Постанова 4851 № 440/7109/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2021 р. Справа № 440/7109/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Бершова Г.Є., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 по справі № 440/7109/20 (головуючий 1 інстанції Кукоба О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області у якому просив: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.09.2020 №0011103-0418-1601 про визнання суми податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 18388,32 грн та №0011104-0418-1601 про визнання суми податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 18724,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що податковим органом без належних на те правових підстав визначено зобов`язання ОСОБА_1 зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки належні йому на праві приватної власності об`єкти нежитлової нерухомості (пташник, цех по переробці сільськогосподарської продукції та виробництву круп) використовуються у сільськогосподарській діяльності, а тому не є об`єктом оподаткування в силу положень підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 17 вересня 2020 року №№ 0011103-0418-1601, 0011104-0418-1601. Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. На адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження. Головним управлінням ДПС у Полтавській області подано до суду клопотання, в якому він просить замінити відповідача Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44057192). В обґрунтування клопотання про заміну сторони посилається на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 893 від 30.09.2020 р. "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", наказу ДПС від 30.09.2020 р. № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено Головне управління ДПС у Полтавській області як територіальний орган ДПС на правах відокремленого підрозділу. Наказом ДПС України від 24.12.2020 № 755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" з 01.01.2021 р. розпочато здійснення повноважень та функцій територіальними органами ДПС повноважень та функцій територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремленими підрозділами згідно наказу ДПС від 30.09.2020 р. №

529. Згідно ст. 52 КАС України, процесуальне правонаступництво у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Колегія суддів вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача - Головного управління ДПС у Полтавській області на належного правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44057192). Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що залученими до матеріалів справи копіями свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 15.01.2008, від 31.06.2008, витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.02.2008 №17609169, від 26.05.2008 №18958306 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.11.2020 №232524145 підтверджено, що позивач є власником нежитлових будівель: цеху по переробці сільськогосподарської продукції та виробництву круп площею 881,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та пташника площею 897,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10-17) . 17.09.2020 Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України сформовано податкові повідомлення-рішення: №0011103-0418-1601 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік у розмірі 18388,32 грн (а.с. 7, 86); №0011104-0418-1601 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік у розмірі 18724,25 грн (а.с. 8, 86). Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду. Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області від 17 вересня 2020 року №№ 0011103-0418-1601, 0011104-0418-1601. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спір у цій справі стосується правомірності податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області від 17.09.2020 №№ 0011103-0418-1601, 0011104-0418-1601, а саме - правомірності донарахування податковим органом ОСОБА_1 податкового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що віднесене до будівель сільськогосподарського призначення, та можливості застосування у спірних відносин положень підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України щодо звільнення цього майна від оподаткування. Перевіряючи відповідність оспорюваних індивідуальних актів наведеним вище положенням частини другої статті 2 КАС України, колегія суддів виходить з таких міркувань. Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства"). До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи : 1271.1 будівлі для тваринництва, 1271.2 будівлі для птахівництва, 1271.3 будівлі для зберігання зерна, 1271.4 будівлі силосні та сінажні, 1271.5 будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства, 1271.6 будівлі для тепличного господарства, 1271.7 будівлі рибного господарства, 1271.8 будівлі підприємств лісівництва і звірівництва, 1271.9 будівлі сільськогосподарського призначення інші. Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000. Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) "Будівлі нежитлові" належить клас (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше. Отже, з урахуванням вищевикладеного, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі. Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належать будівлі цеху по переробці сільськогосподарської продукції та виробництву круп площею 881,3 кв.м. та пташника площею 897,4 кв.м. Зі змісту залученої до матеріалів справи копії технічного висновку від 21.11.2020 слідує, що згадана будівля цеху по переробці сільськогосподарської продукції та виробництву круп відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", перебуває у доброму технічному стані та може безпечно експлуатуватись (а.с. 35-40). Тобто, за технічними характеристиками належна позивачу на праві приватної власності будівля цеху по переробці сільськогосподарської продукції та виробництву круп підпадає під визначення об`єктів, що звільняються від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наведеному у підпункті "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Відповідач наведені обставини не заперечує. Натомість спірним у цій справі є питання того, чи є позивач, як фізична особа, сільськогосподарським товаровиробником, на якого поширюється пільга, передбачена підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України. За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Застереження в підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України щодо цілей глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін сільськогосподарський товаровиробник має інше змістовне навантаження. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №0340/1905/18. Поряд з цим на користь висновку, що нормою підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено податкова пільга, в тому числі і для фізичних осіб, свідчить подальше законодавче уточнення правового регулювання. Так, Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII, підпункт ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, законодавець уточнив з 01.01.2019, що сільськогосподарським товаровиробником є як юридичні, так і фізичні особи. Слід зауважити, що встановлена підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження. Залученими до матеріалів справи інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та копією Статуту підтверджено, що позивач є учасником (членом) Селянського (фермерського) господарства "Благодать" (ідентифікаційний код 31728846), видами діяльності якого за КВЕД-2010 з-поміж іншого є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (10.61) (а.с. 54-71). Довідкою виконкому Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 20.11.2020 №2583 підтверджено, що будівля цеху по переробці сільськогосподарської продукції та виробництву круп використовується за призначенням (а.с. 41). Таким чином, позивач є виробником сільськогосподарської продукції як член фермерського господарства. Суд враховує, що підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не передбачено застережень щодо правової форми здійснення особою сільськогосподарського товаровиробництва виключно шляхом реєстрації фізичної особи як підприємця. З цих підстав суд визнає помилковими доводи представника відповідача про те, що до видів діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не відноситься такий її вид, як вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11). Колегія суддів зауважує, що закон не забороняє позивачу буди одночасно і членом фермерського господарства, й вести підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець. Враховуючи встановлені обставини справи, суд визнає, що нежитлова будівля, цех по переробці сільськогосподарської продукції та виробництву круп, площею 881,3 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника. А тому, нерухомість за цією адресою не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 04.12.2018 у справі №649/593/16-а та від 24.04.2020 у справі №540/2206/19, у яких Верховним Судом застосовано підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України у подібних правовідносинах. Наведені Верховним Судом у постанові від 01.10.2019 у справі №0340/1905/18 висновки щодо застосування підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України стосувались редакції зазначеної норми, що втратила чинність з 01.01.2019, отже не є релевантними спірним відносинам у цій справі. Також до матеріалів справи залучено копію довідки Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 20.11.2020 вих.№2581, у якій зазначено, що розташована по АДРЕСА_2 будівля пташника, знаходиться у аварійному стані та не придатна для подальшого використання (а.с. 42). При цьому суд зауважує, що за своїм функціональним призначенням пташник відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства". Тобто, за технічними характеристиками належна позивачу на праві приватної власності будівля пташника підпадає під визначення об`єктів, що звільняються від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наведеному у підпункті "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Колегія суддів зауважує, що згадана норма не містить вимог щодо безпосереднього використання об`єкта нерухомості у звітному (податковому) періоду у процесі ведення сільськогосподарського товаровиробництва, визначаючи підставами, які виключають можливість звільнення такого об`єкта нерухомості від оподаткування лише факти здачі майна в оренду, лізинг, позичку. За вищенаведеним висновком суду позивач є сільськогосподарським товаровиробником, докази здачі ОСОБА_1 приміщення пташника у 2019 році в оренду, лізинг, позичку у матеріалах справи відсутні. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належний позивачу на праві приватної власності об`єкт нежитлової нерухомості - пташник площею 897,4 кв.м. у 2019 році звільнений від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підстави для визначення позивачу податкового зобов`язання з цього податку - відсутні. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.1ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 по справі № 440/7109/20 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області - задовольнити. Замінити відповідача у справі - Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44057192). Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 по справі № 440/7109/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко