Постанова 4804 № 219/11748/20

Єдиний унікальний номер 219/11748/20 Номер провадження 22-ц/804/1434/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2021 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Космачевської Т.В., суддів: Канурної О.Д., Корчистої О.І., за участю секретаря судового засідання Володовського Ю.П., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Топчийова Є.В., представника відповідача адвоката Русіна В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2021 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Конопленко О.С. в місті Бахмуті Донецької області, повне судове рішення складено 02 квітня 2021 року, у справі номер 219/11748/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про незаконне звільнення та поновлення на роботі, В С Т А Н О В И В: 17 грудня 2020 року до Артемівського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» про незаконне звільнення та поновлення на роботі , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27 серпня 2018 року її прийнято на роботу до відповідача на посаду контролера касира відділу касових операцій ТВБВ №10004/0289, а 05 березня 2020 року переведена на посаду старшого контролера касира відділу касових операцій ТВБВ №10004/0289. Наказом №575-к від 18 листопада 2020 року позивачку звільнено з займаної посади на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України у зв`язку з втратою довір`я. Звільнення ОСОБА_1 обумовлено тим, що відповідач має відкрите кримінальне провадження відносно колишнього співробітника банку, банк проводив перевірку усіх наявних у відділенні м. Бахмут фактів, в результаті чого виявлено, що позивач начебто обслуговувала клієнтів, які не були у відділенні банку, що і стало підставою для її звільнення. Позивачка вважає, що відповідач не обґрунтував недовіру до неї та не довів її вину, при цьому ОСОБА_1 за час своєї роботи не вчиняла умисно або необережно такі дії, які б давали підстави власнику або уповноваженому ним органу звільнити позивачку у зв`язку з втратою до неї довір`я. Тому, позивачка просила суд визнати незаконним її звільнення з посади старшого контролера касира відділення касових операцій ТВБВ №10004/0289 філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» з 18 листопада 2020 року у зв`язку з втратою довір`я (п. 2 ст. 41 КЗпП України) та поновити її на посаді старшого контролера касира відділення касових операцій ТВБВ №10004/0289 філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» з 18 листопада 2020 року, тобто з дня звільнення. Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2021 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про незаконне звільнення та поновлення на роботі відмовлено. Із вказаним рішенням не погодилась ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Доводами апеляційної скарги наведено, що суд першої інстанції надав оцінку обставинам, які не були доведені. Відповідачем не надано документально підтверджених доказів того, що операції з грошовими коштами ОСОБА_2 було проведено 23.07.2020 року саме о 09 годині 13 хвилин, з ОСОБА_3 24.07.2020 року о 09 годині 46 хвилин та ОСОБА_4 24.07.2020 року о 14 годині 26 хвилин. Суд не взяв до уваги, що на підприємстві існує профспілкова організація, на засідання якої позивачка не викликалась, а тому була відсутня під час вирішення питання щодо звільнення з посади. Крім того, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу вчинення позивачкою протиправних дій навмисно або внаслідок необережного становлення до виконання своїх обов`язків, які б давали підстави для її звільнення на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України. Позивачка вважає, що вона звільнена незаконно з порушенням порядку проведення звільнення. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2021 року без змін. Зазначає, що позивачка була ознайомлена з чинним законодавством щодо матеріальної відповідальності працівників за заподіяну клієнту та банку шкоду, а також з Інструкціями і правилами зберігання, приймання, видачі, оброблення і перевезення цінностей, діючих у банківській системі України та, зокрема, в банку. Порушення позивачкою при виконанні нею трудових обов`язків підтверджується відеофайлами з камер нагляду АТ «Ощадбанк» та показаннями свідків, які підтверджують факт непроведення позивачем їх верифікації при здійсненні касових операцій з грошовими коштами. Позивачка в своїх особистих письмових поясненнях та на засіданні профспілкового комітету також визнала факт того, що при проведенні касових операцій з видачі грошових коштів через касу Банку з депозитних рахунків клієнтів-фізичних осіб та приймання готівкових грошових коштів через касу Банку на депозитні рахунки клієнтів-фізичних осіб клієнтів не бачила, документи (паспорти) від них не отримувала та, відповідно, верифікацію клієнтів не проводила, що є порушенням Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні. Твердження позивачки про відсутність порушень нею норм трудового законодавства є безпідставним. Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Топчийов Є.В. в судовому засіданні апеляційного доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити. Представник відповідача АТ «Державний ощадний банк України адвокат Русін В.С. в судовому засіданні апеляційного апеляційну скаргу не визнав, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши суддю доповідача, позивачку та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що ОСОБА_1 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 наказом №48 від 22 серпня 2018 року призначена на посаду контролера-касира відділу касових операцій ТВБВ №10004/0289 з 27 серпня 2018 року, наказом №108-к від 28 лютого 2020 року позивачку переведено на посаду старшого контролера-касира відділу касових операцій ТВБВ №10004/0289 з 05 березня 2020 року (а.с. 4-5). Відповідно до наказу №575-к від 18 листопада 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади старшого контролера-касира відділу касових операцій ТВБВ №10004/0289 філії-Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» у зв`язку з втратою довір`я на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України (а.с. 4-6). Згідно з висновком комісії з проведення службового розслідування від 18 листопада 2020 року старший контролер-касир відділу касових операцій ТВБВ №10004/0289 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 здійснювала видаткові касові операції (видача готівкових коштів з каси банку при закритті депозитного рахунку) та прибуткові касові операції (приймання готівкових коштів в касу банку на депозитний рахунок) без фактичної присутності клієнтів, без пред`явлення паспорта або документа, що посвідчує особу клієнтів та, відповідно, без перевірки відповідності даних паспорта тим, що зазначені в касових документах, та без проведення верифікації клієнтів до проведення фінансових операцій, що згідно з пп. 4.1.1, 4.1.3 та п. 4.2 Посадової інструкції є підставою для притягнення старшого контролера-касира до відповідальності. За результатами службового розслідування комісія рекомендувала начальнику філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» за грубе порушення вимог пп. 3.2, 3.7 Програм ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 28 серпня 2017 року №666 зі змінами та пп. 2.16 розділу ІІІ та п. 3.18 розділу 3 глави ІІІ Інструкції з організації касової роботи та здійснення касових операцій в установах АТ «Ощадбанк», затвердженої постановою правління АТ «Ощадбанк» від 13 грудня 2012 року №693 зі змінами та доповненнями (діяла на час здійснення операції) в частині здійснення видаткових касових операцій (видача готівкових коштів з каси банку при закритті депозитного рахунку) та прибуткових касових операцій (приймання готівкових коштів в касу банку на депозитний рахунок) без фактичної присутності клієнтів, без пред`явлення паспорта або документа, що посвідчує особу клієнта та, відповідно, без перевірки відповідності даних паспорта тим, що зазначені в касових документах, та без проведення верифікації клієнтів до проведення фінансових операцій та вимог Посадової інструкції в частині не забезпечення якісного проведення банківських операцій, не здійснення верифікації клієнта, здійснення видачі та приймання грошових коштів за рахунками клієнтів з порушенням вимог нормативних документів АТ «Ощадбанк» та Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність старшого контролера-касира відділу касових операцій ТВБВ №10004/0289 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 звільнити з займаної посади за п. 2 ст. 41 Кодексу законів про працю України (з підстав втрати довір`я) (а.с. 33-50). З копії пояснювальної записки старшого контролера-касира філії Донецьке обласне управління ТВБВ №10004/0289 АТ «Ощадбанк» Кравченко Г.О. від 18 листопада 2020 року вбачається, що позивач підтвердила, що проводила видаткові та прибуткові касові операції за відсутності клієнтів: ОСОБА_2 23 липня 2020 року на суму 1009,51 доларів США, ОСОБА_3 24 липня 2020 року на суму 102 200,00 грн, та 24 липня 2020 року прізвище клієнта не вказала, але повідомила суму операції 532136,80 грн. Документи отримувала від ОСОБА_5 , при цьому не отримувала від нього оригінали паспортів для ідентифікації клієнтів та не звіряла їх підписи з паспортом (а.с. 51). Відповідно до наказу №3214 від 18 листопада 2020 року «Про заходи за результатами службового розслідування» начальником управління наказано звільнити старшого контролера-касира відділу касових операцій ТВБВ № 10004/0289 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 з підстав втрати довір`я (п. 2 ст. 41 КЗпП України) за грубе порушення вимог пп. 3.2, 3.7 Програми ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 28 серпня 2017 року №666 зі змінами та пп. 2.16 розділу ІІІ та п. 3.18 розділу 3 глави ІІІ Інструкції з організації касової роботи та здійснення касових операцій в установах АТ «Ощадбанк», затвердженої постановою правління АТ «Ощадбанк» від 13 грудня 2012 року №693 зі змінами та доповненнями (діяла на час здійснення операції) в частині здійснення видаткових касових операцій (видача готівкових коштів з каси банку при закритті депозитного рахунку) та прибуткових касових операцій (приймання готівкових коштів в касу банку на депозитний рахунок) без фактичної присутності клієнтів, без пред`явлення паспорта або документа, що посвідчує особу клієнта та, відповідно, без перевірки відповідності даних паспорта тим, що зазначені в касових документах, та без проведення верифікації клієнтів до проведення фінансових операцій та вимог Посадової інструкції в частині не забезпечення якісного проведення банківських операцій, не здійснення верифікації клієнта, здійснення видачі та приймання грошових коштів за рахунками клієнтів з порушенням вимог нормативних документів АТ «Ощадбанк» та Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с. 52-54). Протоколом №39 засідання комітету первинної профспілкової організації (ППО) філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» від 18 листопада 2020 року постановлено задовольнити прохання, викладене в поданні №104.28-10/219 від 18 листопада 2020 року, та надати згоду на звільнення старшого контролера-касира ТВБВ №1004/0289 ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довір`я згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України (а.с. 64). З договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 05 червня 2020 року, укладеним між ПАТ «Державний ощадний банк України» філія Донецьке обласне управління та старшим контролером-касиром відділу касових операцій ТВБВ №10004/0289, який виконує функції Теллера, ОСОБА_1 , вбачається, що позивач зобов`язується: а) обережно поводитися з переданими їй на зберігання або інші цілі матеріальними цінностями і вживати заходів щодо запобігання шкоди; б) своєчасно повідомляти керівника установи банку про всі обставини, що загрожують безпеці зберігання довірених їй цінностей; в) суворо дотримуватися встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх зберігання; г) не розголошувати ніде, ніколи і ні за яких обставин відому йому інформацію, щодо зберігання цінностей, їх відправки, перевезення, охорони, сигналізації, а також пов`язані з ними службові завдання та доручення щодо каси (а.с. 63). З копій протоколів засідання комісії з питань проведення заліків у операційно-касових працівників на знання вимог нормативно-правових актів НБУ та АТ «Ощадбанк» (№3 від 28 вересня 2018 року, №6 від 31 жовтня 2018 року, №240 від 24 січня 2019 року, №225 від 28 лютого 2019 року, №163 від 30 червня 2019 року, №204 від 11 вересня 2019 року, №198 від 10 липня 2020 року) вбачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посади контролера-касира ТВБВ №10004/0289 та старшого контролера-касира ТВБВ №10004/0289, успішно здавала залік на знання нормативно-правових актів НБУ та АТ «Ощадбанк» (а.с. 76-81). Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених позовних вимог позивачки ОСОБА_1 . Такий висновок суду першої інстанції є правильним, відповідає фактичним обставинам справи та нормам закону. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України визначено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. Виходячи зі змісту цієї норми права, розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України є можливим за таких умов: 1) працівник безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) працівником здійснено винні дії; 3) власник або уповноважений ним орган втратив довіру до працівника. Як роз`яснено судам в абзаці другому пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», звільнення з підстав втрати довір`я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і таке інше), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я. Суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей. Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала у відповідача на посаді контролера-касира відділу касових операцій ТВБВ №10004/0289 з 27 серпня 2018 року. 18 листопада 2020 року наказом №575-к позивачку звільнено з посади у зв`язку з втратою довір`я на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України. Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 05 червня 2020 року позивачка є матеріально відповідальною особою. Відповідно до пп. 4.1.1 та 4.1.3 посадової інструкції старшого контролера-касира, який виконує функції Теллера в установах АТ «Ощадбанку», затвердженої начальником філії-Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» 05 червня 2020 року, Теллер несе встановлену цією Посадовою інструкцією відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на нього посадовою інструкцією функціональних обов`язків та за недотримання положень, інструкцій та інших розпорядчих документів банку. При цьому згідно п. 4.2 цією посадової інструкції у випадку невиконання своїх обов`язків, касир може бути притягнутий до дисциплінарної та матеріальної відповідальності відповідно до чинного законодавства України. Пояснювальною запискою від 18 листопада 2020 року ОСОБА_1 підтвердила, що проводила видаткові та прибуткові касові операції за відсутності клієнтів: ОСОБА_2 23 липня 2020 року на суму 1009,51 доларів США, ОСОБА_3 24 липня 2020 року на суму 102 200,00 грн та 24 липня 2020 року прізвище клієнта не вказала, але повідомила суму операції 532136,80 грн. Документи отримувала від ОСОБА_5 , при цьому не отримувала від нього оригінали паспортів для ідентифікації клієнтів та не звіряла їх підписи з паспортом. З висновку комісії з проведення службового розслідування від 18 листопада 2020 року, старший контролер-касир відділу касових операцій ТВБВ №10004/0289 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 здійснювала видаткові касові операції (видача готівкових коштів з каси банку при закритті депозитного рахунку) та прибуткові касові операції (приймання готівкових коштів в касу банку на депозитний рахунок) без фактичної присутності клієнтів, без пред`явлення паспорта або документа, що посвідчує особу клієнтів та, відповідно, без перевірки відповідності даних паспорта тим, що зазначені в касових документах, та без проведення верифікації клієнтів до проведення фінансових операцій. Відповідно до статті 64 Закону України «Про банку і банківську діяльність» банк зобов`язаний ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України клієнтів (крім банків, зареєстрованих в Україні), що відкривають рахунки в банку. Згідно з пунктами 45, 46 розділу 5 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління Національного банку України від 26 червня 2015 року №417 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, банк під час здійснення верифікації клієнта/представника клієнта має підтверджувати відповідність ідентифікаційних даних особи клієнта/представника клієнта відомостям, зазначеним в отриманих від нього офіційних документах, а також відповідність оформлення офіційних документів вимогам законодавства та перевіряти їх чинність (дійсність). Банк зобов`язаний пересвідчитися в чинності (дійсності) поданих клієнтом/представником клієнта документів та відповідності їх оформлення вимогам законодавства України до встановлення ділових (договірних) відносин, вчинення правочинів, проведення фінансової операції, відкриття рахунку. Відповідно до підпунктів 2.1, 2.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов`язані на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому законодавством України порядку їх копій ідентифікувати та верифікувати клієнтів - власників рахунків/представників власників рахунків/осіб, які відкривають рахунки на користь третіх осіб у порядку, установленому законодавством України з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та нормативно-правовим актом Національного банку з питань фінансового моніторингу. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації банком. Уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію та верифікацію клієнта під час укладення з клієнтом договору банківського вкладу або договору банківського рахунку в порядку, визначеному внутрішніми положеннями банку. Згідно з підпунктом 3.2.1 пункту 3.3, підпунктом 3.8.3 пункту 3.8 Порядку емісії та обслуговування платіжних карток в установах АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 28 березня 2012 року №196, відкриття рахунку та оформлення платіжної картки здійснюється фізичним особам без встановлення кредиту - на підставі документів, що дають змогу банку ідентифікувати власника рахунку, належним чином заповненої заяви про приєднання, складовою якої є заява на встановлення кредиту, підписаної банком та клієнтом. При відкритті рахунків клієнтам - фізичним особам відповідальний працівник фронт-офісу отримує від клієнта пакет документів для здійснення ідентифікації клієнта. Копії документів, на підставі яких здійснена ідентифікація клієнта, завіряються підписами клієнта та відповідального працівника фронт-офісу. Відповідальний працівник фронт-офісу заносить в систему БАРС інформацію про клієнта, відкриває рахунок та обирає умови обслуговування рахунку, формує та друкує з БАРС заяву про приєднання і надає її клієнтові для ознайомлення та підпису. При одержанні картки держатель зобов`язаний поставити свій особистий підпис (кульковою ручкою) на розписці про отримання платіжної картки та ПІН-конверта та на зворотній стороні картки на смузі для підпису. Відповідно до підпункту 5.2.1 Порядку відкриття рахунків та виплати пенсії переміщеним особам установами, затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 25 вересня 2015 року №862 при зверненні до установи банку для відкриття поточного рахунку одержувач пенсії подає до установи банку довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення. ОСОБА_1 здійснювала банківські операції без присутності осіб, щодо яких здійснювались банківські операції, на підставі копій документів, отриманих від інших працівників банку, без здійснення ідентифікації клієнтів, засвідчення копій документів за відсутності їх оригіналів. Під час проведення касових операцій з видачі грошових коштів через касу АТ «Державний ощадний банк України» з депозитних рахунків клієнтів фізичних осіб та приймання грошових коштів через касу банку на депозитні рахунки клієнтів, старший контролер-касир ОСОБА_1 не отримала документів (паспорту) від клієнтів та не проводили їх верифікацію. Вчинення ОСОБА_1 зазначених дій підтверджується висновком комісії з проведення службового розслідування від 18 листопада 2020 року, наказом №3214 від 18 листопада 2020 року «Про заходи за результатами службового розслідування», протоколом № 39 засідання комітету первинної профспілкової організації (ППО) філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» від 18 листопада 2020 року та її письмовими поясненнями. За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України та відмовив у задоволенні позову. Такі висновки зроблено судом першої інстанції на основі дослідження всіх наявних у справі доказів у їх сукупності та співставленні, їх належної оцінки, правильного визначення характеру спірних правовідносин і норм права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин. До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 640/10031/16-ц (провадження № 61-2606св19). Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Доводи апеляційної скарги щодо не повідомлення позивачки про засідання профспілкового комітету з питань доцільності її звільнення та проведення засідання за її відсутності, спростовуються наданими відповідачем документами. З подання №104.28-10/219 від 18.11.2020 року АТ «Державний ощадний банк України» профспілковому комітету філії Донецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» вбачається, що Банк просив дати згоду на звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довір`я на підставі п. 2 ст. 41 КзпП України за вчинення винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (а.с. 20, том 2). З листа Первинної профспілкової організації АТ «Державний ощадний банк України» №26 від 18.11.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 повідомлялась про засідання профспілкового комітету. На засіданні була присутня ОСОБА_1 , про що поставила свій підпис особисто на запрошенні (а.с. 21, том 2). Відтак, доводи в цій частині апеляційної скарги є необґрунтованими. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами, та спрямовані на переоцінку доказів у справі, що в силу вимог статті 367 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Підстав для скасування судового рішення не вбачається. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повне судове рішення складено 14 червня 2021 року. Суддя: