Постанова 4855 № 580/510/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/510/21 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2021 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів: Василенка Я. М., Ганечко О. М., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду її заяви (клопотання) вх. від 29.12.2020 №873/02-20/020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва; - зобов`язати відповідача на найближчому засіданні розглянути вказану вище заяву позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва та ухвалити мотивоване рішення, а в разі відмови в задоволенні заяви ухвалити мотивоване рішення з належним обгрунтуванням причин такої відмови. - стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача у вказаній справі становить 10908,00 грн. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Червонослобідської сільської ради щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_1 (вх. від 29.12.2020 №873/02-20/020) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва. Зобов`язано Червонослобідську сільську раду у встановленому законом порядку повторно розглянути заяву (клопотання) (вх. від 29.12.2020 №873/02-20/020) ОСОБА_1 щодо надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва та з урахуванням висновків суду відповідно до вимог ст.118 ЗК України прийняти обґрунтоване рішення про його надання чи відмову. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням в частині розподілу витрат по сплаті судового збору, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, та прийняти нове рішення, стягнувши з відповідача судовий збір у повному обсязі у розмірі 908,00 грн. Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що судом першої інстанції було фактично повністю задоволено позовні вимоги, та який вказавши про часткове задоволення позову, враховував вимогу про відшкодування судових витрат, яка не є позовною вимогою. Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, та з огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження. Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки позивач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині судових витрат, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи вирішив визнати протиправною бездіяльність Червонослобідської сільської ради щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_1 (вх. від 29.12.2020 №873/02-20/020) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва, та зобов`язав Червонослобідську сільську раду у встановленому законом порядку повторно розглянути заяву (клопотання) (вх. від 29.12.2020 №873/02-20/020) ОСОБА_1 щодо надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва та з урахуванням висновків суду відповідно до вимог ст.118 ЗК України прийняти обґрунтоване рішення про його надання чи відмову. Колегія суддів співставляючи позовні вимоги та зміст резолютивної частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року зазначає, що судом першої інстанції було фактично повністю задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 03.02.2021 №ПН1894298 про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою на суму 908,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним вимогам - у розмірі половини вказаної суми. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з апелянтом з огляду на таке. Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені статтею 244 КАС України. Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Отже, питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом. Аналогічна правова позиція щодо процесуального статусу вимог про відшкодування судових витрат висловлено у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 520/928/19. Колегія суддів зазначає, що особа, яка оскаржує до суду неправомірні дії (бездіяльність) чи рішення суб`єкта владних повноважень, не лише зазнає шкоду від цих порушень, але і змушена нести додаткові витрати, пов`язані з судовим провадженням. Таким чином, якщо рішенням суду встановлено, що дії (бездіяльність) чи рішення суб`єкта владних повноважень були неправомірними, то необхідно не лише нівелювати пряму шкоду, нанесену особі внаслідок цих порушень, але й компенсувати всі витрати, які особа зазнала для захисту своїх прав під час судового оскарження таких дій, бездіяльності чи рішень. Враховуючи все вище викладене, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, задовольнивши такі у повному обсязі, та безпідставно стягнув лише половину сплаченого позивачем судового збору у розмірі 908,00 грн. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку за наслідками розгляду даної справи в частині розподілу судових витрат. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії -задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року - скасувати в частині розподілу витрат щодо сплати судового збору. Стягнути з Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області (19604, Черкаська обл., Черкаський р-н, село Червона Слобода, вулиця Соборна, будинок 2/1, код ЄДРПОУ 26323717) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) грн. В решті рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко