Постанова 4855 № 760/34840/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий суддя у першій інстанції: Букіна О.М. суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 листопада 2020 року Справа № 760/34840/19 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г., за участю секретаря Лісник Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови та закриття провадження у справі, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил № 0609/10000/19 від 12.12.2019 та закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року позов задоволено повністю. Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 19 760,00 грн. 05.06.2020 за результатами розгляду цієї заяви позивача Солом`янським районним судом м. Києва ухвалено додаткове рішення в цій справі, яким заяву позивача задоволено частково та стягнуто на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доказами, наданими позивачем, підтверджуються понесені ним документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. і саме в цій частині (сумі) заявлені позивачем витрати є співмірними зі складністю справи, обсягом послуг, наданих адвокатом, та витраченим ним часом. Не погоджуючись з таким судовим рішенням в частині відмови у стягненні всієї заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його змінити та ухвалити постанову, якою його заяву задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь 19760,00 грн., а не 6000,00 грн. При цьому, апелянт зазначає, що в договорі про надання правничої допомоги між ним та його адвокатом було погоджено фіксований розмір, що ним було надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом і що заявлені ним витрати саме в сумі 19760,00 грн. документально підтверджені та відповідають законодавчим вимогам щодо їх співмірності. З цих та інших підстав апелянт вважає, що судом першої інстанції при ухваленні додаткового судового рішення в цій справі порушено норми процесуального права. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.12.2019 між адвокатом Яла К.А. та ОСОБА_1 укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надати замовнику консультативні та інші юридичні послуги щодо подання позовної заяви до Київської міської митниці про скасування постанови про порушення митних правил від 12.12.2019 по справі №0609/10000/19 та подальшого представництва у суді інтересів замовника в порядку, визначеному цим договором, а замовник зобов`язується оплатити зазначені послуги. У вказаному договорі сторонами погоджено, що за послуги адвоката замовник сплачує винагороду у наступному розмірі, зокрема, за збір та вивчення документів та судової практики, необхідних для складання позовної заяви - 2 000,00 грн.; за складання позовної заяви 3 000,00 грн. 23.12.2019 сторонами укладено угоду про припинення дії вказаного договору про надання юридичних послуг. Згідно з актом приймання-передачі юридичних послуг від 23.12.2019 адвокат Яла К.А. надав послуги, а саме: збір та вивчення документів та судової практики, необхідних для складання позовної заяви на суму 2 000,00 грн., складання позовної заяви на суму 3 000,00 грн., сплата яких позивачем в сумі 5 000,00 грн. підтверджується квитанцією від 18.05.2020 №

5. Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зокрема, із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, що ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, позивачем не надано. 07.02.2020 між позивачем та адвокатом Франчуком А.В. укладено договір № 00214 про надання правової допомоги. Згідно наявного в матеріалах справи ордеру серії КС № 537926, адвокатом позивача, який надає послуги у відповідності до умов Договору від 07 лютого 2020 року, є Франчук А.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2997/10). Відповідно до додатку № 1 до договору з адвокатом № 00214 про надання правової допомоги від 07.02.2020 сторони домовились, що адвокат надає професійну правничу допомогу з таким розрахунком гонорару: за послуги адвоката замовник сплачує винагороду у розмірі, який визначається з розрахунку 1 000,00 грн. за одну годину роботи та 1 000,00 грн. за одне судове засідання. Також сторони погодили, що в разі прийняття судом першої інстанції рішення на користь Клієнта (досягнення позивного рішення у справі) Клієнт сплачує на користь адвоката додаткову винагороду у розмірі 2 (двох) % від суми адміністративного штрафу, який є предметом оскарження. Після набрання таким рішенням суду законної сили. Замовник сплачує адвокату додатково 2 (два) % від суми адміністративного штрафу, який є предметом оскарження. Згідно з актом № 1 приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2019 позивачу ОСОБА_1 надані наступні послуги: опрацювання та надання правого аналізу відзиву Київської митниці Держмитслужби та у справі №760/34840/19 - 0,5 години; складання та направлення до Солом`янського районного суду м. Києва відповіді на відзив Київської митниці Держмитслужби у справі №760/34840/19 - 2,0 години; складання та подання до Солом`янського районного суду м. Києва клопотання про долучення доказів у справі №760/34840/19 - 1,0 година; складання та подання до Солом`янського районного суду м. Києва клопотання про направлення копії ухвали про відкриття провадження засобами електронного зв`язку у справі № 760/34840/19 - 0,5 години, загалом 4 години. Також в акті вказано, що у зв`язку із прийняттям Солом`янським районним судом м. Києва у справі № 760/34840/19, провадження № 2-а/760/481/20 на користь Клієнта рішення про задоволення позову у повному обсязі, клієнт у відповідності до п. 1.3. Додатку № 1 від 07.02.2020 до договору з адвокатом № 00214 про надання правової допомоги від 07.02.2020, сплачує на користь адвоката додаткову винагороду у розмірі 10760,00 грн., що становить 2 (два)% від суми адміністративного штрафу (538 049,01 грн.), накладеного Київською митницею Держмитслужби на підставі постанови у справі про порушення митних правил № 0609/10000/19 від 12.12.2019. Загальна вартість наданих послуг становить 14 760,00 грн. Відповідно до квитанції № 7 від 18.05.2020 позивачем сплачено адвокату 14 760,00 грн. за надані послуги. Нормативно-правове обґрунтування. Так, відповідно до частин першої, другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п`ятою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Згідно з частин третьої та п`ятої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу. При цьому, законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу шляхом ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення в частині розподілу судових витрат. Водночас, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що предмет спору в цій справі не є значно складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, і з питання щодо класифікації імпортованого товару, з приводу визначення УКТ ЗЕД якого виниклі спірні правовідносини, існує певна судова практика. Разом з тим, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в цій справі складаються з витрат на оплату послуг адвоката Яли К.А. (5000,00 грн.) та адвоката Франчука А.В. (14760,00 грн.) і не відповідають вимогам щодо співмірності, визначеним КАС України. Крім того, як було правильно встановлено судом першої інстанції, щодо витрат, заявлених позивачем як таких, що понесені на оплату послуг адвоката Яли К.А., не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зокрема, із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт. Доводи апелянта про те, що ним було надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом, спростовуються матеріалами цієї справи /т.1 а.с.85-86/, з огляду на викладене. Також колегія суддів приймає до уваги, що складовими заявлених позивачем витрат як таких, що понесені на оплату послуг адвоката Франчука А.В., зокрема, є складання та направлення до суду відповіді на відзив і складання та подання до суду клопотання про направлення копії ухвали про відкриття провадження, але, як вбачається з матеріалів справи, така відповідь на відзив підписана особисто позивачем і доказів її складання його адвокатом у справі не міститься, а вказане клопотання взагалі не подавалося. Послуги щодо направлення до Солом`янського районного суду м. Києва відзиву та клопотання про долучення доказів не можуть бути віднесені до жодних з видів правничої допомоги, які передбачені ст.ст. 1, 9 Закону України «Про адвокатуру», а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу. Аналізуючи всі складові заявлених позивачем витрат на професійну допомогу, колегія суддів також звертає увагу на те, що однією з їх складових є стягнення з відповідача на користь позивача додаткової винагороди у розмірі 10 760,00 грн., що становить 2 (два)% від суми адміністративного штрафу, який є предметом оскарження, у зв`язку із прийняттям Солом`янським районним судом м. Києва у справі №760/34840/19, провадження №2-а/760/481/20 на користь клієнта рішення про задоволення позову у повному обсязі. Однак, можливість застосування такої умови як отримання результату роботи адвоката позивача до рішення суду, яке буде прийнято на користь клієнта, не передбачено жодною нормою чинного законодавства та виходить за межі предмета договору укладеного між адвокатом та позивачем. При цьому, як було правильно зазначено судом першої інстанції, рішення суду є актом органу судової влади, що приймається, складається і підписується виключно суддями відповідно до чітко визначених процедур судочинства іменем України на засадах верховенства права. Тому, виключається можливість належності діяльності органів судової влади до сфери приватноправового регулювання, а відтак - і до предмета цивільно-правових договорів. Тобто, судове рішення не належить до об`єктів цивільних прав, а його ухвалення у конкретній справі не є результатом наданих адвокатам позивача послуг, а тому не може бути предметом договору. Тож, доводи апелянта про те, що в договорі про надання правничої допомоги між ним та його адвокатом було погоджено фіксований розмір гонорара, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо заявлені позивачем витрати на правничу допомогу в цій справі є обґрунтованими та пропорційними до предмета спору в розмірі 4000,00 грн. за надання послуг адвокатом Яли К.А. та 2000,00 грн. за надання послуг адвокатом Франчуком А.В. Доводи апелянта про те, що заявлені ним витрати саме в сумі 19760,00 грн. документально підтверджені та відповідають законодавчим вимогам щодо їх співмірності, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на вищевикладене. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року - без змін. Розподіл судових витрат. З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 13 листопада 2020 року. Головуючий суддя Судді: