Ухвала КЦС ВС № 622/1370/19

Ухвала 02 червня 2021 року м. Київ справа № 622/1370/19 провадження № 61-4466св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю., учасники справи: позивач - керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, відповідачі: ОСОБА_1 , Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 02 березня 2021 року в складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Хорошевського О. М. , Яцини В. Б., ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ГУ Держгеокадастру у Харківській області про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування його реєстрації та повернення земельної ділянки у відання держави. Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 23 грудня 2020 року позовну заяву керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області залишено без розгляду. Постановою Харківського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено. Ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 23 грудня 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. У березні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржену постанову апеляційного суду; ухвалу суду першої інстанції залишити в силі. У травні 2021 року Харківська обласна прокуратура подалавідзив, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційної інстанції - без змін. Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року: відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Харківського апеляційного суду від 02 березня 2021 року відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року призначено справу до судового розгляду. У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав уточнену касаційну скаргу, в якій просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Клопотання мотивоване тим, що справа містить виключну правову проблему, тому для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Тлумаченні змісту частини п`ятої статті 403 ЦПК України свідчить, що клопотання має містити обґрунтування необхідності про передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Аналіз змісту клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та матеріалів справи свідчить про відсутність виключної правової проблеми у цій справі. Особою, яка звернулася із клопотаннями, не наведено у чому саме полягає виключна правова проблема, та яким чином передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду сприятиме розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Також не надано обґрунтування наявності різної правозастосовної практики у цій категорії спорів. Виключна правова проблема як така має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників. Кількісний показник означає, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити наступні обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами були допущені істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права. При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем. У клопотанні відсутнє обґрунтування кількісного та якісного показників, які б свідчить про наявність виключної проблеми та необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Тому у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити. Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Н. О. Антоненко Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук М. Ю. Тітов