Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/2855/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2855/21 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2021 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Підприємства "БЛАГОДАР" Всеукраїнської організації Інвалідів "Союз Організацій Інвалідів України" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про стягнення коштів, за апеляційною скаргою Підприємства "БЛАГОДАР" Всеукраїнської організації Інвалідів "Союз Організацій Інвалідів України" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року, - В С Т А Н О В И Л А: Підприємство "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про стягнення заборгованості з бюджету у вигляді пені інфляційних втрат та боргових за користування та несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за період з 17.11.2014 року по 01.10.2020 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року позовну заяву повернуто Підприємству "БЛАГОДАР" Всеукраїнської організації Інвалідів "Союз Організацій Інвалідів України" Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що судом першої інстанції грубо порушено положення процесуального закону при поверненні позовної заяви у справі, порушивши права та законні інтереси апелянта, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду. Учасники процесу, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, та з огляду на заходи щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження. Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі, шляхом: - надання редакції позовної заяви з належним обґрунтуванням позовних вимог до відповідача. - надання належно засвідчених копій письмових доказів із зазначенням наявності у позивача чи іншої особи їх оригіналів; - подання пояснень та доказів щодо дотримання строку звернення до суду або обґрунтованої заяви про його поновлення; - надання власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та надання примірників позовної заяви приведеної у відповідність до вимог ст. 159-160 Кодексу адміністративного судочинства України; - надання доказів оплати судового збору в порядку і розмірі, визначених законодавством, - 22700,00 грн. 15 березня 2021 року року представником позивача було подано до суду заяву про виконання вимог ухвали суду від 16.02.2021 року, а саме: - надано редакцію позовної заяви з належним обґрунтуванням позовних вимог до відповідача; - надано належно засвідчені копії письмових доказів із зазначенням наявності у позивача чи іншої особи їх оригіналів; - подано пояснення та докази щодо дотримання строку звернення до суду або обґрунтованої заяви про його поновлення; - надано власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та надання примірників позовної заяви приведеної у відповідність до вимог ст. 159-160 Кодексу адміністративного судочинства України; - надано докази оплати судового збору. Таким чином апелянтом було частково виконано вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2021 року, проте не надано доказів оплати судового збору в порядку і розмірі, визначених законодавством. Так, представником позивача додано до заяви про усунення недоліків платіжне доручення № 154 від 24.11.2020 року про сплату судового збору у розмірі 15838, 15 грн., платіжне доручення № 158 від 22.02.2021 року про сплату судового збору у розмірі 600,00. Разом з тим, судом першої інстанції встановлено з КП "Діловодство спеціалізованого суду", що кошти згідно платіжного доручення № 154 від 24.11.2020 року було зараховано до бюджету за звернення позивача з іншим адміністративним позовом у справі №640/27268/20 (за позовом Підприємства "БЛАГОДАР" Всеукраїнської Організації Інвалідів "СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЙ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ" до Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про стягнення коштів). Так, у вказаній справі №640/27268/20, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2021 року позовну заяву повернуто позивачу. Відтак, суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що додане до позовної заяви у справі, яка розглядається, платіжне доручення № 154 від 24.11.2020 року не є належними доказом сплати судового збору, а отже станом на 19.04.2021 року всі недоліки позовної заяви у встановленому порядку не виправлено. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги Підприємства "БЛАГОДАР" Всеукраїнської організації Інвалідів "Союз Організацій Інвалідів України" звертає увагу на наступне. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч.2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Згідно ч.1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»). Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Peretyaka And. Ukraine» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, §33). Зважаючи на те, що апелянтом при зверненні з позовною заявою до суду не було належно сплачено судовий збір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви Підприємства "БЛАГОДАР" Всеукраїнської організації Інвалідів "Союз Організацій Інвалідів України". Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Підприємства "БЛАГОДАР" Всеукраїнської організації Інвалідів "Союз Організацій Інвалідів України" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 у справі за адміністративним позовом Підприємства "БЛАГОДАР" Всеукраїнської організації Інвалідів "Союз Організацій Інвалідів України" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про стягнення коштів - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко