Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 712/10504/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 712/10504/20 Суддя (судді) першої інстанції: М.А. Білоноженко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі-відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради щодо відмови у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорту на забудову земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер: 7110136400:03:047:0096 в Садівничому товаристві «Хімік» об`єднання «Садівник»; - зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради розглянути питання щодо надання ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером: 7110136400:03:047:0096 у садівничому товаристві «Хімік» об`єднання «Садівник» для будівництва садового будинку з господарськими будівлями та надати відповідний будівельний паспорт на вищевказану земельну ділянку для будівництва садового будинку з господарськими будівлями на земельній ділянці №694 з кадастровим номером: 7110136400:03:047:0096 в Садівничому товаристві «Хімік» об`єднання «Садівник», що за адресою: м. Черкаси, вул. Чіковані; - встановити судовий контроль в порядку ст. 382 КАС України. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у задоволенні позову було відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що при прийнятті рішення про зонування не було враховано виду використання зазначеної земельної ділянки, який вказаний в державному акті про право власності позивача. Фактично відповідач в односторонньому порядку не врахував функціональне призначення належної позивачеві земельної ділянки та змінив вид її використання. При цьому, позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції про те, що земельна ділянка перебуває у приватній власності з 1997 року, а План зонування території міста Черкаси, був затверджений лише в 2014 році. Таким чином, затверджений план зонування території м. Черкаси в частині віднесення належної позивачеві на праві власності земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0554 га в Садівничому товаристві «Хімік» об`єднання «Садівник» до перспективної зони зелених насаджень в санітарно-захисних зонах, відповідач здійснив втручання у право власності позивача. Згідно п.3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.05.2019р., ОСОБА_1 придбав земельну ділянку площею 0,0554 га, кадастровий номер: 7110136400:03:047:0096, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва. 16.07.2020р. позивач звернувся до Виконавчого комітету Черкаської міської ради із заявою на видачу будівельного паспорту для забудови земельної ділянки прощею 0,5 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва садового будинку з господарськими спорудами. Листом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 22.07.2020 року за №01-22/37300, позивачу повідомлено, що відповідно до плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської Ради від 04.12.2014р. за №2-513, земельна ділянка № НОМЕР_1 у садівничому товаристві «Хімік» об`єднання «Садівник», потрапляє в межі зони С-6п - перспективна зона зелених насаджень в санітарно-захисних зонах та у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації, що передбачено п.2.4 Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05 липня 2011 року відмовлено у видачі будівельного паспорта. Не погоджуючись з відмовою у видачі будівельного паспорта, позивач звернувся до суду. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів враховує наступне. Приписами статей 316 - 319 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Нормами ст. 373 Цивільного кодексу України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Згідно ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. (далі - Закон №3038). Частиною 1 ст. 27 Закону №3038 визначено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Згідно частин 2, 3, 4 статті 27 Закону №3038 проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №902/19640, затверджений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. (далі - Порядок №103). Пунктом 1.2 Порядку №103 визначено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні (пункт 1.4 Порядку №103). Пунктом 2.1 Порядку №103 визначено, що до заяви замовником повинні додаватися: засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою; засвідчена в установленому порядку згода співвласника земельної ділянки (житлового будинку) на забудову зазначеної земельної ділянки; ескіз намірів забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади, максимальні відмітки висотності, відстані від сусідніх земельних ділянок); проект будівництва (за наявності). Відповідно до пункту 2.3 цього Порядку уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Пунктом 2.4 Порядку №103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику, зокрема, у зв`язку із невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Законом України від 16.11.1992 № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон №2780-ХІІ) визначені основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил. Згідно із частиною другою статті 5 Закону №3038 вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. Відповідно до частини першої статті 16 Закону №3038 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. План зонування території (зонінг) - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №3038). За змістом статті 17 Закону №3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що за наявності затвердженого плану зонування території, вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно здійснюватися із врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Як вірно встановлено судом першої інстанції рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011р. № 3-505 затверджено Генеральний план міста Черкаси. Рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014р. №2-513 затверджено план зонування території м. Черкаси. Відповідно до Плану зонування території м. Черкаси, земельна ділянка № НОМЕР_1 з кадастровим номером: 7110136400:03:047:0096 в Садівничому товаристві «Хімік» об`єднання «Садівник» відноситься до функціональної зони С-6п - перспективна зона зелених насаджень в санітарно-захисних зонах. Таким чином, цільове призначення забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:03:047:0096, а саме для індивідуального садівництва, не відповідає вимогам Плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради №2-513 від 04.12.2014. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що на час прийняття відповідачем спірного рішення, план зонування території (зонінг) міста Черкаси є діючим, а тому є обов`язковим для виконання як позивачем, так і відповідачем. Враховуючи що Планом зонування території міста Черкаси передбачено, що місцевість (де знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:03:047:0096, яка належить позивачу на праві приватної власності) віднесена до зони зелених насаджень в санітарно-захисних зонах, колегія суддів вважає, що відповідач, відмовляючи у наданні будівельного паспорта на підставі пункту 2.4 Порядку №103, діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №520/8970/18 та від 28.10.2019 у справі №820/4909/17, від 27.04.2020 у справі №820/4112/18. Посилання апелянта на те, що відповідач затвердивши План зонування території міста Черкаси здійснив втручання у право власності позивача, та порушив права позивача передбачені статтею 1 Першого протоколу Конвенції, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на те, що вказаний вище план зонування було затверджено 04.12.2014, в той час, коли позивач набув земельну ділянку у власність лише 17.05.2019, тобто, вже після затвердження такого плану. Крім того, колегія суддів зауважує, що рішення №2-513 від 04.12.2014, яким затверджено План зонування території міста Черкаси не є предметом розгляду даної справи. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя: Судді: