Постанова 4805 № 295/13701/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/13701/20 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М. Категорія 36 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Галацевич О.М., суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М 16», на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира, ухвалене 11 лютого 2021 року суддею Зосименком О.М. у м. Житомирі, повний текст рішення складено 11 лютого 2021 року, у справі №295/13701/20 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М 16» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в с т а н о в и в : У листопаді 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М 16» (далі ОСББ «М 16») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 18105,42 грн, з яких 13691,5 грн - заборгованість за житлово-комунальні послуги (членські внески), 962 грн 3 % річних, 3451,92 грн інфляційні втрати. Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2021 року відмовлено ОСББ «М 16» у задоволенні позову. В апеляційній скарзі представник ОСББ «М 16», посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення, ухвалити нове, яким задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_1 судові витрати. На його думку, суд дійшов помилкового висновку про недоведеність належності відповідачеві на праві власності квартири АДРЕСА_1 . Такі обставини були достеменно відомі позивачу, у зв`язку з чим позов правомірно пред`явлений до ОСОБА_1 . На підтвердження цієї обставини до апеляційної скарги додані: форма А по квартирі АДРЕСА_1 , копія інформаційної довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради про те, що зазначена квартира належить ОСОБА_1 , витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Отже, з огляду на те, що відповідач є одноособовим власником квартири, представник позивача, посилаючись на обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, просив задовольнити вимоги апеляційної скарги та врахувати судові рішення у подібних справах (№295/11456/18, №295/11448/18, №295/11447/18 та інші). Також, до апеляційної скарги долучив: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в суді апеляційної інстанції, акт наданих послуг від 16 березня 2021 року, розрахунок на оплату №11/03 від 16 березня 2021 року, платіжне доручення №1655 від 16 березня 2021 року, рахунок-фактуру №50 від 12 березня 2021 року та платіжне доручення №1646 від 12 березня 2021 року (а.с.80-85). Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Виходячи з положень ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Згідно ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше. Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. За положеннями ч. 3 ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно законодавства та статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів. Статтею 322 ЦК Українипередбачено обов`язок власника утримувати майно, що йому належить. Згідно ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Як вбачається зі змісту ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відповідно до п.7 ч. 3 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку має право вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором. Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Із матеріалів справи вбачається, що пунктом 3 протоколу № 3 Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малікова-16» (попереднє найменування Позивача) від 19 червня 2016 року, затверджено змінений кошторис на 2016 рік, у тому числі щодо розміру членських внесків, та вказану суму закріплено у Додатку 2 до Протоколу. Протоколом № 6 (пунктом 4 порядку денного) Загальних зборів ОСББ «М 16» від 20 травня 2017 року, затверджено кошторис з внеском на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 2,93 грн за 1 кв.м 1 поверхи і 3,50 грн за 1 кв.м 2-9 поверхи та ремонтним фондом на погашення кредиту в АБ «Укргазбанк» в сумі 0,58грн за 1 кв.м для квартир з централізованим опаленням і 0,15 грн за 1 кв.м для квартир без централізованого опалення. Протоколом № 7 (пунктом 5 порядку денного) Загальних зборів ОСББ «М 16» від 13 січня 2018 року, затверджено кошторис на 2018 рік з тим самим внеском на утримання будинку та прибудинкової території. Протоколом № 9 (пунктом 4 порядку денного) Загальних зборів ОСББ «М 16» від 24 грудня 2018 року, затверджено кошторис на 2019 рік з внеском на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 4,24 грн за 1 кв.м - 1 поверхи і 5,08 грн за 1 кв.м 2-9 поверхи. Вказаний кошторис діяв і у 2020 році. Договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території між ОСББ «М 16» та ОСОБА_1 не укладався. Відповідно до розрахунку заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території (членські внески) за ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) рахується заборгованість, яка станом на 30 вересня 2020 року становить 13691,50 грн. Також матеріали справи свідчать, що на адресу реєстрації ОСОБА_1 направлено претензію №36 від 16 липня 2020 року, яка залишена без відповіді та задоволення (а.с. 39-40). Обґрунтовуючи позов про захист свого порушеного права, позивач посилався на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 і допустила заборгованість за житлово-комунальні послуги, надані позивачем, який є балансоутримувачем вказаного будинку. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що відповідачка є власником вказаної вище квартири. Крім того, суд зазначив, що акт звіряння взаємних розрахунків відповідачкою не підписано. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 , відповідно до отриманої судом інформації про зареєстроване місце проживання, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Також, на ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 , на який посилався позивач у розрахунку заборгованості. Окрім того, остання, отримавши повідомлення про розгляд справи судом (а.с.62), відзив на позовну заяву не подала, будь-яких доказів на спростування зазначених у позовній заяві обставин, зокрема, належності їй на праві власності квартири, яка знаходиться у будинку, послуги з утримання якого та прибудинкової території надавав позивач, наявності заборгованості за надані послуги не спростувала. При цьому, відсутність підпису ОСОБА_1 на акті звіряння взаємних розрахунків не може спростовувати наявність заборгованості за надані позивачем послуги. За таких обставин, у суду були відсутні підстави для відмови у задоволенні позову. Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 13691,5 грн - заборгованості за житлово-комунальні послуги (членські внески), 962 грн 3 % річних, 3451,92 грн інфляційні втрати, а всього - 18105,42 грн. Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім на сплату судового збору за подання позову та апеляційної скарги в загальній сумі 5255 грн (а.с. 1, 70), а також витрати на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій в загальній сумі 2000 грн (а.с.44-51, 80-83). Клопотання про стягнення з відповідачки витрат, понесених позивачем на отримання доказів (довідки БТІ) в сумі 628 грн задоволенню не підлягає, оскільки саме позивач зобов`язаний надати суду докази на підтвердження обставин, якими він обґрунтовував позовні вимоги. Такі докази не витребовувались судом у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу. Дана справа є малозначною, оскільки визначена у ній ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Тому, відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М 16» задовольнити частково. Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2021 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М 16» 18105,42 грн, з яких: 13691,5 грн - заборгованість за житлово-комунальні послуги (членські внески), 962грн 3 % річних, 3451,92 грн інфляційні втрати. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М 16» 7255 грн судових витрат. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 09 червня 2021 року.