Постанова Київський апеляційний суд № 761/30551/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/335/2021 Головуючий суддя у суді першої інстанції: Фролова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., перевіривши матеріали справи №33/824/335/2021 про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року, ВСТАНОВИЛА: Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Такожапелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду яктакий, що пропущений з поважних причин. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що зі змістом оскаржуваної постанови ознайомився 17 листопада 2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на момент подання апеляційної скарги належним чином завірену копію судового рішення не отримав, а тому апелянт був позбавлений можливості у встановлений законом строк звернутися до суду апеляційної інстанції. На переконання апелянта вказані обставини є поважною причиною пропуску строку подання апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, на переконання суду апеляційної інстанції клопотання з наведених в ньому підстав, задоволенню не підлягає. Згідно ч. 2ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. ПостановаШевченківського районного суду міста Києва щодо ОСОБА_1 винесена 06 листопада 2020 року. Як вбачається із адміністравних матеріалів справи, апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав 27 листопада 2020 року (згідно штампу на апеляційній скарзі), тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження постанови суду в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Між тим, доводи ОСОБА_1 , наведені ним в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не містять посилань на обставини, які свідчили би про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва 06 листопада 2020 року. Так, зі змісту постановиШевченківського районного суду міста Києва 06 листопада 2020 року вбачається, що справа розглянута судом за участю ОСОБА_1 (а.с. 9). Отже, ОСОБА_1 був обізнаний про прийняте судом рішення та порядок його оскарження. Крім того, ОСОБА_1 просив проводити судове засідання за його відсутності. (а.с. 27). Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року). З рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України» та інші). З огляду на викладене, обставини, на які посилається апелянт як на підстави для поновлення пропущеного строку, не є безумовними для поновлення строку. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. На переконання суду апеляційної інстанції доказів, які підтверджували би поважність пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення апелянтом не надано, а обставини, на які він посилається, не є такими, що об`єктивно унеможливили своєчасне оскарження рішення суду першої інстанції, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, судя, Сітайло О.М. - ПОСТАНОВИЛА: Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва 06 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу повернутиОСОБА_1 . Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Сітайло О.М.