Ухвала КЦС ВС № 483/977/19

Ухвала 09 червня 2021 року м. Київ справа № 483/977/19 провадження № 61-9444ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання недійсним, ВСТАНОВИВ: Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання недійсним - задоволено повністю. Визнано недійсним договір довічного утримання (догляду), укладений 12 липня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений нотаріусом Першої очаківської державної нотаріальної контори Чорною Л. С., зареєстрований в реєстрі за № 244/3, повернувши сторони в первісний стан. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання недійсним, відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. 03 червня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року (надійшло до суду 08 червня 2021 року), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції матеріального права та норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження. Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження та зазначає, що постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року вона отримала 04 травня 2021 року. На підтвердження клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги надала супровідний лист Миколаївського апеляційного суду. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Дослідивши супровідний лист Миколаївського апеляційного суду про направлення сторонам копії постанови від 20 квітня 2021 року встановлено, що дата направлення судом вказаної постанови 23 квітня 2021 року. Оскільки належних доказів, що підтверджують доводи заявника про дату отримання оскаржуваної постанови, заявник не надав, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду у зв`язку з таким. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилаються на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подачі касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 09 липня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць