Постанова 4855 № 640/21458/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21458/19 Головуючий у І інстанції - Літвінова А.В. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу особи, що не брала участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Родовід Банк" до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: Приватного акціонерного товариства "Родовід Банк" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України в якому просило: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.06.2019 № 2127/7 «Про відмову у задоволенні скарги Парубця Є.О. в інтересах публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» від 16.04.2019 № 18-11-6.6/2414». зобов`язавши Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу Парубця Є.О. в інтересах публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» від 16.04.2019 № 18-11- 6.6/2414, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.04.2019 за № 13910-33-19 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.06.2019 № 2128/7 «Про відмову у задоволенні скарги Парубця Є.О. в інтересах публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» від 16.04.2019 № 18-11-6.6/2413» зобов`язавши Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу Парубця Є.О. в інтересах публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» від 16.04.2019 № 18-11- 6.6/2413, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.04.2019 за № 13909-33-19; - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.06.2019 № 2129/7 «Про відмову у задоволенні скарги Парубця Є.О. в інтересах публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» від 16.04.2019 № 18-11-6.6/2415», зобов`язавши Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу Парубця Є.О. в інтересах публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» від 16.04.2019 № 18-11- 6.6/2415, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.04.2019 за № 13906-33-19. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2021 року закрито провадження у даній адміністративній справі. Не погоджуючись зі вказаною ухвалою особа, що не брала участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2021 та направити справу на розгляд до суду першої інстанції. Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс" вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс" вказує, що ним до суду першої інстанції було подано клопотання про заміну сторони у справі правонаступником, проте дану заяву не було розглянуто, у зв`язку з чим його було позбавлено можливості брати участь у справі надавати відповідні докази та подавати пояснення. Міністерство юстиції України подало відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс", а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 15.3/ІЖ-096.07.1 від 22.03.2007 відповідно до якого банком надано останньому кредит на купівлю квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 240 000,00 доларів США. В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 15.ЗЛЖ-096.07.1 від 22.03.2007 року, між ОСОБА_1 та Позивачем укладено договір іпотеки № 251519 від 22.03.2007 року, відповідно до умов якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лакустою С.І. та зареєстрованого за реєстровим №

363. В подальшому, здійснюючи заходи, спрямовані на стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором, Банком отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у формі інформаційної довідки № 158606698 від 06.03.2019. На думку Позивача, Державними реєстраторами Суворівського районного управління юстиції у м. Херсоні Скакуном С.О., Вітцівською М.С. , Шейхудіновим Ю.М. прийняті відповідні рішення № 17843225 від 09.12.2014, № 17849178 від 09.12.2014, № 18323783 від 25.12.2014 про припинення іпотеки предмета іпотеки на підставі рішення суду, яке жодним чином не стосується ані іпотекодателя, ані іпотекодержателя, ані предмета іпотеки за вищевказаним договором іпотеки. Таке рішення державного реєстратора порушує інтереси Позивача, позбавляючи його можливості звернути стягнення на предмет іпотеки, задовольнивши свої вимоги за кредитним договором № 15.3/ІЖ-096.07.1 від 22.03.2007. Після отримання Позивачем відомостей про порушення його прав вищевказаними державними реєстраторами Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» подано скарги до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію прав: - № 18-11-6.6/2413 від 16.04.2019, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.04.2019 за № 13909-33-19; - № 18-11-6.6/2414 від 16.04.2019, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.04.2019 за № 13910-33-19; - № 18-11-6.6/2415 від 16.04.2019, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.04.2019 за № 13906-33-19. В вказаних скаргах Позивач просив перевірити правомірність вищезазначених рішень про припинення іпотеки, скасувати їх, скасувати акредитацію суб`єкта державної реєстрації та притягнути до дисциплінарної відповідальності державних реєстраторів. За результатами розгляду скарг на адресу Позивача надійшли накази № 2127/7 від 03.06.2019 (щодо скарги № 18-11-6.6/2414 відносно державного реєстратора Скакуна С.С. ), № 2129/7 від 03.06.2019 (щодо скарги № 18-11-6.6/2415 відносно державного реєстратора Шейхутдінова Ю.М. ), № 2128/7 від 03.06.2019 (щодо скарги № 18-11-6.6/2413 відносно державного реєстратора Вітцівської М.С. ). Відповідно до вказаних наказів Банку відмовлено у задоволенні скарг у зв`язку з тим, що у них відсутні обставини, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги. Підставою відмови зазначено відповідні висновки Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Згідно з висновками Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації з результатами розгляду вищевказаних скарг, скарги, на думку Комісії, не містять обставин якими Скаржник обґрунтовує свої вимоги, всупереч вимогам частини п`ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Вважаючи накази Відповідача протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Розглядаючи такий спір та закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підсудний загальному суду, з чим погоджується колегія суддів в повній мірі, з огляду на наступне. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. За приписами ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу. Згідно ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду. При цьому, за приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Наведене узгоджується і з положеннями ст.ст. 2, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів. Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що Відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом розгляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем в позовній заяві заявлено вимоги про скасування наказу Міністерства юстиції України від 03.06.2019 № 2127/7 «Про відмову у задоволенні скарги Парубця Є.О. в інтересах публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» від 16.04.2019 № 18-11-6.6/2414 на рішення про державну реєстрацію припинення обтяження від 09.12.2014 № 17843225, прийняте державним реєстратором Суворівського районного управління юстиції у м. Херсоні Скакуном Сергієм Олександровичем; скасування наказу Міністерства юстиції України від 03.06.2019 від 03.06.2019 № 2128/7 «Про відмову у задоволенні скарги Парубця Є.О. в інтересах публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» від 16.04.2019 № 18-11-6.6/2413 на рішення про державну реєстрацію припинення обтяження від 09.12.2014 № 17849178, прийняте державним реєстратором Суворівського районного управління юстиції у м. Херсоні Вітцівською Марією Сергіївною; скасування наказу Міністерства юстиції України від 03.06.2019 № 2129/7 «Про відмову у задоволенні скарги Парубця Є.О. в інтересах публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» від 16.04.2019 № 18-11-6.6/2415 на рішення про державну реєстрацію припинення іпотеки від 25.12.2014 № 18323783, прийняте державним реєстратором Суворівського районного управління юстиції у м. Херсоні Шейхудіновим Юрієм Миколайовичем. Тобто предметом спору у цій справі є визнання права іпотекодержателя на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право вимоги на це нерухоме майно. Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Формально предметом спору є скасування спірних наказів, проте фактично позов заявлено з метою захисту цивільного права, що свідчить про приватноправовий характер спору та його непідсудність адміністративному суду. Тобто позовні вимоги у даній справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права Позивача. Здійснення такого захисту судом напряму залежить від вирішення питання, кому саме належить право власності на спірне нерухоме майно, і відповідно правомірності набуття такого права. Таким чином, усунення перешкод у реалізації права власності на спірне майно залежить від вирішення судом питання про правомірність такого права відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, а оскаржувана дія реєстратора є лише наслідком реалізації сторонами у справі прав на спірне нерухоме майно, тобто є похідними вимогами, у зв`язку з чим, ураховуючи суб`єктний склад спірних правовідносин, така справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що спір у цій справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини стосуються права учасників справи на об`єкт нерухомого майна, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права. Аналогічна правова позиція висловлена в Постановах Верховного суду від 20.02.2020 у справі № 826/6372/18, від 04.08.2020 у справі № 826/13706/17. Отже, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Звернення до суду має на меті захист прав особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Звернення до суду не може використовуватися як засіб позбавити іншу особу належних їй прав, навіть не безспірних, без пред`явлення позову саме до такої особи. Судовий захист прав одних осіб не може призводити до порушення прав інших. Даний спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваних рішень, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорювані рішення. Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали вірно використав приписи постанов Верховного суду у відповідних справах. Щодо твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс" про те, що ним до суду першої інстанції було подано клопотання про заміну сторони у справі правонаступником, проте дану заяву не було розглянуто, у зв`язку з чим його було позбавлено можливості брати участь у справі надавати відповідні докази та подавати пояснення, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції ухвалою від 03 лютого 2021 року зобов`язано Позивача надати інформацію, в якому стані він перебуває. Позивачем на виконання вимог вказаної ухвали було подано заяву, в якій зазначено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.02.2021 року Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» перебуває у стані припинення (не припинено). Крім того, колегія суддів звертає увагу, що особа, що не брала участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс" є правонаступником по конкретному кредитному договору і не є правонаступником в розумінні ст. 52 КАС України всіх прав і обов`язків Позивача в цій справі. У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс" про порушення судом першої інстанції процесуальних та матеріальних норм права необґрунтованими. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи особи, що не брала участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс", викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу особи, що не брала участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Капітал Плюс" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко Повний текст складено 10.06.2021 року.