Постанова 4870 № 914/1666/20
від 07.06.2021 ·ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" червня 2021 р. Справа №914/1666/20 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді О.В. Зварич суддів В.М. Гриців Г.Г. Якімець, секретар судового засідання М.С. Кіра, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дукат ЛВ б/н від 25.01.2021 року (вх. № 01-05/474/21 від 02.02.2021 року) на рішення господарського суду Львівської області від 30.12.2020 року (суддя Т.Я. Рим; повний текст рішення складено 06.01.2021 року) у справі №914/1666/20 за позовом: Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд (надалі ЗАТ ПБО Львівміськбуд) до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Агат-Комплекс (надалі ТзОВ Агат-Комплекс) до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Золочівський асфальтобетонний завод (надалі ТзОВ Золочівський асфальтобетонний завод) до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю Дукат ЛВ (надалі ТзОВ Дукат ЛВ) за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 ) за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2 ) за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дякович Мирослави Михайлівни (надалі приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М.) про визнання договорів недійсними, за участю: від позивача: Шимчишин І.С. керівник; Попельчук С.О. адвокат (ордер серії ЛВ № 046297 від 11.05.2021 року); від відповідача-1: не з`явився; від відповідача-2: не з`явився; від відповідача-3: Цімко П.О. адвокат (довіреність б/н від 08.05.2021 року); від третьої особи-1: не з`явився; від третьої особи-2: не з`явився; від третьої особи-3: не з`явився, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції 08.07.2020 року ЗАТ ПБО Львівміськбуд звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ Агат-Комплекс, ТзОВ Золочівський асфальтобетонний завод, ТзОВ Дукат ЛВ про: - визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.07.2017 року, укладеного між ТзОВ Агат-Комплекс та ТзОВ Золочівський асфальтобетонний завод, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М. та зареєстрованого у реєстрі за № 365; - визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.07.2017 року, укладеного між ТзОВ Золочівський асфальтобетонний завод та ТзОВ "Дукат ЛВ", посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М. та зареєстрованого у реєстрі за №387. Позовні вимоги мотивовані тим, що ЗАТ ПБО Львівміськбуд має у фактичному користуванні земельну ділянку по АДРЕСА_1 , яка була виділена його правопопереднику. Львівміськбуд відчужив належні йому під`їзні залізничні колії та Асфальтну (асфальтозмішувальну) установку "Тельтомат" (інвентарний № 615), розташовані у АДРЕСА_1 . Асфальтна установка не є нерухомим майном та не підлягає державній реєстрації, а тому не може бути предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна. Проте, ТзОВ "Агат-Комплекс" незаконно зареєструвало право власності на господарську споруду, на якій була розташована Асфальтна установка, та відчужило її у складі господарської споруди площею 44,2 м2 ТзОВ Золочівський асфальтобетонний завод, яке в свою чергу передало її у власність ТзОВ "Дукат ЛВ". Наведені обставини зачіпають права та охоронювані законом інтереси ЗАТ ПБО Львівміськбуд як користувача земельної ділянки. Судовими рішеннями у справі № 914/1870/17 встановлено, що Львівміськбуд має охоронюваний законом інтерес, що полягає у прагненні користуватися конкретним матеріальним та нематеріальним благом, і в подальшому узаконенні й оформленні належним чином речових прав на відповідну земельну ділянку. Рішенням господарського суду Львівської області від 30.12.2020 року у справі №914/1666/20 (суддя Т.Я. Рим) повністю задоволено позов ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд». Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 12.07.2017 року, укладений між ТзОВ «Агат-Комплекс» та ТзОВ «Золочівський асфальтобетонний завод», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М. та зареєстрований у реєстрі за №
365. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.07.2017 року, укладений між ТзОВ «Дукат ЛВ» та ТзОВ «Золочівський асфальтобетонний завод», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М. та зареєстрований у реєстрі за №
387. Стягнуто з ТзОВ «Агат-Комплекс» та ТзОВ «Дукат ЛВ» на користь ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд» по 1051,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Стягнуто з ТзОВ «Золочівський асфальтобетонний завод» на користь ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд» 2102,00грн відшкодування витрат на оплату судового збору. В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що державна реєстрація права власності за ТзОВ "Агат-Комплекс" була проведена без достатніх на те підстав, а тому право власності на господарську споруду в ТзОВ "Агат-Комплекс" не виникло. Відтак ця особа не вправі була розпоряджатися господарською спорудою як об`єктом нерухомості. Визнання оскаржуваних правочинів недійсними спроможне захистити законний інтерес позивача, який полягає в намаганні оформити права на земельну ділянку, надане відповідними рішеннями органів державної влади. За таких умов вчинені правочини порушують вимоги, визначені частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для задоволення позовних вимог. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу У своїй апеляційній скарзі (вх. № 01-05/474/21 від 02.02.2021 року) на рішення господарського суду Львівської області від 30.12.2020 року у справі №914/1666/20, ТзОВ «Дукат ЛВ» просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд». В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що складові господарської споруди під літ. Х'-1 площею 44,2 кв.м (підпірна стінка площею 194,5 кв.м, заїзд площею 36 кв.м, асфальтобетонна площадка площею 192,5 кв.м, під`їзна колія №8 (110 м п.), під`їзна колія №9 (110 м п.) є нерухомим майном згідно Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-2000) Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України № 507 від 17.08.2020 року. Що стосується набуття права власності на асфальтну установку «Тельтомат», її характеристик як нерухомого майна (споруди), а також переходу прав на земельну ділянку у зв`язку із відчуженням нерухомого майна, скаржник зазначає, що суд не надав належної оцінки договорам купівлі-продажу цього майна, додаткам до них, актам приймання-передачі, а також угодам щодо розподілу земельної ділянки, укладених у зв`язку із відчуженням нерухомого майна, стороною яких був позивач. Зауважує, що предметом позовних вимог є визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 12.07.2017 року та від 20.07.2017 року, тобто предметом доказування є наявність передбачених законом підстав недійсності правочинів в момент їх вчинення. Інших вимог позивач не заявляв. Натомість, в оскарженому рішенні суд наводить висновки та обставини, які виходять за межі предмета позовних вимог та стосуються державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за ТзОВ «Агат-Комплекс», а також підстав її проведення державним реєстратором, який не є учасником справи. Суд не обгрунтував, яким чином обраний спосіб захисту спроможний захистити інтерес позивача у випадку задоволення позову, зважаючи на підстави такого. Звертає увагу на те, що позивач не надав доказів, які б підтверджували те, що реалізація його прав на земельну ділянку є неможливою внаслідок наявності спірних договорів купівлі-продажу майна, зважаючи на що висновок суду про порушення інтересів позивача укладенням цих договорів та ефективність обраного способу захисту, на його погляд, є помилковим. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд» в письмових додаткових поясненнях (вх. № 01-04/2168/21 від 26.03.2021 року) вважає доводи скаржника безпідставними та необґрунтованими, а рішення місцевого господарського суду законним. Стверджує, що судовими рішеннями у господарській справі № 914/1870/17 встановлено, що у позивача, як правонаступника Домобудівного комбінату, існує охоронюваний законом інтерес, який полягає у прагненні до користування конкретним матеріальним та нематеріальним благом, та у подальшому узаконенні й оформленні належним чином речових прав на земельні ділянки, що перебувають у його фактичному користуванні по АДРЕСА_1 . Наведені обставини повністю спростовують твердження апелянта про те, що спірні договори купівлі-продажу об`єкта, що розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 не зачіпає прав та охоронюваних законом інтересів позивача, як користувача вказаної земельної ділянки. Звертає увагу на те, що матеріалами даної справи підтверджується право користування позивачем земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт, що є предметом спірних договорів. Щодо обраного способу захисту порушених прав вказує, що визнання спірних правочинів недійсними спроможне захистити його законний інтерес, який полягає в намаганні оформити права на земельну ділянку, надану відповідними рішеннями органів державної влади. Вчинені правочини суперечать вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, що є підставою для задоволення позовних вимог. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 30.12.2020 року у справі №914/1666/20, апеляційну скаргу ТзОВ «Дукат ЛВ» без задоволення. Відповідачі-1, 2 та треті особи не надавали письмових відзивів на апеляційну скаргу. В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у ній підстав. Представники позивача просили залишити без змін оскаржене рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу без задоволення. Відповідачі-1, 2 та треті особи не делегували своїх представників в судове засідання. Про причини неявки не повідомили. З`ясовуючи обставини про ознайомлення вказаних учасників справи з датою, часом та місцем розгляду справи, суд встановив, що згідно з повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №№7901011370120, 7901011370147, 7901011370163, 7901011370139 відповідачі-1, 2 та треті особи-1, 3 належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Адресоване третій особі-2 рекомендоване поштове відправлення № 7901011370155 (ухвала від 11.05.2021 року про відкладення розгляду справи на 07.06.2021 року), надіслане на повідомлену суду адресу, повернулось до суду з довідкою АТ «Укрпошта» із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою», що дає підстави вважати третю особу ОСОБА_2 повідомленою про дату, час і місце розгляду справи відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України. Крім того, усі ухвали Західного апеляційного господарського суду у даній справі, в тому числі ухвала від 11.05.2021 року, оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, тобто є загальнодоступними. Учасники справи зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням у їх справі, добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників судового процесу. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності відповідачів-1, 2 та третіх осіб. Обставини справи З наявних у справі копій документів видно, що рішенням Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих №599 від 21.10.1985 року "Про уточнення меж відводу прирізки земельних ділянок під будівництво Домобудівельного комбінату по вул. Зеленій" задоволено клопотання Домобудівельного комбінату "Головльвівбуд" (правонаступником якого є ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд») та для розширення будівництва виробничих цехів комбінату, крім прирізки площі 1,68 га по АДРЕСА_1 , додатково відведено площу земельних ділянок 2,72 га (а.с. 72, том 1). Пунктом 3 вказаного рішення зобов`язано головного архітектора забезпечити відвід земельних ділянок з уточненням червоної лінії по АДРЕСА_1 та видачу архітектурно-планувального завдання на забудову і благоустрій. В матеріалах справи відсутні докази про розроблення та затвердження в установленому порядку проекту землеустрою на земельну ділянку, виділену рішенням Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 21.10.1985 року № 599, приведення його до виконання зі встановленням межових знаків, отримання землевпорядних документів. У викопіровці з генплану міста Львова до рішення № 599 від 21.10.1965 року є покликання на рішення №1617від 09.12.1954 року, пл. - 9,64 га; №1017 від 28.09.1955р. 1,58 га; № 518 від 02.09.1965р. 1,68 га та № 599 від 21.10.1985 р. пл.2,72 га. Всього 15,62 га (а.с.73, т.1). Згідно з довідкою Управління держкомзему у місті Львові від 25.03.2010№ 40/01-15/1366 (том 1, а. с. 20) земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площею 12,1102 га згідно земельно-кадастрових даних знаходиться у користуванні Львівміськбуду (згідно зі списком землекористувачів і землевласників Галицького району м. Львова, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради № 51 від 06.02.1998). До відзиву на позовну заяву ТзОВ «Дукат ЛВ» надав копії листів Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 29-13-22.28-2703/90-18 від 03.12.2018 року та № 19-13-0.4-2249/90-18 від 09.10.2018 року, з яких, зокрема, вбачається, що відповідно до інформації Управління Держкомзему у м.Львові від 25.03.2010 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 12,1102 га знаходиться в користуванні ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд», що підтверджується списком землевласників та землекористувачів Галицького району м. Львова, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради №51 від 06.02.1998 року. В ході здійснення державного контролю було встановлено, що ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд» використовує земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 1,4700 га, з яких 0,5935 га під об`єктами нерухомого майна, які належать ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд» на праві приватної власності. Крім того, ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд» використовує без зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно документів на землекористування земельну ділянку площею 0,8770 га. В.о. генерального директора ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд» притягнено до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,8770 га. Також до відзиву додано копію акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.09.2018 р. № 859-Д/844/АП/09/01/-18, копію протоколу про адміністративне порушення від 02.10.2018 року № 859-ДК/0289 П/07/01/-18, копії договорів купівлі-продажу майна і актів приймання-передачі майна, копію плану санації ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд» та копію висновку експерта від 20.03.2019 року №01/03-19 щодо визначення видів об`єктів нерухомості, їх відповідність нормативно-правовим актам у галузі будівництва, виконаного за замовленням ОСОБА_3 і ТзОВ «Дукат ЛВ» (а.с. 173-207, т.1). Як видно з копії звіту про оцінку майна асфальтної установки "Тельтомат" АТ "Проектно-будівельне об`єднання "Львівміськбуд", виконаного у 2002 році ТзОВ "Бюро-Львів", АТ "ПБО"Львівміськбуд" був власником асфальтної установки (інв. №615). Оцінювач зазначив, що асфальтна установка "Тельтомат" (виробник Німеччина) змонтована та встановлена на території АТ "ПБО "Львівміськбуд" за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 238 (а.с. 20-34, т.2). Із наданих відповідачем-3 копій документів вбачається, що 01.07.2002 року між АТ "ПБО "Львівміськбуд" (продавець) та ТзОВ "Західресурс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору асфальтну установку "Тельтомат", яка розташована у АДРЕСА_1 (а.с.188-189, т.1). Відповідно до п. 1.7 зазначеної копії договору розподіл меж земельної ділянки, на яку передається право переоформлення в користування покупцю, визначається додатковою угодою №1, яка є невід`ємною частиною цього договору. За змістом пунктів 1, 3, 4 копії додаткової угоди №1 від 18.12.2002 року між АТ "ПБО "Львівміськбуд" та ТзОВ "Західресурс" продавець зобов`язується передати покупцю право на користування земельною ділянкою площею 5334 м2 біля переданої у власність покупцю асфальтної установки " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованої по АДРЕСА_1 , а покупець зобов`язується прийняти та переоформити на себе право користування цією земельною ділянкою. Покупцю передається в користування земельна ділянка в межах літер A-B-C-D-E-F-G-H-I-K-L-M-A. Огородження по трасі літер L-M-A-В є власністю продавця і не може бути перенесене або змінене без його дозволу (а.с. 191, т.1). Згідно з пунктом 5 зазначеної копії додаткової угоди покупець зобов`язаний протягом 9 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі нерухомого майна переоформити на себе право користування переданою йому земельною ділянкою та самостійно оплачувати земельні податки та збори згідно чинного законодавства України. У справі наявна копія акту прийому-передачі асфальтної установки "Тельтомат" від 10.02.2003 року, розташованої у АДРЕСА_1 , підписаного представниками АТ "ПБО "Львівміськбуд" та ТзОВ "Західресурс" (а.с. 190, т.1). Суд встановив, що в матеріалах судової справи № 914/1666/20 відсутні докази стосовно оформлення (реєстрації) у встановленому порядку за покупцем асфальтної установки "Тельтомат" - ТзОВ "Західресурс" права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . Зі змісту копії, що знаходиться у судовій справі, вбачається, що 20.02.2003 року між АТ "ПБО "Львівміськбуд" (сторона-1, продавець) та ТзОВ "Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління №3" (сторона-2, покупець) укладено угоду розподілу меж земельної ділянки щодо асфальтної установки " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованої у АДРЕСА_1 , відповідно до якої сторона-1 зобов`язується передати стороні-2 право на користування земельною ділянкою площею 5334,0 м2 біля належної стороні-2 асфальтної установки " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованої у АДРЕСА_1 , а сторона-2 зобов`язується прийняти та переоформити на себе право користування цією земельною ділянкою. Сторона-1 погоджується, що стороні-2 переходить в користування земельна ділянка в межах літер A-B-C-D-E-F-G-H-I-K-L-M-A (а.с. 192, т.1). При цьому, суд констатує, в матеріалах судової справи №914/1666/20 відсутні правовстановлюючі документи, які б засвідчували перехід права власності на асфальтну установку "Тельтомат" від ТзОВ "Західресурс" до ТзОВ "Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління №3", чи інших осіб. Відповідно до пунктів 1, 2 наявної у справі копії договору купівлі-продажу №1/08/04 від 24.08.2004 року між АТ "ПБО "Львівміськбуд" (продавець) та ТзОВ "Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління № 3" (покупець) продавець зобов`язується оплатно передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору частину внутрішньозаводських залізничних колій: №9 довжиною 110,0 метрів погонних (від закінчення колії) та №8 довжиною 110,0 метрів погонних (від закінчення колії) згідно технічного паспорту. Майно розташоване біля асфальтної установки " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 , яке належить покупцю (а.с. 194-195, т.1). Відомостей про те, чи посвідчувався цей договір нотаріально, матеріали справи не містять. За змістом пунктів 1.7 та 5.1 зазначеної копії договору майно знаходиться на земельній ділянці, право користування якою у зв`язку з придбанням покупцем майна переходить до покупця відповідно до чинного законодавства України. У зв`язку з продажем майна покупцю, продавець відмовляється від будь-яких прав на зазначену земельну ділянку. Покупець, серед іншого, зобов`язаний переоформити на себе право користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно. Відповідно до копії акту прийому-передачі від 24.08.2004 року, що міститься у даній справі, АТ "ПБО "Львівміськбуд" передало ТзОВ "Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління № 3" частину внутрішньозаводських залізничних колій: №9 довжиною 110,0 метрів погонних (від закінчення колії) та №8 довжиною 110,0 метрів погонних (від закінчення колії), які розташовані біля асфальтної установки "Тельтомат" по АДРЕСА_1 (а.с. 196, т.1). В матеріалах справи відсутні докази про оформлення у встановленому порядку за ТзОВ "Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління № 3" права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . Зі змісту наявної у справі копії вбачається, що 04.09.2009 року між ТзОВ "Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління №3" (продавець) та ТзОВ "Агат-Комплекс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №1/09, згідно з яким продавець зобов`язується платно передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору частину внутрішньозаводських залізничних колій: №9 довжиною 110,0 метрів погонних (від закінчення колії) та №8 довжиною 110,0 метрів погонних (від закінчення колії) згідно технічного паспорта (надалі майно). Майно розташоване біля асфальтної установки " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 , яке належить покупцю (а.с. 197-198, т.1). За змістом пунктів 1.6 та 5.1 копії договору майно знаходиться на земельній ділянці, право користування якою у зв`язку з придбанням покупцем майна переходить до покупця відповідно до чинного законодавства України. У зв`язку з продажем майна покупцю, продавець відмовляється від будь-яких прав на зазначену земельну ділянку. Покупець зобов`язаний, серед іншого, переоформити на себе право користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно. В матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи, які б свідчили про перехід права власності на асфальтну установку "Тельтомат" до ТзОВ "Агат-Комплекс". На підставі акту прийому-передачі ТзОВ "Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління № 3" передало ТзОВ "Агат-Комплекс" частину внутрішньозаводських залізничних колій: №9 довжиною 110,0 метрів погонних (від закінчення колії) та №8 довжиною 110,0 метрів погонних (від закінчення колії), розташованих біля асфальтної установки " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 (а.с. 207, т.1). В матеріалах справи відсутні докази про виконання сторонами умов вищезазначених правочинів щодо оформлення прав на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Як вбачається з копії витягу №91189781 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 03.07.2017 року ТзОВ "Агат-Комплекс" зареєструвало право приватної власності на господарську споруду за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,2 м2. Опис об`єкта: господарська споруда під літ. Х'-1, до складу якої входить підпірна стінка, заїзд, асфальтобетонна площадка, під`їзна залізнична колія № 8, №
9. Підставою виникнення права власності зазначено довідку ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 6291 від 17.12.2013 року; технічний паспорт від 22.05.2017 року, видавник ФОП Лаба П.І. (а.с.10, т.1). У висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2 від 27.02.2019 року зазначено таке. «
1. Заїзд площею 36,0 м2, згідно технічного паспорту на під`їзну залізничну колію № 8 та № 9 з допоміжними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 22.05.2017 року не є об`єктом капітального будівництва.
2. Асфальтобетонна площадка (по факту площадка вимощена штучним каменем бруківкою) площею 192,5 м2, згідно технічного паспорту на під`їзну залізничну колію № 8 та № 9 з допоміжними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 22.05.2017 року не є об`єктом капітального будівництва.
3. Підпірна стінка (по факту залізобетонна огорожа) площею 194,5 м2 згідно технічного паспорту на під`їзну залізничну колію № 8 та № 9 з допоміжними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 22.05.2017 року не є об`єктом капітального будівництва.
4. Господарська споруда під літ. Х'-1 площею 44,2 м2 згідно технічного паспорту на під`їзну залізничну колію № 8 та № 9 з допоміжними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 22.05.2017 року, на місці розташування (згідно схематичного плану земельної ділянки, що міститься в технічному паспорті) відсутня та відсутні будь-які візуальні ознаки її наявності чи ознаки наявності її залишків, а тому встановити чи є вона об`єктом капітального будівництва не надається за можливе (а.с.27-32, т.3). Відповідно до наданої відповідачем-3 копії висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 01/03-19 від 20.03.2019 року господарська споруда під літ. Х'-1, загальною площею 44,2 м2, до складу якої входять: підпірна стінка, площею 194,5 м2, заїзд, площею 36,0 м2, асфальтобетонна площадка, площею 192,5 м2, під`їзна колія № 8 та № 9 по 110 м.п. кожна, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, належить до виду інженерних споруд; відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, які ставляться до об`єктів нерухомого майна. В розділі 3 цього висновку, зокрема, зазначено, що під час огляду господарської споруди під літ. «Х-1» виявлено два, повздовжно розташованих відносно один одного стрічкових залізобетонних фундаменти мілкого залягання/ глибина підошви фундаменту становить ~ 15-20 см/. В якості фундаментів використані залізобетонні прогони або ригелі (наявність закладних деталей) по 2 шт з кожної сторони. За словами замовника на цих фундаментах раніше були розташовані три ємності (цистерни) зберігання гарячого бітуму для приготування асфальтобетонної суміші, і в цілому являло собою господарську споруду літ Х'-1. Станом на час огляду виявлено залишки іншого технологічного обладнання. Крім того, у висновку зазначено, що підпірна стінка слугувала для затримання у необхідному положенні сипучого матеріалущебню мілкої фракції, який використовувався для приготування асфальтобетону (а.с.205, 206, том 1; а. с. 10-14, том 2; а.с.35-46, том 3). Як видно з наявних у справі копій, 12.07.2017 року між ТзОВ "Агат-Комплекс" (продавець) та ТзОВ Золочівський асфальтобетонний завод (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти у власність господарську споруду під літ. Х'-1, площею 44,2 м2,до складу якої входять: підпірна стінка, площею 194,5 м2, заїзд, площею 36,0 м2, асфальтобетонна площадка, площею 192,5 м2, під`їзна залізнична колія №8 та № 9 по 110 м.п. кожна (надалі об`єкт нерухомості), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і сплатити за нього обумовлену грошову суму відповідно до цього договору (а.с.24-25, т.1). В пунктах 2, 3 договору купівлі-продажу від 12.07.2017 року зазначено, що згідно довідки № 32-13-0.37-2629/169-17, виданої ГУ Держгеокадастру у Львівській області 10.07.2017 року, кадастровий номер земельній ділянці, на якій знаходиться відчужуваний об`єкт нерухомості, не присвоювався. Вказаний об`єкт нерухомості належить продавцеві на праві приватної власності на підставі довідки номер 6291, виданої 17.12.2013 року ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»; технічного паспорта б/н, складеного станом на 22.05.2017 року ФОП Лабою П.І. Право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстроване 03.07.2017 року державним реєстратором Лапаївської сільської ради Пустомитівського р-ну Львівської обл. Шубеляком І.Я., номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21231622, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1292031346101. Продаж цей вчиняється за домовленістю сторін за 130171,00 грн. з урахуванням ПДВ (п.4 договору купівлі-продажу від 12.07.2017 року). В пункті 7 договору купівлі-продажу від 12.07.2017 року зазначено, що продавець передає до розпорядження покупця об`єкт нерухомості в належному стані, шляхом вручення ключів та всієї необхідної технічної документації від нього, в день підписання та нотаріального посвідчення цього договору. Договір купівлі-продажу від 12.07.2017 року підписали представники сторін, містить відтиски печаток. Вказаний договір посвідчений 12.07.2017 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу М.М. Дякович та зареєстрований в реєстрі за №365. 20.07.2017 року між ТзОВ Золочівський асфальтобетонний завод (продавець) та ТзОВ «Дукат ЛВ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти у власність господарську споруду під літ. Х'-1, площею 44,2 м2,до складу якої входять: підпірна стінка, площею 194,5 м2, заїзд, площею 36,0 м2, асфальтобетонна площадка, площею 192,5 м2, під`їзна залізнична колія № 8 та № 9 по 110 м.п. кожна (надалі об`єкт нерухомості), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і сплатити за нього обумовлену грошову суму відповідно до цього договору (а.с.23, т.1). За змістом пунктів 2, 3 договору купівлі-продажу від 20.07.2017 року згідно довідки №32-13-0.37-2629/169-17, виданої ГУ Держгеокадастру у Львівській області 10.07.2017 року, кадастровий номер земельній ділянці, на якій знаходиться відчужуваний об`єкт нерухомості не присвоювався. Вказаний об`єкт нерухомості належить продавцеві на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 12.07.2017 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу М.М. Дякович та зареєстрованого в реєстрі за №365. Право приватної власності зареєстроване 12.07.2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу М.М. Дякович за номером запису 21358555, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1292031346101. Продаж цей вчиняється за домовленістю сторін за 130171,00 грн. з урахуванням ПДВ (п.4 договору купівлі-продажу від 20.07.2017 року). В пункті 7 договору купівлі-продажу від 20.07.2017 року зазначено, що продавець передає до розпорядження покупця об`єкт нерухомості в належному стані, шляхом вручення ключів та всієї необхідної технічної документації від нього, в день підписання та нотаріального посвідчення цього договору. Договір купівлі-продажу від 20.07.2017 року підписаний представниками сторін, містить відтиски печаток. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу М.М. Дякович та зареєстрований в реєстрі за №
387. В подальшому, згідно з рішенням загальних зборів учасників ТзОВ Дукат-ЛВ, оформленим протоколом №03/2019 від 15.08.2019 року, передано господарську споруду літ. Х'-1, площею 44,2 м2,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 (а.с. 84-85, том 2). На виконання зазначеного рішення ТзОВ Дукат-ЛВ передало господарську споруду Чмелик О.В., шляхом підписання акта приймання-передачі нерухомого майна від 15.08.2019 року (а.с.86, т.2). 27.08.2019 року державний реєстратор Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Червінчак Марія Євстахівна зареєструвала право приватної власності Чмелик О.В. на господарську споруду літ. Х'-1, площею 44,2 м2,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 92-93, т.1). Згодом господарська споруда літ. Х'-1, площею 44,2 м2,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , була обтяжена на підставі договору іпотеки №3514 від 03.10.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 (іпотекодавець) та ОСОБА_2 (іпотекодержатель) (а.с. 88-94, том 2). Право іпотеки зареєстровано на підставі рішення №49001267 від 03.10.2019 державного реєстратора приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Майхер Олени Любомирівни (а.с.93, т.1). З матеріалів даної судової справи вбачається, що рішенням господарського суду Львівської області від 16.04.2019 у справі № 914/1870/17 (том 1, а. с. 47-53) було скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1292031346101, щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю Дукат ЛВ (79034, м. Львів, вул. Луганська, 1Б, код ЄДРПОУ 23268449) господарської споруди під літ. Х'-1 площею 44,2 кв. м, до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5 м кв., заїзд площею 36 кв. м, асфальтобетонна площадка площею 192,5 кв. м, під`їзна колія № 8 (110 м п.), під`їзна колія № 9 (110 м п.). Постановою від 03.07.2019 року Західний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове про відмову в задоволенні позовних вимог (том 1, а. с. 54-60). Постановою від 07.10.2019 року Верховний Суд залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції від 03.07.2019 у справі № 914/1870/17 (том 1, а. с. 61-71). Суди апеляційної та касаційної інстанцій у своїх постановах зазначили, що реєстрація права власності за ТОВ "Дукат-ЛВ" здійснена на підставі не оскаржених договорів, а тому такий спосіб захисту не є ефективним та не призведе до поновлення порушеного права. ЗАТ ПБО Львівміськбуд звернулось до місцевого господарського суду з даним позовом, предметом якого є: визнання недійсним договору купівлі-продажу № 365 від 12.07.2017 року, укладеного між ТзОВ Агат-Комплекс та ТзОВ Золочівський асфальтобетонний завод та визнання недійсним договору купівлі-продажу №387 від 20.07.2017 року, укладеного між ТзОВ Золочівський асфальтобетонний завод та ТзОВ "Дукат ЛВ". Позивач вважає, що визнання оскаржуваних правочинів недійсними спроможне захистити його законний інтерес, який полягає в намаганні оформити право на земельну ділянку, надане відповідними рішеннями органів державної влади. Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги Як встановлено вище, ТзОВ "Агат-Комплекс" набуло у власність майно частину внутрішньозаводських залізничних колій: №9 довжиною 110,0 метрів погонних (від закінчення колії) та №8 довжиною 110,0 метрів погонних (від закінчення колії), розташоване біля асфальтної установки "Тельтомат" по вул. Зеленій, 238 в м. Львові. Також встановлено, що 03.07.2017 року ТзОВ "Агат-Комплекс" зареєструвало право приватної власності на господарську споруду за адресою: місто Львів, вулиця Зелена, буд. 238, загальною площею 44,2 м2. Опис об`єкта: господарська споруда під літ. Х'-1, до складу якої входить підпірна стінка, заїзд, асфальтобетонна площадка, під`їзна залізнична колія № 8, №
9. Підставою виникнення права власності зазначено довідку ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 6291 від 17.12.2013 року; технічний паспорт від 22.05.2017 року, видавник ФОП Лаба П.І. В силу положень статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ст. 331 Цивільного кодексу України). В статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на 03.07.2017 року) у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Згідно зі статтею 27 вказаного Закону (в редакції станом на 03.07.2017 року) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно. Довідка Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки не належить до передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підстав для державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на 03.07.2017 року) не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії. Беручи до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи №2 від 27.02.2019 року, в якому зазначено, що заїзд площею 36,0 м2, асфальтобетонна площадка площею 192,5 м2 (по факту площадка вимощена штучним каменем бруківкою), підпірна стінка (по факту залізобетонна огорожа) площею 194,5 м2 згідно технічного паспорту на під`їзну залізничну колію № 8 та № 9 з допоміжними спорудами за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 238, складеного 22.05.2017 року, не є об`єктами капітального будівництва, а господарська споруда під літ. Х'-1, площею 44,2 кв.м згідно технічного паспорту на під`їзну залізничну колію № 8 та № 9 з допоміжними спорудами за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 238, складеного 22.05.2017 рокувідсутня на місці розташування (згідно схематичного плану земельної ділянки, що міститься в технічному паспорті) та відсутні будь-які візуальні ознаки її наявності чи ознаки наявності її залишків, колегія суддів приходить до висновку про те, що, в силу ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на вищезазначене майно не підлягали державній реєстрації. Також суд встановив зі змісту наданого відповідачем-3 висновку експерта № 01/03-19 від 20.03.2019 (а.с.205, 206, том 1; а. с. 10-14, том 2; а.с.35-46, том 3), що під час огляду господарської споруди під літ. «Х-1» виявлено два, повздовжно розташованих відносно один одного стрічкових залізобетонних фундаменти мілкого залягання/ глибина підошви фундаменту становить ~ 15-20 см/. В якості фундаментів використані залізобетонні прогони або ригелі (наявність закладних деталей) по 2 шт з кожної сторони. За словами замовника на цих фундаментах раніше були розташовані три ємності (цистерни) зберігання гарячого бітуму для приготування асфальтобетонної суміші, і в цілому являло собою господарську споруду літ Х'-1. Станом на час огляду виявлено залишки іншого технологічного обладнання. Крім того, у висновку зазначено, що підпірна стінка слугувала для затримання у необхідному положенні сипучого матеріалу щебню мілкої фракції, який використовувався для приготування асфальтобетону. Відповідно до спірного договору купівлі-продажу від 12.07.2017 року ТзОВ "Агат-Комплекс" передало у власність ТзОВ Золочівський асфальтобетонний завод господарську споруду під літ. Х'-1, площею 44,2 м2,до складу якої входять: підпірна стінка, площею 194,5 м2, заїзд, площею 36,0 м2, асфальтобетонна площадка, площею 192,5 м2, під`їзна залізнична колія № 8 та № 9 по 110 м.п. кожна, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, буд.238. З аналізу вищеописаних обставин справи суд приходить до висновку про те, що ТзОВ "Агат-Комплекс" при укладенні зазначеного договору відчужило господарську споруду під літ.Х'-1, площею 44,2 м2 при відсутності у нього належних правовстановлюючих документів на відповідне нерухоме майно. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. В силу положень статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення. При цьому вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. Отже, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору (договорів) недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також наявність у позивача порушеного права чи інтересу в результаті укладення спірного правочину (правочинів). Суд вірно встановив, що правопопереднику позивача було виділено земельні ділянки по вулиці Зеленій, 238 у місті Львові, зокрема, на підставі рішення виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих№ 599 від 21.10.1985 року - пл.2,72 га. Також встановлено, що позивач не оформив належним чином прав на цю земельну ділянку, як встановлено й відсутність доказів щодо оформлення прав на зазначену земельну ділянку іншими особами. З аналізу обставин даної справи суд дійшов висновку, що у позивача існує охоронюваний законом інтерес, який підтверджується положеннями статей 116, 120, 125, 126 Земельного кодексу України. Цей інтерес полягає у прагненні позивача оформити належним чином речові права на земельні ділянки, що перебувають у його фактичному користуванні, які були надані згідно з рішеннями уповноважених органів, проте, в силу певних обставин, не були належним чином оформлені. Оскільки державна реєстрація права власності за ТзОВ "Агат-Комплекс" на господарську споруду під літ. Х'-1, площею 44,2 м2,до складу якої входять: підпірна стінка, площею 194,5 м2, заїзд, площею 36,0 м2, асфальтобетонна площадка, площею 192,5 м2, під`їзна залізнична колія № 8 та № 9 по 110 м.п. кожна, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, буд.238, була проведена при відсутності належних правовстановлюючих документів, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що право власності на господарську споруду в ТзОВ "Агат-Комплекс" не виникло. Відтак, це товариство не вправі було розпоряджатися господарською спорудою як об`єктом нерухомості. Суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами, наведеними в оскарженому рішенні місцевого господарського суду, про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.07.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агат-Комплекс" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Золочівський асфальтобетонний завод", посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М. та зареєстрованого у реєстрі за №365, оскільки цей договір суперечить вимогам ч. 1 ст. 203, ст.328 Цивільного кодексу України, ст. 5 та ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на 03.07.2017 року). Враховуючи висновок про задоволення позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.07.2017, суд першої інстанції обгрунтовано задоволив похідну позовну вимогу ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.07.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дукат ЛВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золочівський асфальтобетонний завод", посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М. та зареєстрованого у реєстрі за №387, на підставі якого відбулось подальше відчуження господарської споруди під літ. Х'-1, площею 44,2 м2,до складу якої входять: підпірна стінка, площею 194,5 м2, заїзд, площею 36,0 м2, асфальтобетонна площадка, площею 192,5 м2, під`їзна залізнична колія № 8 та № 9 по 110 м.п. кожна, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Зелена, буд.
238. При цьому, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, врахувавши висновки суду Верховного Суду, викладені в постанові від 07.10.2019 року у справі № 914/1870/17, правомірно задоволив позовні вимоги та захистив права позивача в обраний ним спосіб з тих підстав, що визнання оскаржуваних правочинів недійсними спроможне захистити його законний інтерес, який полягає в намаганні оформити права на земельну ділянку, наданого відповідними рішеннями органів державної влади. Визнання недійсними договорів, які опосередковують перехід права власності на об`єкт, який за своєю правовою природою не є нерухомістю, спроможне захистити цей інтерес, адже попередня спроба (позов про скасування державної реєстрації права власності) не дав бажаного результату з огляду саме на неоспорені договори про перехід права власності. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки договорам купівлі-продажу майна, додаткам до них, актам приймання-передачі, а також угодам щодо розподілу земельної ділянки, укладених у зв`язку із відчуженням нерухомого майна, стороною яких був позивач, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Також помилковим є твердження апелянта про те, що в оскарженому рішенні суд наводить висновки та обставини, які виходять за межі предмета позовних вимог та стосуються державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за ТзОВ «Агат-Комплекс». Насправді ж, встановлення судом зазначених обставин та надання їм правової оцінки має головне значення у вирішенні спору по суті позовних вимог у даній справі. Усі інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Львівської області від 30.12.2020 року у справі №914/1666/20. Відповідно до ч.1, 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду. Відповідно до ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Судові витрати З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дукат ЛВ б/н від 25.01.2021 року (вх. № 01-05/474/21 від 02.02.2021 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 30.12.2020 року у справі №914/1666/20 без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника. Справу повернути в господарський суд Львівської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua. Головуючий суддя О.В. Зварич Суддя В.М. Гриців Суддя Г.Г. Якімець