Постанова 4854 № 540/3825/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/3825/20 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2021р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаоптстрой" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, - В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2020р. ТОВ "Мегаоптстрой" звернулося в суд із адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби за №UA508040/2020/000275/1 від 12.11.2020р. про коригування митної вартості товарів. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 12.11.2020р. для здійснення митного оформлення товару ним до Держмитслужби подано митну декларацію за №UA508040/2020/010681, відповідно до якої митна вартість товару визначена декларантом за ціною контракту 16 171,19дол.США. Однак, 12.11.2020р. митницею прийнято рішення за №UA508040/2020/000275/1 про коригування митної вартості за другим методом - за ціною договору ідентичних операцій з ідентичними товарами, внаслідок чого товариство було змушене додатково надмірно сплатити суму митних платежів у загальному розмірі 7 298,48грн.. Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості, а тому підлягає скасуванню. Посилаючись на вказане просило позов задовольнити в повному обсязі. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2021р. адміністративний задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Чорноморської митниці Держмитслужби №UA 508040/2020/000275/1 від 12.11.2020р. про коригування митної вартості товарів. Стягнуто з Чорноморської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Мегаоптстрой" судовий збір в сумі 2 102грн.. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права. Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, в судове засідання не з`явились та про причини неявки не повідомили. З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги Чорноморської митниці, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття по справі нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження митної вартості імпортованого товару є не обґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митної декларації є протиправним. Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, перевірки доказів, у зв`язку чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав. Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 1.10.220р. між ТОВ "Планета дверей" та ТОВ "Мегаоптстрой" укладено договір купівлі-продажу за №2/20, відповідно до якого продавець зобов`язується на умовах FСА продати, а покупець оплатити та прийняти товар дверні полотна, погонажні вироби, в асортименті і кількості, погоджених сторонами. На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Планета дверей" здійснив поставку товару на адресу позивача. З метою митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом, позивачем через представника ФОП ОСОБА_1 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон - центральний" Чорноморської митниці Держмитслужби було подано: митну декларацію №UA508040/2020/010681, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом, а саме за ціною договору, яка склала 16 171,19дол.США. Разом з митною декларацією товариством надано такі документи: - пакувальні листи №672, №673 від 5.11.2020р.; - рахунок-проформу №УТ-877 від 5.10.2020р.; - рахунки-фактури (інвойси) №УТ-672, №УТ-673 від 5.11.2020р.; - автотранспортна накладна №012863 від 5.11.2020р.; - сертифікат про походження товару №0090001376 від 5.11.2020р.; - банківський платіжний документ, що стосується товару №33 від 16.10.2020р.; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №2 від 6.11.2020р.; - документ, що підтверджує вартість перевезення б/н від 6.11.2020р.; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 5.11.2020р.; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №2/20 У від 1.10.2020р.; - договір про надання послуг митного брокера №29/08/19 від 29.08.2019р.; - договір про перевезення №231020 від 23.10.2020р.; - договір про перевезення №9802 від 29.10.2020р.; - копія митної декларації країни відправлення №10013160/051120/0625837 від 5.11.2020р.; - митна декларація №UA508040/2020/010681 від 12.11.2020р.. Під час здійснення перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (надалі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, посиленні контролю правильності визначення митної вартості товарів, витребуванні документів, які підтверджують митну вартість товарів та її складові. У зв`язку з наявністю розбіжностей та невідповідностей у поданих документах, на виконання п.5 ст.54 МК України та на підставі ч.3 ст.53 МК України митним органом було запропоновано ТОВ "Мегаоптстрой" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У свою чергу, товариством додатково не було надано жодного документа у зв`язку із їх відсутністю. 12.11.2020р. Чорноморською митницею Держмитслужби прийнято рішення за №UA508040/2020/000275/1 Про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товарів за другим методом ціною договору ідентичних операцій з ідентичними товарами, що призвело до додаткових витрат з боку позивача при сплаті митних платежів в загальній сумі 7 298,48грн. та стало підставою звернення до суду з вказаним позовом. Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного. У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини, які виникли з приводу визначення митної вартості товарів регулюються Митним Кодексом України. Отже, п.23,24 ст.4 МК України визначено, що митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За правилами ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. За змістом ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Положеннями ч.1,2 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст.59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст.64 цього Кодексу. Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. Водночас, відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою. Відповідно до ч.5,6 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Як визначено в ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу. Отже, у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Як вбачається із матеріалів справи, що підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товарів стала відсутність документів та будь-якої іншої інформації на підтвердження здійснення страхування товару, що імпортується. Іншої підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що згідно п.1.5 договору за №2/20 від 1.10.2020р. визначено перелік товаросупровідних документів, що продавець зобов`язується передати покупцеві, в тому числі специфікацію, однак серед наданих документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості специфікація була відсутня. Що стосується відсутності документів відносно страхування імпортованого товару колегія суддів зазначає наступне. За умовами поставки товару позивачу - FCA правил Інкотермс - 2010 страхування товару є необов`язковим. Термін FCA (Інкотермс 2010) передбачає, зокрема, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. У свою чергу, покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.3 а. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження транспортування товару позивачем надано договір за №9802 від 29.10.2020р. про перевезення вантажів та довідку ФОП ОСОБА_2 про транспортні витрати від 6.11.2020р., відповідно до яких страхування вантажу не здійснювалось. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки страхування товару не здійснювалося, то і вимога відповідача про ненадання позивачем документів, що підтверджують страхування, є безпідставною. Іншою підставою прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості стало в наданих до митного оформлення документах, які надані на підтвердження складових митної вартості відсутня специфікація, яка є обов`язковою згідно п.1.5 договору за №2/20 від 1.10.2020р.. Як вбачається із матеріалів справи та що не заперечується позивачем, що під час здійснення митного оформлення товару, специфікація дійсно була відсутня. Позивач зазначає, що на час здійснення митного оформлення товару вказаного документа не було в наявності, оскільки він був переданий для погодження продавця, який повернув його лише після проходження митного оформлення. Однак, згідно договору №2/20 від 1.10.2020р. продавець зобов`язаний передати документи, які зазначені в п.1.5. Крім того, колегія суддів зазначає, що як на час розмитнення товару так і на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції відповідна специфікація ТОВ "Мегаоптстрой" не надана. З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви для витребування додаткових документів, як те передбачено ст.53 МК України. Враховуючи той факт, що товариством не було надано ані додаткових документів, ані відповідних пояснень апеляційний суд приходить до висновку про відповідність прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товарів нормам чинного законодавства. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст.59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст.64 цього Кодексу. Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. Судова колегія зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього кодексу. Між тим, під час надходження митної декларації спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками, що свідчить про наявність у митного органу інформації про митну вартість щодо ідентичних товарів. З урахуванням такого аналізу, митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів за №UA508040/2020/000275/1 від 12.11.2020р. застосовано другий метод, відповідно до якого за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами. Колегія суддів погоджується із таким висновком митного органу, оскільки основний метод не може бути застосований з підстав не подання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про задоволення адміністративного позову, а тому вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби задовольнити. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2021р. скасувати. Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаоптстрой" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - відмовити. Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (73003, м.Херсон, вул.Гоголя,13, код ЄДРПОУ 43335608) на користь Держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993473; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA9089 9998 03131 1125 60000 26001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 3 153грн.. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: А.В. Крусян О.В. Яковлєв