Постанова 4856 № 240/1012/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/1012/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 09 червня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, В С Т А Н О В И В : в лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, в якому просив: - визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 по серпень 2018 року; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці апеляційного суду Житомирської області, виходячи з розміру прожиткового мінімуму 1762 грн з 01 січня 2018 року, що становить 34887,60 грн та виплатити недораховану суму - заборгованість по серпень 2018 року. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 позов задоволено. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ПФУ у Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. У відповідності до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як встановлено судом першої інстанції зі змісту довідки про суддівську винагороду від 26.07.2018 №3-362/03-23/177/2018 ОСОБА_1 станом на 01.01.2018 розраховано винагороду судді у відставці в розмірі 34887,60 грн з яких: оклад 19382,00 грн, надбавка за вислугу років 15505,60 (а.с.10). 17.12.2018 позивач звернувся до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 (а.с.7). Листом від 10.01.2019 №Т-650 Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивачу про проведення перерахунку пенсії з 01.08.2018 згідно довідки ТУ ДСА України в Житомирській області (а.с.8). Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762,00 гривні, а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є обставиною, що обумовлює необхідність у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Згідно зі ст. 142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних» від 15 травня 2018 року № 2415-VIII внесені зміни до абзацу 2 вказаної норми: слово та цифри « 1600 гривень» замінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року». Даний закон набрав чинності з 22 липня 2018 року, однак дію Закону № 2415-VIII поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме: починаючи з 01.01.2017. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 р. встановлено у розмірі 1600 гривень. При цьому, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 встановлено у розмірі 1762 гривні. Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, з 01.01.2018 р. посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762,00 грн., а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддям у відставці. Посилання апелянта на те, що оскільки Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 № 2415-VIII, набрав чинності лише 22.07.2018, тому перерахунок щомісячного грошового утримання було проведено позивачу з 01.08.2018, колегія суддів не приймає до уваги, так як дата, з якої у відповідача виник обов`язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, в даному випадку, не є тотожнім поняттям з датою, з якої позивач набув право на такий перерахунок. При цьому, вказаний перерахунок обумовлено підвищенням суддівської винагороди через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік», а дію вказаного закону поширено на весь 2018 рік, в тому числі і на січень 2018 року, що вказує на виникнення права на перерахунок довічного грошового утримання позивачу саме з 01.01.2018, а не з місяця, наступного за місяцем, у якому відбуваються зміни. З листа № Т-650 від 10.01.2019 встановлено, що відповідачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці лише з 01.08.2018. Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що відповідачем неправомірно проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 762,00 грн, саме з 01.08.2018, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання починаючи з 01.01.2018 по 31.07.2018. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.