Постанова 4876 № 908/2211/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.06.2021 Справа № 908/2211/20 м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач), суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П. секретар судового засідання Загреба В.С. за участю представників: від позивача: не з`явився від відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.02.2021 у справі №908/2211/20 (суддя Зінченко Н.Г.; рішення ухвалене о 12:32 год. у місті Запоріжжя, повне рішення складено 26.02.2021) за позовом Дніпровської митниці Держмитслужби, м.Дніпро до відповідача Благодійного фонду "Ветерани Чорнобилю", м.Запоріжжя про стягнення 298762,69 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції Дніпровська митниця Держмитслужби звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до Благодійного фонду "Ветерани Чорнобилю" про стягнення 298762,69 грн. витрат за зберігання товарів на складі митниці. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати переданого на зберігання товару на склад Запорізької митниці ДФС за актом прийому-передачі від 27.09.2017. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.02.2021 у справі №908/2211/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Благодійного фонду "Ветерани Чорнобилю" на користь Дніпровської митниці Держмитслужби 48513 грн. 98 коп. витрат за зберігання товарів на складі митниці та 727 грн. 71 коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд вказав на неправильне визначення позивачем періоду для розрахунку витрат за зберігання товару, а саме позивачем неправильно було встановлено дату закінчення зберігання товару. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач (Дніпровська митниця Держмитслужби) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 25.02.2021 по даній справі; задовольнити позовну заяву Дніпровської митниці Держмитслужби у повному обсязі. Узагальнені доводи апеляційної скарги Не погоджуючись з частковим задоволенням позову, позивач зазначив, що строк зберігання товарів і транспортних засобів на складі митного органу для обрахунку витрат обчислюється, починаючи з одинадцятого дня після оформлення відповідних документів про фактичне прийняття товарів і транспортних засобів на зберігання митним органом і до дня їх видачі зі складу митного органу власникам або вповноваженим особам (крім випадків, обумовлених Порядком відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731). При обрахунку витрат строк зберігання обчислюється в календарних днях. Товар Благодійного фонду "Ветерани Чорнобиля" був взятий на склад митниці 27.09.2017. 22.12.2017 митницею було виявлено, що товар був виданий без сплати платежів за знаходження товару на складі митниці. У зв`язку з чим, позивач вважає, що відповідач повинен був сплатити за знаходження товару на складі митниці за 76 днів. Позивач не згоден з висновком суду першої інстанції, який вказав, що платежі за знаходження товару на складі митниці підлягають сплаті лише за 13 діб, до дня оформлення митних декларацій (20.10.2017). Скаржник зазначає, що в матеріалах справи знаходиться акт прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 27.09.2017 і акт про проведення огляду матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання від 22.12.2017, в якому зазначено відсутність товару на складі. З моменту прийняття товару та до моменту виявлення відсутності товару пройшло 86 діб. Враховуючи вимоги наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 підприємство повинно було сплатити за 76 діб, тобто 298762,69 грн. Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу Відповідач (Благодійного фонду "Ветерани Чорнобилю") відзив на апеляційну скаргу по суті заявлених вимог не надав. Рух справи у суді апеляційної інстанції Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи №908/2211/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (суддя - доповідач) - Подобєд І.М., судді - Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 у складі головуючого судді Подобєд І.М. апеляційну скаргу залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків. 19.04.2021 на виконання означеної ухвали суду від апелянта надійшов лист з доказами сплати судового збору. За розпорядженням керівника апарату суду №939/21 від 26.04.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Орєшкіної Е.В. (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження тощо), проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №908/2211/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Широбокова Л.П. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду визначеною колегією суддів від 26.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.02.2021 у справі №908/2211/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 07.06.2021 о 11:30 год. За розпорядженням керівника апарату суду №1265/21 від 07.06.2021, у зв`язку з виходом з відпустки судді Орєшкіної Е.В проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи 908/2211/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.06.2021. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду визначеною колегією суддів від 07.06.2021 визначеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.02.2021 у справі №908/2211/20 до свого провадження. 07.06.2021 від позивача надійшло клопотання у зв`язку з епідеміологічною ситуацією, встановленням карантинних обмежень та з метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19 розглянути дану справу без участі представників митниці. Колегія суддів визнала, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній доказами, тому задовольнила клопотання позивача про розгляд справи та здійснити розгляд справи без участі представника позивача (апелянта). За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 07.06.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного. Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини Статус Благодійного фонду "Ветерани Чорнобилю" як благодійної організації підтверджується Статутом, затвердженим протоколом №8 від 24.09.2016 загальних зборів членів Благодійного фонду "Ветерани Чорнобилю" та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 10.05.2017 за митною декларацією типу ТР 81 АА від 05.05.2017 №UА500030/2017/005936, до зони діяльності Запорізької митниці надійшов вантаж гуманітарної допомоги, отримувач - Благодійний фонд "Ветерани", м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 11, відправник (донор) - Джон Л.Кахельман, мол. Церква Христова, Української місії 2934 Moore Street Cierci, Арканзас 72143 США. В цей же день на підставі поданого отримувачем вантажу до митного поста "Запоріжжя аеропорт" Запорізької митниці ДФС єдиного уніфікованого документу на розміщення та тимчасове зберігання товарів на складі гуманітарної допомоги №003/2017/СГД, із засвідченими ним копіями відповідних документів, зазначені товари гуманітарної допомоги для їх тимчасового зберігання було розміщено на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги. Строк тимчасового зберігання встановлено до 07.08.2017. 22.05.2017 за митною декларацією типу ТР 81 АА від 20.05.2017 №UА 205010/2017/001990 до зони діяльності Запорізької митниці ДФС надійшов вантаж гуманітарної допомоги, отримувач - Благодійний фонд "Ветерани Чорнобилю" м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 11, відправник MENNONITISCH FREIKIRCHE e. OSNINGSTR. 87 33605 BIELEFELD, DEUTSCHLAND. На підставі поданого отримувачем вантажу 23.05.2017 до митного поста "Запорізький аеропорт" Запорізької митниці ДФС єдиного уніфікованого документу на розміщення та тимчасове зберігання товарів на складі гуманітарної допомоги №004/2017/СГД, із засвідченими ним копіями відповідних документів, зазначені товари гуманітарної допомоги для їх тимчасового зберігання розміщено на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги. Строк тимчасового зберігання встановлено до 20.08.2017. 07.08.2017 за зверненням власника товару - Благодійного фонду "Ветерани Чорнобилю" від 07.08.2017 у зв`язку із затримкою дозвільних документів від Мінсоцполітики України строк тимчасового зберігання товарів продовжено на 30 днів. 05.09.2017 в.о. начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Запорізької митниці ДФС звернувся до в.о. начальника Запорізької митниці ДФС із службовою запискою № 08-70-03-35/327, якою доповів, що на складі Запорізької митниці ДФС планується розміщення вантажу гуманітарної допомоги, що надійшла на адресу Благодійного фонду "Ветерани Чорнобилю". За результатом розгляду наданих до управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури документів повідомив, що на складі Запорізької митниці ДФС відсутні умови для вивантаження та зберігання партії гуманітарної допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 239 МК України та п. 4.3 Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.05.2012 №627 пропонується організувати передачу зазначеного вантажу на відповідальне зберігання Благодійному фонду "Ветерани Чорнобилю", після укладення договору зберігання на безоплатній основі. У цій Службовій записці також зазначено, що Благодійний фонд "Ветерани Чорнобилю" має орендований склад (за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3), придатний для зберігання вантажу гуманітарної допомоги. 11.09.2017 наказом Міністерства соціальної політики України №1446 вказані вантажі визнано гуманітарною допомогою та Благодійним фондом продовжено отримання дозвільних документів інших контролюючих органів. З матеріалів справи також вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАЦЕНТР" (Орендар) і Благодійним фондом "Ветерани Чорнобиля" (Суборендар) був укладений договір суборенди №10/15 від 01.01.2015, за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором Орендар зобов`язався передати Суборендареві, а Суборендар зобов`язався прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 3, а саме: підвальне приміщення будівлі "Харчоблоку" - загальною площею 191,10 кв.м. Відповідно до пункту 1.2. договору мета суборенди: здійснення господарської діяльності не пов`язаної з медичною практикою. Використання суборендарем об`єкту суборенди для інших цілей, ніж обумовлено даним договором, без письмової згоди Орендаря забороняється. 13.03.2017 між Орендарем і Суборендарем до договору суборенди була укладена додаткова угода, в якій пункт 1.1. договору був викладений у наступній редакції: "В порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендар зобов`язується передати Суборендареві, а Суборендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою:м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3(надалі іменується - "Об`єкт суборенди"), а саме: підвальне приміщення будівлі "Харчоблоку" - загальною площею 191,10 м2 та частини приміщення будівлі Пральні - загальною площею 275,8 м2". Зміни до п.1.1. договору, викладені у цій Додатковій угоді, набувають чинності з 13.03.2017 та діють до 31.05.2017 включно. З 01.06.2017 пункт 1.1. діє у попередній редакції договору. Президент Благодійного фонду "Ветерани Чорнобилю" звернувся із заявою до Запорізької митниці ДФС, в якій повідомляв, що станом на 20.09.2017 на складі гуманітарної допомоги знаходиться вантаж, який надійшов на адресу Благодійного фонду "Ветерани Чорнобилю" на підставі накладної №2017002 від 12.05.2017. У зв`язку із затримкою оформлення митних документів, пов`язаної із затримкою визнання вантажу гуманітарним вантажем зі сторони Мінсоцполітики України, неможливістю повернення вантажу донору в Німеччину та із завершенням строку зберігання вантажу на СГД, на підставі ст. 204 МК України, Благодійний фонд просив прийняти рішення про поміщення товарів на склад Запорізької митниці ДФС зі строком зберігання на складі митного органу 90 днів. 22.09.2017 між Запорізькою митницею ДФС (Поклажодавець) і Благодійним фондом "Ветерани Чорнобилю" (Зберігач) укладений договір зберігання №13,за умовами якого Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на безоплатне зберігання товари, що перебувають під митним контролем. Передача майна на зберігання здійснюється згідно з Актом прийому-передачі майна на відповідальне зберігання (пункт 1.2. договору). Адреса, за якою повинно знаходитись передане на зберігання майно: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3 (пункт 3.3. договору). Згідно з пунктом 4.1. цей договір вступає в силу з моменту його підписання та укладення до 31.12.2017 (але, в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором в повному обсязі). На виконання пункту 1.2 договору майно за кількістю найменування 72 одиниці передано на зберігання за актами приймання-передавання майна №10 і №11 від 27.09.2017. 20.10.2017 вантажі оформлено у митному відношенні за МД №UА 500030/2017/005936 та №UА 205010/2017/001990. 20.10.2017 Благодійний фонд "Ветерани Чорнобилю" звернувся до Запорізької митниці ДФС із заявою за №20/10 про розірвання договору зберігання №13 від 22.09.2017, оскільки Фонд не мав ніяких юридичних підстав укладати його у зв`язку із закінченням терміну тимчасової суборенди приміщення пральні під склад, по вул. Сєдова,

3. Фондом також зверталась увага на те, що орендодавець вимагав звільнити приміщення. Фонд пропонував дати згоду на передачу гуманітарного вантажу згідно актів прийому-передачі, отримувачам гуманітарної допомоги, які зазначені в попередньому розподілі, затвердженому Наказом Мінсоцполітики №1446 від 11.09.2017. Благодійний фонд "Ветерани Чорнобилю" звернувся до Запорізької митниці ДФС із заявою №10/09 від 23.10.2017 №10/09 про видачу вантажів зі складу у зв`язку із закінченням митного оформлення гуманітарних вантажів, які надійшли з США та Німеччини 24.03. та 12.05.2017. Митницею прийнято рішення про можливість видати вантажі зі складу митниці після сплати благодійним фондом "Ветерани Чорнобилю" витрат за зберігання товарів на складі митниці. 27.10.2017 заявою №27/10 Благодійний фонд "Ветерани Чорнобилю" звернувся до начальника Запорізької митниці ДФС, Голови Запорізької обласної Державної адміністрації і прокурора Запорізької області, відповідно до якої зазначав, що у відповідності до ст. 201 та 204 МК України надається 120 днів безоплатного зберігання вантажів, однак Благодійний фонд не міг здійснити процедуру оформлення товарів в цей термін, так як вантажі, які прибули з США 10.05.2017 року та Німеччини 22.05.2017 розміщено на складах тимчасового зберігання, а Наказ Мінсоцполітики про визнання вантажів гуманітарною допомогою, без якого неможливе їх розмитнення, опублікований на сайті Мінсоцполітики 11.09.2017, що є порушенням ст. 12 законодавства України про гуманітарну допомогу, як несвоєчасне розміщення спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги рішення про визнання товарів гуманітарною допомогою на своєму офіційному веб-сайті. Листом від 06.11.2017 №1217/11/08-70-10 Запорізькою митницею надано відповідь, відповідно до якою повідомлено Благодійний фонд, що Запорізька митниця ДФС враховуючи ч. 6 ст. 239, ст. 242 МК України не наділена повноваженнями щодо видачі зі складу митного органу вантажів гуманітарної допомоги без відшкодування витрат на їх зберігання. Запорізька митниця ДФС повідомила Благодійний фонд листом №337/11/08-70-03-03 від 06.12.2017, що з 27.09.2017 на складському обліку митниці перебувають дві партії товарів гуманітарної допомоги, що надійшли на адресу Благодійного фонду та про те, що відповідно до ч. 6 ст. 239 Митного кодексу України витрати митних органів на зберігання товарів підлягають відшкодуванню власниками цих товарів. Внаслідок того, що зазначені вантажі мають значні габарити та зберігаються на протязі тривалого періоду, розміри відшкодування за зберігання цих товарів зростають щодня та за станом на 06.12.2017 складають 229777,14 грн. за 60 днів зберігання. 22.12.2017 комісією Запорізької митниці ДФС за участю Мігули Є.М. - директора Благодійного фонду "Ветерани Чорнобилю" проведено огляд предметів, вказаних в п.п. 1-72 інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, з метою перевірки відповідності фактичної кількості матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, про що складено акт №1 від 22.12.2017 про проведення огляду матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання. В результаті проведеного огляду встановлено, що фактична кількість матеріальних цінностей, що перебувають на території об`єкта обстеження, даним інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, документів про ці матеріальні цінності не відповідає. Предмети, вказані в п.п. 1-72 інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, відсутні. В примітках акту зазначено: "Вказані в інвентаризаційному опису предмети видані протягом листопада - грудня 2017 р., так як необхідно звільнити складське приміщення. Дати видачі предметів зазначені в накладних, які зараз в мене відсутні". 18.01.2018 Запорізька митниця ДФС звернулася з листом №191/11/08-70-10 до Благодійного фонду "Ветерани Чорнобилю", в якому просила відшкодувати витрати митного органу за зберігання товарів, та повідомити митницю про місцезнаходження товару, а у випадку видачі даного товару - документально підтвердити цей факт. Відповідь (з підтверджуючими документами) митниця просила направити в десятиденний строк з дня отримання цього листа. Листом №17/07 від 16.02.2018 Благодійний фонд "Ветерани Чорнобилю" вказав про відсутність з його сторони провини у затримці митних оформлень. Після розмитнення вантажу, товар розподілений набувачам, що підтверджено видатковими накладними і довіреностями. Зважаючи на несплату Благодійним фондом "Ветерани Чорнобилю" вказаних витрат, Запорізька митниця ДФС вимушена була звернутися з відповідним позовом до господарського суду. Частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Частина третя статті 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Стосунки між суб`єктами, що виникають у зв`язку з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон складають митні правовідносини. Спір, що розглядається у даній справі, виник з приводу зберігання на складі Митниці товару, переміщеного на митну територію України, що вказує на існування між сторонами господарських правовідносин. За частинами першою, другою статті 1 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Відповідно до статті 4 Митного кодексу України органи доходів і зборів (митниця) є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну митну політику. Абзацем 3 статті 1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" визначено, що гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації". Частиною першою статті 5 Закону України "Про гуманітарну допомогу" встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, здійснює, зокрема визнання вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою. Митне оформлення гуманітарної допомоги, визнаної такою рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, здійснюється на території адміністративно-територіальної одиниці органу, який прийняв таке рішення, а митне оформлення гуманітарної допомоги, визнаної такою рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, - за місцем, визначеним відповідно до Митного кодексу України (частина шоста статті 8 Закону України "Про гуманітарну допомогу"). За частинами другою - п`ятою статті 9 Закону України "Про гуманітарну допомогу" товари (предмети) гуманітарної допомоги, що ввозяться на митну територію України, підлягають заходам офіційного контролю згідно зі статтею 319 Митного кодексу України в установленому законодавством порядку. Зазначені заходи офіційного контролю проводяться першочергово та безкоштовно. Відповідальність за якість і безпеку товарів, отриманих як гуманітарна допомога, на підставі висновків відповідних експертиз несе отримувач гуманітарної допомоги. У разі відмови у документальному підтвердженні якості, безпеки та можливості споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги вони повинні бути вивезені за межі України або знищені у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Митне оформлення товарів (предметів) гуманітарної допомоги, що ввозяться на митну територію України, завершується тільки після проведення необхідних заходів офіційного контролю. Відповідно до частин першої - четвертої статті 204 Митного кодексу України загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів. Товари, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем у межах строку збереження їх якостей, які дають можливість використовувати такі товари за призначенням, але не більше строку, встановленого частиною першою цієї статті. Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою власника або уповноваженої ним особи може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) митним органом, за дозволом якого товари були розміщені на складі. Якщо особа, яка зберігає товари на складі тимчасового зберігання відкритого типу або митному складі відкритого типу, не є утримувачем цього складу, її заява про продовження строку тимчасового зберігання зазначених товарів попередньо погоджується з утримувачем складу. У разі відмови у продовженні строку тимчасового зберігання митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронній формі, повідомити власника товару або уповноважену ним особу про причини і підстави такої відмови. До закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, товари, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, повинні бути: 1) задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму; або 2) передані власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберігання, митного складу, організацією - отримувачем гуманітарної допомоги відповідному митному органу для зберігання та/або розпорядження відповідно до цього Кодексу; або 3) відправлені під митним контролем до інших митних органів для їх подальшого митного оформлення; або 4) вивезені за межі митної території України. За приписами частин першої - четвертої статті 201 Митного кодексу України товари з моменту пред`явлення їх митному органу до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання. Товари гуманітарної допомоги для їх тимчасового зберігання з дозволу відповідного митного органу можуть розміщуватися на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги. При цьому керівник організації - отримувача гуманітарної допомоги забезпечує ведення обліку товарів, що розміщуються на складі цієї організації та випускаються з нього, в порядку, передбаченому для складів тимчасового зберігання, та щоквартальне подання митному органу звіту про рух товарів на складі за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Митний орган має право вимагати подання позачергового звіту. На складах тимчасового зберігання утворюються постійні, а на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги - тимчасові (на час тимчасового зберігання на них під митним контролем товарів гуманітарної допомоги) зони митного контролю. На тимчасове зберігання під митним контролем із застосуванням положень цієї глави товари також можуть розміщуватися на митних складах або на складах митних органів. Частиною першою статті 238 Митного кодексу України передбачено, що обов`язковій передачі митному органу для зберігання підлягають, зокрема, товари, які до закінчення встановлених статтею 204 цього Кодексу строків тимчасового зберігання під митним контролем на складах тимчасового зберігання, складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги, митних складах не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму або такі, що декларувалися, але щодо яких після закінчення строків зберігання під митним контролем двічі надавалася відмова у митному оформленні в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 3). Товари, які підлягають обов`язковій передачі для зберігання митному органу (крім валютних цінностей, а також дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння), зберігаються на складах митних органів (частина друга статті 238 Митного кодексу України). За частиною першою статті 239 Митного кодексу України під складами митних органів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу (частина четверта статті 239 Митного кодексу України в редакції на час виникнення спірних відносин). Статтею 240 Митного кодексу України передбачені строки зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої та у пунктах 1-4, 7 частини п`ятої статті 238 цього Кодексу, можуть зберігатися на складах органів доходів і зборів протягом 90 днів, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті (частина перша статті 240 Митного кодексу України). Пунктом 23 частини першої статті 4 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Відповідно до загальних положень про зберігання, встановлених главою 66 Цивільного кодексу України, за зберігання речей встановлюється плата. По суті саме такою "платою" за зберігання товарів на складі митниці є "витрати за зберігання товарів на складах" митниць. За приписами частини шостої статті 239 Митного кодексу України витрати органів доходів і зборів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої та у частині п`ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг. Згідно зі статтею 242 Митного кодексу України товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів. Пунктами 1, 3 наказу Міністерства фінансів України 15.06.2012 №731 затверджено Порядок відшкодування витрат на зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів та Розміри відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів (надалі Порядку №731). За пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №731 витрати митного органу відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів або вповноваженою ним особою (далі - платник) після їх митного оформлення при фактичному отримані цих товарів, транспортних засобів. Витрати відшкодовуються платником у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, установленим на дату їх внесення, у сумі, розрахованій митним органом відповідно до розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів та залежно від строку зберігання товарів і транспортних засобів (пункт 3 Розділу ІІ Порядку №731). Пунктами 6, 7 Розділу ІІ Порядку №731 передбачено, що строк зберігання товарів і транспортних засобів на складі митного органу для обрахунку витрат обчислюється, починаючи з одинадцятого дня після оформлення відповідних документів про фактичне прийняття товарів і транспортних засобів на зберігання митним органом і до дня їх видачі зі складу митного органу власникам або вповноваженим особам. При обрахунку витрат строк зберігання обчислюється в календарних днях. День видачі зі складу митного органу товарів і транспортних засобів власникам або вповноваженим особам до загального строку при обрахунку витрат не включається. Для розрахунку витрат за зберігання використовуються такі розрахункові одиниці використання складських приміщень: 1) піддон розміром 800 х 1200 мм (п.) - при розміщенні товарів на піддонах; 2) кубічний метр (м3) - у разі об`єктивної неможливості розміщення товарів на піддонах, а також: при розміщенні габаритних товарів або товарів, що не мають чітко визначеної геометричної форми, розрахунки об`єму здійснюються за показниками займаної площі, розрахованими в максимальних величинах довжини, ширини, висоти зазначеного товару; при розміщенні живих тварин розрахунки об`єму здійснюються залежно від розмірів місця у складському приміщенні, відведеного для зберігання таких тварин; 3) одиниця транспортного засобу (од.) - з урахуванням його ваги та кількості місць для сидіння (пункт 2 Розділу І Порядку №731). Пунктами 8, 9 Розділу ІІ Порядку №731 встановлено, що при обрахунку витрат митницею ДФС до розрахункового строку не включаються: час проведення митницею ДФС в рамках процедури митного контролю та митного оформлення досліджень (аналізів, експертиз). Проміжок часу, витрачений на проведення досліджень (аналізів, експертиз), підтверджується копіями документів, що засвідчують факт прийняття рішення митницею ДФС про необхідність таких досліджень (аналізів, експертиз) та дату отримання митницею ДФС відповідної інформації; час затримки митного оформлення, яка сталася з ініціативи митниці ДФС. Час затримки митного оформлення з ініціативи митниці ДФС встановлюється за результатами перевірки обставин та причин такого затримання та оформлюється доповідною або службовою запискою на керівника митниці ДФС або особу, яка виконує його обов`язки. При цьому при обрахунку витрат до розрахункового строку не включаються: час проведення службового розслідування або перевірки; строк дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами. Витрати не обраховуються та не відшкодовуються, якщо: строк зберігання товарів, транспортних засобів на складі митниці ДФС не перевищує десяти днів з дня їх розміщення на складі митниці ДФС; товари, транспортні засоби, що зберігаються на складі митниці ДФС, розміщуються їх власником або вповноваженою ним особою у режим відмови на користь держави. За пунктом 10 Розділу ІІ Порядку №731 видача зі складу митниці ДФС товарів, транспортних засобів їх власникам або вповноваженим особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, здійснюється лише після митного оформлення зазначених товарів, транспортних засобів, відшкодування витрат митниць ДФС за їх зберігання та сплати відповідних митних платежів. Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №627, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.07.2012 за №1097/21409, затверджено Порядок роботи складу митниці ДФС (надалі - Порядок №627). За вимогами пунктів 9.8., 9.9. Порядку № 627 видача товарів та транспортних засобів комерційного призначення зі складу митниці здійснюється за умови подання документів, що засвідчують особу (повноваження особи). Крім того, залежно від підстави розміщення та мети видачі товарів і транспортних засобів комерційного призначення на склад митниці подаються, зокрема, документи, що підтверджують відшкодування витрат митниці на зберігання товарів і транспортних засобів на складі митниці. До документів, за якими видаються товари, транспортні засоби комерційного призначення зі складу митниці належать також: акт приймання-передавання та видаткова накладна. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції Судом першої інстанції правильно встановлено, що датою розміщення товару на складі митниці є 27.09.2017, відповідно до Актів приймання передавання майна №10 та №11 від 27.09.2017, таким чином, датою початку розрахунку відшкодування витрат за зберігання товару на складі митниці є 07.10.2017 (після 10-денного терміну). Датою ж закінчення зберігання, як правильно вказав суд, є 20.10.2017 - дата закінчення митного оформлення за Митними деклараціями №UА 500030/2017/005936 та № UА 205010/2017/001990. Щодо позиції позивача, що датою закінчення зберігання слід вважати 22.12.2017, виходячи з Акту №1 від 22.12.2017 про проведення огляду матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, то судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що вказаним Актом було зафіксовано: "Вказані в інвентаризаційному опису предмети видані протягом листопада - грудня 2017 р., так як необхідно звільнити складське приміщення. Дати видачі предметів зазначені в накладних, які зараз в мене відсутні". За приписами частини п`ятої статті 239 Митного кодексу України органи доходів і зборів несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними. У випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, таку відповідальність несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані органами доходів і зборів цим підприємствам на зберігання. Тобто, за змістом наведеної норми відповідач як зберігач за договором відповідає перед поклажодавцем саме за втрату (нестачу) речі, прийнятої на зберігання, а не за зберігання товару, який з 20.10.2017 відсутній на складі органу доходів і зборів, а тому вимоги про стягнення витрат за зберігання фактично відсутнього з 20.10.2017 товару - безпідставні. Виходячи з встановлених обставин справи, керуючись нормами Порядку №731, Господарським судом Запорізької області здійснено перерахунок витрат за зберігання товару на складі митного органу з 07.10.2017 до 20.10.2017 за 13 днів, виходячи з встановленого за Актами прийому-передачі майна на відповідальне зберігання №10 та №11 від 27.09.2017 об`єму товару 65 м3 і 54 м3, що в загальному підсумку складає 119 м3. За правильним розрахунком суду стягненню підлягають витрати за зберігання товару у сумі 48513, 98 грн. При прийнятті рішення судом першої інстанції враховано правову позицію Верховного Суду у постанові від 20.08.2018 у справі №912/3675/16. За вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У пункті 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, принципом єдності судової практики. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). За змістом частин п`ятої, шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" обов`язковість урахування (преюдиціальність) висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду передбачена не лише для учасників справи, а й для інших судів та всіх суб`єктів владних повноважень. В статті 236 Господарського процесуального кодексу України викладені вимоги до законності і обґрунтованості судового рішення. За змістом цієї статті судове рішення має відповідати вимогам законності (відповідати нормам матеріального права та за дотримання норм процесуального права) та обґрунтованості (має бути ухвалене судом на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні). Відповідно до частини четвертої вказаної статті при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав правильну юридичну оцінку обставинам справи та з урахуванням висновків Верховного Суду прийняв законне і обґрунтоване рішення. Чи були і ким порушені. невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду Встановлені судом обставин свідчать про порушення відповідачем своїх господарських зобов`язань в частині відшкодування витрат митниці за зберігання на складі митниці товару, переміщеного на митну територію України, чим було порушені майнові права позивача, як сторони відповідного договору. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог. Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає. Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 6722,16 грн. на оплату судового збору, понесені позивачем у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають. Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.02.2021 у справі №908/2211/20 - залишити без змін. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Дніпровську митницю Держмитслужби. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повна постанова складена 14.06.2021. Головуючий суддя І.М. Подобєд Суддя Е.В. Орєшкіна Суддя Л.П. Широбокова