Постанова 4818 № 623/2278/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2021 року м. Харків Справа № 623/2278/19 Провадження № 22-ц/818/1177/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Тичкової О.Ю., суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П. сторони справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , інші учасники судового розгляду: третя особа: Ізюмський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області ухвалене 27 жовтня 2020 року у складі судді Бєссонової Т.Д. УС Т А Н О В И В : 12.06.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; внесення відомостей до актового запису про народження дитини щодо зазначення батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, щомісячно, починаючи з дня подання даної заяви і до досягнення дитиною повноліття. Позов мотивовано тим, що з 2005 року вона проживала з відповідачем однією сім`єю в м. Москва Російської Федерації. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася донька ОСОБА_3 . Народження доньки в органах реєстрації актів цивільного стану було проведено на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, тобто відомості про батька в актовому записі про народження дитини вказані з її слів. Після народження дитини відповідач постійно спілкувався з донькою, проводив з нею час, фактично з моменту народження дитини і до 2010 року відповідач проживав на дві країни, працював в Росії і постійно приїздив до м. Ізюм Харківської області до неї та дитини. Потім почав забирати доньку до себе в Московську область цікавився її життям, приймав участь у її вихованні та утриманні. Мати відповідача ОСОБА_4 також визнає їх доньку ОСОБА_3 своєю онукою, постійно спілкується з нею, бере участь в її житті, цікавиться успіхами в навчанні, забирає до себе в період канікул. Незважаючи на це, відповідач постійно відкладає вирішення питання про визнання свого батьківства відносно їхньої доньки, тому вона змушена вирішити це в судовому порядку. Оскільки батьки в рівних частках повинні утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття, а донька проживає разом з нею, просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини. Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внесено зміни до актового запису № 337 від 25 вересня 2007 року про народження ОСОБА_3 . Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини народження в розмірі 1/4 частина всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12.06.2019 року і до повноліття дитини. Не погодившись з рішенням суду в частині визначеного судом розміру аліментів ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Просить рішення суду в цій частині скасувати та стягнути з нього аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку ( доходу) щомісячно. Апеляційна скарга мотивована тим,що рішення суду оскаржуваній частині не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме суд не повідомив його про час та місце судового розгляду своєчасно та належним чином, розглянув справу за його відсутності, що позбавило апелянта можливості надати суду відомості про наявність у нього неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання якого він сплачує аліменти у розмірі ј частки заробітної плати ( доходу) на підставі рішення мирового судді м. Лосіно - Петровський Московської області від 29.09.2020. Відзиву на апеляцій скаргу не надходило. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки рішення суду в частині задоволення позову встановлення батьківства не оскаржується, суд апеляційної інстанції його в цій частині не переглядає. Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими. Стаття 180 СК встановлює обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Одним із способів виконання батьками свого обов`язку щодо утримання дитини є стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), які присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі ( ст. 181 СК України). При визначені розміру аліментів суд враховує обставини передбачені ч.1ст.182 СК України а саме стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ч.1ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За змістом ст.ст. 183, 191 СК України за рішенням суду аліменти можуть бути визначені в частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Судова колегія погоджується з висновком суду про наявність підстав для задоволення позову про стягнення аліментів, проте не може повністю погодитися з визначеним судом розміром аліментів з наступних підстав. При визначені розміру аліментів суд виходив з того, що відповідач в супереч вимог ст.12. 81 ЦПК України не надав суду даних про стан свого здоров`я, матеріальне становище та відсутність у нього можливості надавати матеріальну допомогу. Проте про час та місце судового розгляду відповідач належним чином не повідомлений не був, що позбавило його можливості надати суду зазначені відомості та надає право апеляційному суду прийняти нові докази в порядку визначеному ч.3 ст.367 ЦПК України. Так згідно даних свідоцтва про народження № НОМЕР_1 ОСОБА_2 має неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 104), аліменти на утримання якого стягуються з відповідача на підставі судового наказу від 29.09.2020 року ( а.с. 103). За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо зміни рішення суду в частині визначеного судом розміру аліментів на дитину . Розмір визначених судом аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 підлягає зменшенню з ј частки доходу до 1/6 частки доходу щомісячно, починаючи з 12 .06.2019 і до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до п. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Частиною 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, на користь відповідача слід компенсувати за рахунок держави 1 152,60 грн у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 жовтня 2020 рокузмінити. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частина всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12.06.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Зобов`язати Управління державної казначейської служби України у Основ`янському районі міста Харкова Харківської області, код отримувача - 37999628, повернути ОСОБА_2 суму судового збору в розмірі 1 152,60 грн ( одна тисяча сто п`ятдесят дві гривні 60 коп.), що була сплачена на рахунок отримувача UA498999980313151206080020011, призначення платежу - судовий збір по справі № 623/ 2278/19, Харківський апеляційний суд, квитанція № 57823 від 24.11.2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 лютого 2021 року. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді С.С. Кругова Н.П. Пилипчук