Постанова 4856 № 240/9100/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/9100/20 Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С. Суддя-доповідач: Драчук Т. О. 10 червня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Ватаманюка Р.В. Полотнянка Ю.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : 17 червня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", Міністерства юстиції України, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії державної установи Генеральної дирекції Державної кримінально-виконавчої служби України, оформлене протоколом №3-20 від 06.03.2020 про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850; - зобов`язати державну установу "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" подати матеріали до Міністерства юстиції України про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно п.4 ст. 97 Закону України "Про національну поліцію", Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850; - зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути та призначити ОСОБА_1 виплату одноразової грошової допомоги відповідно п.4 ст. 97 Закону України "Про національну поліцію", Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, оформлене протоколом від 06.03.2020 №3-20, про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності. Зобов`язано державну установу "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" скласти та надіслати до Міністерства юстиції України висновок щодо можливості призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності. Зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути документи та прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку №850, про призначення або про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Міністерством юстиції України, подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині позовних вимог, що стосуються Міністерства юстиції України, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо оскаржуваної частини рішення суду першої інстанції апелянт зазначає, що державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" не зверталась до Міністерства юстиції України з питанням виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, Міністерством юстиції України не порушено права позивача Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 25.01.2013 проходив службу в органах МВС України в Житомирській області, а з 10.08.2015 по 31.01.2017 у Державній пенітенціарній службі України. Згідно виписки з акта огляду МСЕК від 07.04.2017 ОСОБА_1 встановлено довічно другу групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно зі свідоцтва про хворобу № 416/3в від 27.12.2016, захворювання позивача пов`язане з проходженням служби в ОВС. 18 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою (рапортом) до Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" щодо виплати одноразової грошової допомоги. Комісією "Генеральної дирекції Державної кримінально-виконавчої служби України", було прийнято рішення, оформлене протоколом від 06.03.2020 №3-20, у якому вона дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, оскільки група інвалідності пов`язана із виконанням службових обов`язків з ліквідації аварії на ЧАЕС. Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача, звернувся з адміністративним позовом до суду. Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ані Законом №565-XII, ані Порядком №850 не передбачені повноваження Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" щодо визначення права позивача на отримання грошової допомоги у разі встановлення інвалідності та прийняття рішення про відмову у наданні такої допомоги. При цьому, відповідач по справі, Міністерство юстиції України, не заперечує факт того, що державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" не зверталась до Міністерства юстиції України з питанням щодо розгляду та призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Враховуючи вказане, суд першої інстанції прийшов до висновку, що комісія Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, відмовляючи у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, оформлена протоколом від 06.03.2020 №3-20, діяла не у межах і не у спосіб, визначений Порядком №

850. Також, суд вказав про відсутність підстав для зобов`язання Міністерства юстиції України призначити ОСОБА_1 виплату одноразової грошової допомоги відповідно п.4 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, оскільки уповноваженим органом не було прийнято жодного рішення з цього питання. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 5 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу" встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України. Так, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 25.01.2013 проходив службу в органах МВС України в Житомирській області, а з 10.08.2015 по 31.01.2017 у Державній пенітенціарній службі України. Вказана обставина не заперечується сторонами по справі. Як встановлено зі свідоцтва про хворобу № 416/3в від 27.12.2016: "12. Захворювання, так, пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

13. Захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в ОВС" (а.с. 17) Згідно виписки з акта огляду МСЕК від 07.04.2017 ОСОБА_1 встановлено довічно другу групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 10). Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках становить 65 відсотків. Причина втрати професійної працездатності захворювання, так, пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 13). Згідно наказу Департаменту забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України від 30.01.2017 №ДЗД/16-12/179/17 позивача звільнено зі служби відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу). З матеріалів справи також встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22.01.2018 у справі №295/5648/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Департаменту забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії позов задоволено частково. Зобов`язано Департамент забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України подати до Міністерства юстиції України документи позивача на призначення одноразової грошової допомоги. Зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути питання щодо призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-Х11, постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 "Про Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівнику міліції". В решті вимог - відмовлено. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22.01.2018 у справі №295/5648/17 набрало законної сили 30.05.2018. На виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22.01.2018 у справі №295/5648/17 Міністерством юстиції України 21.12.2018 розглянуто матеріали щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Зі змісту прийнятого рішення вбачається, що ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності через захворювання, пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв`язку з чим, враховуючи що Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2018 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" не передбачено призначення та виплату одноразової грошової допомоги через захворювання, пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, матеріали ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання. В подальшому, позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи - Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", Департамент забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України, в якому просив: - визнати протиправними дії Міністерства юстиції України про відмову в призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги; - зобов`язати Міністерство юстиції України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб та направити його до Департаменту забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України для видання наказу та виплати допомоги. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 у задоволенні позову відмовлено, у зв`язку з тим, що повернення відповідачем на доопрацювання матеріалів не є рішенням про відмову в призначенні грошової допомоги, а тому позов є необґрунтованим, оскільки відсутній предмет позову. Крім того, суд вказав, що відповідачем на виконання рішення суду повернуто документи позивача без прийняття рішення, таким чином, позивач може вирішити вказану спірну ситуацію шляхом звернення до Богунського районного суду м. Житомира в порядку ст.383 КАС України, яка регламентує підстави та порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, а не в порядку звернення до суду першої інстанції з новим позовом. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року змінено в мотивувальні частині, а в іншій частині - залишено без змін. Вказане рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили 14.11.2019. Так, апеляційний суд в постанові від 14.11.2019 вказав про помилковість висновків Житомирського окружного адміністративного суду, викладених в рішенні від 01.08.2019, щодо неприйняття Міністерством юстиції рішення, оскільки лист Міністерства юстиції України № 51126/15547-32-18/16.3.2 від 21.12.2018 є формою рішення, яке містить мотиви з посиланням на нормативно-правові акти та висновок, що призначення і виплата позивачу одноразової грошової допомоги через захворювання, пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не передбачено. Щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, суд апеляційної інстанції вказав, що судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вирішуючи питання визначення порядку та належного органу, до компетенції якого входить призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському, якому інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 822/764/18 висловила правову позицію, згідно з якою поліцейський, який проходить службу в поліції, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 580-VIII, виплата якої здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції за останнім місцем служби поліцейського на підставі Порядку №

4. Враховуючи правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 822/764/18, суд прийшов до висновку, що оскільки позивач звернувся за отриманням одноразової грошової допомоги у період дії Закону № 580-VIII, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому саме цим Законом, а не Законом № 565-ХІІ. 18.01.2020 позивач звернувся з заявою (рапортом) до Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" щодо виплати одноразової грошової допомоги згідно п. 4 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію". 19.02.2020 комісією "Генеральної дирекції Державної кримінально-виконавчої служби України" з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу ДКВС України, надіслано запит до голови медичної військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Київській області" від 11.02.2020 №327 (а.с. 82, 83). Зі змісту відповіді начальника ДУ "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області" від 27.02.2020 №33/30-174 встановлено, що захворювання, так, пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в ОВС (а.с.84). 06.03.2020 комісією "Генеральної дирекції Державної кримінально-виконавчої служби України" прийнято рішення, оформлене протоколом від 06.03.2020 №3-20, у якому вказано про відсутність правових підстав для задоволення заяви щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, оскільки група інвалідності пов`язана із виконанням службових обов`язків з ліквідації аварії на ЧАЕС. Отже, аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги є те, що позивачу встановлено 2 групу інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Разом з тим, у ході судового розгляду встановлено, що позивач під час виконання обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС працював з 17.10.1985 по 27.12.1988 інспектором відділу охорони громадського порядку Житомирського облвиконкому, з 27.12.1988 по 23.07.1993 старшим інспектором дозвільної системи відділу охорони громадського порядку УВС України в Житомирській області, в подальшому займав інші посади в органах внутрішніх справ та з 25.01.2013 звільнений з посади заступника начальника управління начальник міліції громадської безпеки УМВС України в Житомирській області. Крім того, відповідачами не заперечується обставина щодо проходження позивачем служби в органах внутрішні справ у період з 07.01.1981 по 25.01.2013. Отже, враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки встановлення позивачу 2 групи інвалідності з 07.04.2017 пов`язане саме з виконанням ОСОБА_1 службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тобто у період, коли позивач працював в органах внутрішніх справ. При цьому, визначаючись щодо порядку розгляду заяви та призначення позивачу одноразової грошової допомоги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. 07.11.2015 набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" ( далі Закон № 580-VIII). Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закон України "Про Національну поліцію" визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію"(далі - Закон № 565-XII) . Відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закон України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Закон України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності України "Про Національну поліцію". Відповідно до ст. 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України затверджено "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" №850 від 21 жовтня 2015 року. Згідно з п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІ групи. Згідно з п. 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII. Разом з тим, за змістом п. 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII. Згідно ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції; 3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності; 6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності. Частиною 2 ст. 97 Закону № 580-VIII встановлено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського. Згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016р. №916 "Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського стосовно випадків, за яких призначається одноразова грошова допомога" пункт 5 розділу I доповнено підпунктом 4 змісту щодо пов`язаності інвалідності поліцейського з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що є обставиною, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 4). Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку №4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови. Отже, аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що Порядком №850, так і Порядком №4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби. Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", так і статті 97 Закону "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з часу встановлення інвалідності. Відповідно до пункту 15 Прикінцевих положень Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Таким чином, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з часу встановлення інвалідності, тому правила пункту 15 Прикінцевих положень Закону України "Про Національну поліцію" поширюються виключно на тих працівників поліції, яким інвалідність встановлена до 07.11.2015 - часу набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Оскільки інвалідність ОСОБА_1 встановлено з 07.04.2017, тому при визначенні права позивача на отримання одноразової грошової допомоги норми Закону України "Про міліцію" та прийнятого на його виконання Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 №850 застосуванню не підлягають. У зв`язку із тим, що позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 30.01.2017 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" та п. 5 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", то на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону № 580-VIII, у зв`язку з чим він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно ст. 97 Закону № 580-VIII та Порядку №

4. Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постанові Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 справа №822/764/18. Крім того, колегія суддів зазначає, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги згідно п. 4 ч. 1 статті 97 Закону № 580-VIII та Порядку № 4 підтверджено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року (дата набрання законної сили 14.11.2019). Також, з матеріалів справи встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 27.04.2020 №1527/5 затверджено Положення про державну установу "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України". При цьому, відповідно до пункту 13 розділу ІІ Положення, до завдань Генеральної дирекції ДКВС України належить, зокрема, організація підготовки та подання матеріалів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу ДКВС України. Згідно пункту 40 розділу ІІІ Положення, до функцій Генеральної дирекції ДКВС України належить, зокрема, підготовка та подання матеріалів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та статей 97-101 Закону України "Про Національну поліцію". Отже, з врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що обов`язок щодо підготовки та подання матеріалів щодо ОСОБА_1 належить до повноважень Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", тоді як повноваження щодо прийняття рішення про призначення чи відмову у призначення одноразової грошової допомоги належить Міністерству юстиції України, а тому рішення комісії Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, оформлене протоколом від 06.03.2020 №3-20, є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, з врахуванням обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що для належного захисту прав позивача необхідно зобов`язати Державну установу "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" подати матеріали до Міністерства юстиції України щодо можливості призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності та зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності, та прийняти рішення за наслідком такого розгляду відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4. Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги частково ґрунтуються на вимогах законодавства, при цьому суд першої інстанції не в повній мірі встановив обставини справи та дав їм аргументацію в розрізі норм законодавства, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасування. У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення адміністративного позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення державної установи Генеральної дирекції Державної кримінально-виконавчої служби України, її комісії оформлене протоколом №3-20 від 06.03.2020 про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850. Зобов`язати державну установу Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України подати матеріали до Міністерства юстиції України про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності відповідно до Закону України "Про національну поліцію", Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11.01.2016. Зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності, та прийняти рішення за наслідком такого розгляду відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Ватаманюк Р.В. Полотнянко Ю.П.