Постанова 4872 № 923/990/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/990/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Колоколова С.І. суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф. секретар судового засідання: Глущенко Т.А. за участю представників сторін: від позивача - не з`явився; від відповідача - Гузиніна С.С., посвідчення адвоката України 7080/10 від 19.10.18; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 7080/10 , дата видачі : 19.10.18; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Грьози Володимира Юрійовича на рішення Господарського суду Херсонської області від „09" березня 2021р., повний текст якого складено та підписано „15" березня 2021р. у справі № 923/990/20 за позовом Фізичної особи-підприємця Рехлицької Валентини Вікторівни до відповідача: Фізичної особи-підприємця Грьози Володимира Юрійовича про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 320 400 грн. 00 коп., головуючий суддя - Гридасов Ю.В. місце ухвалення рішення: Господарський суд Херсонської області Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 10.06.2021р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови. ВСТАНОВИВ: У жовтні 2020 року Фізична особа-підприємець Рехлицька Валентина Вікторівна звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Грьози Володимира Юрійовича в якій просила суд (з урахуванням заяви про внесення змін до предмету позову від 06.11.2020 року): - розірвати договір купівлі-продажу №10 плитки тротуарної «Цегла сіра 200* 100*55мм», укладений 20.06.2019 року між Фізичною особою-підприємцем Рехлицькою Валентиною Вікторівною та Фізичною особою-підприємцем Грьоза Володимиром Юрійовичем; - стягнути із Фізичної особи-підприємця Грьоза Володимира Юрійовича на користь Фізичної особи- підприємця Рехлицької Валентини Вікторівни суму 101 600.00 грн.. сплачену за неякісний товар - тротуарну плитку «Цегла сіра 200*100*55мм». Позовні вимоги ґрунтуються на підставі Договору підряду №17/06/19 від 17.06.2019; Договору технічного нагляду №53-3/19 від 15.07.2019; Актів на закриття прихованих робіт від 01.08.2019, 05.08.2019, 07.08.2019; Договору купівлі-продажу №10 від 20.06.2019; накладної №40 від 08.08.2019; гарантійних зобов`язань №15 від 08.08.2019; протоколу випробувань від 20.09.2019; висновку судової будівельно-технічної експертизи №72 від 16.10.2019; квитанції про оплату експертизи від 26.09.2019; висновку експертного товарознавчого дослідження №Ве-374 від 08.11.2019; квитанції про оплату експертизи від 26.09.2019 та 27.11.2019, протоколу фізико-механічних випробувань №1034 від 15.10.2019; квитанції про оплату випробувань від 02.10.2019; Договору субпідряду №26 від 26/09/19 від 26.09.2019, кошторису; Акту виконаних робіт від 15.10.2019; Додаткової угоди №2 від 1.01.2019, кошторису; накладних про придбання цементу та піску із доставкою від 14.10.2019; Акту виконаних робіт від 31.10.2019; рахунків про сплату за Договором субпідряду №26/09/19 від 26.09.2019; застосування норм статті 20 Господарського кодексу України, ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8,12 Закону України «Про захист споживача» та мотивовані таким: 17.06.2019 року між ФОП Рехлицькою В.В. та ФОП Григор`євою О.О. укладено Договір підряду № 17/06/19, за умовами якого ФОП Рехлицька В.В. зобов`язалась виконати будівельні роботи по укладенню тротуарної плитки з`їзду за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно кошторису на влаштування тротуарної плитки з`їзду загальна вартість робіт та матеріалів склала 704 549,00 грн. 20.06.2019 року між ФОП Рехлицькою В.В. та ФОП Грьоза В.Ю. укладено договір купівлі-продажу № 10, за умовами якого ФОП Грьоза В.Ю. зобов`язався передати у власність ФОП Рехлицької В.В. плитку тротуарну у кількості згідно накладної. 08.08.2019 року на підставі накладної № 40 ФОП Грьоза В.Ю. у власність ФОП Рехлицької В.В. передав 635 кв.м тротуарної плитки «Цегла сіра 200*100*55мм» на] загальну суму 101 600,00 грн. До партії придбаної тротуарної плитки ФОП Грьозою В.Ю. на ім`я ФОП Рехлицької В.В. надано гарантійні зобов`язання за вихідним № 15 від 08.08.2019 року, у відповідності до яких відповідач надав гарантію на свою продукцію, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Строком дії гарантійних зобов`язань відповідачем визначено 60 місяців з дня продажу тротуарної плитки. Виконавши улаштування тротуарної плитки, позивачем було виявлено істотні недоліки у більшості тротуарної плитки «Цегла сіра 200*100*55мм», що виражалося у різноманітних тріщинах та розломах. У зв`язку із чим, 16.09.2019 року ФОП Рехлицька В.В. надала зразки придбаної нею у ФОП Грьоза В.Ю. тротуарної плитки «Цегла сіра 200*100*55мм» до ТОВ «Планета РС*| з метою лабораторних випробувань, за результатами яких складено відповідний протокол від 20.09.20219 року. Отримавши результати випробувань плитки, 20.09.2019 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах ФОП Рехлицької В.В., звернувся до судового будівельно-технічного експерта Фесун Л.А. з метою отримання висновку про якість улаштованої тротуарної плитки. У відповідності до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 72 від 16.10.2019 року експертом Фесун Л.А. встановлено, що тверде покриття, влаштоване плитки тротуарної «цегла» сірого кольору також не відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.74 145:2008 «Вироби бетонні тротуарні неармовані. Технічні умови». У відповідності до висновку № Ве-274 експертного товарознавчого дослідження від 08.11.2019 року експертом-товарознавцем Федотовою О.Ш. встановлено, що якість тротуарної плитки, що була предметом дослідження, не відповідає вимогам нормативної технічної документації, діючої на території України, а саме: вимогам ДСТУ Б В.2.7-1 145:2008 «Вироби бетонні тротуарні неармовані. Технічні умови». У зв`язку з викладеними обставинами позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу № 10 плитки тротуарної «Цегла сіра 200* 100*55мм», укладений 20.06.2019 року між Фізичною особою-підприємцем Рехлицькою Валентиною Вікторівною та Фізичною особою-підприємцем Грьоза Володимиром Юрійовичем; стягнути із Фізичної особи-підприємця Грьоза Володимира Юрійовича на користь Фізичної особи-підприємця Рехлицької Валентини Вікторівни суму 101 600, 00 грн., сплачену за неякісний товар - тротуарну плитку «Цегла сіра 200*100*55мм», а також понесені збитки на придбання цементу із доставкою на суму 13 350,00 грн., придбання піску із доставкою на суму 24 600.00 грн., демонтаж неякісної тротуарної плитки на суму 59 925,00 грн., улаштування нової тротуарної плитки на суму 117 475,00 грн., проведення дослідження ТОВ «Будівельна лабораторія» на суму 3450.00 грн. У поданій до суду заяві про внесення змін до предмету позову позивач відмовився від обґрунтування позовних вимог посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів». Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.03.2021р. (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено частково; розірвано Договір купівлі-продажу № 10 плитки тротуарної "Цегла сіра 200*100*55 мм", укладений 20.06.2019 між Фізичною особою - підприємцем Рехлицькою Валентиною Вікторівною та Фізичною особою - підприємцем Грьоза Володимиром Юрійовичем; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Грьози Володимира Юрійовича на користь Фізичної особи-підприємця Рехлицької Валентини Вікторівни 101600 грн.00коп. сплачених за неякісний товар - тротуарну плитку «Цегла сіра 200*100*55мм», 59925грн.00коп. збитків, пов`язаних з демонтажем неякісної тротуарної плитки, 13554грн.24коп. судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, та підлягають задоволенню в частині розірвання спірного договору купівлі-продажу, стягнення втрат (збитків) у розмірі 101600грн.00коп. сплачених за неякісний товар, витрат які позивач мусить зробити (збитків) у розмірі 59925грн.00коп. на демонтаж неякісної тротуарної плитки. Разом з тим, що позовні вимоги в частині стягнення витрат (збитків): на придбання цементу із доставкою на суму 13 350,00 грн.; на придбання піску із доставкою на суму 24 600,00 грн.; на улаштування нової тротуарної плитки на суму 117 475,00 грн.; на проведення дослідження ТОВ «Будівельна лабораторія» на суму 3450,00 грн. - задоволенню не підлягають, у зв`язку з відсутністю причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача з продажу неякісного товару та вказаними витратами позивача. Крім того, судом було відмовлено відповідачу у застосуванні строку позовної давності до спірних правовідносин. Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Грьоза Володимир Юрійович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 09.03.2021 у справі №923/990/20 та прийняти нове, яким в задоволенні позовних Фізичної особи - підприємця Рехлицької Валентини Вікторівни відмовити в повному обсязі. Скаржник вважає оскаржуване таким, що підлягає скасуванню, з огляду на порушення норм матеріального та процесуального права. Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що задовольняючи позовні вимоги позивача в частині розірвання договору купівлі-продажу №10 від 20.06.2019 та стягнення 101 600 грн. сплачених за неякісний товар - тротуарну плитку «Цегла сіра 200*100*55мм», судом першої інстанції висновок № Ве-274 експертного товарознавчого дослідження експерта Херсонської ТПП Федотової Оксани Шарипівни визнано, як достатній доказ того, що якість тротуарної плитки «Цегла сіра 200*100*55мм», придбаної позивачем за Договором купівлі-продажу №10 від 20.06.2019, не відповідає вимогам нормативно-технічної документації, діючої на території України, а саме - вимогам ДСТУ Б В.2.7-145::2008 «Вироби бетонні тротуарні неармовані. Технічні умови» за показниками: міцність бетону виробів при стиску; водопоглинання бетону виробів; стиранність бетону виробів; а також, вимогам до маркування. При цьому, суд зазначив, що інші експертні дослідження, здійснені на замовлення сторін, стосуються дотримання технології улаштування та експлуатації зазначеного товару та не стосуються його якості. На думку скаржника, взявши висновок №Ве-274, як достовірний (належний) доказ, суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав належної оцінки тому, що даний доказ не відповідає вимогам встановлених нормами ГПК України, ЗУ «Про судову експертизу» та «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5. Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував строк позовної давності до спірних правовідносин, оскільки, на думку скаржника, у даному випадку між сторонами виникли зобов`язання, які за своїм характером та змістом притаманні договору поставки, в зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми ч.6 ст. 269 ГК України. Також, апелянт вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права щодо належної перевірки повноважень представника позивача, оскільки ордер адвоката Петрової О.О. видано та з порушенням норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме - відсутність договору про надання правової допомоги ФОП Рехлецькій В.В., на підставі якого міг би бути виданий ордер. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Грьози Володимира Юрійовича на рішення Господарського суду Херсонської області від „09" березня 2021р. №923/990/20; призначено розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Грьози Володимира Юрійовича до розгляду на 10 червня 2021 року об 10:30 год. У відзиві на апеляційну скаргу від 05.05.2021р. представник позивача висловив заперечення щодо її задоволення, посилаючись на її необґрунтованість та просив , а апеляційну скаргу ФОП Грьози В.Ю. на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.03.2021р. у справі №923/990/20 залишити без задоволення. 10.06.2021 від представника ФОП Рехлицької Валентини Вікторівни надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю представника позивача в інших судових засіданнях. Відповідно до ч.ч.11,12 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Судова колегія відхиляє заяву представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, крім того судова колегія доходить висновку про можливість розгляду справи без участі представника ФОП Рехлицької Валентини Вікторівни за наявними у справі доказами. У судовому засіданні 10.06.2021р. представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити. Представник позивача участі у судовому засіданні не приймав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи. Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків. Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду, 17.06.2019 року між ФОП Григор`євою Оленою Олександрівною (Замовник) та ФОП Рехлицькою Валентиною Вікторівною (Підрядник) було укладено Договір підряду № 17/06/19 за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на власний ризик, власними та залученими силами та засобами відповідно до умов даного Договору та норм чинного законодавства України виконати будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 (а саме: улаштування тротуарної плитки з`їзду), а Замовник зобов`язується відповідно до умов Договору прийняти та оплатити виконані роботи. Від імені Підрядника - ФОП Рехлицької В.В. діяв ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої 26.01.2018 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. за реєстровим №

289. Відповідно до кошторису на влаштування тротуарної плитки з`їзду загальна вартість робіт та матеріалів склала 704 549,00 грн. 15.07.2019 року між ФОП Рехлицькою В.В. (Замовник) та Комунальною установою з капітального будівництва об`єктів соціально-культурного і комунального призначення Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (Виконавець) укладено договір № 53-3/19 про технічний нагляд за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання здійснювати технічний нагляд за виконанням робіт по об`єкту «Улаштування тротуарної плитки за адресою: АДРЕСА_1 ». 20.06.2019 року між ФОП Грьоза В.Ю. (Продавець) та ФОП Рехлицькою В.В. (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 10, за умовами якого Продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору (п.1.1 Договору №10 від 20.06.2019). За умовами наведеного договору: - гарантійний строк експлуатації (придатності, зберігання) з моменту виготовлення (отримання товару покупцем/експлуатації) становить 2 роки (п.2.3 Договору №10 від 20.06.2019); - продавець зобов`язаний передати товар Покупцю у повному обсязі протягом 60 днів з моменту повної оплати (укладання договору); забезпечити покупця такими документами щодо товару: рахунок, накладна (п.3.1 Договору №10 від 20.06.2019); - перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною (п.3.2 Договору №10 від 20.06.2019); - ціна за одиницю товару згідно накладних; загальна ціна товару, що продається за цим Договором згідно накладних; покупець здійснює оплату по факту отримання товару (п.п. 4.1.,4.2.,4.3. Договору №10 від 20.06.2019); - обов`язки Продавця: передати Покупцеві товар, визначений цим Договором за актом-приймання передачі товару; попередити Покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається; зберігати товар, якщо право власності переходить до Покупця раніше від передання товару; замінити товар неналежної якості, протягом 60 днів з моменту отримання обґрунтованої претензії від Покупця, або повернути вартість товару неналежної якості, згідно з цінами зазначеними в п.4.1 Договору (п.п. 5.1.1., 5.1.2., 5.1.3., 5.1.4. Договору №10 від 20.06.2019 ); - обов`язки Покупця: прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або право відмови від договору; оплатити товар згідно з умовами визначеними в п.4 Договору (п.п. 5.2.1., 5.2.2. Договору №10 від 20.06.2019); - у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим Договором, що сталося не з їх вини. Сторона вважається не винуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх від неї заходів для належного виконання зобов`язання. (п.п.6.1, 6.2 Договору №10 від 20.06.2019); - договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п.7.1 Договору №10 від 20.06.2019); - дострокове розірвання Договору можливе лише за письмовою згодою сторін, якщо це встановлено Договором або законодавством України (п. 7.3. Договору №10 від 20.06.2019); - усі спори, що пов`язані з цим Договором вирішуються шляхом переговорів між сторонами, якщо спір не може бути вирішений шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю спору, визначеному відповідним законодавством України (п. 7.4. Договору №10 від 20.06.2019). Договір скріплений підписами та печатками обох сторін. На виконання умов Договору 08.08.2019 року на підставі накладної № 40 ФОП Грьоза В.Ю. передав у власність ФОП Рехлицької В.В. 635 кв.м тротуарної плитки «Цегла сіра 200*100*55мм» на загальну суму 101 600,00 грн. До партії придбаної тротуарної плитки ФОП Грьозою В.Ю. на ім`я ФОП Рехлицької В.В. надано гарантійні зобов`язання за вих.. № 15 від 08.08.2019 року, відповідно до яких: «Виробник ФОП Грьоза Володимир Юрійович надає гарантію на свою продукцію, а саме: тротуарну плитку Римський камінь, Брук та Цегла, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Гарантійні зобов`язання на вироби поширюються протягом 60-ти місяців з дня продажу, за умови дотримання нижче наведених правил зберігання та експлуатації виробів: Вироби не повинні піддаватися ударам і іншим механічним впливам особливо при транспортуванні та розвантаженні (навантаження здійснюється виробником). Гарантія не діє у випадках стихійних лих, таких як: пожежі, урагани і т.д. При просідання ґрунту, та просіданні будівлі; При контакті виробів з бетону з хімічними речовинами і фарбою; При забрудненні і окисленні виробів з бетону; При використанні наших виробів не за призначенням; При не дотриманні цих вказівок щодо монтажу та рекомендацій виробника; Всі вироби адаптовані до наших кліматичних умов Заборонено використовувати сіль і хімікати проти снігу і льоду! На практиці Наші бетонні вироби, при правильній установці і гарному поводженні будуть слугувати Вам, не менше 50 років.» Відповідно до актів на закриття прихованих робіт від 01.08.2019 року, 05.08.2019 року та 07.08.2019 року, складених представником технічного нагляду, позивачеві було дозволено улаштування тротуарної плитки, оскільки земляні, бетонні роботи та підлоги виконані відповідно до стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов і відповідають вимогам їх прийняття. Після виконання прихованих робіт позивач здійснив відповідні монтажні роботи по улаштуванню тротуарної плитки за адресою: АДРЕСА_1 . Після улаштування тротуарної плитки, позивачем було виявлено істотні недоліки у більшості тротуарної плитки «Цегла сіра 200*100*55мм», що виражалося у різноманітних тріщинах та розломах. 16.09.2019 року ФОП Рехлицька В.В. надала зразки придбаної нею у ФОП Грьоза В.Ю. тротуарної плитки «Цегла сіра 200*100*55мм» до ТОВ «Планета PC» з метою лабораторних випробувань, за результатами яких складено відповідний протокол від 20.09.20219 року. У результаті проведення випробувань встановлено наступне: відхилення геометричних розмірів не відповідає вимогам якості; маса зразків не відповідає вимогам; водопоглинання не відповідає вимогам якості; міцність бетону плиток на стискання не відповідає вимогам якості. 20.09.2019 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах ФОП Рехлицької В.В., звернувся до судового будівельно-технічного експерта Фесун Л.A. з метою отримання висновку про якість улаштованої тротуарної плитки. Експертові були поставлені такі питання: - з яких матеріальних ресурсів виготовлене тверде покриття з тротуарної плитки, влаштованої за адресою: АДРЕСА_1 ? - чи відповідає вимогам чинних ДСТУ та ДБН тверде покриття з тротуарної плитки, влаштованої за адресою: АДРЕСА_1 ? Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 72 від 16.10.2019 року експертом встановлено: по першому питанню: - тверде покриття площею 205,94 кв.м., влаштоване за адресою: АДРЕСА_1 , виконане з бетонних фігурних елементів (плитки тротуарної) сірого кольору, придбаної у ФОП Грьоза В.Ю у відповідності до Договору купівлі-продажу №10 від 20.06.2019 року та накладеної №40 від 08.08.2019 року; по другому питанню: - плитки тротуарні «цегла» сірого кольору, з яких влаштоване тверде покриття площею 205,94 кв.м., влаштоване за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-145:2008 «Вироби бетонні тротуарні неармовані. Технічні умови», а також тверде покриття, влаштоване з плитки тротуарної «цегла» сірого кольору також не відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7- 145:2008 «Вироби бетонні тротуарні неармовані. Технічні умови». За проведення судової експертизи ФОП Рехлицькою В.В. сплачено 12 246,00 грн., що підтверджується квитанцією № 888-01-36 від 26.09.2019року. 26.09.2019 року до Херсонської Торгово-промислової палати надійшла письмова заява ОСОБА_1 , який діяв за Довіреністю № НМТ 442199, виданою ФОП Рехлицькою В.В., з проханням провести експертне товарознавче дослідження з визначення якості тротуарної плитки "Цегла сіра 200*100*55 мм" в кількості 3 піддона (залишок), придбаної у ФОП Грьоза В.Ю.. Разом з заявою надійшли Додатки (копії): Накладна № 40 від 08.08.2019 р. на придбання тротуарної плитки - на 1 аркуші; Гарантійні зобов`язання виробника ФОП Грьоза В.Ю. (вих. № 15 від 08.08.2019 р.) - на 1 аркуші; Договір купівлі-продажу № 10 від 20.06.2019 р. між ФОП Грьоза В.Ю. та ФОП Рехлицька В.В. - на 2 аркушах; Довіреність № НМТ 442199 на ім`я ОСОБА_1 , від Рехлицької В.В. - на 1 аркуші. На вирішення експерта поставлено наступне питання: - Чи відповідає якість тротуарної плитки "Цегла сіра 200*100*55 мм" вимогам нормативно-технічної документації, діючої на Україні? Проведення експертного товарознавчого дослідження доручено експерту Херсонської ТПП Федотовій Оксані Шарипівні, яка має вищу торговельно-економічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання» (Свідоцтво МЮ України № 1936 від 20.02.2018 р., дійсне до 20.02.2021 р.), та стаж експертної роботи з 2001 року. Відповідно до висновку № Ве-274 експертного товарознавчого дослідження від 08.11.2019 року експертом встановлено, що якість тротуарної плитки "Цегла сіра" 200 х 100 х 55 мм не відповідає вимогам нормативно-технічної документації, діючої на території України, а саме: вимогам ДСТУ Б В.2.7-145:2008 "Вироби бетонні тротуарні неармовані. Технічні умови" за показниками: міцність бетону виробів при стиску; водопоглинання бетону виробів; стираність бетону виробів; а також, вимогам до маркування виробів. За проведення експертного дослідження ФОП Рехлицькою В.В. сплачено 6000,00 грн., що підтверджується квитанціями № 507 від 26.09.2019 року та № 634 від 27.11.2019 року. 01.10.2019 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах ФОП Рехлицької В.В., уклав Договір №011019/02 на надання послуг із ТОВ «Будівельна лабораторія». Предметом зазначеного договору є випробування монолітних бетонних залізобетонних конструкцій, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій бетонної суміші, ґрунтових споруд та основ, арматури і металу, зварних з`єднань металевих конструкцій неруйнівним методом тощо (зазначений договір у матеріалах справи відсутній). На виконання умов зазначеного договору, ТОВ «Будівельна лабораторія» надала протокол № 1034 фізико-механічних випробувань виробів бетонних тротуарних неармованих від 15.10.2019 року, яким визначено, що середній показник водопоглинання зразків виробів бетонних тротуарних не задовольняє вимогам ДСТУ Б В.2.7-145:2008 «Вироби бетонні тротуарні неармовані. Технічні умови» п. 4.2.5. За проведення зазначених досліджень ФОП Рехлицькою В.В. сплачено 3450,00 грн., що підтверджується квитанцією від 02.10.2019 року. У зв`язку із неможливістю подальшої експлуатації улаштованої плитки неналежної якості, 26.09.2019 року між ФОП Рехлицькою В.В. (Замовник) та ФОП Комаренко І.Д. (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду № 26/09/19, за умовами якого ФОП Комаренко І.Д. зобов`язалась на власний ризик, власними та залученими силами та засобами виконати будівельні роботи по демонтажу тротуарної плитки з`їзду за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до кошторису на демонтаж тротуарної плитки з`їзду загальна вартість робіт, без урахування матеріалу, склала 59 925,00 грн. Відповідно до Акту виконаних робіт від 15.10.2019 року Субпідрядником здійснено демонтаж тротуарної плитки з`їзду за адресою: АДРЕСА_1. ФОП Комаренко І.Д. виставлено відповідний рахунок-фактуру № 225 від 01.09.20, доказів здійснення оплати за вказані вище підрядні роботи позивачем суду не надано. За умовами додаткової угоди № 2 від 11.10.2019 року до Договору субпідряду № 26/09/19 від 26.09.2019 року, ФОП Комаренко І.Д. зобов`язалась здійснити укладку тротуарної плитки з`їзду за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до кошторису. Відповідно до Акту виконаних робіт від 31.10.2019 року Субпідрядником здійснено роботи по улаштуванню тротуарної плитки з`їзду за адресою: АДРЕСА_1. Вартість виконаної роботи, без урахування будівельних матеріалів, становить 117 475,00 грн. ФОП Комаренко І.Д. виставлено відповідний рахунок-фактуру № 226 від 07.09.20, доказів здійснення оплати за вказані вище підрядні роботи позивачем суду не надано. Крім того, у зв`язку із повторним монтажем тротуарної плитки позивачем 14.10.2019 року було придбано цемент та пісок, загальна вартість яких із доставкою склала 37 950,00 грн., відповідно до накладних від 14.10.19. Предметом даного позову виступають немайнова та майнова вимоги позивача, як покупця, до відповідача, як продавця, стосовно розірвання договору купівлі-продажу, а також стягнення суми вартості неякісного товару та відшкодування збитків, які позивач зробив та мусить зробити (ст. 22, ст. 224, ч. 1 ст. 225 ГК України) внаслідок продажу йому товару неналежної якості. Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 675 ЦК України товар, який продавець передає аби зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цап вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може була встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійне строк). Відповідно до ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Відповідно до частини 2 статті 679 Цивільного кодексу України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили. Відповідно до ч. 3 статті 680 Цивільного кодексу України якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. Статтею 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управи єна сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Частиною першою статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України). Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач був обізнаний про необхідність усунення недоліків проданого товару протягом тривалого часу, про це свідчить участь останнього у експертних дослідженнях товару - тротуарної плитки, про що зазначається самим відповідачем у відзиві на позовну заяву. Доводи відповідача про відсутність його представника під час відібрання зразків тротуарної плитки для здійснення частини із замовлених позивачем експертних досліджень підставно не прийняті судом першої інстанції у зв`язку з відсутністю відповідного нормативного обґрунтування. Достатнім доказом невідповідності якості тротуарної плитки «Цегла сіра» 200 х 100 х 55 мм, придбаної позивачем за договором купівлі-продажу № 10 від 20.06.2019 р., вимогам нормативно-технічної документації, діючої на території України, а саме - вимогам ДСТУ Б В.2.7-145:2008 «Вироби бетонні тротуарні неармовані. Технічні умови» за показниками: міцність бетону виробів при стиску; водопоглинання бетону виробів; стираність бетону виробів; а також, вимогам до маркування виробів, є висновок експертного товарознавчого дослідження експерта Херсонської ТПП Федотової Оксани Шарипівни. Отже, судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 86, ст. 104 ГПК України надано належну оцінку наявним доказам у їх сукупності. Натомість, відповідачем не надано жодного доказу на спростування доводів, наведених позивачем. Колегія суддів зазначає, що відповідач також мав право замовити та провести експертизу тротуарної плитки, яка знаходилась у позивача, а також у разі незгоди з висновками експертів, мав право заявити клопотання про проведення додаткової або повторної експерти, у відповідності до приписів ст. 107 ГПК України. Щодо причинного зв`язку між діями відповідача з продажу товару неналежної якості та заявленими до стягнення сумами витрат позивача (крім сплаченої вартості тротуарної плитки), у тому числі які він мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Для застосування такої санкції як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою. Враховуючи, що позивач придбавав за спірним договором купівлі-продажу тротуарну плитку з метою подальшої передачі у власність Замовнику за договором підряду № 17/06/19 від 17.06.19 та не поніс витрат на її улаштування, за умовами вказаного договору, колегія суддів погоджується з висновком суду про недоведеність належними та допустимими доказами наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача щодо продажу тротуарної плитки неналежної якості та витратами позивача, які він зробив та мусить зробити, щодо придбання цементу із доставкою на суму 13 350,00 грн.; придбання піску із доставкою на суму 24 600,00 грн.; улаштування нової тротуарної плитки на суму 117 475,00 грн.; проведення дослідження ТОВ «Будівельна лабораторія» на суму 3450,00 грн. Разом з тим, витрати позивача, які він мусить зробити, на демонтаж неякісної тротуарної плитки у розмірі 59925грн.00коп. безпосередньо пов`язані із зазначеними діями відповідача. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог у частині розірвання договору купівлі-продажу № 10 від 20.06.19, стягнення втрат, понесених позивачем у вигляді 101600 грн.00коп. сплачених за неякісний товар та 59925грн.00коп. витрат (збитків) пов`язаних з демонтажем неякісної тротуарної плитки. Щодо заяви відповідача про застосування до спірних правовідносин шестимісячного строку позовної давності у зв`язку з тим, що спірний договір фактично є договором поставки, слід зазначити наступне. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 4) у зв`язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 6) у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу). Відповідно до частини 1 статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. Відповідно до положень ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Відповідно до положень частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Колегія суддів погоджується з вірним висновком господарського суду, що сторони визначили умови спірного договору саме, як договору купівлі-продажу та відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів удаваності вказаного правочину, тому доводи останнього про необхідність застосування у спірних правовідносинах шестимісячного строку позовної давності правомірно відхилені судом. За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог. Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Херсонської області норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення від 09.03.2021р. не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного процесуального акту колегія суддів не вбачає. Відповідно до п. "в" ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Грьози Володимира Юрійовича залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 09.03.2021р. у справі №923/990/20 без змін. Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано „14" червня 2021 року Головуючий суддя С.І. Колоколов Суддя Г.П. Разюк Суддя Я.Ф. Савицький