Постанова 4857 № 140/156/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2021 рокуСправа № 140/156/21 пров. № А/857/6937/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С. при секретарі судового засідання Хомича О.Р. розглянувши у відкритому судовому в режимі відеоконференції у м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року (суддя Ковальчук В.Д., м.Луцьк) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» до Волинської митниці Держмитслужби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,- ВСТАНОВИВ: У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» (далі ТОВ) звернулося до суду із позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі Митниця) в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 10.10.2020 №UA205050/2020/000086/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.10.2020 №UA205050/2020/01266 (далі Картка відмови). Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В апеляційній скарзі із покликанням на окремі обставини справи вказує, що саме на позивача, як декларанта чи уповноважену ним особу покладається обов`язок подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Проте, на вимогу Митниці ТОВ не подано документів, які б спростовували розбіжності виявлені митним органом під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, що відповідно і було наслідком прийняття Рішення та Картки відмови. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судове засідання не надіслав свого представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності належним чином повідомленої сторони. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у Рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на митну декларацію вказана в якій митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості. У свою чергу, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 21.08.2017 між ТОВ (покупцем) та Компанією Coast Seafood AS (постачальник) укладено контракт №2108/2017 (далі Контракт), за умовами якого постачальник поставляє, а покупець купує на умовах цього контракту його дії свіжоморожену та охолоджену рибу різних видів, морепродукти та інші продукти харчування, що в подальшому іменуються «Товар», вид, асортимент і кількість якого зазначається у специфікаціях та/або інвойсах, які являються невід`ємною частиною даного контракту. Ціна та вартість товару (в USD або Euro) узгоджуються між постачальником і покупцем і фіксуються в інвойсах та/або специфікаціях, із зазначенням номеру та дати даного контракту, які оформляються на кожну окрему поставку, та являються невід`ємною частиною даного контракту. Вартість товару включає вартість упаковки, наклеювання етикеток, оформлення товаросупровідної документації, податки та збори країни постачальника. Загальна вартість цього контракту становить загальну вартість товару, що поставлений протягом дії цього контракту відповідно до інвойсів та/або специфікацій, які є невід`ємною частиною цього контракту. Відповідно до умов цього контракту оплата за товар, що поставляється за цим договором здійснюється у Євро або USD на розрахунковий рахунок постачальника. Умови оплати кожної партії товару зафіксовані у інвойсах та/або специфікаціях, що супроводжують кожну поставку товару. Оплата за товар за цим контрактом вважається здійсненою в момент надходження грошових коштів, що підлягають оплаті на розрахунковий рахунок постачальника (а.с.21-29). На виконання умов цього Контракту позивачу поставлено товар «Лосось (сьомга) атлантичний охолоджений, з головою, з зябрами, з хвостом, патраний, якість SUP виду: «SALMO SALAR», розмірний ряд: SUP 3-4 кг/шт. 793 коробів; загальна чиста вага нетто: 16975,50 кг, дата виготовлення: 06.10.2020 р. Виробник «Coast Seafood AS», країна виробництва: Норвегія (No), торгова марка «Coast Seafood AS». Маркування Coast Seafood AS Р.О. Вох 130, Maloy Brygge, 6701 Maloy, Norway», та відповідно до інвойса №5050660 від 06.10.2020 вартість товару становить 75540,98 (USD) доларів США. З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію від 10.10.2020 №UA205050/2020/048594 (далі МД), в якій визначено митну вартість товару в сумі 2191570,86 грн, що згідно курсу валюти, зазначеній в графі 23 декларації становить 77485,57 (USD) доларів США, та включає вартість перевезення товару до кордону України (а.с.56-57). На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 06.10.2020 б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 06.10.2020 №5050660; автотранспортну накладну (CMR) від 06.10.2020 б/н; сертифікат про походження товару від 07.10.2020 №AY0476; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 08.10.2020 №1165; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.11.2019 б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються від 21.08.2017 №2108/2017; договір (контракт) про перевезення від 20.02.2019 №8; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів від 10.10.2020 №6067945 (а.с.19-37). На вимогу Митниці від 10.10.2010 про надання додаткових документів, а саме: висновків про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями; за наявності інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару; виписки з бухгалтерської документації; договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаних з договором, угодою, контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), декларант надав додаткові документи, зокрема: копію експертної декларації країни-відправлення від 07.10.2020 №2010070149; лист від постачальника з обґрунтуванням ціни товару від 09.10.2020 б/н; прайс-лист на товар від 06.10.2020 б/н (а.с.62). 10.10.2020 відповідачем відмовлено у митному оформленні вказаного Товару, оформлено Картку відмови та прийнято Рішення (а.с.15-18). Відповідно до графи 30 Рішення митний орган визначив митну вартість в розмірі 86575,05 USD замість 77485,57 USD, що була заявлена декларантом. Із графи 33 оскаржуваного Рішення видно, що згідно Контракту Товар поставляється фірмою Coast Seafood AS, а в CMR відправником вказано Havline Processing AS, Industrikajen 7, DK 9850 Hirstshals, Denmark. У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно статті 53 Митного кодексу України (далі МК) декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати вищенаведені документи, однак такі документи декларант не надав. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МК) та методу 2б (статті 60 МК) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК) та методу 2г (статті 63 МК) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статті 64 МК України. Відповідно до цінової інформації ЄАІС митна вартість становить: товар №1 (МД №UA807170/2020/51764 від 06.10.2020 5,1 дол./кг). Крім того, Митниця також видала Картку відмови. Випуск товару у вільний обіг здійснено за митною декларацією від 10.10.2020 №UA205050/2020/048626 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК 16.05.2020 (а.с.58-59). Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно до частини шостої статті 257 МК умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Статтею 49 МК встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із частиною першою статті 51 МК митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У свою чергу, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК). Відповідно позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 18 грудня 2018 у справі №821/110/18 зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Статтею 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. Відповідно до частини шостої статті 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У графі 33 оскаржуваного рішення посадовою особою митного органу зазначено, що у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах щодо постачальника та відправника товару митна вартість товарів не може бути визнана за ціною контракту, та запропоновано надати додаткові документи. Однак суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні відповідач не вказав які саме виявлені неточності щодо складових митної вартості та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, єдиним обґрунтуванням в оскаржуваному рішенні вимоги про надання декларантом додаткових документів є наявність в митного органу інформації про митну вартість аналогічних товарів на підставі цінової інформації ЄАІС. При цьому, митним органом в оскаржуваному Рішенні не обґрунтовано витребування від декларанта додаткових документів та їх вплив на числові значення складових митної вартості. Інших зауважень щодо поданих декларантом документів для підтвердження митної вартості митним органом під час прийняття Рішення не зазначено. Щодо апелянтом розбіжностей у поданих декларантом документах, то такі спростовані наступними обставинами. Так, позивачем при митному оформленні Товару надано митному органу Контракт, де постачальником зазначено компанію Coast Seafood AS, а в наданій автотранспортній накладній (CMR) від 06.10.2020 б/н відправником вказано Havline Processing AS, Industrikajen 7, DK 9850 Hirstshals, Denmark. З цієї автотранспортної накладної слідує, що товар відправлявся позивачу як покупцю товару третьою особою на замовлення постачальника (Coast Seafood AS), що не суперечить умовам Контракту. Тобто, з наведеного слідує, що постачальником товару залишається компанія Coast Seafood AS, а не компанія Havline Processing AS, яка є відправником товару в інтересах цього постачальника. При цьому, обсяг товару (вага), зазначений у інвойсі відповідає обсягу, зазначеному в автотранспортній накладній (CMR) від 06.10.2020 б/н, при цьому, загальна вартість товару відображена лише в даному інвойсі та відсутня в автотранспортній накладній, що виключає розбіжності між даними документами щодо ціни товару. До того ж, митним органом не доведено, що розбіжності у згаданих документах щодо постачальника та відправника товару вплинули на правильність визначення митної вартості. Витребовуючи у декларанта додаткові документи, орган доходів і зборів обмежився фактично формальним переписом документів з положень частини третьої статті 53 МК не вказавши котрих саме документів недостатньо для підтвердження числових значень митної вартості. Однак, як встановлено вище позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості. На вимогу відповідача позивач додатково надав митному органу для підтвердження митної вартості прайс-лист від постачальника товару компанії Coast Seafood AS від 06.10.2020, де вказано, що вартість за 1 кг товару становить 4,45 USD, що відповідає ціні, зазначеній у згаданому інвойсі. Також позивач надав відповідачу лист компанії Coast Seafood AS від 09.10.2020 б/н, де постачальник проінформував, що у зв`язку з великим замовленням охолодженого лосося (3 траки) згідно з інвойсами №№5050654, 5050655, 5050660 від 06.10.2020 позивач зміг підтвердити нижчу ціну на дане замовлення, а саме 4,45 дол./кг. Посилання відповідача в Рішенні на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України, а саме на вартість аналогічного товару, задекларованого іншим суб`єктом господарювання у МД №UA807170/2020/51764 від 06.10.2020 за ціною 5,1 дол./кн. не є доказом заниження позивачем митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору. Між тим, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК не передбачено. Згідно з частиною першою статті 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Частиною другою статті 64 МК встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Відповідно до частини четвертої статті 57 МК застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону. З огляду на викладене, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у Рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на митну декларацію від 06.10.2020 МД №UA807170/2020/51764, вказана в якій митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості. В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 86575,05 доларів США. Крім того, останнім не виконано обов`язку щодо наведення у Рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Відтак, використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними. Наведені вище висновки суду першої інстанції є повними та вичерпними, а відповідні доводи апелянта свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи та тлумачення норм матеріального права справи в свою користь. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 10 червня 2021 року.