Постанова Сумський апеляційний суд № 583/435/21

Справа №583/435/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ярошенко Т. О. Номер провадження 33/816/232/21 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 04 червня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Сітало Я. В., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 583/435/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.03.2021, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , захисника адвоката Кудіна О. М., установив: У поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду та закрити справу, оскільки рішення прийняте упередженим складом суду, розгляд справи відбувся без його участі, про час і місце судового засідання він не був повідомлений, суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про допит свідків, т/з зупинений безпідставно, водієм він не був, в обох випадках працівники поліції пропонували йому пройти огляд виключно в лікарні, їхати до якої за 30 км він не бажав, тому наполягав на проходженні огляду на місці зупинки т/з, у чому йому відмовили, не роз`яснивши при цьому наслідків такої відмови. Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.03.2021 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 10200 грн із позбавленням права керування т/з строком 1 рік. Стягнуто на користь держави 454 грн судового збору. Згідно постанови судді, ОСОБА_3 24.01.2021 о 07:35 по вул. Воздвиженській в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області керував т/з ВАЗ 2107 д. н. з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини роту, тремтіння пальців рук. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки шляхом продуву газоаналізатора ALKOTESTER DRAGER 6820 та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР. 24.01.2021 о 21:30 по вул. Воздвиженській в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області керував т/з ВАЗ 2105 д. н. з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини роту, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки шляхом продуву газоаналізатора ALKOTESTER DRAGER 6820 та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР. Вислухавши доводи ОСОБА_3 та його захисника Кудіна О. М., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 236537 від 24.01.2021 та ДПР18 № 236690 від 24.01.2021, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_3 керував т/з із ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на відповідний стан у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об`єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема: - показаннями в апеляційному суді свідка ОСОБА_5 , згідно яких 24.01.2021 у його присутності ОСОБА_3 відмовився у встановленому законом порядку пройти огляд для визначення стану сп`яніння; - письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 , згідно яких 24.01.2021 близько 07:40 у її присутності ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду для визначення стану сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі; - відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння; - показаннями в апеляційному суді свідка (працівника поліції) ОСОБА_7 , згідно яких 24.01.2021 близько 21:30 за порушення ПДР був зупинений т/з під керуванням водія ОСОБА_3 . Оскільки останній виявляв ознаки алкогольного сп`яніння, то йому запропонували пройти відповідний огляд на місці або в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_3 відмовився в присутності двох свідків; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , згідно яких 24.01.2021 у їх присутності ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду для визначення стану сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі; - власноруч викладеними ОСОБА_3 поясненнями у протоколі серії ДПР18 № 236537 від 24.01.2021 про те, що він керував автомобілем і відмовляється від проходження огляду на місці, а також у протоколі серії ДПР18 № 236690 від 24.01.2021, згідно яких він відмовляється їхати в лікарню не медогляд; Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, досліджуючи під час розгляду письмові пояснення свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на предмет їх достовірності та допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, оскільки ці письмові пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об`єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі, враховуючи, що ці свідки, будучи повідомленим в установленому законом порядку про час і місце розгляду справи, не спростували перед судом у будь-який спосіб викладені ними у їх письмових поясненнях обставини, що не протирічить принципам, які застосовуються у випадках, коли свідки обвинувачення не з`являються у судове засідання і надані ним раніше показання визнаються допустимими як докази, які узагальнені та уточнені ЄСПЛ у справі «Аль-Хавайя й Тахері проти Сполученого Королівства» (Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom), заяви № 26766/05 і № 22228/06, ECHR 2011), згідно яких необхідно проводити три етапний аналіз відповідності положенням п. 1 і п.п. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції того провадження, у якому показання свідка, який не був присутнім та допитаним у судовому засіданні, були визнані допустимими як доказ, оскільки у справі мали місце достатні урівноважуючі фактори, які забезпечили належну і чітку оцінку достовірності таких доказів, та надійні процесуальні гарантії, що компенсували недоліки, з якими зіткнулася сторона через допустимість неперевірених доказів, а також забезпечена загальна справедливість судового розгляду. Письмові пояснення свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не є єдиними або ж вирішальними доказами для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ці пояснення не є більш значущими, ніж інші безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, які є достатньо вагомими для визнання особи винуватою, і лише об`єктивно та органічно доповнюють останні у їх сукупності. При цьому необхідно зауважити, що захистом не оскаржувався факт присутності двох свідків при відмові ОСОБА_3 (в обох випадках) проходити огляд на стан сп`яніння у встановлений законом спосіб. Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 відносно того, що він не керував т/з 24.01.2021 за викладених у протоколах про адміністративні правопорушення обставин, то вони не заслуговують на увагу, так як факт керування ОСОБА_3 т/з о 07:35 підтверджується викладеними ним власноруч письмовими поясненнями в протоколі про те, що він керував автомобілем, а також відеозаписом, з якого вбачається, що відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, він жодним чином не заперечував факту керування т/з, тобто вів себе як водій, а о 21:30 показаннями свідка ОСОБА_7 і допитаних за ініціативою сторони захисту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які підтвердили, що саме ОСОБА_3 був водієм. Також не можуть бути прийнятими до уваги доводи апеляційної скарги відносно того, що в обох випадках працівники поліції пропонували йому пройти огляд виключно в лікарні, хоча він наполягав на проходженні огляду на місці зупинки т/з, але йому відмовили, оскільки ці обставини в ході апеляційного розгляду свого підтвердження не знайшли, а навпаки, спростовуються зазначеними вище доказами, а саме власноручними письмовими поясненнями у протоколі самого ОСОБА_3 , показаннями свідка ОСОБА_7 , письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . При цьому слід зазначити, що ні КУпАП, ні НПА, які регламентують порядок проведення відповідного огляду, не містять вимоги щодо необхідності доведення працівниками поліції до водія т/з наслідків його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, так як проходження такого огляду згідно п. 2.5 ПДР є обов`язком кожної особи, яка керує т/з і яка в силу віку, розвитку і психічного стану повинна розуміти, що за невиконання конкретних вимог закону існує (настає) певна юридична відповідальність. Є необґрунтованими і доводи апеляційної скарги в тій частині, що рішення прийняте упередженим складом суду, так як не встановлено жодних обставин, які б свідчили про будь-яку упередженість чи небезсторонність судді, її побічну чи пряму зацікавленість або ж наперед сформований висновок щодо майбутніх результатів розгляду зазначеної справи, наявність певних виключно суб`єктивних внутрішніх переконань щодо порушених стороною захисту питань, неможливість ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі, сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості складу суду, забезпечення суддею довіри до судової влади України, збереження і підвищення її авторитету. При цьому постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19.03.2021 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Ярошенко Т. О. Показання допитаного апеляційним судом свідка ОСОБА_12 не можуть бути взяті до уваги через неналежність цього доказу, оскільки жодних обставин, які підлягають доказуванню, вказаний свідок не повідомила. Апеляційний суд погоджується із суддею суду першої інстанції про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_3 , оскільки останній приймав особисту участь в судових засіданнях 25.02.2021 і 18.03.2021 разом із своїм захисником, у ході яких у повному обсязі надав свої пояснення з приводу вказаних у протоколах про адміністративні правопорушення обставин та висловив позицію захисту, заперечивши свою винуватість, у часі обмежений не був. При цьому були досліджені письмові докази у справі та допитаний свідок. Факт проведення судового засідання 24.03.2021 у відсутність ОСОБА_3 сам по собі не може свідчити про порушення його права на захист, так як протягом двох судових засідань він мав цілком достатньо часу та можливостей в повній мірі реалізувати надані йому права як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання тощо), що у свою чергу узгоджується з позицією ЄСПЛ, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції, «не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати §1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany). ОСОБА_3 , будучи завчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом телефонограми, не надав суду обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи. Необхідно зауважити, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколах та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_3 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Згідно визначеної процедури (чинної на момент скоєння правопорушень) огляд водія, зокрема на стан сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки т/з із використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Таким чином, ОСОБА_3 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, незалежно від причин, які стали підставою для зупинки т/з, водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги п. 2.5 ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02). Апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_3 протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього. Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколах обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протоколи про адміністративні правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги про те, що суддя суду першої інстанції не викликала свідків не заслуговують на увагу. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.03.2021 відносно ОСОБА_13 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов