LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС757/62734/19-ц

від 10.06.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційне провадження у справі № 757/62734/19 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5115/17.

Ухвала 10 червня 2021 року м. Київ справа № 757/62734/19 провадження № 61-12172св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яка підписана представником Бригинець Анютою Анатоліївною, на постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лівінського С. В., Нежури В. А., ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», в якій просив суд стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь позивача 7 061 396,80 грн. (штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»), усі судові витрати покласти на відповідача. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 82 760 грн без відрахування податків та зборів. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що розмір пені більше ніж удвічі перевищує суму простроченого зобов`язання і не можна вважати таким, який би відповідав завданню цивільного судочинства - справедливому розгляду і вирішенню справи. Враховуючи вимоги ч. 3 статті 551 ЦК України суд вважав вірним зменшити розмір пені до розміру суми відсотків, які були визначені рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року, а саме, до 82 760 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 задоволено. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 727 636, 42 грн, на користь держави 2 473,25 грн судового збору. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір пені до розміру відсотків, обґрунтовуючи свої висновки лиш тими доводами, що розмір пені більше ніж в двічі перевищує розмір збитків і не надавши правову оцінку доводам позивача з приводу інших істотних обставин даної справи, оскільки значний розмір банківських вкладів, безпідставне не виконання рішення суду, що набрало чинності відповідачем протягом тривалого часу (5 років) щодо повернення грошових коштів позивачу, враховуючи завдання цивільногосудочинства та виходячи із засад справедливості. У серпні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення пені з АТ КБ «Приватбанк» та залишити в силі рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 лютого 2020 року. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, підписаний ОСОБА_2., в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року залишити без змін. Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 757/62734/19-ц з суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2020 року зупинено виконаня постанови Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку. У листопаді 2020 року матеріали цивільної справи № 757/62734/19-ц надійшли до Верховного Суду та 12 листопада 2020 року передані судді-доповідачу Дундар І. О. Водночас ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 320/5115/17 (провадження № 61-38234св18) за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення процентів, трьох процентів річних та неустойки (пені) за договорами банківських вкладів. Необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати обґрунтована тим, що потрібно відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19). Постановляючи цю ухвалу Верховний Суд виходив з того, що передбачена частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідальність банку як виконавця фінансових послуг у вигляді сплати споживачеві пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) за кожний день прострочення виконання надання послуги настає лише у випадку, коли у відповідному договорі (банківського вкладу або банківського рахунка) сторони встановили, що така послуга є оплачуваною, і визначили її вартість. В іншому випадку необхідно застосовувати положення вказаної правової норми про те, що у разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення (при цьому законодавець не вказує вид неустойки - штраф чи пеню, що підлягає сплаті). Наведена конструкція правової норми дозволяє зробити висновок про те, що в такому випадку три відсотки обчислюються від загальної вартості замовлення одноразово, а не за кожний день прострочення, тобто є штрафом, а не пенею, що цілком узгоджується з положеннями статей 549-552 ЦК України, якими врегульовано питання застосування неустойки як виду забезпечення виконання зобов`язання, зокрема, що штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 цього Кодексу). Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року справу № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20) призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 06 жовтня 2020 року. У подальшому розгляд справи було неодноразово відкладено. В останнє розгляд справи було відкладено на 13 липня 2021 року. Оскаржені судові рішення у справі, яка переглядається № 757/62734/19, та судові рішення, які переглядаються у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах, стосуються застосування частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» при виконанні зобов`язань за договорами банківського вкладу та частини третьої статті 551 ЦК України. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 757/62734/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20). Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційне провадження у справі № 757/62734/19 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5115/17. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. Ю. Тітов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»