Постанова 4818 № 642/1601/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 19 лютого 2020 року м. Харків справа № 642/1601/19 провадження № 22-ц/818/1110/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Пилипчук Н.П. , суддів: Кругової С.С., Бровченко І.О. за участю секретаря судового засідання : Плахотнікової І.О. , учасники справи: позивачі - Харківська міська рада відповідачі ОСОБА_1 , апелянт - Державний реєстратор Зміївської міської ради Харківської області Калініна Людмила Миколаївна розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Державний реєстратор Зміївської міської ради Харківської області Калініна Людмила Миколаївна про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 04 листопада 2019 року, ухвалене суддею Вікторовим В.В., в залі суду в м. Харків, В С Т А Н О В И В : У березні 2019 року представник позивача звернулася до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позову зазначено, що відділом контролю за розміщенням малих архітектурних форм та тимчасових споруд Департаменту територіального контролю Харківської міської ради під час здійснення заходів самоврядного контролю виявлено факт самовільного розміщення споруди (павільйону) біля будинку по АДРЕСА_1 . Під час виїзду на місцевість власником надано до посадових осіб Департаменту для ознайомлення довідку та технічний паспорт, видані ТОВ «АМРА ГРУП». Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана споруда являється нежитловою будівлею літ. «А-1», загальною площею 28,6 кв.м., по АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності є: довідка (серія та номер: б/н, видана 22.05.2018), технічний паспорт (серія та номер: б/н, виданий 22.05.2018, видавник: ТОВ «АМРА ГРУП»). Дозвільні документи на будівництво об`єкта за вищевказаною адресою у відповідача відсутні. Єдиний Реєстр документів, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України є відкритим, розміщеним на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Земельна ділянка під зазначеним об`єктом у власності держави або приватній власності не перебуває, а отже в силу положень ст. 83 Земельного Кодексу України є комунальною. Станом на теперішній час згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 28,6 кв.м., належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі зазначеної довідки та технічного паспорту. На підставі викладеного, позивач вважає, що відповідачем при реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна було порушено вимоги діючого законодавства, а саме: інспекція є єдиним органом уповноваженим на встановлення факту готовності об`єкту до експлуатації та на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на території міста Харкова (об`єкти класу наслідків СС1 та СС2), тому об`єкт по АДРЕСА_1 не прийнято до експлуатації та зведено самочинно за відсутності дозвільних документів на будівництво. Відповідач, неправомірно набувши речове право на об`єкт будівництва, розташований на земельній ділянці комунальної власності, фактично позбавив міську раду прав на неї (володіння, користування розпорядження). У зв`язку із чим просила скасувати рішення Державного реєстратора Зміївської міської ради Калініної Л.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 41764805 від 23.06.2018) на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 28,6 кв. м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1584142663101). Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 04 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено. Скасовано рішення Державного реєстратора Зміївської міської ради Калініної Л.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 41764805 від 23.06.2018) на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 28,6 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1584142663101). Додатковим рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 13 листопада 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Харківської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 04059243, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) суму судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн., а також витрати, пов`язані із забезпеченням доказів, в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до відомостей, що містяться в технічному паспорті об`єкт побудований у 1990 році, коли не існувало нормативно-правового документа, що регламентував процедуру введення в експлуатацію подібних об`єктів. Постановою КМУ № 499 від 05.08.1992 р. затверджений Порядок про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення (втрата чинності 30.12.2004 р.). Цивільний кодекс Української РСР також не містив подібних норм, в тому числі поняття самочинне будівництво. Позивач не спростовує факт будівництва в 1990 році, однак судом при ухваленні рішення не надано обґрунтування того, що на момент завершення будівництва спірного об`єкту діяло інше законодавство та існувала процедура стосовно введення об`єктів в експлуатацію. З прийняттям Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97- ВР від 1997 р. втратив чинність Закон Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" відповідно до якого (ст. 35 «Повноваження в галузі будівництва») до повноважень органів місцевого самоврядування не входили функції прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Рішенням ХМУ № 7/15 від 20.11.2015 р. створено самостійний виконавчий орган - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, який здійснює державний архітектурно-будівельний контроль у межах міста Харкова, наділений правом самостійного звернення до суду, у разі порушення містобудівного контролю. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про порушення прав позивача через набуття речового права на об`єкт будівництва відповідачем. Також посилається на те, що судом не було враховано вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», яким передбачено процедуру державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга­­­­ не підлягає задоволенню. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду із цим позовом встановивши порушення містобудівного законодавства при проведенні будівельних робіт у спірній будівлі та права територіальної громади на земельну ділянку на якій розташована будівля. Відповідно до положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації. Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Судом першої інстанції встановлено, що згідно службової записки начальника відділу контролю за розміщенням малих архітектурних форм та тимчасових споруд ОСОБА_2 , адресованої 21 лютого 2018 року на ім`я заступника директора Департаменту начальника відділу правового забезпечення ОСОБА_3 встановлено, що відділом контролю за розміщенням малих архітектурних форм та тимчасових споруд під час здійснення заходів самоврядного контролю виявлено факт самовільного розміщення споруди (павільйону) біля будинку по АДРЕСА_1 . Під час виїзду на місцевість власником надано для ознайомлення довідку та технічний паспорт, видані ТОВ «АМРА ГРУП». Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана споруда являється нежитловою будівлею літ. «А-1», загальною площею 28,6 кв.м., по АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності є довідка ТОВ «АМРА ГРУП» та технічний паспорт, виданий ТОВ «АМРА ГРУП» (а.с. 20). Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 28,6 кв.м., по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Рішенням Державного реєстратора Зміївської міської ради Калініної Л.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 41764805 від 23.06.2018) було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_1 на підставі довідки (серія та номер: 40, видана 22.05.2018, видавник: ТОВ «АМРА ГРУП») та технічного паспорту (серія та номер: б/н, виданий 22.05.2018, видавник: ТОВ «АМРА ГРУП») (а.с. 21, 25, 27-32). За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Таким чином, виходячи зі змісту цієї норми самочинним є будівництво об`єкта нерухомого майна за наявності будь-якої з умов, зазначених у ній. Отже, відсутність дозволу на будівництво, проекта або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України. Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об`єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України). Згідно ч. 1-4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України або видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Фома повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна на момент виникнення спірних правовідносин визначалась Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127. Відповідач наполягає на тому, що нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 28,6 кв. м по АДРЕСА_1 була побудована до 1990 року, тому її прийняття у експлуатацію не вимагалося, документи, що були подані ним державному реєстратору є достатніми для державної реєстрації права власності на спірне майно. Між тим, навіть у разі будівництва спірної будівлі до 1990 року її державна реєстрація, яка оспорюється, вчинена у порушенні Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127. За змістом п. 41 вказаного Порядку для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності). Відповідно до пункту 18 Порядку за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти про прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та в листі Державному комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється: оформлення свідоцтва на право власності на об`єкти, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними; по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови Кабінету міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації. Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно), однак на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. Оскільки земельна ділянка знаходиться у комунальній власності, у користування або у власність ОСОБА_1 не виділялась, відповідних документів реєстратору та суду не надано, тому державна реєстрація такого об`єкту не відповідає вимогам закону. Крім того, довідка ТОВ «АМРА ГРУП» № 40 від 22 травня 2018 року, з якої вбачається, що об`єкт має поштову адресу АДРЕСА_1 не є належною довідкою про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, оскільки питання адміністративно-територіального устрою в тому числі присвоєння адреси об`єктам нерухомого майна на час державної реєстрації віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування (ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») За таких обставин, колегія суддів вважає, що державна реєстрація прав та їх обтяжень (індексний номер 41764805) на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 28,6 кв.м по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам закону. Апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні обставин справи судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 04 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття , але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий Н.П.Пилипчук Судді С.С. Кругова І.О. Бровченко