Постанова 4857 № 380/5390/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5390/20 пров. № А/857/8728/21 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М. при секретарі судового засідання: Волошин М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Гулика А.Г., повне судове рішення складено 08.02.2021) у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Личаківського районного суду м.Львова про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання вчинити дії,- ВСТАНОВИЛА: У липні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до голови Личаківського районного суду м.Львова про визнання протиправною бездіяльності голови Личаківського районного суду м.Львова Жовніра Г.Б. щодо надання йому неповної відповіді на його запит від 25.05.2020 та відмови у видачі копії витягу із комп`ютерного розподілу між суддями у справі № 463/10006/19, невиконання та порушення вимог статті 40 Конституції України, статей 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; зобов`язання голови Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_2 надати йому повну відповідь на запит від 25.05.2020 та надати копію витягу із комп`ютерного розподілу між суддями у справі №463/10006/19. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 26.05.2020 року він звернувся до відповідача з запитом про надання інформації на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме, про причину затягування та нерозгляду справи №463/10006/19 та надання йому копії витягу із комп`ютерного розподілу між суддями по вказаній справі, однак відповідачем надано неповну відповідь на його запит, оскільки копії витягу із комп`ютерного розподілу між суддями по вказаній справі не було надано. Просив позов задоволити. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 .. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 25.05.2020 (отримано відповідачем 26.05.2020), в якому просив надати відповідь - інформацію щодо затягування та нерозгляду по суті справи №463/10006/19, надіслати йому копію витягу із комп`ютерного розподілу між суддями по справі №463/10006/19 та у разі наявності процесуальне рішення суду. Відповідач надав позивачу відповідь від 28.05.2020 № 01-13/21/2020, в якій повідомив про те, що розгляд справи відкладався через неявку позивача та у зв`язку із продовженням карантину. Зазначив, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо розгляду запиту від 25.05.2020 протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Зазначена норма кореспондується із статтею 34 Конституції України, якою передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації». Згідно з статтею 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 цього Закону). Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є, зокрема, запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень (пункт 1 частини першої статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Згідно з частинами першою, другою статті 19 даного Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. В силу частини четвертої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. Розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (пункт 6 частини першої статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Згідно з частиною першою, четвертою статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що розпорядники інформації в межах встановленого Законом строку зобов`язані надавати та оприлюднювати публічну інформацію, зокрема, за запитами на інформацію, незалежно від того, чи стосується ця інформація запитувача інформації особисто. Як слідує з відповіді голови Личаківського районного суду м.Львова на запит позивача, в такій викладено інформацію щодо причин затягування розгляду слідчим суддею Гирич С.В. справи за скаргою позивача. При цьому, копії витягу із комп`ютерного розподілу між суддями по запитуваній справі не було надано. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова місцевого суду представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами. Таким чином голова місцевого суду є розпорядником інформації, яка стосується діяльності очолюваного ним суду у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами. А відтак, він зобов`язаний надавати відповідь на запити, які стосуються діяльності суду загалом, а не відомості щодо розгляду конкретної судової справи, порядок отримання яких визначається процесуальним законодавством. Разом з тим, як зазначив суд першої інстанції, запитувана позивачем інформація стосується розгляду конкретної судової справи, а саме справи № 463/10006/19, яка розглядається в порядку кримінального провадження. Позивач є учасником вказаної справи, а саме скаржником (особою, яка подала скаргу на постанову про відмову у визнанні потерпілим), а відтак, порядок надання вказаної інформації регламентується відповідним процесуальним законодавством. Порядок ознайомлення з матеріалами справи учасниками справи (в тому числі з інформацією щодо призначення головуючого судді у справі, причинами перенесення/відкладення судового засідання) регламентується процесуальним законодавством, зокрема, нормами Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України). Так, відповідно до частини 1 статті 27 КПК України учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їх копій. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом. Порядок ознайомлення зі справою та порядок видачі копій документів зі справи врегульовано Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом ДСА України від 20.08.2019р. №

814. Таким чином, право на отримання протоколу про автоматизований розподіл справи між суддями позивач вправі реалізувати у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, а не в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації». З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що інформація щодо розгляду конкретної судової справи, запитувана учасником судового провадження, не відноситься до публічної інформації, а голова відповідного місцевого суду в такому випадку не є розпорядником публічної інформації, уповноваженим надавати відповідь на запит про надання такої інформації. Вищенаведене дає підстави для висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року у справі № 380/5390/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 09.06.2021