Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/6175/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/6175/20 Номер провадження 22-ц/814/1020/21Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Абрамов П.С., Бондаревська С.М., секретар Зеленська О.І., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 28 січня 2021 року, постановлене суддею Материнко М.О. (повний текст складено 08 лютого 2021 року), у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Решетилівська державна нотаріальна контора, Шилівська сільська рада, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в с т а н о в и в: 09.07.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним позовом, у якому просить визначити йому додатковий строк у два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 - тітка ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді двох земельних ділянок площами 0,45 га та 2,89 га, що розташовані на території Бірківської сільської ради. Відповідач ОСОБА_2 є її онуком, інші спадкоємці відсутні. Тоді як він, ОСОБА_1 , у 6-ти місячний строк з часу відкриття спадщини з поважних причин не зміг звернутися до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Поважність таких причин обґрунтовує тим, що 11.01.2020, під час відвідування виконавчого комітету Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області секретар виконкому Попова В.Г. запропонувала йому скласти та направити від його імені заяву до Решетилівської ДНК про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Він прийняв пропозицію, підписав заяву та сплатив мито за посвідчення підпису, залишивши заяву в службовому кабінеті сільської ради, будучи упевненим, що секретар сільської ради направить заяву до нотаріальної контори. При зверненні 12.06.2020 до Решетилівської державної нотаріальної контори з оформлення права на спадщину державний нотаріус Кириченко Т.М. повідомила про відсутність його заяви про прийняття спадщини та пропуск ним шестимісячного строку для її прийняття, про що винесено постанову, якою відмовлено у вчиненні нотаріальних дій. Із наведених підстав вважає, що строк на прийняття спадщини ним пропущений з поважних причин та просить захистити порушене право у судовому порядку. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 28.01.2021 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Решетилівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено. Рішення районного суду вмотивовано тим, що позов заявлено до неналежного відповідача, стосовно якого відсутні відомості про прийняття спадщини, заяви про його заміну належним відповідачем, у передбачений ч.2 ст.51 ЦПК України строк, від позивача не надходили. Тоді як наведені ним обставини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини не є поважними, а факт відмови у вчиненні нотаріальної дії не доведений, оскільки відповідна постанова державного нотаріуса позивачем не надана. Позивач не погодився із вказаним рішенням та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, вважає, що районний суд не сприяв повному та об`єктивному розгляду справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Із підстав, попередньо викладених у позовній заяві, доводить, що ОСОБА_2 є належним відповідачем у справі, оскільки інших спадкоємців, окрім нього, позивача, немає, а строк для подання ним заяви про прийняття спадщини пропущений з поважних причин. Зазначає, що право на отримання спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ним реалізовано 11.01.2020 в порядку ст.1269 ЦК України через уповноважену посадову особу органу місцевого самоврядування секретаря виконавчого комітету Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області Попову В.Г., яка взяла на себе зобов`язання надіслати його заяву про прийняття спадщини до Решетилівської ДНК. Вказівки та дії вказаної посадової особи органу місцевого самоврядування він не ставив під сумнів та сприймав як обов`язкові до виконання, а тому причини пропуску ним строку для прийняття спадщини вважає поважними для його поновлення. Заперечує посилання районного суду в оскаржуваному рішенні на відсутність у матеріалах справи постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, копія якої була додатком до позовної заяви за №6. Просить застосувати до спірних правовідносин позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17.10.2018 у справі №681/203/17-ц, згідно якої судам необхідно дотримуватися принципу пропорційності та звернути увагу на те, що пропущений спадкоємцем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним. 29.04.2021 до апеляційного суду надійшла заява завідуючої Решетилівської ДНК Кириченко Т.М. про розгляд справи без участі представника держнотконтори. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19.05.2021 залучено Шилівську сільську раду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору./а.с.101-103/ 07.06.2021 відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. У суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, наполягаючи на її задоволенні. На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 19.05.2021 в частині усунення розбіжностей для перевірки достовірності наявних у справі доказів, просить приєднати до справи постанову державного нотаріуса Кириченко Т.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії №02-31/308 від 12.06.2020, копія якої ним була надана як додаток до позовної заяви та фактично відсутня у матеріалах цивільної справи. Колегія суддів визнала необхідним залучити до матеріалів справи постанову державного нотаріуса Решетилівської ДНК від 12.06.2020, копія якої додавалася позивачем до позовної заяви, на що помилково не звернув увагу суд першої інстанції при розгляді справи. Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №9)./а.с.9/ ОСОБА_3 є тіткою позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача (серія НОМЕР_2 ), свідоцтвом про народження його батька - ОСОБА_4 (серії НОМЕР_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також свідоцтвом про народження спадкодавця ОСОБА_3 (серії НОМЕР_4 )./а.с. 8,16-18/ Відповідач ОСОБА_2 є сином позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , та, відповідно, внучастим племінником спадкодавця ОСОБА_3 /а.с.22/ Відповідно до довідки виконавчого комітету Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 06.12.2019 №02-44/792, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є спадкоємцем ОСОБА_3 , 1926 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала за адресою: с.Шилівка Решетилівського району Полтавської області. В цьому будинку була зареєстрована та проживала одна./а.с.15/ За життя спадкодавиці ОСОБА_3 на праві приватної власності належали земельна ділянка площею 0,45 га, розташована на території с.Вишняківка Бірківської сільської ради, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства (Державний акт серії ІІ-ПЛ №028355 від 02.04.1998); земельна ділянка площею 2,89 га, що розташована на території Бірківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт серії Р3 №641644 від 03.06.2002)./а.с.10-13/ 11.01.2020 ОСОБА_1 підписано заяву, адресовану Решетилівській державній нотаріальній конторі, про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 тітки ОСОБА_3 ; справжність підпису засвідчено секретарем виконкому Шилівської сільської ради Поповою В.Г./а.с.14/ Відмовляючи у задоволенні вимог позову, районний суд виходив із того, що за відсутності відомостей про прийняття спадщини ОСОБА_2 , останній не є належним відповідачем у заявленому спорі, а про його заміну на належного відповідача позивач не заявляв. Наведені позивачем обставини пропуску строку для подання ним заяви про прийняття спадщини не є поважними, а факт відмови у вчиненні нотаріальної дії не доведений, оскільки відповідна постанова державного нотаріуса позивачем не надана. Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому колегія суддів виходить з наступного. Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вказаний висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 2516/1356/12-ц, від 15.01.2020 у справі №200/9984/16-ц та від 25.03.2020 у справі №140/871/16-ц. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Учасники справи зобов`язані діяти в межах відповідних судових процедур. Зазначені процедури спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу. Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 при зверненні в суд із позовом вказав відповідачем у спірних правовідносинах свого сина та відповідно внучатого племінника спадкодавиці, як її єдиного, окрім нього, спадкоємця, пов`язуючи власне порушене право із відмовою державного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском строку прийняття спадщини (ст.1268 ЦК України). Копія постанови державного нотаріуса зазначена додатком №6 до позовної заяви./а.с.3/. Відповідно до ч.ч. 1,3, п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій. Встановивши, що у справі відсутні докази прийняття відповідачем спадщини, що сторонами не заперечувалося, районний суд, дотримуючись вимог ч.4 ст.12 ЦПК України, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, повинен був роз`яснити позивачу його право на заміну відповідача чи залучення до участі у справі іншого відповідача, а саме, територіальну громаду в особі Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. Крім того, відповідно до ч.3 ст.53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обв`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Районний суд не виконав викладені вимоги процесуального закону та не роз`яснив позивачу його права на заміну відповідача чи залучення іншого відповідача, не перевірив у державної нотаріальної контори наявності відкритої спадкової справи, кола спадкоємців ОСОБА_3 , дійшовши невмотивованого висновку, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у заявленому спорі. При цьому за відсутності клопотання про її залучення в якості відповідача безпідставно не залучив до участі у справі третьою особою Шилівську сільську раду. Апеляційним судом вказана сільська рада була залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка будь-яких заперечень щодо позовних вимог ОСОБА_1 не заявила. При цьому апеляційний суд враховує довідку Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 06.12.2019, якою вона підтвердила належність ОСОБА_1 , як спадкоємця померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Отже, враховуючи викладене, апеляційний суд, керуючись завданнями та основними засадами цивільного судочинства, для забезпечення розумного балансу між приватним і публічним інтересом, приходить до висновку, що заявлений позов може бути розглянутий за даного процесуального складу учасників справи. Висновки районного суду про недоведеність факту порушеного права позивача, а саме, відмови державного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, спростовується наданим позивачем апеляційному суду оригіналом такої постанови від 12.06.2020, копія якої була приєднана позивачем, як додаток до позовної заяви, однак не врахована судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення. Вирішуючи питання поважності причин пропуску визначеного статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч.3 ст.1272 ЦК України щодо можливості визначення спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини, додаткового строку, застосовуються, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Аналогічний правовий висновок, викладено Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 у справі №6-1320цс17, а також постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17.10.2019 у справі №766/14595/16, від 30.01.2020 у справі №487/2375/18, від 31.01.2020 у справі №450/1383/18. Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2020 №487/2375/18, від 17.02.2020 №357/732/19, від 27.02.2020 у справі №419/3788/17, від 21.05.2020 у справі №404/251/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Наведений перелік не є вичерпним та дозволяє застосування до спірних правовідносин аксіоми цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права». При цьому, апеляційний суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 у межах шестимісячного строку заявив про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 тітки ОСОБА_3 через уповноважену особу органу місцевого самоврядування (секретаря виконкому Шилівської сільської ради Попову В.Г.), яка 11.01.2020 р. посвідчила його підпис на відповідній заяві, не направивши до нотаріальної контори, а звернення позивача до останньої за оформленням прав на спадщину відбулося 12 червня 2020 року, тобто на дев`ятий день після спливу шести місяців із дня відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). З урахуванням викладеного колегія суддів визнає зазначені обставини пропуску строку поважними, а вимоги позову такими, що підлягають задоволенню. З огляду на викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 28 січня 2021 року - скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, 381-384, 389-391 ЦПК України,апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 28 січня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Визначити ОСОБА_1 додатковий строк два місяці із дня набрання рішенням законної сили для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрита після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09.06.2021. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді П.С. Абрамов С.М. Бондаревська