Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 210/3154/20 (2-а/210/33/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 червня 2021 року м. Дніпросправа № 210/3154/20 (2-а/210/33/20) головуючий суддя І інстанції Сільченко В.Є. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова С.М., суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 22.12.2020 року в адміністративній справі №210/3154/20 (2-а/210/33/20) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 31.05.2020 року та закриття постанови у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 22.12.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Скасовано Постанову УПП в Дніпропетровській області у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі ЕАМ №2608096 від 30.05.2020 року. Закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, що спірна постанова була прийнята відповідачем правомірно, оскільки позивачем були порушені правила перетину перехрестя. Відзив від позивача на адресу суду не надходив. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, 31.05.2020 року інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Яковенко Олександром Сергійовичем була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № ЕАМ № 2608096. Відповідно до наведеної постанови, позивач, керуючи транспортним засобом «Korando» д.н. НОМЕР_1 , повертаючи ліворуч на перехресті не надав перевагу зустрічному транспортному засобу, який рухався прямо. На підставі вказаного, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425.00 грн. Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту порушених прав. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у діях ОСОБА_1 відсутні порушення вимог п.16.6 Правил дорожнього руху України, що слугували підставою для складання оскаржуваної постанови, та, відповідно, відсутній у його діях склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП. Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступні обставини. Приписами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Відповідно до п. 16.6 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 (далі Правила дорожнього руху України), повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Відповідно до визначень терміни, що наведені у Правилах дорожнього руху України, наданих розділом 1.10 Правил дорожнього руху України, «дати дорогу» вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість. Згідно ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що Національна поліція України уповноважена через своїх працівників притягувати учасників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за порушення правил проїзду перехресть. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, було надано до суду відеозапис. Здійснення фотофіксації адміністративного правопорушення, також відображено в спірній постанові: відеореєстратор с3427f та бодікамера ае 00135. З наведеного відеозапису вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом та перебуваючи на перехресті, дійсно повернув на останньому ліворуч на зелений сигнал світлофора. В свою чергу, здійснення повороту ліворуч після відновлення руху не примусило інших учасників дорожнього руху, які мали перевагу, змінити напрямок руху або швидкість. Також, на відеозаписі зафіксовано єдиний автомобіль марки «ВАЗ» світлого кольору, який рухався перехрестям прямо, після завершення автомобілем позивача повороту ліворуч, і якому вказаний маневр не спричинив жодних перешкод та не примусив його змінити напрямок руху або швидкість. Так, з відеозапису видно, що вказаний автомобіль «ВАЗ» світлого кольору не застосовував гальмування (стоп-сигнали не вмикалися) та не здійснював зміни напрямку руху внаслідок повороту автомобіля позивача ліворуч. Зміщення ж вказаного автомобіля «ВАЗ» світлого кольору ліворуч під час проїзду перехрестя і після завершення повороту ліворуч автомобіля позивача, з усією очевидністю та поза розумним сумнівом, спричинено припаркованими безпосередньо за перехрестям транспортними засобами, що перекривають собою праву смугу руху, якою до цього рухався вказаний автомобіль ВАЗ і що також добре видно на відеозапису. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності прийняття відповідачем спірної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та наявності правових підстав для її скасування. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 22.12.2020 року в адміністративній справі №210/3154/20 (2-а/210/33/20) залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко суддя В.Є. Чередниченко