LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/10812/20

від 14.06.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олімпікс" залишити без задоволення.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "14" червня 2021 р. Справа№ 910/10812/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Буравльова С.І. суддів: Андрієнка В.В. Шапрана В.В. без повідомлення учасників справи розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олімпікс" на рішення Господарського суду Києва від 03.02.2021 р. (повне рішення складено 05.03.2021 р.) у справі № 910/10812/20 (суддя - Ягічева Н.І.) за позовом Національної спілки письменників України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олімпікс" про стягнення 113999,60 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) ВСТАНОВИВ: У липні 2020 року Національна спілка письменників України звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олімпікс" про стягнення заборгованості у розмірі 119034,96 грн за неналежне виконання умов договору оренди № 2/01-01-19 від 01.01.2019 р. щодо своєчасної орендної плати та сплати комунальних послуг за договором за період з 01.01.2020 р. по 30.06.2020 р. Вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов укладеного договору оренди № 2/01-01-19 від 01.01.2019 р., не виконав свої зобов`язання в частині своєчасної та повної сплати орендної плати та оплати комунальних послуг за договором, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість. 03.11.2020 р. до канцелярії Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої сума заборгованості за договором оренди до стягнення станом на 31.10.2020 р. становить 113999,60 грн. Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.02.2021 р. у справі № 910/10812/20 позов Національної спілки письменників України задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олімпікс" на користь Національної спілки письменників України 57518,68 грн заборгованості, закрито провадження у справі в частині стягнення 52400,00 грн, у решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олімпікс" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду про часткове задоволення позову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом не взято до уваги того, що з січня 2020 року з вини позивача можливість користуватись орендованим приміщенням істотно зменшилась, оскільки постачальником теплової енергії «Київтеплоенерго» за борги позивача було відключено від централізованого опалення будинок, в якому знаходилось орендоване приміщення. Оскільки температура повітря впала до 16 градусів С, співробітники орендаря не змоги виконувати свої обов`язки протягом робочого часу. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/10812/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10812/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали. 05.05.2021 р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Олімпікс» без задоволення. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне. 01.01.2019 р. між Національною спілкою письменників України (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олімпікс" (далі - орендар) було укладено договір оренди № 2/01-01-19 (далі - договір оренди). Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення (в літ. А), розташовані на 2-му поверсі нежилого будинку (в літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Банкова, будинок 2, а саме: приміщення № 11 площею 30,9 кв. м; приміщення № 12 площею 21,5 кв. м; загальною площею 52,4 кв. м (далі - приміщення). Згідно з п. 1.3 договору оренди строк оренди приміщення за договором починає обчислюватися з дати фактичного прийняття приміщення орендарем, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення. Як передбачено п. 2.1 договору оренди, орендар за користування приміщенням сплачує орендодавцю щомісяця орендну плату, яка за один місяць оренди становить 21833,33 грн, крім того ПДВ у розмірі 4366,67 грн, загальною сумою 26200,00 грн з ПДВ. У відповідності до умов п. 2.2 договору орендна плата не включає в себе плату за послуги, вказані в п. 2.4 цього договору (далі - комунальні послуги), а також відшкодування податку на землю. Орендна плата нараховується з дня передачі нежилих приміщень по акту здачі-приймання приміщення до дня повернення орендарем приміщення орендодавцю по відповідному акту прийому-передачі, або дня повернення орендарем приміщення орендодавцю згідно п. 5.6 договору. За п. 2.3 договору оренди розрахунок з орендодавцем проводиться за кожен календарний місяць користування приміщенням. Пунктом 2.4 договору оренди визначено, що орендар обов`язково оплачує наступні послуги, згідно з показанням лічильника та виставлених орендодавцем рахунків: електропостачання (обов`язково встановити лічильник обліку використання електроенергії); водозабезпечення та каналізація; послуги з опалення нежилих приміщень; вивезення та утилізація сміття; прибирання приміщень загального користування. Відповідно до п. 2.6 договору оренди визначені в статті 2 договору орендна плата, оплата комунальних послуг, податок на додану вартість, відшкодування податку на землю та інші платежі, які обумовлені цим договором та додатками до нього, сплачуються орендарем орендодавцю шляхом попередньої оплати щомісячно не пізніше 5-го числа поточного місяця шляхом перерахування зазначеної суми на розрахунковий рахунок орендодавця. Згідно з п. 4.1.2 договору оренди орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату та плату за комунальні послуги, відшкодування податку на землю, інші передбачені цим договором платежі (послуги) в порядку та розмірах, які передбачені договором. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, всупереч умовам укладеного договору, орендну плату та оплату комунальних послуг за договором здійснював несвоєчасно, у зв`язку з чим в останнього станом на 02.11.2020 р. утворилась заборгованість, що складається з заборгованості по орендній платі за період з березня 2020 року по жовтень 2020 року та боргу по комунальним платежам. За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. У відповідності до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Як передбачено ч. 6 ст. 238 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Вбачається, що на виконання умов укладеного договору оренди, позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування нежилі приміщення загальною площею 52,4 кв. м, відповідно до договору оренди № 02/01-01-19 від 01.01.2019 р., що підтверджується актом приймання-передачі від 02.01.2019 р. Однак відповідач не виконав свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за березень 2020 року у розмірі 26200,00 грн, квітень 2020 року у розмірі 13100,00 грн, травень 2020 року у розмірі 13100,00 грн, вересень 2020 року у розмірі 26200,00 грн та жовтень у розмірі 26200,00 грн. Таким чином, з урахуванням часткових оплат відповідачем орендної плати його заборгованість перед позивачем складає 104800,00 грн. В той же час, під час розгляду справи місцевим судом, відповідач здійснив часткову оплату за оренду приміщення у сумі 52400,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1524 від 19.11.2020 р., на суму 6200,00 грн, № 1682 від 19.11.2020 р. на суму 5000,00 грн, № 1685 від 14.12.2020 р. на суму 5000,00 грн № 1757 від 30.12.2020 р. на суму 10000,00 грн та № 1775 від 21.01.2021 р. на суму 26200,00 грн. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким чином, відсутній спір у даній справі в частині заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 52400,00 грн, тому провадження в цій частині підлягає закриттю, оскільки спір у цій частині припинив існування в процесі розгляду справи (позов поданий 24.07.2020 р., а оплата здійснена в період з 19.11.2020 р. по 21.01.2020 р.). Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивач про стягнення з відповідача за укладеним договором оренди підлягає частковому задоволенню у розмірі 52400,00 грн (104800,00 грн - 52400,00 грн). Також, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті комунальних платежів за період з січня по квітень 2020 року у розмірі 9199,60 грн, а саме: - 3909,84 грн за період з 16.12.2019 р. по 16.01.2020 р. згідно з актом № 48 від 31.01.2020 р.; - 1532,83 грн за період з 16.01.2020 р. по 16.02.2020 р. згідно з актом № 106 від 29.02.2020 р., з урахуванням часткової оплати; - 1643,38 грн за період з 16.02.2020 р. по 16.03.2020 р. згідно з актом № 173 від 31.03.2020 р., з урахуванням часткової оплати; - 1306,15 грн за період з 16.03.2020 р. по 16.04.2020 р. згідно з актом № 230 від 30.04.2020 р.; - 807,40 грн за період з 16.04.2020 р. по 16.05.2020 р. згідно з актом № 293 від 30.05.2020 р. Як передбачено п. 2.4 договору оренди, орендар обов`язково оплачує наступні послуги, згідно з показанням лічильника та виставлених орендодавцем рахунків: електропостачання (обов`язково встановити лічильник обліку використання електроенергії); водозабезпечення та каналізація; послуги з опалення нежилих приміщень; вивезення та утилізація сміття; прибирання приміщень загального користування. Однак, вбачається, що до розрахунку сум комунальних платежів позивачем були включені витрати за користування телефоном та інтернетом в загальній сумі 4080,92 грн, що не передбачено умовами укладеного договору оренди. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті комунальних платежів за період з січня по квітень 2020 року підлягає частковому задоволенню у розмірі 5118,68 грн (9199,60 грн - 4080,92 грн). Стосовно доводів скаржника про те, що з січня по травень 2020 року з вини позивача можливість користуватись орендованим приміщенням істотно зменшилась, оскільки постачальником теплової енергії «Київтеплоенерго» за борги позивача було відключено від централізованого опалення будинок, в якому знаходилось орендоване приміщення, температура повітря впала до 16 градусів С, співробітники орендаря не змоги виконувати свої обов`язки протягом робочого часу, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з розрахунку позивача, викладеного у заяві про уточнення позовних вимог, останній нарахував заборгованість за березень 2020 року, квітень 2020 року, травень 2020 року, вересень 2020 року та жовтень 2020 року, в той час як за січень та лютий 2020 року позивачем за заявлялись вимоги про стягнення. Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 556 від 02.04.2020 р. опалювальний період житлового фонду та об`єктів соціальної інфраструктури м. Києва закінчено з 05.04.2020 р. Отже за період з 05.04.2020 р. у позивача були відсутні правові підстави не нараховувати заборгованість з орендної плати та сплати комунальних платежів. Крім цього, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача стосовно недотримання санітарних норм в орендованому приміщенні у період з січня по квітень 2020 року (опалювальний сезон). Також, відповідач не надав належних доказів того, що температура в орендованих приміщеннях в період нарахованої заборгованості дійсно не відповідала санітарним нормам. До того ж, факт користування орендованим приміщенням з березня по жовтень 2020 року підтверджується споживанням ним електроенергії та води, що відображається у показах відповідних лічильників. Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2021 р. у справі № 910/1081/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олімпікс" задоволенню не підлягає. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника. Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті. Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олімпікс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2021 р. у справі № 910/10812/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олімпікс".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя С.І. Буравльов Судді В.В.Андрієнко В.В. Шапран

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»