Постанова 4813 № 523/5050/19

Номер провадження: 22-ц/813/580/20 Номер справи місцевого суду: 523/5050/19 Головуючий у першій інстанції Аліна С.С. Доповідач Ващенко Л. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.09.2020 року м. Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі: головуючого - судді Ващенко Л.Г. суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., за участі секретаря - Чепрас А.І., з участю: представника ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2019 року про залишення зустрічного позову без розгляду (одноособово суддя Аліна С.С.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення, ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА 26.03.2019 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 20.04.2011 року - квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу з прилюдних торгів і виселення ОСОБА_3 та інших мешканців зі спірної квартири. 07.05.2019 року ОСОБА_1 , від імені ОСОБА_3 , посилаючись на нотаріально посвідчене доручення, звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_2 і приватного нотаріуса Вдовіної Л.Л. про визнання недійсним договору щодо відступлення права вимоги від 05.04.2018 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ОСОБА_2 . Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10.09.2019 року зустрічна позовна заява підписана ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 залишена без розгляду. ОСОБА_1 не погодилась із ухвалою суду від 10.09.2019 року про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви і подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на незаконність ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга ОСОБА_1 зазначає: 20.04.2011 року укладений кредитний договір №157/1-11 між ОСОБА_3 та АБ «ПОРТО-ФРАНКО» (далі-Банк) за умовами якого Банк надав кредит в розмірі 180 000 гривень. У забезпечення зобов`язань за кредитним договором, 20.04.2011 року, між Банком та ОСОБА_1 укладений договір поруки №20-04-2011, згідно умов якого, поручитель ОСОБА_1 зобов`язалась відповідати перед Банком за своєчасне та повне виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_3 , тобто ОСОБА_1 є поручителем за кредитним договором, на підставі якого звертається стягнення на предмет іпотеки. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 , яку придбано ОСОБА_3 у шлюбі із ОСОБА_1 , однак суддя відмовила у задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_1 , як сторони в справі. Відповідно до ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто самопредставництво та/або через представника. Суд першої інстанції помилково або ж навмисно позбавив ОСОБА_1 захистити своє право власності на предмет іпотеки через самопредставництво, а також позбавив права захистити свої права, як поручителя за кредитним договором. Не допуск ОСОБА_1 , як сторони, до участі у справі призвів до прийняття судом ухвал про залишення зустрічного позову без розгляду, залишення без розгляду заяви про забезпечення позову та залишення без розгляду заяви про зупинення провадження у справі. Пункт 12 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» зазначає, що якщо при проведенні попереднього судового засідання з`ясується, що у позивача є до того чи іншого відповідача (відповідачів) вимоги, які випливають з пред`явленого позову і не зазначені в ньому, або у відповідача є зустрічні вимоги до позивача, суд, відповідно до вимог частини четвертої статті 10 ЦПК (1618-15), повинен роз`яснити право як на пред`явлення позивачем додаткових позовних вимог, так і на пред`явлення відповідачем зустрічного позову. Разом з тим, при пред`явленні позову до частини відповідачів (наприклад, при солідарному обов`язку боржників згідно зі ст.543 ЦК України (435-15), суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Лише у випадку неможливості розгляду справи без участі співвідповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин (наприклад, при розгляді справ про захист гідності, честі та ділової репутації за участю засобів масової інформації) суд залучає його чи їх до участі у справі зі своєї ініціативи (статті 32, 33 ЦПК (1618-15)). Суд не мотивував своє рішення щодо незалучення ОСОБА_1 в якості співвідповідача, а також не врахував, що вона є не лише поручителем за кредитним договором, а і співвласником квартири, що є предметом іпотеки, в якій зареєстрована неповнолітня дитина ОСОБА_4 . Згідно до ч. 2 ст. 50 ЦПК України, участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо, предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки. ОСОБА_1 - є поручителем за договором поруки №20-04-2011, згідно умов якого, зобов`язалась відповідати перед Банком у повному об`ємі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_3 зобов`язань за кредитним договором №157/1-11 від 20.04.2011 року. По-друге, спірна квартира придбана під час шлюбу, згідно договору купівлі- продажу від 20.04.2011 року. Виходячи з норм ст. 71 СК України, сам по собі факт реєстрації спірного нерухомого майна на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише тій особі, на ім`я якої воно зареєстровано, майно в такому випадку є спільною сумісною власністю подружжя. Не допуск у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_1 призведе до ухвалення незаконного рішення суду. ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду зустрічну позовну заяву, подану ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 виходив з того, що ОСОБА_1 не є особою, яка має повноваження на ведення справи від імені ОСОБА_3 (а.с.124-126). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині з таких підстав. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів (ст. ст. 48 ч.1, 50 ч.1 ЦПК України). Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ст. 51 ч.ч.1,2 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що у суді виник спір за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 20.04.2011 року і виселення ОСОБА_3 зі спірної квартири. Апелянт ОСОБА_1 не є стороною іпотечного договору від 20.04.2011 року між Банком та ОСОБА_3 , а діяла від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 06.01.2011 року (а.с.25-28). ОСОБА_2 не заявляв позовних вимог до ОСОБА_1 про її виселення або про виселення дитини ОСОБА_4 07.05.2019 року ОСОБА_1 , як представник ОСОБА_3 , посилаючись на нотаріально посвідчене доручення від імені ОСОБА_3 від 14.07.2014 року, реєстровий №1-485, звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_2 і приватного нотаріуса Вдовіної Л.Л. про визнання недійсним договору щодо відступлення права вимоги від 05.04.2018 року (а.с.98-103). Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ст. 193 ч.1 ЦПК України). ОСОБА_1 не є відповідачем у справі, а тому не мала права заявляти зустрічний позов у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення ОСОБА_3 . Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені документами, зокрема, довіреністю фізичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Оригінали документів, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. (ст. 62 ч.1 п.1, ч.2, ч.6, ч.8 ЦПК України). Матеріали справи не містять довіреності або іншого документу, що посвідчував би повноваження ОСОБА_1 на представництво у суді інтересів відповідача ОСОБА_3 . Всупереч ст. 62 ч.8 ЦПК України, ОСОБА_1 , до зустрічної позовної заяви від імені ОСОБА_3 , не надала оригінал нотаріально посвідченої довіреності від імені ОСОБА_3 на представництво нею у суді інтересів ОСОБА_3 або інший документ, який би посвідчував її повноваження на представництво у суді інтересів відповідача ОСОБА_3 . Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (ст. 257 ч.1 п.2 ЦПК України). Доводи ОСОБА_1 у скарзі про те, що: суд першої інстанції позбавив її права захистити право власності на предмет іпотеки через самопредставництво, а також, як поручителя за кредитним договором; суд не мотивував своє рішення щодо незалучення ОСОБА_1 в якості співвідповідача, а також не врахував, що вона є не лише поручителем за кредитним договором, а і співвласником квартири, що є предметом іпотеки, в якій зареєстрована неповнолітня дитина ОСОБА_4 ; спірна квартира була придбана під час шлюбу, згідно договору купівлі-продажу від 20.04.2011 року і не допуск у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_1 призведе до ухвалення незаконного рішення суду, - до уваги не приймаються. ОСОБА_1 , зважаючи на те, що спірна квартира придбана за кредитні кошти і у період шлюбу із ОСОБА_3 , у встановленому законом порядку, від свого імені, не позбавлена права заявити в суді вимоги щодо права власності на предмет іпотеки або оспорити договір про відступлення права вимоги від 05.04.2018 року. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є не майновим, а фінансовим поручителем ОСОБА_3 (а.с.38-44,149,150). Залишаючи без розгляду зустрічну позовну ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву подано особою, яка не мала повноважень на ведення справи у суді (а.с.125,126). Залишення судом зустрічної позовної заяви з підстав п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України не призведе до порушення прав ОСОБА_1 , оскільки, у розумінні ч.2 ст. 257 ЦПК України, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, особа має право звернутися до суду повторно. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ч.1 ЦПК України). Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. СУДОВІ ВИТРАТИ Зважаючи на те, що суд першої інстанції залишив без розгляду зустрічну позовну заяву, відповідно до ст. 142 ч.1 ЦПК України і ст. 7 ч.1 п.4 Закону України «Про судовий збір», суд першої інстанції вправі вирішити питання про відшкодування ОСОБА_1 судового збору, який вона сплатила за розгляд справи у суді першої інстанції. ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2019 року про залишення зустрічного позову без розгляду - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови суду складено 21.09.2020 року. Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко Г.Я. Колесніков Є.С. Сєвєрова