02.2020 року була продана за 319 195,10 грн. громадянці ОСОБА_3 .. Кошти, отримані від її реалізації були перераховані позивачу (Т. 2, а. с. 249 - 250). 2.3 Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02.03.2021 року закрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що новим власником квартири АДРЕСА_2 є - громадянка ОСОБА_3 .. Тому, провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення підлягає закриттю, оскільки відсутній предмет спору (Т. 1, а. с. 261 - 262). 2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 02 березня 2021 року про закриття провадження у справі та направити справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. 2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про закриття провадження є передчасним та суперечить приписам ЦПК України. Щодо факту переходу права власності на спірний об`єкт нерухомості до іншої особи аніж позивач або відповідач, то вказане є підставою для застосування процесуального правонаступництва або ухвалення по справі рішення про задоволення позову або відмову у його задоволенні (Т. 2, а. с. 1 - 4). 2.6 Узагальнені доводи сторін в апеляційному суді У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Слободянюк Віктор Борисович, діючий від імені ОСОБА_2 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Адвокат Слободянюк Віктор Борисович вказує на те, що після реалізації предмета застави двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , зникає предмет спору звернення стягнення на предмет іпотеки. 2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.04.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 02 березня 2021 року про закриття провадження у справі (Т. 2. а. с. 10). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.04.2021 року призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 02 березня 2021 року про закриття провадження у справі до розгляду (Т. 2, а. с. 11). 17.05.2021 року від адвоката Слободянюк Віктора Борисовича, діючого від імені ОСОБА_2 , надійшов відзив на апеляційну скаргу. 25.05.2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників. 3.

Мотивувальна частина 3.1 Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. 3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин 26 липня 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №522/15037/15ц від 04.10.2016 року щодо стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь АБ «ПОРТО-ФРАНКО» боргу по кредитному договору в сумі 259763 грн. 59 коп. В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи свою заяву тим, що в результаті ряду переуступок права вимоги був укладений договір відступлення права вимоги між ТОВ «Дніпрофінансгруп» та ним, ОСОБА_1 , за кредитним договором №157\1-11 від 20 квітня 2011 року, укладеним між АБ «ПОРТО-ФРАНКО» та ОСОБА_2 , та він набув право вимоги за зазначеним кредитним договором та договорами забезпечення виконання зобов`язань, тобто іпотечним договором та договором поруки. Стягувачем за виконавчим листом №522/15037/15ц від 04.10.2016 року щодо стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь АБ «ПОРТО-ФРАНКО» боргу по кредитному договору в сумі 259 763 грн. 59 коп. є - ОСОБА_1 . 11.10.2018 року приватним виконавцем Колечко Д.М. постановлено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_2 , згідно з якою накладений арешт на двокімнатну квартиру, площею - 38 кв. м., житловою площею - 25,8 кв. м., за адресою - АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .. 16.11.2018 року приватний виконавець постановив постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні, згідно з якою оцінювачем квартири ОСОБА_2 призначено Товарну біржу «ПРОФІ-Т», код ЄДРПОУ 33660036, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №334\18 від 17.04.2018 року. Згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності - Товарної біржі «ПРОФІ-Т» про незалежну оцінку майна від 13.12.2018 року ринкова вартість суб`єкта оцінки-двокімнатної квартири, яка належить ОСОБА_2 , складає 455 993 грн.. Після чого предмет іпотеки - двокімнатна квартира за адресою - АДРЕСА_1 передана на реалізацію державному підприємству «СЕТАМ», де за допомогою системи електронних торгів 25.02.2020 року була продана за 319 195,10 грн. громадянці ОСОБА_3 .. Кошти, отримані від її реалізації були перераховані позивачу ОСОБА_1 .. 3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів. Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі. 3.4 Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі Доводи апелянта про те, що висновок суду першої інстанції про закриття провадження є передчасним заслуговують на увагу, з огляду на наступне. У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із зазначеним позовом. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існував спір щодо виселення відповідача з квартири, у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки, обґрунтований ст. ст. 39 - 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК Української РСР. 25.02.2020 року за допомогою системи електронних торгів був реалізований предмет застави. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02.03.2021 року в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито провадження. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо відсутній предмет спору. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц роз`яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору. Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення). Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Оскільки предмет спору став відсутній після відкриття провадження у даній справі, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для закриття провадження у справі та звертає увагу на те, що сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи. 3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. 3.6 Порядок та строк касаційного оскарження Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі після її перегляду в апеляційному порядку може бути оскаржена в касаційному порядку. Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 255, 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390, ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 02 березня 2021 року про закриття провадження у справі скасувати. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складений 14 червня 2021 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: О. В. Князюк С. О. Погорєлова