Постанова 4824 № 362/972/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №362/972/18 Головуючий у 1 інстанції: Кравченко Л.М. Провадження №22-ц/824/5214/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. 01 червня 2021 року м. Київ Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі: головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р. суддів Сліпченка О.І., Сушко Л.П. за участю секретаря Стеблиненко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» про визнання звільнення незаконним та стягнення моральної шкоди,- ВСТАНОВИЛА: У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» про визнання звільнення незаконним та стягнення моральної шкоди. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» про визнання звільнення незаконним та стягнення моральної шкоди залишено без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що поштовий конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не вказує на те, що він, як позивач, був належним чином повідомлений про розгляд справи. Адресу свого проживання він не змінював, жодної повістки або телефонограми із Васильківського міськрайонного суду Київської області він не отримував, також жодної повістки та телефонограми не отримувала його представник по справі ОСОБА_2 . Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Зазначає, що протокольними ухвалами суду призначались судові засідання на 06.09.2019 pоку, 23.10.2019 pоку, 11.12.2019 pоку, під час яких сторони виступили зі вступним словом, були допитані свідки та досліджені письмові докази. У подальшому судові засідання призначались судом на 11.02.2020 pоку, 10.03.2020 pоку, 23.04.2020 pоку, 23.06.2020 pоку, однак позивач не з`являвся в судові засідання та не повідомляв про наявність поважних причин неявки. Судом надсилались повістки на зазначену позивачем адресу, які повертались з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що в силу ч. 1 ст. 131 ЦПК України свідчить про належне повідомлення позивача. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. У судовому засіданні представник Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» Олександров О.П. заперечував проти апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Залишаючи без розгляду позов суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, доказів поважності причин неявки та заяви про розгляд справи без його участі суду не надав. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Судом встановлено, що ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2020 року відкрито провадження у даній справі. (а.с. 21) Розгляд справи відкладався неодноразово. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128-132 ЦПК України. Відповідно до ч. 1, 3, 6, 8 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Повістка, направлена ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , про призначення судового засідання на 12:30 год 11 лютого 2020 року повернулася з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання». (а.с. 175) Згідно довідки, складеної секретарем судового засідання, у зв`язку з неявкою в судове засідання 11 лютого 2020 року всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. (а.с. 173) Повістка про призначення судового засідання на 11:30 год 10 березня 2020 року, направлена ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , повернулася з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання». (а.с. 176) З довідки, складеної секретарем судового засідання, вбачається, що у зв`язку з неявкою в судове засідання 10 березня 2020 року всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розгляд справи відкладено на 11:15 год 23 квітня 2020 року. (а.с. 177) Повістка, направлена ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , про призначення судового засідання на 11:15 год 23 квітня 2020 року повернулася з відміткою на конверті «адресат за зазначеною адресою не знайдений». (а.с. 179) Відповідно до довідки, складеної секретарем судового засідання, у зв`язку з неявкою в судове засідання 23 квітня 2020 року всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. (а.с. 180) З довідки, складеної секретарем судового засідання, вбачається, що у зв`язку з неявкою в судове засідання 23 червня 2020 року всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. (а.с. 183) Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Частиною третьою статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України). Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Вказані висновки неодноразово підтверджені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі №405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18, від 22 березня 2021 року у справі №757/43966/16-ц, від 01 квітня 2021 року у справі № 2-1676/11, від 05 квітня 2021 року у справі №524/3347/18, від 19 квітня 2021 року у справі №675/1714/19. Повторність неявки належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача є обов`язковою умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи, призначений на 11 лютого 2020 року, 10 березня 2020 року, оскільки конверти повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання». У пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження №14-507цс18) зазначено, що приписи ЦПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи. Повістка про призначення судового засідання на 23 квітня 2020 року повернулася з відміткою на конверті «адресат за зазначеною адресою не знайдений». Колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутня повістка про призначення судового засідання на 23 червня 2020 року, направлена ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 . Із наведеного вище вбачається, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи 23 червня 2020 року, що свідчить про відсутність повторної неявки належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів вважає, що ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2020 року про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного суду. Повний текст постанови складено 02 червня 2021 року. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді О.І. Сліпченко Л.П. Сушко