Постанова 4856 № 126/2390/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 126/2390/20 Головуючий у 1-й інстанції: Дончик Віталій Володимирович Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 09 червня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бершадської міської ради Вінницької області (далі - відповідач) про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач у жовтні 2020 року звернувся із позовом до Бершадського районного суду Вінницької області в якому просив: - визнати протиправними дії Бершадської міської ради щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 з 06.05.2010, та такими, що фальсифікують відомості про його реєстрацію місця проживання з 06.05.2010 до 29.01.2016 по АДРЕСА_2 , тобто зміну назви вулиці за зворотнім часом до набрання чинності рішення про затвердження перейменування вулиць міста Бершадь від 29.12.2015; - зобов`язати Бершадську міську раду усунути порушення та привести реєстрацію місця проживання у відповідність до вимог законодавства. Також просив на час вирішення питання по суті позову та усунення поршень законодавства вжити усіх заходів забезпечуючи наявність даних ВГІРФО Бершадського районного відділу внутрішніх справ, які передані до Бершадської міської ради для проведення реєстру громадян даним органом місцевого самоврядування, та збереження до вирішення проблеми існуючого неправомірного реєстру громадян у Бершадській міській раді. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 03.11.2020 справу передано на розгляд за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи констатовано, що наведені позивачем обставини за своєю правовою природою не тягнуть будь-якого юридичного наслідку для позивача, що свідчить про відсутність порушення оскаржуваними діями законних прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких мало бути спрямоване судове рішення. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що реєстрація місця проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 з 06.05.2010 не відповідає часу прийняття рішення по перейменуванню вулиць та появи законодавства про декомунізацію. Вказане може викликати помилки у документообігу та унеможливлення з`ясування достовірних даних про період створення вулиці. Також в такому випадку можливі незаконні дії з об`єктами нерухомості та земельними ділянками. А тому відомості про реєстрацію місця проживання громадян потребують приведення до вимог законодавства. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 15.03.2021 апеляційну скаргу залишено без руху. 26.03.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою суду від 31.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою суду від 29.04.2021 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 09.06.2021. Згідно з п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , місце проживання ОСОБА_1 з 06.05.2010 зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 . Рішенням Бершадської міської ради "Про затвердження перейменування вулиць міста Бершадь" від 29.12.2015 вирішено перейменувати, зокрема, вул. 50 років Жовтня у вул. Покровська. Згідно п. 5 цього Рішення, рішення набирає чинності через 1 місяць після його прийняття. На виконання рішення Бершадської міської ради від 29.12.2015, відповідачем в паспорті позивача анульовано попереднє місце його проживання та проставлено штам про реєстрацію місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , з 06.05.2010. Позивач вказує, що перейменування вулиці 50 років Жовтня в вулицю Покровська відбулось 29.01.2016, а тому внесення до його паспорта інформації про зареєстроване місце проживання з 06.05.2010 за адресою АДРЕСА_1 , на переконання позивача, неправомірно змінює відомості про реєстрацію місця його проживання з 06.05.2010 до 29.01.2016. Вищевикладені обставини зумовили позивача звернутись з цим позовом до суду. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV) вказано, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Статтею 3 Закону № 1382-IV визначено, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; зняття з реєстрації - внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" повноваження у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб віднесені до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо формування та ведення реєстру територіальної громади відповідно до закону. Органом реєстрації є виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Згідно ст. 6 Закону №1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. У разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, зміни в адміністративно-територіальному устрої на підставі відповідних актів вносяться зміни до реєстру територіальної громади, із збереженням попередніх даних, із подальшим внесенням цієї інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. У випадку, передбаченому частиною тринадцятою цієї статті, зазначені відомості за бажанням особи вносяться до документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування. Такі відомості вносяться безоплатно. Орган реєстрації у разі виявлення в реєстрі територіальних громад помилкових відомостей про особу повідомляє її про це у тридцятиденний строк з дня виявлення таких відомостей, а також звертається до особи з проханням надати достовірні відомості для внесення змін до відповідного реєстру та/або документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування. Орган реєстрації передає відповідну інформацію в установленому Кабінетом Міністрів України порядку для внесення змін до Єдиного державного демографічного реєстру. Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 затверджено Правила реєстрації місця проживання (далі - Правила №207). Згідно п.1 Правил №207, ці Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів. Пунктом 16 Правил №207 передбачено, що у разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, зміни в адміністративно-територіальному устрої на підставі відповідних актів вносяться зміни до реєстру територіальної громади із збереженням попередніх даних та із подальшим внесенням цієї інформації до Реєстру. За бажанням особи ці відомості безоплатно вносяться до документів, в яких зазначаються відомості про місце проживання/перебування. Відповідно до п. 10 Правил №207, у разі внесення під час реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування помилкових відомостей про особу орган реєстрації зобов`язаний на підставі поданих особою або її представником достовірних відомостей у день звернення внести необхідні зміни до документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування, реєстру відповідної територіальної громади та надіслати інформацію до Реєстру відповідно до Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру. Отже з наведеного слідує, що у разі прийняття рішення про перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо) зміни вносяться до реєстру територіальної громади із збереженням попередніх даних. У разі внесення до документів, в яких зазначаються відомості про місце проживання/перебування особи помилкових відомостей, орган реєстрації зобов`язаний на підставі поданих особою або її представником достовірних відомостей у день звернення внести необхідні зміни до документів, реєстру відповідної територіальної громади та надіслати інформацію до Єдиного державного демографічного реєстру. Згідно пункту 6 ст. 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" від 09.04.2015 № 317-VIII Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку, крім іншого, перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об`єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об`єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму. Рішенням Бершадської міської ради "Про затвердження перейменування вулиць міста Бершадь" від 29.12.2015 вирішено перейменувати, зокрема, вулицю "50 років Жовтня" у вулицю "Покровська". Згідно п. 5 цього Рішення, рішення набирає чинності через 1 місяць після його прийняття. Таким чином рішення Бершадської міської ради щодо перейменування вулиць набрало чинності 29.01.2016. Згідно копії паспорта позивача, реєстрація місця проживання за адресою АДРЕСА_2 вчинена 06.05.2010 анульована 01.06.2016. Натомість проставлено запис про реєстрацію 06.05.2010 місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 . Однак колегія суддів зауважує, що станом на 06.05.2010 позивач не міг бути зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , оскільки рішення щодо перейменування вулиць ще не було прийнято. У вказаному рішенні Бершадської міської ради чітко визначено дату з якої воно набирає чинності. При цьому застережень щодо застосування цього рішення за минулий період не міститься. Відтак відповідач не вправі застосовувати рішення Бершадської міської ради від 29.12.2015 на минулий період, до дати набрання ним чинності. Крім того вказана відповідачем реєстрація місця проживання позивача здійснена з порушенням Правил реєстрації місця проживання, оскільки зміни внесено без збереження попередніх даних. Стосовно тверджень суду першої інстанції про те, що місце проживання позивача фактично не змінилось, мало місце виключно перейменування вулиці на якій позивач проживає та зареєстрований, що за своєю правовою природою не тягне будь-якого юридичного наслідку для позивача колегія суддів зазначає, що зміна назви вулиці відбулася з січня 2016 року, а тому саме з цієї дати відповідач мав підстави вказувати назву вулиці "Покровська". Зазначення адреси реєстрації позивача за вказаною назвою з 06.05.2010 є недостовірною інформацією, яка не відображає реального місця проживання позивача за період з 2010 по 2016 роки. Вказана дія відповідача вливає на ідентифікацію даних про особу позивача. Колегія суддів зазначає, що невиконання відповідачем покладених на нього Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" обов`язків призводить до порушення прав позивача. Крім того з місцем проживання закон пов`язує виникнення та припинення багатьох юридичних фактів, сприяє належному захисту широкого кола прав, зокрема, цивільних, трудових, житлових, виборчих, податкових. Тому безпідставними є висновки суду першої інстанції про відсутність порушення оскаржуваними діями законних прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких мало бути спрямоване судове рішення. Отже, реєстрація місця проживання позивача з 06.05.2010 по АДРЕСА_1 здійснена безпідставно з порушенням чинного законодавства, а тому дії відповідача є протиправними. Обираючи спосіб захисту порушеного права, колегія суддів враховує положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява №38722/02). При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (22414/93) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Вирішуючи публічно-правовий спір у межах спірних правовідносин, адміністративний суд перевіряє оскаржуване рішення відповідача на предмет його відповідності вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а у разі встановлення протиправності такого рішення, з метою ефективного захисту прав або законних інтересів фізичних осіб, юридичних осіб зобов`язує відповідача вчинити дії, які випливають з імперативних правових норм, що регулюють спірні правовідносини. Відтак, з огляду на наведені обставини справи та з метою повного та належного захисту прав позивача, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про визнання протиправними дій Бершадської міської ради щодо реєстрації місця проживання позивача по АДРЕСА_1 з 06.05.2010 та відповідно зобов`язати відповідача привести реєстрацію місця проживання у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом реєстрації місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_2 з 06.05.2010 та реєстрації місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 з 29.01.2016. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною 6 ст. 139 КАС України вказано, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, понесені скаржником судові витрати за подання позовної заяви (квитанція №53232216 від 14.12.2020 в розмірі 840,80 грн) та апеляційної скарги (квитанція №54555438 від 01.03.2021 на суму 908 грн та квитанції №54981671 від 24.03.2021 на суму 353,20 грн) в загальній сумі 2102 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Бершадської міської ради. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року скасувати та прийняти нову постанову. Позов задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Бершадської міської ради Вінницької області щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з 06 травня 2010 року. Зобов`язати Бершадську міську раду Вінницької області привести реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом: реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 з 06 травня 2010 року; реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з 29 січня 2016 року. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Бершадської міської ради Вінницької області (код ЄДРПОУ 04051033, вул. Героїв України, 23 , м. Бершадь, Вінницька обл.) 2102 грн (дві тисячі сто дві гривні) судових витрат понесених на сплату судового збору. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.