Постанова 4856 № 560/1658/21
від 11.06.2021 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1658/21 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К. Суддя-доповідач: Залімський І. Г. 11 червня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Драчук Т. О. Сушка О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК"РАНТЬЕ" про заміну стягувача у виконавчому провадженні №53946684, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні №53946684, в якій просить суд замінити стягувача за виконавчим написом №1261 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., вчиненим 11.11.2016 з ТОВ "Рантьє" (ЄДРПОУ 39288002) на ТОВ "Нью Файненс Сервіс" (ЄДРПОУ 39691431). Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2021 вказану заяву повернуто ТОВ "Нью Файненс Сервіс" у зв`язку із невиконанням заявником вимог ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2021, адже заявником не надано суду документ про сплату судового збору за подання вказаної заяви. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ "Нью Файненс Сервіс" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2021, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до постановлення незаконної ухвали. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Законом України "Про судовий збір" не визначено розміру судового збору за подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса. Вважає, що суд не вправі визначати з власної ініціативи розмір судового збору за подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки сплату судового збору за подання такої заяви взагалі не передбачено. Інші учасники справи не подали відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні №53946684, в якій просить суд замінити стягувача за виконавчим написом №1261 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., вчиненим 11.11.2016 з ТОВ "Рантьє" (ЄДРПОУ 39288002) на ТОВ "Нью Файненс Сервіс" (ЄДРПОУ 39691431). Перевіривши вказану заяву, суд першої інстанції встановив, що за подання такої заяви не передбачена сплата судового збору. При цьому, суд першої інстанції вважає, що подібними для цілей сплати судового збору за подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса є відносини з подання до суду позову. Тому, суд першої інстанції вважає, що з урахуванням приписів частини 6 статті 7 КАС України щодо застосування судом закону за аналогією, вимоги до вказаної заяви визначаються загальними нормами, зокрема, статтями 160, 161 та 171 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2021 вказану заяву залишено без руху, оскільки всупереч вимогам частини 3 статті 161 КАС України до заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні не доданий документ про сплату судового збору. На виконання ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2021 товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" надіслало пояснення, в яких вказує, що законом України "Про судовий збір" не визначено розміру судового збору за подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса. Вважає, що суд не вправі визначати з власної ініціативи розмір судового збору за подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки сплату судового збору за подання такої заяви взагалі не передбачено. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2021 вказану заяву повернуто ТОВ "Нью Файненс Сервіс" у зв`язку із невиконанням заявником вимог ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2021, адже заявником не надано суду документ про сплату судового збору за подання вказаної заяви. Таким чином спірним є питання необхідності сплати судового збору. Визначаючись щодо даного питання, апеляційний суд виходить з наступного. Згідно ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.4 ст.379 КАС України). Згідно з ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону Як передбачено ч.1 та 2 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Положення ч.5 ст.15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником (процесуальне правонаступництво) відбувається виключно за відповідним рішенням суду. Слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених ст.39 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням. До того ж Закон України "Про виконавче провадження" не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, за змістом ч.4 ст.4 цього Закону прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача. Наведене узгоджується з положеннями ч.4 ст.379 КАС України про те, що заміна сторони виконавчого провадження застосовується у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Водночас, за змістом ч.1 ст.52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Аналогічна правова позиція щодо тотожних правовідносин висловлена Верховним Судом у постановах від 22.12.2020 у справі №2-а-3938/11, від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11. Разом з цим, статтею 379 КАС України не врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Відповідно до ч.1 ст.3 Законом України "Про судовий збір" судовий збір справляється: - за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; - за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; - за видачу судами документів; - у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом. Апеляційний суд зазначає, що ні ст.379 КАС України, ні нормами Закону України "Про судовий збір" не визначено ставки за якою справляється судовий збір за подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Згідно частини першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. У спірних правовідносинах підлягає застосуванню рішення Європейського суду з прав людини у справах "Серков проти України" (заява N 39766/05), "Щокін проти України" (заяви N23759/03 та N 37943/06), якими було встановлено порушення державою Україна та її судовими органами статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань. Також судом також взято до уваги позицію Європейського суду у справі «Yvonne van Duyn v. Home Office» (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки. Відповідно до позиції ЄСПЛ чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Броньовський проти Польщі" від 22 червня 2004 року). З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що відсутність чітко закріпленої вимоги щодо сплати судового збору за подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження та законодавчо визначеної ставки такого судового збору, призводить до існування правової невизначеності щодо обов`язку заявника сплачувати судовий збір у разі подання вказаної заяви. Тому, апеляційний суд вважає за необхідне застосовувати найбільш сприятливе для заявника тлумачення зазначених норм за якого судовий збір за подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження не справляється. Разом з цим, апеляційний суд вважає помилковим застосування судом першої інстанції аналогії права й визначення ставки за подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження на рівні ставки судового збору за подання позовної заяви, адже таке тлумачення процесуального закону є найменш сприятливим для заявника. Згідно із ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Зважаючи на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, так як постановлена з порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення заяви, ухвалу суду першої інстанції належить скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" задовольнити. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК"РАНТЬЕ" про заміну стягувача у виконавчому провадженні №53946684. Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Залімський І. Г. Судді Драчук Т. О. Сушко О.О.