Постанова КЦС ВС № 462/8111/15-ц

Постанова Іменем України 04 червня 2021 року м. Київ справа № 462/8111/15-ц провадження № 61-7724св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю. Погрібного С. О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Друга львівська державна нотаріальна контора, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 28 лютого 2020 року у складі судді Палюх Н. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О., ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог та рішень судів У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Друга львівська державна нотаріальна контора, про визнання причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 28 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Друга львівська державна нотаріальна контора, про визнання причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишено без розгляду. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач 27 січня 2020 року подав заяву про залишення його позову без розгляду, він повідомлений про призначення вирішення цієї заяви на 28 лютого 2020 року, а тому є підстави для задоволення заяви. Апеляційний суд також зазначив, що у зв`язку з поданням позивачем заяви про залишення позову без розгляду суд першої інстанції обґрунтовано у межах наданих йому повноважень відновив провадження у справі та вирішив подану заяву. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників У травні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просилаухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 28 лютого 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18 квітня 2016 року провадження у цій справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 462/1722/16-ц, проте ця справа продовжує перебувати на розгляді у Залізничному районному суді м. Львова. Таким чином, суд не мав правових підстав для відновлення провадження у справі та залишення позову без розгляду. Відзив на касаційну скаргу не надходив. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали. Підставою відкриття касаційного провадження у вказаній справі є підстава, передбачена частиною другою статті 389 ЦПК України, - порушення норм процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18 грудня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Друга львівська державна нотаріальна контора, про визнання причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18 квітня 2016 року провадження у цій справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 462/1722/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Друга львівська державна нотаріальна контора, Відділ приватизації Франківського району м. Львова, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Відділ громадянства, реєстрації та міграції фізичних осіб Залізничного району м. Львова, про визнання незаконним зняття з реєстрації, поновлення реєстрації, визнання незаконними наказу та розпорядження, визнання недійсними свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину. 27 січня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про залишення позову без розгляду. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 29 січня 2020 року провадження у цій справі відновлено, а розгляд заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду призначено на 28 лютого 2020 року. Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є важливим, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Частиною другою статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Оскільки заяву про залишення позову без розгляду подано ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті, то суди, виходячи з необхідності забезпечення можливості реалізації позивачем своїх процесуальних повноважень, зокрема щодо поданої заяви про залишення позову без розгляду, дійшли правильного висновку про задоволення такої заяви та залишення позову без розгляду. За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Крім того, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Тому суд зобов`язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 712/13263/17 (провадження № 61-29936св18). За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, мав правові підстави для залишення позову без розгляду згідно з пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України. Доводи касаційної скарги про те, що за обставинами справи правові підстави для відновлення провадження у справі, а відповідно для залишення позову без розгляду, є необґрунтованими, оскільки позивач подав заяву про залишення позову без розгляду, тому відповідно до змісту статті 254 ЦПК України суд першої інстанції мав підстави для поновлення провадження у цій справі. Інші доводи касаційної скарги також зводяться до власного тлумачення норм процесуального права, непогодження із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому Верховний Суд їх відхиляє. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки в цьому випадку оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює. Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 28 лютого 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2020 рокузалишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Яремко І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний