Постанова 4855 № 760/4590/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 760/4590/20 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ганечко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката - Зудінова О.О. про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про порушення митних правил, - В С Т А Н О В И В: До Солом`янського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просив суд: - скасувати постанову Київської митниці ДФС від 31 жовтня 2019 року в справі про порушення митних правил № 0676/10000/19 і справу про порушення митних правил закрити. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено. До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача адвоката - Зудінова О.О. про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат. Відповідачем подано заперечення на вказану заяву, в якому зазначено, що представником позивача не дотримані вимоги статті 134 КАС України, оскільки подані документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу містять розбіжності та не можуть бути взяті до уваги. За наведених обставин, відповідач просить суд відмовити у задоволенні клопотання адвоката Зудінова О.О. про стягнення з Київської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі № 760/4590/20 у загальному розмірі 16886,91 грн. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для розподілу судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. З матеріалів справи вбачається, що 28 січня 2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Зудінова О.О. про розподіл судових витрат у справі відповідно до змісту якого останній просить суд, стягнути з Київської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 16886,91 грн., з яких позивачем понесені витрати: - на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 9250,00 грн., - по сплаті судового збору у суді апеляційної інстанції у розмірі 636,91 грн., - на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 7000,00 грн. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Разом з цим, колегією суддів встановлено, що суд апеляційної інстанції задовольняючи апеляційну скаргу позивача та вимоги його позову, не вирішив питання щодо розподілу судових витрат у даній справі. Отже, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, колегія суддів виходить з наступного. Статтею 132 КАС України регламентовано, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. За приписами ч. 3 вказаної норми до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Положеннями ст. 134 КАС України регламентовано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Разом з цим, колегія суддів враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру. Колегією суддів встановлено, що на підтвердження факту реального понесення витрат на правову допомогу з розгляду даної справи у суді першої та апеляційної інстанцій позивачем надано: - договір про надання професійної правової допомоги від 08.01.2020 № 01/20 НОА укладений між АБ «Олег Зудінов та партнери» та ОСОБА_1 (а.с. 92). Пунктом 1.1. сторони узгодили, що бюро зобов`язується надавати Клієнту професійну правничу допомогу, а саме: складання процесуальних документів та представництво інтересів Клієнта в органах державної виконавчої та судової влад у зв`язку з притягненням його до адміністративної відповідальності у справі про порушення митних правил № 0676/10000/19. Згідно з п. 3.1 вартість допомоги, вказаної у п. 1.1. цього договору складає 1000, 00 грн. за одну годину роботи Бюро; - рахунок від 22.03.2020 № 22-03 на суму 6750,00 грн. (а.с. 95); - рахунок від 22.04.2020 № 22-04 на суму 2500,00 грн. (а.с. 96); - квитанція до прибуткового касового ордеру від 22.04.2020 №06/20 (а.с. 98); - рахунок № 27-01 від 27.01.2021 на суму 2500,00 грн. (а.с. 137). Колегією суддів встановлено, що обсяг наданих позивачу та зазначених у рахунках послуг правової допомоги (на підставі договору про надання професійної правової допомоги від 08.01.2020 № 01/20 НОА) є підтвердженим матеріалами справи, а розмір понесених витрат є співмірним із об`ємом наданих позивачу послуг. Щодо зауважень відповідача в частині відсутності платіжних документів на підтвердження факту реального понесення витрат на правову допомогу з розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відтак, відмова у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню колегією суддів. Що стосується акту виконаних робіт, то його складення не передбачено умовами договору про надання правової допомоги від 08.01.2020 № 01/20 НОА. Крім іншого, пунктом 3.2. вказаного договору передбачено, що детальний опис наданої бюро допомоги та здійснених ним витрат, необхідних для надання такої допомоги наводиться у відповідному рахунку, який бюро надає клієнту для оплати, а в п. 3.3. договору вказано, що акти передачі-прийняття наданої допомоги сторонами не складаються. Відповідно до ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Оскільки, від відповідача по справі клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а також доказів на спростування позиції заявника не надано, колегія суддів вважає, що встановлений судом розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі 16250,00 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби. Згідно ч 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Колегією суддів встановлено, що під час прийняття рішення у даній справі за результатом розгляду апеляційної скарги позивача, Шостим апеляційним адміністративним судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме - стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою у розмірі 630,60 грн., що сплачені За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача (апелянта) про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби. Керуючись ст.ст. 139, 143, 243, 252, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т АН О В И В: Заяву представника позивача - адвоката Зудінова О.О. про ухвалення додаткового рішення у справі № 760/4590/20 - задовольнити. Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат. Стягнути з Київської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43337359, бульвар Вацлава Гавела, 8-а, м. Київ, 0124)за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16250 (шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. Стягнути з Київської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43337359, бульвар Вацлава Гавела, 8-а, м. Київ, 0124) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 630,00 грн. (шістсот тридцять) грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов О.М. Ганечко