Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 902/1008/20
від 11.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2021 року Справа №902/1008/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі: головуючий суддя Дужич С.П., суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. без повідомлення учасників справи розглянувши судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мамонова Петра Даниловича на рішення Господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2021 року, суддя Нешик О.С., м. Вінниця, повний текст складено 25 лютого 2021 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К" до Фізичної особи-підприємця Мамонова Петра Даниловича про стягнення 194 170,00 грн. - заборгованості згідно Договору про надання послуг Заяв про відвід суддів не заявлялось. ВСТАНОВИВ: 13 жовтня 2020 року, ТОВ "ТФ-К" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до ФОП Мамонова П.Д. про визнання розірваним Договору на участь у 9-й Міжнародній Конференції на Виставці "Сонячна Енергетика Центральної та Східної Європи" CISOLAR20-TFK-50NQ від 10 грудня 2019 року і стягнення відповідача 194 170,00 грн., з яких: 160 000,00 грн. - попередньої оплати, 32 000,00 грн. - штрафу, 2 170,00 грн. - 3% річних. 15 лютого 2021 року, рішенням Господарського суду Вінницької області було частково задоволено позов ТОВ "ТФ-К" до ФОП Мамонова П.Д. про стягнення 194 170,00 грн. - заборгованості за Договором про надання послуг і стягнуто з відповідача на користь позивача 160 000,00 грн. - боргу та 2 400,00 грн. - судового збору, а також, рішенням було відмовлено у задоволенні позову в частині визнання розірваним Договору на участь у 9-й Міжнародній Конференції на Виставці "Сонячна Енергетика Центральної та Східної Європи" CISOLAR20-TFK-50NQ від 10 грудня 2019 року. ФОП Мамонов П.Д., у своїй апеляційній скарзі, просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки позивач не скористався своїм правом на одностороннє розірвання Договору, а лише листом №401/ЗК надіслав пропозицію розірвати договір. Вважає, суд зробив невірний висновок щодо наявності факту одностороннього розірвання Договору через істотне порушення відповідачем умов договору та безпідставно застосував до спірних правовідносин наслідки, передбачені ст. 1212 ЦК України. ТОВ "ТФ-К", у своєму відзиві на апеляційну скаргу, вважає її необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм матеріального і процесуального права, оскільки товариством реалізоване право на розірвання договору в односторонньому порядку шляхом направлення повідомлення від 10 вересня 2020 року, яке викликане настанням обставин непереборної сили, що унемижливило виконання відповідачем зобов`язань і які тривали більше ніж 90 календарних днів, а саме: введення Постановою Кабінету Міністрі Укриїни на території України карантину з 12 березня 2020 року. Про настання таких обставин посилався і відповідач у своїх зверненнях стосовно перенесення дат конференції, а також у листі від 17 вересня 2020 року, яким заперечував проти розірвання угоди. 26 квітня 2021 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито провадження за скаргою ФОП Мамонова П.Д. та призначено розглядати її без виклику сторін в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. 30 квітня 2021 року, ТОВ "ТФ-К" надіслав відзив на апеляційну скаргу. Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що: 10 грудня 2019 року, між ФОП Мамоновим П.Д., як виконавцем, та ТОВ "ТФ-К", як замовником, було укладено Договір на участь у 9й Міжнародній Конференції та Виставці "Сонячна Енергетика Центральної та Східної Європи" CISOLAR 2020 року (07-09 квітня, Київ, Україна) №CISOLAR20-ТFК-50NQ, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з організації участі замовника на 9-ій Міжнародній конференції та виставці "Сонячна Енергетика Центральної та Східної Європи" CISOLAR 2020 року (07-09 квітня, Київ, Україна) в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі та надати в оренду необладнане виставкове місце вартістю 160 000,00 грн., без ПДВ, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити зазначені послуги. (т.1 а.с.10-14) Відповідно до п.п.1.2., 1.3. Договору, виконавець зобов`язаний подати виставкове місце наступного розміру: стенд #Е10 розміром 50 м2 (не обладнана площа). Дата і місце проведення бізнес Форуму: 07 квітня 2020 року, м.Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 1, готель FAIRMONT Grand Hotel. Пунктом 1.4. Договору сторони узгодили, що дата і місце проведення виставки: 08-09 квітня 2020 року, м. Київ, вул. Межигірська, 82, Виставковий центр "М82", дні монтажу виставки: - 05 квітня 2020 року - з 09:00 до 23:00 (неділя); - 06 квітня 2020 року - з 09:00 до 23:00 (понеділок); - 07 квітня 2020 року - з 09:00 до 23:00 (вівторок); - 08 квітня 2020 року - з 08:00 до 21:00 (середа); - 09 квітня 2020 року - з 08:00 до 21:00 (четвер); - 08 квітня 2020 року - з 10:00 до 18:00 (середа); - 09 квітня 2020 року - з 10:00 до 17:00 (четвер); - 09 квітня 2020 року - з 18:00 до 23:00 (четвер); - 10 квітня 2020 року - з 09:00 до 22:00 (п`ятниця). Згідно до п.2.3. Договору, замовник зобов`язується сплатити: 30% вартості послуг (48 000,00 грн.) - до 10 січня 2020 року; 70% вартості послуг (112 000,00 грн.) - до 20 лютого 2020 року. Після закінчення 9-ї Міжнародної конференції та виставки "Сонячна Енергетика Центральної та Східної Європи" CISOLAR 2020 року (07-09 квітня, Київ, Україна) і демонтажу виставкового місця замовника виконавець складає та надає на підписання замовнику акт виконаних робіт (п.3.3. Договору). Акт виконаних робіт складається виконавцем датою останнього дня проведення демонтажу виставкового місця замовника відповідно до п.1.4.4 даного Договору (п.3.4. Договору). Відповідно до п.6.1. Договору, сторони погодилися, що в разі виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили, яка не залежить від волі сторін), включаючи, але не обмежуючись наступними: війни, військових дій, законодавчих змін, які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха чи сезонних природних явищ, сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань за Договором на час дії зазначених обставин. У разі, коли дія зазначених обставин триває більш ніж 90 календарних днів, кожна із сторін має право на розірвання Договору і не несе відповідальність за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніш як за 15 календарних днів до розірвання цього Договору. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий уповноваженим органом виконавчої влади, який підтверджує наявність таких обставин (п.6.2. Договору). За п.8.2. Договору, він може бути змінено, розірвано або доповнено за взаємною згодою сторін. Всі зміни та доповнення (специфікації, додатки, акти виконаних робіт, погодження, листи та інші документи, що укладаються в межах цього Договору) складають невід`ємну частину цього Договору і повинні бути узгоджені в письмовій формі між сторонами. До вказаного Договору сторонами, також, підписано Специфікацію №01, яка дублює зміст Договору в частині найменування, вартості та порядку оплати послуги, що зобов`язується надати виконавець, а замовник її прийняти. При цьому Специфікацією №2 до Договору сторони конкретизували обсяг вказаної послуги. (т.1 а.с.15-16) 17 грудня 2019 року, відповідно до умов Договору, ФОП Мамоновим П.Д. було виставлено ТОВ "ТФ-К" рахунок-фактуру №08/12 від на оплату послуги в розмірі 160 000,00 грн., який товариством було оплачено в повному розмірі платіжними дорученнями: №758 від 09 січня 2020 року на суму 48 000,00 грн. та №3713 від 20 лютого 2020 року на суму 112 000,00 грн. (т.1 а.с.17-20) 18 травня 2020 року, ТОВ "ТФ-К" отримало офіційну заяву від організаторів CISOLAR 2020, за підписом генерального директора IB Centre (Центр Інноваційного Бізнесу), голови організаційного комітету CISOLAR 2020 щодо перенесення події на 15-17 липня 2020 року та запропоновано відповідачу для збереження участі: - зберегти бронювання та взяти участь у події CISOLAR 2020 року, яка відбудеться 15-17 липня; - перенести бронювання стендів та спонсорських пакетів на SEF 2020 року КYIV (20-22 жовтня) або SEF 2020 року Краків (1-2 грудня). - перенести бронювання на CISOLAR 2020 (квітень 2021 року)". (а.с.20-21) 10 вересня 2020 року, листом №40/ЕК, ТОВ "ТФ-К" звернулось до ФОП Мамонова П.Д. про розірвання договору, в якому повідомило, що визначені організатором дати перенесення конференції (спочатку на 15-17 липня, а потім на 21-22 жовтня 2020 року) через введення на території України карантину з 12 березня 2020 року, не є актуальними для товариства та просило, посилаючись на припинення зобов`язань сторін в зв`язку з розірванням договору, протягом 10 робочих днів повернути отримані кошти. (т.1 а.с.37) 17 вересня 2020 року, ФОП Мамонов П.Д. листом №1/09 заперечив проти розірвання договору та запропонував досягнути згоди у відповідність з обставинами, які істотно змінились. (т.1 а.с.38) 13 жовтня 2020 року, ТОВ "ТФ-К" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до ФОП Мамонова П.Д. про визнання розірваним Договору на участь у 9-й Міжнародній Конференції на Виставці "Сонячна Енергетика Центральної та Східної Європи" CISOLAR20-TFK-50NQ від 10 грудня 2019 року, укладеного між ТОВ "ТФ-К" та ФОП Мамонтовим П.Д і стягнення відповідача 194 170,00 грн., з яких: 160 000,00 грн. - основного боргу, 32 000,00 грн. - штрафу, 2 170,00 грн. - 3% річних, з тих підстав, що ФОП Мамонов П.Д. не надав в зазначений договором термін послуг з організації участі ТОВ "ТФ-К" на конференції. (т.1 а.с.1-5) 19 січня 2021 року, ухвалою Господарського суду Вінницької області було задоволено заяву ТОВ "ТФ-К" про зменшення позовних вимог та залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 32 000,00 грн. - штрафу і 2170,00 грн. - 3% річних. (т.1 а.с.183-183) 15 лютого 2021 року, рішенням Господарського суду Вінницької області було частково задоволено позов ТОВ "ТФ-К" і стягнуто з відповідача на користь позивача 160 000,00 грн. - боргу передоплати, 2 400,00 грн. - судового збору. У задоволенні позову в частині визнання розірваним Договору на участь у 9-й Міжнародній Конференції на Виставці "Сонячна Енергетика Центральної та Східної Європи" CISOLAR20-TFK-50NQ від 10 грудня 2019 року було відмовлено. (т.1 а.с.197-205) Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне. Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою. Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст.16 ЦК України, договором або іншим законом. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України). Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За статтею 177 ЦК України послуга є самостійним об`єктом цивільних прав. Визнання послуги об`єктом цивільних прав (цивільних правовідносин) зумовлює наявність договірних зобов`язань, предметом виконання яких є здійснення виконавцем певної дії, обумовленої договором, нематеріальний результат якої споживається замовником у процесі її надання. Як встановлено з матеріалів справи, 10 грудня 2019 року, між ФОП Мамоновим П.Д. та ТОВ "ТФ-К" було укладено Договір на участь у 9й Міжнародній Конференції та Виставці "Сонячна Енергетика Центральної та Східної Європи" CISOLAR 2020 року (07-09 квітня, Київ, Україна) №CISOLAR20-ТFК-50NQ, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з організації участі замовника на 9-ій Міжнародній конференції та виставці "Сонячна Енергетика Центральної та Східної Європи" CISOLAR 2020 року (07-09 квітня, Київ, Україна) в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі та надати в оренду необладнане виставкове місце (надалі - послуги) вартістю 160 000,00 грн., без ПДВ, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити зазначені послуги. (т.1 а.с.10-14) Пунктом 1.4. Договору сторони узгодили, що дата і місце проведення виставки 08-09 квітня 2020 року, м.Київ, вул. Межигірська, 82, Виставковий центр "М82". Тобто, на підставі укладеної вищезазначеної угоди, відповідач взяв на себе зобов`язання, у рамках 9ої Міжнародної Конференції та Виставки "Сонячна Енергетика Центральної та Східної Європи" CISOLAR 2020 року, 05-10 квітня 2020 року надати виставкові площі розміром 50 м2 на стенді №Е10 за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 82, Виставковий центр "М82", за що отримати кошти передоплати у розмірі 160 000,00 грн. Організація участі замовника в Міжнародній конференції та виставці "Сонячна Енергетика Центральної та Східної Європи" CISOLAR 2020 полягає у наданні виставкової площі розміром 50 м2 на стенді №Е10 (п.3.2. Договору). Згідно до п.2.3. Договору, замовник зобов`язується сплатити: 30% вартості послуг (48 000,00 грн.) - до 10 січня 2020 року; 70% вартості послуг (112 000,00 грн.) - до 20 лютого 2020 року. Таким чином, на підставі укладеної вищезазначеної угоди, виконавець взяв на себе зобовязання, у рамках 9ої Міжнародної Конференції та Виставки "Сонячна Енергетика Центральної та Східної Європи" CISOLAR 2020 року, 07-09 квітня 2020 року надати виставкової площі розміром 50 м2 на стенді №Е10 за адресою: м.Київ, вул. Межигірська, 82, Виставковий центр "М82", за що замовником повинен був розрахуватись шляхом передоплати у розмірі 160 000,00 грн. Товариство свої зобов`язання по оплаті виконало повністю та перерахувало відповідачу платіжними дорученнями №758 від 09 січня 2020 року на суму 48 000,00 грн. та №3713 від 20 лютого 2020 року на суму 112 000,00 грн., а всього на загальну суму 160 000,00 грн. В той же час, відповідачем не додано до матеріалів справи доказів виконання взятого на себе зобов`язання стосовно надання позивачу виставкової площі 07-09 квітня 2020 року. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Згідно ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, зокрема, шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом. Згідно до п.8.2. Договору, даний Договір може бути змінено, розірвано або доповнено за взаємною згодою сторін. Всі зміни та доповнення (специфікації, додатки, акти виконаних робіт, погодження, листи та інші документи, що укладаються в межах цього Договору) складають невід`ємну частину цього Договору і повинні бути узгоджені в письмовій формі між сторонами. Крім того п.6.1. Договору сторони погодили, що в разі виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили, яка не залежить від волі сторін), включаючи, але не обмежуючись наступними: війни, військових дій, законодавчих змін, які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха чи сезонних природних явищ, сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань за Договором на час дії зазначених обставин. У разі, коли дія зазначених обставин триває більш ніж 90 календарних днів, кожна із сторін має право на розірвання Договору і не несе відповідальність за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніш як за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до розірвання цього Договору. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий уповноваженим органом виконавчої влади, який підтверджує наявність таких обставин (п.6.2 Договору). Підпунктом 7 п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211" №255 від 02 квітня 2020 року заборонено до 24 квітня 2020 року проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, за умови забезпечення учасників засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у т.ч. виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів. Як вбачається з заяви від організаторів CISOLAR 2020 направленої 18 травня 2020 року ТОВ "ТФ-К", а також не заперечується позивачем, підставою перенесення обумовленого заходу стало впровадження з 12 березня 2020 року на території України карантинних обмежень і проведення всіх масових заходів, які продовжувалися більше 90 днів. (Постанова Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року з змінами та доповненнями). Введення на території України карантинних заходів, сторони однаково розцінили як форс-мажорну обставину, у зв`язку з чим, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, даний факт не потребує додаткового доказування. Отже, з матеріалів справи вбачається навність обставин непереборної сили, які унеможливили виконання відповідачем зобов`язань тривалістю більше ніж 90 календарних днів, а тому останній, в порядку п.6.1 Договору, на цей період звільнений від виконання взятих на себе зобов`язань. В той же час, на підставі п.6.2. Договору, позивач вправі був, оскільки дані обставини тривали більше 90 днів і строк дії Договору не пройшов, скористатися своїм правом на одностороннє розірвання договору, і направити відповідне повідомлення іншій стороні не пізніше як за 15 календарних днів до розірвання цього Договору, а тому Договір на участь у 9й Міжнародній Конференції та Виставці "Сонячна Енергетика Центральної та Східної Європи" CISOLAR 2020 року (07-09 квітня, Київ, Україна) №CISOLAR20-ТFК-50NQ" - є розірваним з 03 жовтня 2020 року (з 15 дня після отримання повідомлення №401/3К), і місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовна вимога про його розірвання задоволенню не підлягає. Посилання апелянта на те, що в повідомленні про розірвання, товариство вказувало іншу підставу, відмінну від введення в Україні карантину, колегією суддів відхиляються як такі, що не впливають на наявність у позивача права розірвати договір в односторонньому порядку, оскільки першочерговим є визначення реальної наявності обставини непереборної сили, яка унеможливлює виконання договірних зобов`язань. Щодо вимоги позивача про стягнення з ФОП Мамонова П.Д. грошових коштів у розмірі 160 000,00 грн. колегія суддів зазначає, що за приписами ч.2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Згідно ч.ч.1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, у разі припинення зобов`язань сторін за Договором, позивач має право розраховувати на стягнення з відповідача сплаченої йому передоплати на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки її норми застосовуються також при поверненні виконаного однією з сторін у зобов`язанні у разі, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала, тобто у разі, коли договір є припиненим. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 у справі №910/32931/15, від 07 травня 2018 у справі №921/512/17-г, від 20 січня 2020 року у справі №924/774/18. З огляду на припинення дії Договору від 10 грудня 2019 року внаслідок односторонньої відмови позивача від нього, суд вірно встановив наявність підстав для стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 160 000,00 грн. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що після розірвання Договору, кошти в сумі 160 000,00 грн., які були перераховані відповідачу на виконання цього Договору, набуті останнім безпідставно і відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України підлягають поверненню позивачу, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними і підлягають до задоволення. Посилання відповідача стосовно того, що Договір є діючим і його розірвання не відбулось, не відповідає обставинам справи, тому немає підстав для скасування рішення суду щодо задоволення позову в частині стягнення з останнього 160 000,00 грн. - попередньої оплати. Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Тому, інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, також, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані. Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 236, 238 ГПК України із всебічним, повним та об`єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги. Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в їх задоволенні, покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну Фізичної особи-підприємця Мамонова Петра Даниловича - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2021 року у справі №902/1008/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Матеріали справи №902/1008/20 повернути Господарському суду Вінницької області. Головуючий суддя Дужич С.П. Суддя Коломис В.В. Суддя Миханюк М.В.