Постанова 4873 № 910/18864/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" березня 2020 р. Справа№ 910/18864/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Демидової А.М. суддів: Ходаківської І.П. Попікової О.В. за участю секретаря судового засідання Брунько А.І. за участю представників сторін: від позивача: не з`явився від відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Холдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 (суддя Плотницька Н.Б.) у справі № 910/18864/19 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Холдинг" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Холдинг" (далі - ТОВ "Ренесанс Холдинг", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу № 1226/5 від 16.04.2019 Міністерства юстиції України "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень". Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Ренесанс Холдинг" послалося на те, що при прийнятті відповідачем спірного наказу було протиправно позбавлено позивача права на участь у розгляді скарги ОСОБА_1 від 10.04.2019 на засіданні Комісії з питань розгляду скарг у сфері Державної реєстрації при Міністерстві юстиції України. Разом з тим, позивач є зацікавленою особою при визначенні правової долі нерухомого майна, яке було предметом зазначеної скарги (у тому числі через наявність ухвал про арешт майна в цивільних справах, де позивачем є ТОВ "Ренесанс Холдинг"), у зв`язку чим мав право брати участь при розгляді скарги, надавати відповідні пояснення та документи. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/18864/19 (суддя Плотницька Н.Б.) відмовлено у прийнятті позовної заяви ТОВ "Ренесанс Холдинг" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу № 1226/5 від 16.04.2019 Міністерства юстиції України "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). При винесенні вказаної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ТОВ "Ренесанс Холдинг" фактично зводяться до захисту переданого позивачу Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" (далі - ПАТ "Платинум Банк") права на звернення до стягнення об`єктів нерухомого майна за іпотечними договорами, яке, на думку позивача, порушено внаслідок зняття зі спірного майна обтяження та перереєстрації права власності на це майно за новими власниками, які є фізичними особами. У зв`язку з цим, за висновком місцевого господарського суду, спір у даній справі є приватноправовим і за суб`єктним складом підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки цих фізичних осіб. При цьому, суд першої інстанції вказав, що сама лише обставина, що власники спірного об`єкта нерухомого майна та земельної ділянки (фізичні особи) не були зазначені позивачем під час подання позову як відповідачі, не може бути підставою для розгляду спору господарським судом, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків таких осіб. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/18864/19, ТОВ "Ренесанс Холдинг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є помилковою через порушення норм процесуального права, оскільки висновки суду, викладені у ній, не відповідають обставинам справи. При цьому, скаржник зазначає, що з огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у даній справі, спір між власниками майна відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії відповідача. У зв`язку з цим, на думку скаржника, з огляду на суб`єктний склад сторін, цей спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2020 справу № 910/18864/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) задоволено клопотання ТОВ "Ренесанс Холдинг" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/18864/19 та поновлено ТОВ "Ренесанс Холдинг" зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ренесанс Холдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/18864/19; розгляд апеляційної скарги призначено на 05.03.2020 о 10 год. 30 хв.; зупинено дію ухвали Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/18864/19 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 28.02.2020. У зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. на лікарняному, за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/18864/19. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020 справу № 910/18864/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Попікова О.В. Ухвалою від 03.03.2020 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Попікової О.В. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Ренесанс Холдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/18864/19. Явка представників сторін. У судове засідання 05.03.2020 представники сторін не з`явились. Враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи про день, час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів оскарження, в обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що 19.01.2018 між ТОВ "Ренесанс Холдинг" та ПАТ "Платинум Банк" укладено договори про відступлення прав вимоги № 28К та № 28і, за умовами яких Банк відступає шляхом продажу ТОВ "Ренесанс Холдинг" належні Банку права вимоги: 1) за кредитним договором № 55/11/13-К від 28.11.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ФІНБАНК" та Фізичною особою-підприємцем Толордавою Малхазом Григоровичем, права за яким були відступлені ПАТ "Платинум Банк" згідно з договором № 20141225-Г (дол.) від 25.12.2014; 2) права вимоги за іпотечними договорами, предметом іпотеки за якими є наступне майно: дві земельні ділянки площею 0,0675 га та 0,0738 га та два садові будинки загальною площею 1 834,2 кв.м та 1 173,1 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Позивачу стало відомо, що Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України було розглянуто по суті скаргу ОСОБА_1 від 10.04.2019 і наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2019 № 1226/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" зазначену скаргу задоволено повністю. Як наслідок, після розгляду цієї скарги в Державному реєстрі речових прав на майно за період з 12 по 19 квітня було повністю скасовано усі реєстраційні дії та записи за об`єктами нерухомого майна у АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (земельні ділянки та садові будинки), і власниками вказаного майна є громадянка ОСОБА_2 та ТОВ "Лемано". Позивач, вважаючи, що спірний наказ порушує його права особи, зацікавленої у визначенні правової долі нерухомого майна, яке було предметом скарги, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом у даній справі про визнання протиправним та скасування зазначеного наказу. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції. Вирішуючи питання обґрунтованості постановлення судом першої інстанції судового рішення (ухвали) від 08.01.2020, Північний апеляційний господарський суд виходить з такого. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець; 17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17. Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового, приватного права чи інтересу. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 340/1471/19 за позовом ТОВ "Ренесанс Холдинг" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 1226/5 від 16.04.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" провадження у справі закрито. Закриваючи провадження в адміністративній справі, Третій апеляційний адміністративний суду виходив з того, що відповідно до ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17 (провадження № 11-318апп19)). Разом з тим, за висновком Третього апеляційного адміністративного суду, зробленим в адміністративній справі за № 340/1471/19, позовні вимоги ТОВ "Ренесанс Холдинг" фактично зводяться до захисту переданого йому ПАТ "Платинум Банк" права на звернення до стягнення об`єктів нерухомого майна за іпотечними договорами, яке, на його думку, порушено внаслідок зняття зі спірного майна обтяження та перереєстрації права власності на це майно за новими власниками, тобто фактично мають майновий характер, вимога ж відносно скасування наказу Міністерства юстиції України № 1226/5 від 16.04.2019 в даному випадку є похідною. Як встановлено господарським судом першої інстанції у справі № 910/18864/19 та вбачається з позовної заяви, при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовом у даній справі позивач просив суд залучити до участі у справі фізичних осіб, право власності яких було змінено внаслідок відновлення реєстраційних дій. При цьому, місцевий господарський суд встановив, що позовні вимоги ТОВ "Ренесанс Холдинг" у даній господарській справі фактично зводяться до захисту переданого йому ПАТ "Платинум Банк" права на звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна за іпотечними договорами, яке, як вважає позивач, порушено внаслідок зняття зі спірного майна обтяження та перереєстрації права власності на це майно за новими власниками, тобто фактично мають майновий характер, а отже, вимога про скасування наказу Міністерства юстиції України № 1226/5 від 16.04.2019 у даному випадку є похідною. Крім того, як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 2015 року в провадженні Подільського районного суду міста Києва перебувають цивільні справи № 758/14362/15-ц та №758/14602/15-ц за позовом ПАТ "Платинум Банк" (у справі № 758/14602/15-ц ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 08.07.2019 замінено позивача - ПАТ "Платинум Банк" його правонаступником - ТОВ "Ренесанс Холдинг") про встановлення факту нікчемності правочинів щодо розпорядження нерухомим майно, яке перебуває в іпотеці, рішення у яких по суті вимог на даний час ще не прийнято. Відтак позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" є захистом прав позивача на спірне майно від їх порушення іншою особою. Враховуючи викладене, спір у даній справі не є публічно-правовим, оскільки оскарження вищезазначеного наказу Міністерства юстиції України безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права на спірне майно. За таких обставин, встановивши, що вимоги позивача у даній справі фактично зводяться до захисту переданого позивачу ПАТ "Платинум Банк" права на звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна за іпотечними договорами, яке, на думку позивача, порушено внаслідок зняття зі спірного майна обтяження та перереєстрації права власності на це майно за новими власниками, які є фізичними особами, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що спір у даній справі є приватноправовим і за суб`єктним складом підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки цих фізичних осіб. При цьому суд першої інстанції вірно вказав, що сама лише обставина, що власники спірного майна - фізичні особи, не були зазначені позивачем під час подання позову як відповідачі, не може бути підставою для розгляду спору господарським судом, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків таких осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/13755/17, від 26.06.2018 у справі № 909/403/17 та від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16, де за аналогічної ситуації суд касаційної інстанції дійшов висновків про необхідність розгляду справ у порядку цивільного судочинства. З урахуванням викладеного, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Наведена норма підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18. За таких обставин, господарським судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали правомірно застосовано норму п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, оскільки даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів. Відхиляючи доводи скаржника про те, спір у даній справі підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, з огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у даній справі, які свідчать про відсутність спору між власниками майна, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у будь-якому випадку спірний наказ Міністерства юстиції України стосується скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірне майно, а отже безпосередньо впливає на права та інтереси зазначених вище фізичних осіб, оскільки внаслідок вчинення відповідних реєстраційних дій було змінено їхні права на спірне майно. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Ренесанс Холдинг" відсутні. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/18864/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається. Судові витрати. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Холдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/18864/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/18864/19 залишити без змін.

3. Поновити дію ухвали Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/18864/19.

4. Матеріали справи № 910/18864/19 повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено 10.03.2020. Головуючий суддя А.М. Демидова Судді І.П. Ходаківська О.В. Попікова