Постанова 4819 № 648/3570/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер справи 648/3570/19 Головуючий у І інстанції Сокирко Л.М. Номер провадження 22-ц/819/825/21 Доповідач Семиженко Г.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Семиженка Г.В., суддів: Кузнєцової О.А., Радченка С.В., секретар Плохотніченко А.В., розглянувши у місті Херсоні у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області, ухваленого 02 лютого 2021 року під головуванням судді Сокирко Л.М. та складенням повного тексту 12 лютого 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи Моторне (транспортне) страхове бюро України, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», про відшкодування шкоди, ВСТАНОВИВ: Вимоги позову У позові від 30 жовтня 2019 року з урахуванням уточнень до нього від 12 січня 2021 року позивачі просили стягнути з ОСОБА_6 : - на користь ОСОБА_1 101000,39 гривні у відшкодування матеріальної шкоди та 50000 гривень у відшкодування моральної шкоди; - на користь ОСОБА_2 3088,21 гривні у відшкодування матеріальної шкоди та 41730 гривень у відшкодування моральної шкоди; - на користь ОСОБА_3 2978,62 гривні у відшкодування матеріальної шкоди та 50076 гривень у відшкодування моральної шкоди; - на користь ОСОБА_4 1622,37 гривні у відшкодування матеріальної шкоди та 66768 гривень у відшкодування моральної шкоди; - на користь ОСОБА_5 6490,39 гривні у відшкодування матеріальної шкоди та 104325 гривень у відшкодування моральної шкоди; -вирішити питання щодо відшкодування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесених судових витрат. Підстави та обґрунтування позову Посилання на те, що 24 червня 2018 року ОСОБА_6 , керуючи автомобілем Kia Magentis, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті вулиці Олександрівської та вулиці Філатова у місті Херсоні, порушуючи вимоги п.п. 2.3. 6) та 16.11 Правил дорожнього руху України, не надав переваги у русі та здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажири тілесні ушкодження, постановою Херсонського апеляційного суду від 02 липня 2019 року у справі № 766/17939/18 встановлена вина відповідача ОСОБА_6 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний ОСОБА_1 автомобіль Volkswagen Transporter та було спричинено тілесні ушкодження пасажирам цього автомобіля ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , відповідно до висновків судово-медичних експертиз ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, синці, садна обличчя, синець правового стегна, ОСОБА_2 посттравматичний міозит шиї, ОСОБА_7 забій шийного відділу хребта, садна обличчя, садна нижніх кінцівок, ОСОБА_4 забиту рану, садна правої нижньої кінцівки, забій гомілкового суглобу, за наслідками вказаної пригоди позивачі понесли матеріальні та моральні втрати, що були обумовлені лікуванням, проходженням судово-медичних, судово-психологічних експертиз та автотоварознавчого дослідження, участю у слідчих діях та судових процесах, оплатою зберігання та евакуювання транспортного засобу. Загальна сума матеріальних збитків, спричинених ОСОБА_1 складає 101000,39 гривні, ОСОБА_2 3088,21 гривні, ОСОБА_3 2978,62 гривні, ОСОБА_4 1622,37 гривні, ОСОБА_5 6490,39 гривні, вказаним особам також було завдано моральної шкоди, яка полягає у спричинені негативних наслідків в результаті дорожньо-транспортної пригоди як безпосередньо під час вчинення адміністративного правопорушення відповідачем, так і після нього, нервових стресах, фізичному болі та стражданнях, душевних стражданнях, у зв`язку з наведеним ОСОБА_1 заявив про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 гривень, ОСОБА_2 у розмірі 41730 гривень, ОСОБА_3 у розмірі 50076 гривень, ОСОБА_4 у розмірі 66768 гривень, ОСОБА_5 у розмірі 104325 гривень, добровільно відшкодовувати завдану шкоду відповідач відмовляється. Відзив на позов У відзиві на позов адвокат Мельниченко М.С. від імені ОСОБА_6 вважав його безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає. Рішення суду першої інстанції Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 02 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено частково, ухвалено стягнути з ОСОБА_6 : - на користь ОСОБА_1 1000 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 2000 гривень франшизи та 7000 гривень у відшкодування моральної шкоди; - на користь ОСОБА_2 3088,21 гривні у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 3000 гривень у відшкодування моральної шкоди; - на користь ОСОБА_8 5000 гривень у відшкодування моральної шкоди; - на користь ОСОБА_4 5000 гривень у відшкодування моральної шкоди; - на користь ОСОБА_5 5000 гривень у відшкодування моральної шкоди; - на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 понесені ними витрати на сплату судового збору у розмірі по 1538 гривень кожному; - на користь держави судовий збір у розмірі 2307 гривень. У задоволенні решти вимог позову відмовлено. Мотиви суду першої інстанції Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог частково та врахував, що внаслідок протиправних дій відповідача, позивачу ОСОБА_1 було завдано матеріальних збитків, пов`язаних із пошкодженням транспортного засобу, позивачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 спричинено ушкодження здоров`я, в результаті чого вони зазнали фізичних та душевних страждань, врахував положення закону та дійшов до висновку про наявність права у позивачів на відшкодування моральної шкоди відповідачем, визначаючи розмір грошового відшкодування суд першої інстанції виходив з характеру правопорушення, яке вчинено внаслідок необережності відповідача, глибини фізичних та душевних страждань позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які отримали легкі тілесні ушкодження, та позивача ОСОБА_1 , члени сім`ї якого постраждали в дорожньо-транспортній пригоді та який фактично залишився без транспортного засобу. Вимоги апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 просили: - рішення суду в частині відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1 змінити та стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 101000,39 гривні; - рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щодо відшкодування їм витрат на лікування скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, стягнути з ОСОБА_6 витрати на лікування на користь ОСОБА_3 у розмірі 1356,25 гривні, ОСОБА_5 у розмірі 4868,02 гривні; - рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 щодо відшкодування їм витрат на проведення судово-медичних експертиз скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, стягнути з ОСОБА_6 витрати на проведення судово-медичних експертиз на користь ОСОБА_3 у розмірі 1622,37 гривні, ОСОБА_4 у розмірі 1622,37 гривні, ОСОБА_5 у розмірі 1622,37 гривні; - рішення в частині відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 змінити, стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 50000 гривень моральної шкоди, ОСОБА_2 41730 гривень моральної шкоди, ОСОБА_3 50075 гривень моральної шкоди, ОСОБА_4 66768 гривень моральної шкоди, ОСОБА_5 НОМЕР_3 гривень моральної шкоди. Підстави та обґрунтування апеляційної скарги Посилання на те, що висновки щодо часткового відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1 не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування їм витрат на лікування, залишено поза увагою питання відшкодування витрат позивачів на проведення судово-медичних експертиз та відшкодування моральної шкоди у заявлених розмірах відповідно до проведених судово-психологічних експертиз, за обставинами справи на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля, яким керував відповідач, була застрахована ОСОБА_9 , страхувальником за цим договором відповідач не виступав, ОСОБА_1 не заявляв позовні вимоги до ОСОБА_9 , а безпосередньо до винної особи у дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_6 , судом першої інстанції не було встановлено, на кого поширюється поліс страхування, не з`ясовано чи сплачувалися страхові внески, за висновками суду покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, за обставинами справи таке формулювання не може бути застосоване, так як ОСОБА_6 не є страхувальником, договір страхування він не укладав і не сплачував страхові платежі, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження страхування відповідальності ОСОБА_6 , відповідно до ст. 983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором, факт вчинення договору страхування пов`язується не з видачею страхового полісу, а з моменту внесення страхового платежу, судом першої інстанції ця обставина не була з`ясована, ОСОБА_1 подав заяву до Страхової компанії «Київ Ре» з метою отримання страхового відшкодування, проте дана страхова компанія не здійснила виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 , тому останній виконав усі заходи для отримання страхового відшкодування в порядку, передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законом не встановлено обмежень щодо можливості стягнення спричиненої шкоди з винної особи у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від причин невиплати страхового відшкодування, висновки суду першої інстанції у цій частині не узгоджуються з нормами ст. ст. 22, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, з цих міркувань незаконним є рішення суду і в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 щодо відшкодування їм витрат на лікування та щодо відшкодування витрат на проведення судово-медичних експертиз, при стягненні моральної шкоди у меншому розмірі судом першої інстанції не було вказано причин, з яких суд обмежився стягненням моральної шкоди саме в такому розмірі, залишено поза увагою висновки судово-психологічних експертиз, якими підтверджено факти моральних страждань і обґрунтовано з наукової точки зору розміри моральної шкоди. Відзив на апеляційну скаргу У відзиві адвокат Мельниченко М.С. від імені відповідача ОСОБА_6 погоджуючись з рішенням суду вважав скаргу такою, що задоволенню не підлягає. Процесуальні позиції учасників при апеляційному розгляді справи Позивачі та представник ОСОБА_1 адвокат Ігнатов Д.І. вимоги скарги підтримали. Представник відповідача ОСОБА_6 адвокат Мельниченко М.С.щодо вимог скарги заперечував. Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися. Позиція апеляційного суду Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Мотиви суду апеляційної інстанції Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2019 року постановою Херсонського апеляційного суду ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, вчиненого за обставин, вказаних у позові, та закрито провадження по справі у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, власником автомобіля Volkswagen Transporter виступає ОСОБА_1 , автомобіль відповідача Kia Magentis на момент дорожньо-транспортної пригоди був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/3249652 з лімітом відповідальності на одного потерпілого 200000 гривень за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, 100000 гривень за шкоду, заподіяну майну, 05 липня 2019 року ОСОБА_1 була подана заява до Страхової компанії «Київ Ре» про страхове відшкодування в розмірі 100000 гривень, даних щодо наслідків подання такої заяви матеріали справи не містять. У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за ст. 1167 цього Кодексу моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, та незалежно від вини, якщо шкоди завдано ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. За положеннями ст. ст. 1187, 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). Згідно ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування», до яких віднесено страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників, згідно п. 22.1. ст. 22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, у відповідності до його ст. 26-1 страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Таким чином відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, в останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Приведений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у справах №755/18006/15-ц та 754/1108/15-ц. За приведених обставин, оскільки матеріали справи не містять належних даних щодо виконання договірних обов`язків страховиком Страхової компанії «Київ Ре» за відповідним зверненням ОСОБА_1 , суд першої інстанції в порушення вимог п. 3) ч. 5 ст. 12 ЦПК України не роз`яснив відповідачам наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій у відповідності до ст. 51 цього Кодексу щодо залучення до участі у справі у якості співвідповідача вказаної страхової компанії, разом з тим, частково задовольняючи вимогу позову, рішенням суду опосередковано визнано обов`язок цієї компанії у виплаті страхового відшкодування у сумі 100000 гривень, вказане порушення процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення у відповідності до п. 4) ч. 3 ст. 376 ЦПК України. Таким чином колегія суддів вважає, що висновок суду про покладення на відповідача обов`язку відшкодувати заявлену до стягнення шкоду є передчасним, передбачені законом підстави для задоволення заявленого позову відсутні, приведені вище процесуальні порушення згідно приписів ч. 4 ст. 367 ЦПК України є підставою для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги, скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Судове рішення у даній справі не є процесуальною перешкодою для позивачів звернутися до суду з іншим позовом із залученням до участі у справі усіх учасників спірних правовідносин. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задовольнити частково. Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 02 лютого 2021 року скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, її повний текст буде складено цього ж дня, на постанову протягом тридцяти днів може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.А. Кузнєцова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ С.В. Радченко