Постанова 4807 № 937/9423/20

Дата документу 14.06.2021 Справа № 937/9423/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 937/9423/20 Провадження №22-ц/807/1749/21 Головуючий в 1-й інстанції Сметаніна А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2021 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Крилової О.В., Полякова О.З., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 березня 2021 року, ухвалене у м, Мелітополь (повний текст рішення складено 10 березня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру стягнених аліментів,- В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру стягнених аліментів, в якому просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на підставі рішення Мелітопольського міськрайонного суду по справі № 320/10013/13-ц від 23.10.2013 року на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 з 1/4 до 1/6 частини з усіх видів заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту подачі позовної заяви про зменшення розміру аліментів до моменту досягнення дитиною повноліття, а також зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду по справі № 937/5204/20 від 19.11.2020 року на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 з 1/4 до 1/6 частини з усіх видів заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту подачі позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття. Позовна заява обґрунтована тим, що розмір аліментів, який на теперішній час стягується з позивача, ставить його в скрутне матеріальне становище, у позивача погіршився стан здоров`я, у зв`язку із чим він потребує додаткових матеріальних витрат. Крім того, на даний час позивач офіційно не працює, перебивається раптовими заробітками, у зв`язку із чим він не може сплачувати таку суму аліментів. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 березня 2021 року, у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру стягнених аліментів відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції,ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що стягнення аліментів у розмірі Ѕ частки заробітку позивача ставить його в скрутне матеріальне становище, враховуючи, що наразі він офіційно не працевлаштований та його заробіток має періодичний характер. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2021 року це 227 000 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2270,00 грн. (2270,00 грн. Х 100 = 227 000 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області по справі № 320/10013/13-ц від 23.10.2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.09.2013 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.7-8). На підставі зазначеного рішення 23.10.2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області було видано виконавчий лист (а.с.9). Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області по справі № 937/5204/20 від 19.11.2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 22.07.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10/). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей не перевищує граничного розміру відрахувань, передбачених ч.3 ст.128 КЗпП України, ч.3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», а за відсутності підтверджень погіршення матеріального становище, зміни сімейного стану, погіршення здоров`я, чи інших випадків, передбачених цим Кодексом, відсутні підстави для задоволення позову. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного. Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. За змістом ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків (ч.3 ст.70 Закону України "Про виконавче провадження"). Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 р. розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення здоров`я когось із них. Відповідно до п. 17 вказаної Постанови, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Матеріалами справи доведено, що з часу присудження аліментів за рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області по справі № 320/10013/13-ц від 23.10.2013 року, відповідно до якого з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у позивача змінився сімейний стан, а саме, у нього народилася дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і відповідно до заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на утримання ОСОБА_5 також стягнуто аліменти. Таким чином слід констатувати, що у позивача після присудження аліментів на старшу дитину змінився сімейний стан, а зі стягненням аліментів на другу дитину змінився матеріальний стан, що є підставою для зменшення розміру стягуваних аліментів. Зменшення розміру аліментів на утримання кожного з дітей з 1/4 до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) позивача, буде на рівні 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що забезпечить пріоритетність прав дітей на відповідне матеріальне забезпечення та буде відповідати матеріальному становищу платника аліментів. Доводи апеляційної скарги з приводу зменшення розміру аліментів з дня подання позовної заяви є безпідставним, о скільки не ґрунтуються на вимогах закону. У зв`язку з викладеним, апеляційна скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 березня 2021 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру стягнених аліментів задовольнити частково. Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 1/4 частки до 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на місяць, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття. Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 1/4 частки до 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на місяць, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 14 червня 2021 року. Головуючий, суддя-доповідач С. В. Кухар Судді: О. В. Крилова О.З. Поляков