Ухвала КЦС ВС № 754/12379/20

Ухвала 09 червня 2021 року м. Київ справа № 754/12379/20 провадження № 61-3855св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , поданою її представником ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку поділу майна подружжя, ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку поділу майна подружжя. Також ОСОБА_3 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та приватним, державним нотаріусам вчиняти будь-які дії відносно квартири АДРЕСА_1 . Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову ОСОБА_3 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку поділу майна подружжя, накладено арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та приватним, державним нотаріусам вчиняти будь-які дії відносно 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Не погоджуючись із указаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою її представником ОСОБА_2 , на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року. 06 березня 2021 року адвокат Гончарук А. В. в інтересах ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу з Деснянського районного суду м. Києва. У травні 2021 року виділені матеріали справи надійшли до Верховного Суду. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у справі не вбачається (немає). Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. З огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії та складності справи, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку поділу майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року,призначити до судового розгляду. Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров А. А. Калараш О. С. Ткачук